Постанова

від 25.02.2015 по справі 5015/1240/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року Справа № 5015/1240/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолянського А.Г. суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСихівської районної адміністрації Львівської міської ради на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 у справі№5015/1240/12 Господарського судуЛьвівської області за позовомСихівської районної адміністрації Львівської міської ради до 1. Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 2. Споживчого кооперативу "Сихівська фортеця" третя особаЛьвівська міська рада прозобов'язання вчинити дії

за участю

- відповідача-1:ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради (далі - позивач) просила зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (далі - відповідач-1) здійснити демонтаж належної йому пересувної малої архітектурної форми на вул. Сихівська, 12-14 у м. Львові. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що термін дії відповідного дозволу на розміщення малої архітектурної форми (далі - МАФ) закінчився, а розпорядженням голови Сихівської районної адміністрації зобов'язано власників звільнити від матеріальних цінностей та здійснити демонтаж належних їм малих архітектурних форм по вул. Сихівській, 12-14.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.04.2012 залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Львівську міську раду (далі - третя особа) і ухвалою від 01.08.2014 до участі у справі залучено Споживчий кооператив "Сихівська фортеця" (далі - відповідач-2) в якості другого відповідача.

Позивачем було уточнено позовні вимоги, згідно з якими він просив зобов'язати відповідача-1 та відповідача-2 демонтувати малу архітектурну форму на вул. Сихівській, 12-14 у м. Львові.

Останнім рішенням Господарського суду Львівської області від 18.09.2014 (суддя Яворський Б.І.) позов задоволено повністю, зобов'язано відповідача-1 демонтувати належну йому пересувну малу архітектурну форму на вул. Сихівська, 12-14 у м. Львові.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Данко Л.С., судді Галушко Н.А., Орищин Г.В.) це рішення суду першої інстанції скасовано і прийнято нове, яким в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі розпорядження голови Сихівської районної адміністрації від 09.10.2006 відповідвачу-1 виданий дозвіл на розміщення малої архітектурної форми та відкриття об'єкту дрібно-роздрібної торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування (пересувної мережі) терміном дії до 10.10.2007.

10.10.2006 між позивачем (орендодавець) та відповідвачем-1 укладено договір №540 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення пересувних малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності відповідно до п.2.2.6. якого орендар зобов'язується демонтувати пересувні малі архітектурні форми для здійснення підприємницької діяльності при скасуванні дозволу, після закінчення терміну дії дозволу, або цього договору, а також у разі виникнення нагальної потреби для реконструкції, ремонту чи будівництва місця розташування пересувної малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності. Термін дії договору з 10.10.2006 до 10.10.2007.

Розпорядженням голови Сихівської районної адміністрації від 22.01.2008 №19 "Про демонтаж малих архітектурних форм по вул. Сихівській, 12-14" зобов'язано власників звільнити від матеріальних цінностей та здійснити демонтаж належних їм малих архітектурних форм до 28.01.2008.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 21.10.2013, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 у справі №464/9800/13-а, визнано незаконним та скасовано це розпорядження "Про демонтаж малих архітектурних форм по вул. Сихівській, 12-14".

Також судами встановлено, що 31.05.2008 позивач надіслав відповідачу-1 попередження про необхідність здійснення демонтажу малих архітектурних форм.

10.06.2008 складено акт проведення спільної рейдової перевірки щодо недопущення торгівлі на вул. Сихівській, 12-14, у якому зазначено, що пересувні малі архітектурні форми відповідачем-1 не демонтовано.

21.07.2014 комісією Сихівської РА ЛМР проведено обстеження та складено відповідний акт про те, що мала архітектурна форма, яка належить відповідачу-1, не демонтована.

Станом на момент прийняття рішення докази демонтажу відповідачем тимчасової споруди відсутні.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, своє рішення мотивував тим, що підставою розміщення тимчасової споруди є: паспорт прив'язки тимчасової споруди чи дозвіл на встановлення МАФу (до 12.12.2011); договір на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення МАФів для здійснення підприємницької діяльності укладався на виконання дозволу, термін дії якого закінчився, тому договір припинив свою дію; а скасування розпорядження голови Сихівської районної адміністрації про демонтаж МАФів по вул. Сихівській, 12-14 з урахуванням вищенаведеного не впливає на факт незаконності розміщення тимчасової споруди відповідача-1.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи це рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, виходив з того, що: договір на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності за своєю природою є договором оренди (найму), тому у зв'язку з відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця після його закінчення, він є поновленим; розпорядження голови Сихівської районної адміністрації про демонтаж МАФів постановою суду було скасовано; а відповідач-1 у встановлені строки звертався з заявою про продовження дії дозволу, на що Департамент економічної політики Львівської міської ради неправомірно відповів відмовою як про це вказано в судовому рішенні.

З висновками суду апеляційної інстанції не можна погодитись з наступних підстав.

На момент отримання відповідачем-1 дозволу на розміщення малої архітектурної форми відносини в цій сфері регулювались Законом України "Про планування і забудову територій", де в статті 24 було визначено, що Порядок отримання дозволу на будівництво тимчасових споруд та розміщення реклами визначається місцевими правилами забудови відповідно до закону.

В статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" у відповідній редакції було передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, надання дозволу на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, визначення обсягів пайової участі їх власників в утриманні об'єктів благоустрою.

