Рішення

від 16.02.2015 по справі 910/28120/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2015Справа №910/28120/14 За позовом Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЮНІОН"

про стягнення 1160675,03 грн. та зобов'язання повернути майно

Суддя В.О. Демидов

Представники сторін:

від позивача Приходько Я.М., довіреність від 30.01.2015 № 14;

від відповідача Мельник В.В., директор

в с т а н о в и в :

Позивач 13.12.2014 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «РЕЮНІОН» про стягнення з відповідача 411740 грн. 00 коп. заборгованості з орендної плати за укладеним сторонами у справі договором від 29.01.2014 № 1 оренди індивідуально визначеного майна, а також 579 грн. 00 коп. витрат на розміщення оголошення в засобах масової інформації, 25000 грн. 00 коп. витрат, пов'язаних з виготовленням експертної оцінки майна, 68006 грн. 10 коп. пені, 3% річних у розмірі 9704 грн. 89 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 78833 грн. 30 коп., штрафу у розмірі 411 грн. 74 коп.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача повернути на користь позивача індивідуально визначене державне окремо визначене майно: сміттєвоз КО-437 на шасі МАЗ-533702, інвентарний номер 105-3016 у кількості 1 шт. загальною вартістю 566400 грн. 00 коп.

Письмовою заявою від 12.02.2015 № 128/07 «про зменшення позовних вимог» позивач виклав позовні вимоги у новій редакції, виключивши з їх тексту вимогу про повернення майна.

В судовому засіданні 16.02.2015 позивачем надано письмову заяву про відмову від позову у частині вимог про зобов'язання відповідача повернути на користь позивача індивідуально визначене державне окремо визначене майно: сміттєвоз КО-437 на шасі МАЗ-533702, інвентарний номер 105-3016 у кількості 1 шт. загальною вартістю 566400 грн. 00 коп.

Письмовим відзивом від 12.02.2015 на позовну заяву відповідач проти позову заперечив, посилаючись на невірне, а саме без урахування вимог пункту 3.8 договору оренди, визначення позивачем суми пені, а також на те, що майно, що є предметом позову, вже повернуто позивачеві. Крім того, відповідач зазначив, що майно, що є предметом укладеного сторонами у справі договору, використовувалося відповідачем на території, де здійснюється анти терористична операція, а тому орендна плата не повинна нараховуватися на підставі положень ст. 7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», що набув чинності з 14.10.2014.

В судовому засіданні 26.01.2015 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12.02.2015, 15 год. 00 хв., в судовому засіданні 12.02.2015 оголошено перерву до 16.02.2015, 16 год. 40 хв.

В судове засідання 16.02.2015 прибули повноважні представники сторін у справі.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини .

29.01.2014 між позивачем як Орендодавцем та відповідачем як орендарем укладений договір № 1 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (далі за текстом - договір), відповідно до умов пункту 1.2 якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, вартістю 5672163 грн. 68 грн.

Відповідно до Додатку № 1 до договору предметом договору є сміттєвоз КО-437 на шасі МАЗ-533702, інвентарний номер 105-3016 у кількості 1 шт.

Відповідно до пункту 1.3 договору майно передане в оренду з метою здійснення орендарем виключно господарської діяльності, пов'язаної зі збиранням, транспортуванням та сортуванням твердих побутових відходів та забезпечення роботи сортувального комплексу.

Орендна плата за договором визначена пунктом 3.1 договору та становить 57000 грн. 00 коп. на місяць з ПДВ (за базовий місяць розрахунку).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць в разі його підвищення (пункт 3.4 договору) та сплачується щомісяця в безготівковому порядку не пізніше 15 числа поточного місяця на підставі рахунку незалежно від наслідків господарської діяльності відповідача; рахунок на оплату орендної плати позивач направляє відповідачеві щомісячно (пункт 3.7 договору).

Умовами пункту 3.8 договору сторони встановили, що орендна плата, нарахована з моменту підписання акту приймання-передавання до 30.04.2014, підлягає сплаті до кінця строку дії договору. Орендна плата, нарахована за перші три місяці дії договору (лютий, березень, квітень), підлягає відстроченню та сплачується в останній місяць дії договору.

Орендна плата , перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується Орендодавцем з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, за весь період існування заборгованості (пункт 3.9 договору).

Пунктом 3.10 договору встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці (окрім перших трьох місяців (лютий, березень, квітень) дії договору, орендар також сплачує штраф у розмірі 0,1% від суми заборгованості.

Відповідно до пункту 12.1 договору строк дії договору - з 29.01.2014 до 29.01.2019 включно.

Майно, що є предметом договору, передане позивачем відповідачеві за Актом приймання-передачі від 03.03.2014, підписаним повноважними представниками сторін у справі та скріпленим печатками підприємств.

Додатковою угодою від 19.08.2014 № 1 до договору сторони встановили, що розмір орендної плати становить 10000 грн. 00 коп. з ПДВ за кожний календарний місяць, а також встановили строк дії договору до 31.12.2014.

За результатами користування майном, переданим в оренду відповідачеві позивачем, сторонами у справі складені та підписані Акти здачі-прийняття робіт № ОУ-0000016 від 03.03.2014 на суму 25579 грн. 00 коп. з ПДВ, № ОУ-0000024 від 31.03.2014 на суму 62378 грн. 59 коп. з ПДВ, № ОУ-0000030 від 30.04.2014 на суму 69000 грн. 00 коп. з ПДВ, № ОУ-0000037 від 31.05.2014 на суму 70881 грн. 00 коп. з ПДВ, № ОУ-0000043 від 30.06.2014 на суму 73118 грн. 48 коп. з ПДВ, № ОУ-0000049 від 31.07.2014 на суму 73729 грн. 66 коп. з ПДВ, № ОУ-0000055 від 31.08.2014 на суму 73976 грн. 58 коп. з ПДВ, № ОУ- 0000061 від 30.09.2014 на суму 22080 грн. 00 коп. з ПДВ.

Вказані акти підписані повноваженими представниками сторін у справі, затверджені їх керівниками та скріплені печатками вказаних підприємств.

Зауважень або заперечень щодо вказаних актів відповідач не надавав, а також не зазначив у жодному з актів про неможливість використання орендованого майна.

Орендну плату відповідач у період дії договору у повному обсязі не сплатив, сума заборгованості склала 411740 грн. 00 коп.

Вказану суму заборгованості позивач заявив до стягнення з відповідача за позовом.

При цьому до суми заборгованості позивач включив заборгованість за перші три місяці дії договору (лютий, березень, квітень) у загальному розмірі 156957 грн. 59 коп. (Акти здачі-прийняття робіт № ОУ-0000016 від 03.03.2014 на суму 25579 грн. 00 коп. з ПДВ, № ОУ-0000024 від 31.03.2014 на суму 62378 грн. 59 коп. з ПДВ, № ОУ-0000030 від 30.04.2014 на суму 69000 грн. 00 коп. з ПДВ).

Також до стягнення з відповідача позивачем заявлено вартість експертної оцінки майна у розмірі 25000 грн. 00 коп. та витрати з розміщення оголошення у засобах масової інформації у розмірі 579 грн. 00 коп., які відповідач на виконання умов пункту 6.2 договору повинен був сплатити у 30-денний термін після підписання договору.

До стягнення з відповідача позивачем на підставі пункту 3.10 договору заявлено також штраф у розмірі 411 грн. 74 коп.

Крім того, до стягнення з відповідача позивач заявив пеню у розмірі 68006 грн. 10 коп., нараховану на суму боргу у розмірі 447319 грн. 00 коп. за період прострочення з 03.03.2014 по 27.11.2014 (згідно наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку суми пені).

Підстави визначення у розрахунку пені заборгованості саме у розмірі 447319 грн. 00 коп. (борг з орендної плати разом із вартістю експертної оцінки майна - 25000 грн. 00 коп., та вартості розміщення оголошення у засобах масової інформації у розмірі 579 грн. 00 коп.) позивач не зазначив.

Розрахунок суми пені з урахуванням заборгованості за кожний місяць оренди окремо позивачем суду не наданий.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача, виходячи з суми заборгованості 437319 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 9704 грн. 89 коп. за період прострочення з 03.03.2014 по 27.11.2014 та інфляційні нарахування у розмірі 78833 грн. 30 коп. за період прострочення з 03.03.2014 по 27.11.2014. В обгрунтування заявлених до стягнення сум позивачем у позовній заяві наведені відповідні розрахунки.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідачем суду надано Сертифікат № 2943 про форс-мажорні обставини, у якому зазначено про неможливість виконання умов укладеного сторонами у справі договору у період з 14.04.2014 по 05.07.2014 внаслідок здійснення на території міста Слов'янська, де використовувалося орендоване майно, актів тероризму.

В судовому засіданні 16.02.2015 відповідачем суду надано засвідчені печаткою відповідача копії платіжних доручень № 121 від 18.11.2014 на суму 10000 грн. 00 коп. та № 125 від 05.12.2014 на суму 5000 грн. 00 коп. із призначеннями платежу «часткова оплата за послуги незалежної оцінки згідно рах№23 від 03.03.2014…».

Оригінали вказаних платіжних доручень відповідачем на вимогу суду не надані.

Позивач надходження грошових коштів за вказаними платіжними дорученнями заперечує.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову частково з таких підстав .

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань зі сплати орендної плати за договором оренди.

За змістом ст. 283 Господарського кодексу України та ст. 759 Цивільного кодексу України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном , необхідним орендареві для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, позивачем у справі належним чином виконані взяті на себе зобов'язання з передачі відповідачеві об'єкту оренди.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений, а відповідачем у справі не спростований факт користування орендованим майном у період з березня по вересень 2014 року включно, що підтверджено наявними у справі та зазначеними вище актами здачі - прийняття робіт.

До стягнення з відповідача позивачем заявлено заборгованість за період користування орендованим майном з лютого 2014 року по вересень 2014 року.

При цьому позивачем не враховано положення пункту 3.8 договору, відповідно до якого орендна плата, нарахована за перші три місяці дії договору (лютий, березень, квітень), підлягає відстроченню та сплачується в останній місяць дії договору (грудень 2014 року, як зазначено у додатковій угоді до договору).

За таких обставин на час звернення позивача до суду з даним позовом орендна плата, визначена актами здачі-прийняття робіт № ОУ-0000016 від 03.03.2014 на суму 25579 грн. 00 коп. з ПДВ, № ОУ-0000024 від 31.03.2014 на суму 62378 грн. 59 коп. з ПДВ, № ОУ-0000030 від 30.04.2014 на суму 69000 грн. 00 коп. з ПДВ, сплаті не підлягала.

Разом з цим судом враховується те, що строк сплати орендної плати за лютий-квітень 2014 року настав станом на дату прийняття судом даного рішення.

Умовами пункту 3.4 договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць в разі його підвищення (пункт) та сплачується щомісяця в безготівковому порядку не пізніше 15 числа поточного місяця.

Сторонами у справі щомісячно складалися та підписувалися акти здачі-прийняття робіт, у яких чітко визначалася сума орендної плати, що підлягає сплаті за кожний окремий місяць оренди. Таким чином, відповідач повідомлявся про належну до сплати суму орендної плати саме вказаними актами.

Умови пункту 3.4 договору щодо сплати орендної плати до 15 числа поточного місяця відповідачем не виконувалися, що останнім не спростовано.

З урахуванням викладеного заборгованість з орендної плати за період оренди з лютого 2014 року по вересень 2014 року включно у загальному розмірі 411740 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у справі .

Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача про те, що орендоване майно використовувалося відповідачем на території, де здійснювалася антитерористична операція, а тому орендна плата не повинна нараховуватися на підставі положень ст. 7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», що набув чинності з 14.10.2014 , оскільки відповідачем у справі без зауважень та заперечень підписані акти здачі-прийняття робіт. Крім того, укладеним сторонами у справі договором не встановлено, що орендоване майно повинно використовуватися саме на території міста Сло'янська і саме у період проведення антитерористичної операції. Орендоване майно не є нерухомим майном, що надавало відповідачеві можливість його транспортування та використання в іншому місці, враховуючи також те, що відповідач зареєстрований у м. Києві, а не у м. Слов'янську. Крім того, умовами пункту 3.7 договору встановлено, що відповідач повинен сплачувати орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Наданий відповідачем Сертифікат № 2943 про форс-мажорні обставини, у якому зазначено про неможливість виконання умов укладеного сторонами у справі договору у період з 14.04.2014 по 05.07.2014 внаслідок здійснення на території міста Слов'янська, де використовувалося орендоване майно, актів тероризму, не є підставою для звільнення відповідача від сплати орендної плати, оскільки факт використання орендованого майна за призначенням підтверджений наявними у справі актами здачі-прийняття робіт і відповідачем у справі не спростований.

До стягнення з відповідача позивачем заявлено також вартість експертної оцінки майна у розмірі 25000 грн. 00 коп. та витрати з розміщення оголошення у засобах масової інформації у розмірі 579 грн. 00 коп., які відповідач на виконання умов пункту 6.2 договору повинен був сплатити у 30-денний термін після підписання договору.

Вказані вимоги відповідають умовам пункту 6.2 договору, фактичним обставинам справи, а тому вартість експертної оцінки майна у розмірі 25000 грн. 00 коп. та витрати з розміщення оголошення у засобах масової інформації у розмірі 579 грн. 00 коп. слід стягнути з відповідача на користь позивача .

З урахуванням положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України судом не можуть бути прийняті до уваги надані відповідачем у справі в судовому засіданні 16.02.2015 копії платіжних доручень № 121 від 18.11.2014 на суму 10 000 грн. 00 коп. та № 125 від 05.12.2014 на суму 5 000 грн. 00 коп. із призначеннями платежу «часткова оплата за послуги незалежної оцінки згідно рах №23 від 03.03.2014…», оскільки відповідачем суду не надано оригіналів вказаних платіжних доручень, а факт отримання грошових коштів за ними заперечується позивачем у справі. Інших доказів перерахування вказаних коштів на рахунок позивача відповідач суду не надав.

До стягнення з відповідача позивачем на підставі пункту 3.10 договору заявлено також штраф у розмірі 411 грн. 74 коп.

Сума штрафу нарахована позивачем обґрунтовано та підлягає стягненню з відповідача .

Крім того, до стягнення з відповідача позивач заявив пеню у розмірі 68006 грн. 10 коп., нараховану на суму боргу у розмірі 447319 грн. 00 коп. за період прострочення з 03.03.2014 по 27.11.2014 (згідно наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку суми пені).

Підстави визначення у розрахунку пені заборгованості саме у розмірі 447319 грн. 00 коп. (борг з орендної плати разом із вартістю експертної оцінки майна - 25000 грн. 00 коп., та вартості розміщення оголошення у засобах масової інформації у розмірі 579 грн. 00 коп.) позивач не зазначив.

Розрахунок суми пені з урахуванням заборгованості за кожний місяць оренди окремо позивачем суду не наданий.

Період нарахування пені визначений позивачем невірно, без урахування дат виникнення боргу.

Під час розрахунку суми пені позивачем не враховані положення пункту 3.9 договору, відповідно до яких пеня нараховується виключно на суму несплаченої орендної плати. До суми заборгованості, на яку нараховується пеня, не може включатися заборгованість з інших витрат (зокрема, витрат на проведення експертизи та розміщення оголошення у ЗМІ).

Також необґрунтованим є нарахування пені за прострочення сплати орендної плати за період оренди з лютого по квітень 2014 року включно, оскільки строк сплати вказаних орендних платежів відповідно до умов пункту 3.8 договору настав лише у грудні 2014 року.

Таким чином, пеня повинна обчислюватися виключно виходячи з сум заборгованості з орендної плати і з урахуванням дат виникнення заборгованості за кожний місяць оренди окремо (при цьому пеня не нараховується на орендну плату за лютий-квітень 2014 року). Нарахування пені слід здійснювати за весь період прострочення, як це встановлено умовами пункту 3.9 договору.

Початком періоду нарахування пені є календарна дата, наступна за датою підписання сторонами у справі відповідного акту здачі-прийняття робіт, оскільки станом на 15 число кожного поточного місяця позивачем на адресу відповідача не надсилалися відповідні рахунки.

Так, за актом № ОУ-0000037 від 31.05.2014 на суму 70881 грн. 00 коп. пеня нараховується за період прострочення з 02.06.2014 по 27.11.2014, за актом № ОУ-0000043 від 30.06.2014 на суму 73 118 грн. 48 коп. пеня нараховується за період прострочення з 01.07.2014 по 27.11.2014, за актом № ОУ-0000049 від 31.07.2014 на суму 73729 грн. 66 коп. - за період прострочення з 01.08.2014 по 27.11.2014, за актом № ОУ-0000055 від 31.08.2014 на суму 73976 грн. 58 коп. - за період прострочення з 01.09.2014 по 27.11.2014, за актом № ОУ- 0000061 від 30.09.2014 на суму 22080 грн. 00 коп. - за період прострочення з 01.10.2014 по 27.11.2014.

За розрахунком суду загальна сума належної до стягнення з відповідача пені становить 27 026 грн. 85 коп.

Таким чином, вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 27 026 грн. 85 коп. В решті вимог про стягнення пені слід відмовити за необґрунтованістю.

За період, аналогічний періоду нарахування пені, та за кожний місяць оренди окремо (виключаючи заборгованість за лютий-квітень 2014 року), підлягають стягненню й 3% річних та інфляційні нарахування на щомісячні суми заборгованості з орендної плати.

За розрахунком суду стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 3 279 грн. 95 коп. та інфляційні нарахування на суми заборгованості у загальному розмірі 25 726 грн. 80 коп.

В решті вимог про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань слід відмовити за необґрунтованістю.

В судовому засіданні 16.02.2015 позивачем надано письмову заяву про відмову від позову у частині вимог про зобов'язання відповідача повернути на користь позивача індивідуально визначене державне окремо визначене майно: сміттєвоз КО-437 на шасі МАЗ-533702, інвентарний номер 105-3016 у кількості 1 шт. загальною вартістю 566400 грн. 00 коп.

За таких обставин провадження у справі у частині вимог про повернення орендованого майна слід припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме у частині вимог про стягнення з відповідача 411740 грн. 00 коп. заборгованості з орендної плати, вартості експертної оцінки майна у розмірі 25000 грн. 00 коп., витрат з розміщення оголошення у засобах масової інформації у розмірі 579 грн. 00 коп., пені у розмірі 27 026 грн. 85 коп., інфляційних нарахувань на суму заборгованості у загальному розмірі 25 726 грн. 80 коп., 3% річних у сумі 3 279 грн. 95 коп., штрафу у сумі 411 грн. 74 коп.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 33, 34, 43, 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЮНІОН», м. Київ, вул. Басейна, буд. 19, офіс 11А, код 37955177, на користь Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, м. Київ, вул. Лобачевського, буд. 23 В, код 2007774, заборгованість з орендної плати у розмірі 411 740 грн. 00 коп., вартість експертної оцінки майна у розмірі 25 000 грн. 00 коп., витрати з розміщення оголошення у засобах масової інформації у розмірі 579 грн. 00 коп., пені 27 026 грн. 85 коп., інфляційних нарахувань на суму заборгованості у загальному розмірі 25 726 грн. 80 коп., 3% річних у сумі 3 279 грн. 95 коп., штрафу у сумі 411 грн. 74 коп., а також 9 875 грн. 29 коп. судового збору. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В частині вимог про зобов'язання відповідача повернути на користь позивача індивідуально визначене державне окремо визначене майно: сміттєвоз КО-437 на шасі МАЗ-533702, інвентарний номер 105-3016 у кількості 1 шт. загальною вартістю 566400 грн. 00 коп., провадження у справі припинити.

4. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 23.02.2015

Суддя В.О. Демидов