Постанова

від 20.02.2015 по справі 826/20588/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 лютого 2015 року письмове провадження № 826/20588/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МС-БУД»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000442204 від 05.12.2014 року (форма «Р») про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 295 000 грн. за основним платежем та 73 750 грн. за штрафними санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм законодавства, відповідачем надано неправильну оцінку фактичним обставинам, внаслідок чого зроблено помилкові висновки при визначенні податкових зобов'язань. Позивач зазначає, що податковому органу було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій. Позивач просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним та скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Зокрема, зауважував, що ПП «НП «Хіміч» в адресу Позивача не реалізовувало матеріальні цінності, які придбало у своїх контрагентів та відобразило в своєму податковому обліку, а надавало Позивачу будівельні послуги, а тому відповідно коди УКДЗЕД відмінні від кодів УКТЗЕД товарів придбання.

Виходячи зі змісту назви податкової інформації №4725/7/26-57-22-01-20 щодо неможливості проведення зустрічної звірки податковим органом не встановлювалось та не досліджувалось реальність господарських операцій ПП «НП «Хіміч» з постачальниками взагалі. Податковому органу не відомо, чи знаходяться у останнього залишки матеріальних цінностей, які взагалі нікому не реалізовувались, тощо. З яким контрагентом (контрагентами) проводилась зустрічна звірка зазначена податкова інформація не містить.

Акт перевірки не містить будь яких доказів, щодо порушень вимог податкового, кримінального та іншого законодавства службовими особами Позивача, що підтверджені встановленими способами доказування.

Представник відповідача до суду не прибув, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, явку свого представник до суду не забезпечив, надав до суду письмові заперечення, які ґрунтуються на висновках, викладених в акті перевірки.

Суд, заслухавши пояснення позивача, ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МС-БУД" (код ЄДРПОУ 39206569) взято на податковий облік в органах державної податкової служби 08.05.2014 року за №265714056567, та перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУ Мін доходів у м. Києві.

Основними видами діяльності за КВЕД є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МС-БУД» має ліцензію на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури серії АЕ № 290895, строком дії з 25.06.2014 року по 25.06.2017 року та дозвіл № 2788.14.32 на виконання робіт, зокрема, зведення, монтаж будинків споруд, зміцнення їх аварійних частин, електропрогрівання бетону, зварювальні, газополумяні роботи, строком дії з 05.08.2014 до 04.08.2019 року.

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі наказу від 05.11.2014 року № 1956, виданого ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно з п. 79.2 ст.79 Податкового Кодексу України, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "МС-БУД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2014 по 31.07.2014, за результатом якої складено акт від 17.11.2014 №539/26-57-22-04-21/39206569 (далі акт перевірки).

За результатами перевірки, на думку податкового органу, встановлено порушення ТОВ "МС-БУД" вимог:

- п.198.6. ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість за липень 2014 року в сумі 295 000 грн.

На підставі Акту перевірки від 17.11.2014 №539/26-57-22-04-21/39206569 ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 05.12.2014 року № 0000442204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі: 295 000 грн. за основним платежем та 73 750,00 грн. за штрафними фінансовими санкціями.

Позивач вважаючи висновки відповідача та рішення протиправними звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, а також їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі і в порядку, а також у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення), посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно п.61.2 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у ст. 41 ПКУ, в межах їх повноважень, встановлених цим кодексом.

Приписами п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові та позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Статтею 78.4 зазначеного Кодексу закріплено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки та за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 78.1.1. ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що на запит податкового органу про надання інформації щодо взаємовідносин ТОВ «МС-БУД» з ПП «НП «Хіміч» №10894/10/26-57-22-05-22 від 17.09.2014 р. позивачем надано письмові пояснення № 11 від 29.09.2014 року та запитувані документи. Зазначений факт відповідачем не заперечувався.

Як вбачається з наказу, підставою для проведення перевірки зазначено п.п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України без обов'язкового посилання на пункти статті 78.1 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, органом державної податкової служби було не дотримано передбачений законом порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (ст. 75.1.2 Податкового кодексу України), а сама вона була проведена безпідставно.

Згідно із Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2010 року за №984 Акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункти 4-6 Порядку №984 від 22.12.2010 року).

Так, в ході документальної невиїзної позапланової перевірки встановлено, що ТОВ «МС-БУД» укладено з ПП «НП «Хіміч» договір № 01-071 від 01.07.2014 р. на виконання будівельних робіт.

До перевірки позивачем були наданні копії договору № 01-071 від 01.07.2014 р. на виконання будівельних робіт, податкові накладні; акти виконаних робіт.

З акту перевірки вбачається, що за липень 2014 року ТОВ «МС-БУД» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 297 404 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за липень 2014 року встановлено його завищення у сумі 295 000 грн.

Як вбачається з акта перевірки збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується виключно на обставинах отримання негативної інформації відносно контрагента позивача ПП «НП «Хіміч», первинні документи позивача податковим органом не перевірялися, господарські операції не досліджувалися.

Відповідач зробив висновки про порушення ТОВ «МС-БУД» податкового законодавства при віднесенні до складу податкового кредиту суму 295 000 грн. по взаємовідносинам з ПП «НП «Хіміч» за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014 р . на підставі, як вказує останній, податкової інформації від 18.09.2014 № 4725/7/26-57-22-01-20 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП «НП «Хіміч» (код за ЄДРПОУ 38075025) з платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014р., складеної ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно з якою встановлено наступне.

«Аналізом звітності з ПДВ за липень 2014 року, встановлено маніпулювання податковою звітністю внаслідок дроблення податкових накладних у великій кількості з сумою ПДВ менше 10,0 тис.грн., з метою ухилення від реєстрації в ЄРПН та вбачається товарний обрив за перевіряємий період (пересортиця).

Враховуючи вищезазначене, шляхом викривлення показників податкової звітності та їх маніпулюванням при складанні декларації з ПДВ, додатку № 5 до декларації з ПДВ, реєстру отриманих та виданих податкових накладних, уточнюючих розрахунків сум ПДВ до податкових декларацій з ПДВ, наслідками звірки за перевіряємий період встановлено штучне формування податкового кредиту з ПДВ для суб'єктів господарювання - покупців по товарах (роботах, послугах), походження, рух, а також кількість та якість яких відслідкувати неможливо.

Також зазначено, що в ході аналізу податкових накладних, встановлено, що ряд податкових накладних містять коди УКТЗЕД, при цьому, згідно податкових декларацій з податку на додану вартість та підсистеми «Дані митниці» АІС «Податковий блок», відсутня жодна інформація, щодо ввезення на митну територію України товарів, необоротних активів та отриманих від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платником податку ПП «НП «Хіміч».

Відповідно до вимог абз. 11 підрозділу 2 розділу ХХ 73 Кодексу, податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 01 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку додану вартість в одній податковій накладній.

Тобто в Єдиному реєстрі податкових накладних необхідно реєструвати податкову накладну (незалежно від розміру ПДВ):

Таким чином, не підтверджується інформація щодо проведення фінансово - господарських взаємовідносин ПП «НП «Хіміч» з контрагентами по ПЗ на суму 8 189 548 грн. та ПК на суму 8 173 551 грн.

Враховуючі відсутність придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів постачальників на користь ПП «НП «Хіміч» відсутній їх продаж в подальшому на користь контрагентів-покупців.

Суд не бере до уваги висновки довідки ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 18.09.2014 № 4725/7/26-57-22-01-20 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП «НП «Хіміч» (код за ЄДРПОУ 38075025) з платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014р., що оформлена як податкова інформація, оскільки така довідка є службовим документом Відповідача, а тому не створює правових підстав для третіх осіб та не може розглядатися в якості належного доказу правомірності зменшення ТОВ "МС-БУД" розміру податкового кредиту.

При цьому суд керується висновками суду вищої інстанції про те, що «…факт відсутності результатів звірки податкових органів з контрагентом позивача, у якого придбавалися товари вищезазначеним договорам постачання, не є підставою для висновків про необґрунтоване завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість» (ухвала ВАСУ від 24.01.2012 р. № К/999І/249І/11).

Суд зауважує, що зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ який складається після проведення такої звірки (довідка) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі і про реальність, повноту, достовірність, господарських операцій такої особи. Тобто дані висновки не можуть братися до уваги та використовуватися податковими органами під час проведення перевірок інших платників податків, як податкова інформація чи доказова база.

Наведена інформація підлягала перевірці належними та допустимими доказами, проте, як вбачається з тексту акту перевірки позивача, насправді, податкова інформація контрагента від 18.09.2014 № 4725/7/26-57-22-01-20, фактично, переписана відповідачем в акт перевірки позивача без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, складеним по взаємовідносинам позивача з контрагентом та іншим доказам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

Складена контролюючим органом довідка не віднесена законодавцем до кола обставин, які зумовлюють зміну розміру грошових зобов'язань з податку і збору.

Заперечення податкового органу про відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних по фінансово-господарських взаємовідносинах ПП «НП «Хіміч» з контрагентами, ані під час перевірки, ані під час розгляду справи належними доказами не підтверджені.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зауваження до форми і змісту податкових накладних виданих ПП «НП «Хіміч» позивачу згідно переліку наданого податковому органу, в акті перевірки відсутні.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Тобто, податковий кредит, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.07.2014 року року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МС-БУД" (Замовник) та ПП "НП "Хіміч" (Підрядник) було укладено договір на виконання будівельних робіт № 01/07 від 01 липня 2014 року, згідно умов п. 1.1. якого Підрядник зобов'язується на свій ризик поставити матеріали для виконання робіт та виконати з цих матеріалів і власними засобами, та здати Замовнику в установлені даним Договором строки будівельні роботи у відповідності до додатків до даного договору на об'єкті, який зазначений в додатках до даного договору на об'єкті, який зазначений в додатках до даного договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити поставлені Підрядником матеріали та виконані роботи на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно п.п. 2.2. Договору ціна будівельних робіт визначається сумарно, на основі узгоджених сторонами актів виконаних робіт. У вартість робіт включено вартість матеріалів поставки Підрядника.

Згідно кошторису 1 складеного сторонами на виконання умов договору № 01/07 від 01 липня 2014 року сторонами погоджено об'єкт будівництва - реконструкція виробничої бази. Склад загального призначення за адресою: вул. Київська 8 В, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська обл. та визначено вартість робіт у розмірі 1 772 260,00 грн. в т.ч. ПДВ 295 377,00 грн.

На виконання умов вказаного договору, між Замовником та Підрядником підписано акти приймання виконаних будівельних робіт від 28.07.2014 року № 1№ 2, № 3, № 4, №5, № 6,№ 7, № 8, №9, № 10, від 29.07.2014 № 11, № 12, № 13, № 14, № 15, № 16, № 17, № 18, № 19, № 20,, № 21; від 30.07.2014 року № 22,№ 23, № 24, № 25, № 26, № 27, № 28№ 29, № 30 на загальну суму 1 770 000,00 грн., та виписано податкові накладні на суму 1 770 000,00 грн. у т.ч ПДВ 294 999,90 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Вказані суми податку на додану вартість були віднесені до складу податкового кредиту ТОВ «МС-БУД» за липень 2014 року, згідно податкових декларацій.

Розрахунки між ТОВ "МС-БУД" та ПП "НП "Хіміч" за виконані роботи проведено так, матеріали справи частково містять копії платіжних доручень: №118 від 01.12.2014 року, № 46, № 47, № 48 від 29.09.2014 року, № 66, №67, № 68 від 13.10.2014 р., № 104, № 105 від 13.11.2014 року на загальну суму 547 750,00 грн.

Суд зауважує, що в акті перевірки не вказано на наявність недоліків в оформленні вказаних податкових накладних від імені контрагента позивача, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Судом не встановлено та відповідач не надав доказів на підтвердження факту анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента позивача на момент укладення договорів та видачі податкових накладних.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту надання Виконавцем Замовнику послуг за вказаним Договором на відповідні суми.

Відповідно до пункту 14.1.36 статті 14.1 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд дійшов висновку, що з урахуванням вищезазначених правових норм Податкового кодексу та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарську діяльність особи слід вважати сукупністю господарських операцій цієї особи.

Пунктом 14.1.36 статті 14.1 Податкового кодексу України встановлено такий критерій господарської діяльності, як направлення діяльності на отримання доходу. Натомість, зазначеною правовою нормою не встановлено вимог щодо отримання доходу від кожної конкретної господарської операції.

Позивач стверджує, що придбання зазначених послуг обумовлено діяльністю позивача та опосередковано призвело до збільшення його доходу.

З матеріалів справи вбачається безпосередній зв'язок господарських операцій позивача з його господарською діяльністю, натомість, відповідачем тверджень позивача не спростовано.

Так, судом встановлено, що Договір №01/07 від 01.07.2014. є договором субпідряду, замовником будівельних робіт на зазначеному об'єкті є Публічне акціонерне товариство «Облагросервіс»(код ЄДРПОУ 00913545), який уклав договори підряду з ТОВ «МСБУД» (код ЄДРПОУ 21555958), останній же виходячи з економічної доцільності уклав ряд договорів субпідряду з іншими підприємствами, серед яких є ТОВ «МС-БУД»( код ЄДРПОУ 39206569).

Так, зокрема, 01.07.2014 року між генеральним підрядником ТОВ «МСБУД» та субпідрядником ТОВ «МС-БУД» укладено договір на виконання будівельних робіт № 1 від 01.07.2014 року, згідно п.п. 1 якого сторонами погоджено, що Субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати з власних матеріалів власними засобами та здати Генеральному підряднику в установлені даним Договором строки будівельні роботи, склад яких, передбачений у додатках до даного договору, а генеральний підрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконані Субпідрядником роботи на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно кошторису та довідки про вартість виконаних робіт, вартість робіт складає 1 858 310 грн., в т.ч. ПДВ 309 718 грн.

На виконання умов вказаного договору, між Замовником та Підрядником підписано акти приймання виконаних будівельних робіт від 30.07.2014 року № 1№ 2, № 3, № 4, №5, № 6, № 7 та виписано податкові накладні на суму 1 858 311,98 грн. у т.ч ПДВ 309 718,34 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем надано суду копії платіжних доручень, що підтверджують оплату за будівельні послуги згідно договору № 1 від 01.07.2014 року, реєстри податкових накладних ТОВ «МСБУД» для ПАТ «Облагротехпостач» з 01.01.2014 року по 22.12.2014 року, копії платіжних доручень , що свідчать про оплату ПАТ «Облагротехпостач» виконаних робіт ТОВ «МСБУД» за договором №1803-1 від 18.03.2014 року, фотографії об'єкта будівництва: «Реконструкція виробничої бази. Склад загального призначення за адресою: вул.. Київська, 8 В, м. Вишневе, Києво-Святошинський район. Київська область», які підтверджують виконання робіт з монтажу покрівельного покриття з профільного листа, влаштування бетонної підлоги, монтажу стінових сандвіч панелей, нанесення полімерного покриття підлоги, нарізання та герметизації швів підлоги, влаштування основи під площадку на 30 аркушах.

Також позивач звертає увагу суду, на те, що ПП «НП»Хіміч» надавало будівельні послуги Позивачу по вищезгаданому об'єкту будівництва і в серпні 2014 року (850000 грн.) проте на думку Відповідача, виходячи з висновків акту перевірки, господарські операції без мети настання реальних наслідків мали місце тільки в липні 2014 року, а в серпні 2014 року претензій до змісту господарських операцій у Відповідача не має.

Позивачем подано до податкового органу декларацію з ПДВ за серпень 2014 року з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), яку прийнято контролюючим органом без зауважень.

Таким чином до перевірки позивачем наданні первинні документи, які підтверджують факт здійснення реальних господарських операцій. За даними договорами було виконано будівельні роботи, відповідно до господарської діяльності підприємства, що не спростовано відповідачем. На час укладання та виконання спірних угод сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Також податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договори укладено без мети настання реальних наслідків, судових рішень щодо визнання угод недійсними до суду не надано, також не надано доказів, що позивач діяв без належної обачності й обережності та йому мало бути відомо про порушення податкового законодавства контрагентом. Судом не встановлено наявність обвинувального вироку суду щодо позивача або його контрагента. Висновки акту перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладення позивачем не реальних угод, а отже доводи податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях. Тобто інших належних та допустимих доказів на підтвердження фактично не здійсненних господарських операцій до суду не надано.

Така позиція суду узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, яка викладена в рішеннях по справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України».

Отже, ДПІ у Святошинському районі ГУ Мін доходів у м. Києві не доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідає дійсним намірам сторін, щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Суд враховує той факт, що відповідачем не доведено факту притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб та відповідальності посадових осіб контрагента позивача за ухилення від сплати податків або за інші правопорушення. Сторонами по даній справі не було надано суду постанови про притягнення до кримінальної відповідальності відповідальних осіб та визнання їх винними у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 205 або 212 КК України, яка б набрала законної сили.

Також, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора ТОВ "МС - БУД" на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків або з іншою протиправною метою.

Разом з тим, відповідачем не подано доказів обізнаності позивача про недобросовісний характер діяльності його контрагента або про допущені ним порушення податкового законодавства, як і не наведено обставин на підтвердження факту недобросовісності саме позивача як платника податків, що виключають його право на отримання податкової вигоди.

При цьому суд дотримується правових позицій, що висловлені Верховним Судом України та Європейським судом з прав людини.

Так, в постанові від 31 січня 2011 року зазначено якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній поконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Вимога, щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови привернення з бюджету сум цього податку платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів, послуг їх постачальникам.

У справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Суд також акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В зв'язку з тим, що ТОВ "МС-БУД" була правомірно сформована сума податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «НП «Хіміч», висновки Акта від 17.11.2014 №539/26-57-22-04-21/39206569 про порушення позивачем норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI є помилковими.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 368 750,00 грн. здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 05.12.2014 року № 0000442204, у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МС-БУД" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000442204 від 05.12.2014 р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 368 750,00 грн. видане ДПІ у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " МС-БУД " за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги..

Суддя Р.О. Арсірій