Згідно чинних на момент отримання дозволу Методичних рекомендацій щодо встановлення порядку розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, затверджених наказом Мінбуду від 04.09.2006 №296, Порядок отримання дозволу та вирішення інших питань щодо розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності як тимчасових споруд відповідно до статті 24 Закону України "Про планування і забудову територій" визначався місцевими правилами забудови, розробленими і затвердженими місцевими радами згідно з вимогами статті 22 зазначеного Закону. За відсутності місцевих правил забудови відповідними радами розробляються та затверджуються як окремий нормативний акт Правила розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності (п.1 Методичних рекомендацій).

Як встановлено апеляційним судом, згідно п.2.5 Правил благоустрою та утримання території м. Львова, які затверджені ухвалою Львівської міської ради на ІІ-й сесії 3-го скликання №816 від 26.10.2000, порушенням правил благоустрою є самовільне встановлення малих архітектурних форм, або їх несвоєчасна перереєстрація.

Згідно з пунктами 3.8.7., 3.8.8. вказаних Правил споруди побутово-торгівельного призначення, спеціальні конструкції зовнішньої реклами після закінчення терміну дозволу повинні бути демонтовані без нагадування, або перерестровані не пізніше 20 днів після закінчення терміну дії дозволу, після цього терміну вони вважаються самовільно встановленими, а самовільно встановлені споруди, в тому числі і об'єкти, дозволи на які скасовані, після застосування до їх власників штрафних санкцій підлягають примусовому демонтажу.

На даний час в Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011, підставою для розміщення тимчасової споруди визначено паспорт прив'язки тимчасової споруди (п.2.1.). Встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив'язки, відхилення від паспорта прив'язки тимчасової споруди не допускається (п.2.20, 2.21 Порядку). Розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється (п.2.31 Порядку). У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу (п.2.30 Порядку). Документація щодо тимчасових споруд, видана до набрання чинності даним Порядком, дійсна до закінчення її терміну дії (п.2.35 Порядку).

Відповідно до приписів статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.3). При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч.4).

З приписів наведених норм права та встановлених судами фактичних обставин справи вбачається, що після закінчення 10.10.2007 терміну дії дозволу на розміщення малої архітектурної форми, або за відсутності паспорта прив'язки тимчасової споруди, у відповідача-1 припинилось таке право, яке було надане вказаним дозволом, у зв'язку з чим він зобов'язаний був демонтувати малу архітектурну форму, а скасоване судом Розпорядження голови Сихівської районної адміністрації від 22.01.2008 №19 "Про демонтаж малих архітектурних форм по вул. Сихівській, 12-14" у даному випадку не звільняє відповідача-1 від такого обов'язку.

При цьому із встановлених судами обставин справи вбачається, що із заявою про продовження дії дозволу на розміщення МАФів відповідач-1 звертався 17.08.2008, тобто в же після закінчення 10.10.2007 терміну дії такого дозволу.

Що стосується доводів суду апеляційної інстанції про наявність у відповідача-1 права на подальше знаходження малої архітектурної форми на підставі вказаного вище договору №540 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення пересувних малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, то як вбачається із встановлених судами обставин справи, та з урахуванням наведених норм права, лише сама наявність такого договору не надає права відповідачу-1 після закінчення терміну дії відповідного дозволу на подальше знаходження малої архітектурної форми за вказаною адресою, про те передбачає можливість розміщення такої малої архітектурної форми за наявності відповідного дозволу чи паспорта прив'язки тимчасової споруди. За вказаних обставин наявність договору №540 не є перешкодою для задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд невірно застосував норми права та прийняв незаконне рішення, яке не може бути залишене в силі, і встановлених судом першої інстанції обставин справи не спростував.

Разом з тим висновки суду апеляційної інстанції про те, що договір на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності від 10.10.2006 є поновленим у силу положень законодавства що регулюють правовідносини найму (оренди), зроблені без дослідження усіх обставин справи, а саме положень пп.1.1 у сукупності із положеннями пп.3.1 договору про те, що обов'язок внесення орендної плати виникає з моменту укладення договору оренди для розміщення пересувних малих архітектурних форм, тоді як згідно приписів статі 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) вноситься плата за користування майном, а також висновки цього суду зроблені без дослідження п.7 договору щодо терміну його дії, та положень пп.6.3 договору щодо його припинення, а тому такі висновки є передчасними. Однак за вказаних вище обставин наведене не дає підстав вважати, що зазначені висновки місцевого господарського суду є неправильними.

Крім того, позов у даній справі було пред'явлено також до відповідача-2.

Приймаючи рішення про задоволення позову до відповідача-1 місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову до відповідача-2, однак рішення щодо останнього у резолютивній частині на зазначив.

Враховуючи, що із встановлених судами обох інстанцій обставин справи вбачається відсутність правових підстав для задоволення позову до відповідача-2, та оскільки суд апеляційної інстанції у цій частині дійшов до правильного висновку що у цій частині рішення суду першої інстанції про задоволення позову повністю не ґрунтується на фактичних обставинах справи та правових висновках цього суду, суд касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у позові до відповідача-2, а тому у цій частині постанову суду апеляційної інстанції належить залишити без змін.

Відповідно до приписів статті 111 11 ч.2 п.11 Господарського процесуального кодексу України здійснити новий розподіл судових витрат на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 пп. 1 та 6, ст.111 10 ч.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 скасувати в частині відмови в позові до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, а рішення Господарського суду Львівської області від 18.09.2014 в цій частині у справі №5015/1240/12, залишити в силі.

В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 залишити без змін.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 на користь Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради 852 (вісімсот п'ятдесят дві) грн. 60 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський