Ухвала

від 08.04.2015 по справі 826/20588/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20588/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судці: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МС-БУД» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МС-БУД» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000442204 від 05.12.2014 року (форма «Р») про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 295 000 грн. за основним платежем та 73 750 грн. за штрафними санкціями.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 20 лютого 2015 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2015 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «МС-БУД» (код ЄДРПОУ 39206569) взято на податковий облік в органах державної податкової служби 08.05.2014 року за № 265714056567, та перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві.

Відповідачем, згідно з п. 79.2 ст.79 Податкового Кодексу України, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «МС-БУД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, за результатом якої складено акт № 539/26-57-22-04-21/39206569 від 17.11.2014 року (далі акт перевірки).

На підставі Акту перевірки від 17.11.2014 №539/26-57-22-04-21/39206569 ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 0000442204 від 05.12.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі: 295 000 грн. за основним платежем та 73 750, 00 грн. за штрафними фінансовими санкціями.

З приводу даних спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що на запит податкового органу про надання інформації щодо взаємовідносин ТОВ «МС-БУД» з ПП «НП «Хіміч» № 10894/10/26-57-22-05-22 від 17.09.2014 року позивачем надано письмові пояснення № 11 від 29.09.2014 року та запитувані документи. Зазначений факт відповідачем не заперечувався.

Як вбачається з наказу, підставою для проведення перевірки зазначено п.п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України без обов'язкового посилання на пункти статті 78.1 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, органом державної податкової служби було не дотримано передбачений законом порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (ст. 75.1.2 Податкового кодексу України), а сама вона була проведена безпідставно.

Так, в ході документальної невиїзної позапланової перевірки встановлено, що ТОВ «МС-БУД» укладено з ПП «НП «Хіміч» договір № 01-071 від 01.07.2014 року на виконання будівельних робіт.

До перевірки позивачем були наданні копії договору № 01-071 від 01.07.2014 року на виконання будівельних робіт, податкові накладні; акти виконаних робіт.

З акту перевірки вбачається, що за липень 2014 року ТОВ «МС-БУД» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 297 404 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за липень 2014 року встановлено його завищення у сумі 295 000 грн.

Як вбачається з акта перевірки збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується виключно на обставинах отримання негативної інформації відносно контрагента позивача ПП «НП «Хіміч», первинні документи позивача податковим органом не перевірялися, господарські операції не досліджувалися.

Відповідач зробив висновки про порушення ТОВ «МС-БУД» податкового законодавства при віднесенні до складу податкового кредиту суму 295 000 грн. по взаємовідносинам з ПП «НП «Хіміч» за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року на підставі податкової інформації № 4725/7/26-57-22-01-20 від 18.09.2014 року щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП «НП «Хіміч» (код за ЄДРПОУ 38075025) з платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, складеної ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві.

Колегія суддів вважає правильним те, що суд першої інстанції не взяв до уваги висновки довідки ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві № 4725/7/26-57-22-01-20 від 18.09.2014 року щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП «НП «Хіміч» (код за ЄДРПОУ 38075025) з платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 року, що оформлена як податкова інформація, оскільки така довідка є службовим документом відповідача, а тому не створює правових підстав для третіх осіб та не може розглядатися в якості належного доказу правомірності зменшення ТОВ «МС-БУД» розміру податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ який складається після проведення такої звірки (довідка) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі і про реальність, повноту, достовірність, господарських операцій такої особи. Тобто дані висновки не можуть братися до уваги та використовуватися податковими органами під час проведення перевірок інших платників податків, як податкова інформація чи доказова база.

Наведена інформація підлягала перевірці належними та допустимими доказами, натомість, як вбачається з тексту акту перевірки позивача, насправді, податкова інформація контрагента № 4725/7/26-57-22-01-20 від 18.09.2014 року, фактично, переписана відповідачем в акт перевірки позивача без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, складеним по взаємовідносинам позивача з контрагентом та іншим доказам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

Складена контролюючим органом довідка не віднесена законодавцем до кола обставин, які зумовлюють зміну розміру грошових зобов'язань з податку і збору.

Заперечення податкового органу про відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних по фінансово-господарських взаємовідносинах ПП «НП «Хіміч» з контрагентами, ані під час перевірки, ані під час розгляду справи належними доказами не підтверджені.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зауваження до форми і змісту податкових накладних виданих ПП «НП «Хіміч» позивачу згідно переліку наданого податковому органу, в акті перевірки відсутні.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.07.2014 року між ТОВ «МС-БУД» (Замовник) та ПП «НП «Хіміч» (Підрядник) було укладено договір на виконання будівельних робіт № 01/07 від 01 липня 2014 року.

Згідно кошторису 1, складеного сторонами на виконання умов договору № 01/07 від 01 липня 2014 року, сторонами погоджено об'єкт будівництва - реконструкція виробничої бази. Склад загального призначення за адресою: вул. Київська 8 В, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська обл. та визначено вартість робіт у розмірі 1 772 260,00 грн. в т.ч. ПДВ 295 377,00 грн.

На виконання умов вказаного договору, між замовником та підрядником підписано акти приймання виконаних будівельних робіт від 28.07.2014 року № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10; від 29.07.2014 року № 11, № 12, № 13, № 14, № 15, № 16, № 17, № 18, № 19, № 20, № 21; від 30.07.2014 року № 22, № 23, № 24, № 25, № 26, № 27, № 28, № 29, № 30 на загальну суму 1 770 000,00 грн., та виписано податкові накладні на суму 1 770 000,00 грн. у т. ч ПДВ 294 999,90 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Вказані суми податку на додану вартість були віднесені до складу податкового кредиту ТОВ «МС-БУД» за липень 2014 року, згідно податкових декларацій.

Розрахунки між ТОВ «МС-БУД» та ПП «НП «Хіміч» за виконані роботи підтверджуються копіями платіжних доручень: № 118 від 01.12.2014 року, № 46, № 47, № 48 від 29.09.2014 року, № 66, № 67, № 68 від 13.10.2014 року, № 104, № 105 від 13.11.2014 року на загальну суму 547 750, 00 грн.

Суд зазначає, що в акті перевірки не вказано на наявність недоліків в оформленні податкових накладних від імені контрагента позивача, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Судом не встановлено та відповідач не надав доказів на підтвердження факту анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента позивача на момент укладення договорів та видачі податкових накладних.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту надання виконавцем замовнику послуг за вказаним Договором на відповідні суми.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що з матеріалів справи вбачається безпосередній зв'язок господарських операцій позивача з його господарською діяльністю, натомість, відповідачем тверджень позивача не спростовано.

Так, судом встановлено, що Договір № 01/07 від 01.07.2014 року є договором субпідряду, замовником будівельних робіт на зазначеному об'єкті є ПАТ «Облагросервіс» (код ЄДРПОУ 00913545), який уклав договори підряду з ТОВ «МСБУД» (код ЄДРПОУ 21555958), останній же виходячи з економічної доцільності уклав ряд договорів субпідряду з іншими підприємствами, серед яких є ТОВ «МС-БУД» ( код ЄДРПОУ 39206569).

01.07.2014 року між генеральним підрядником ТОВ «МСБУД» та субпідрядником ТОВ «МС-БУД» укладено договір на виконання будівельних робіт № 1 від 01.07.2014 року, згідно п.п. 1 якого сторонами погоджено, що субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати з власних матеріалів власними засобами та здати генеральному підряднику в установлені даним Договором строки будівельні роботи, склад яких, передбачений у додатках до даного договору, а генеральний підрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконані субпідрядником роботи на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно кошторису та довідки про вартість виконаних робіт, вартість робіт складає 1 858 310 грн., в т.ч. ПДВ 309 718 грн.

На виконання умов вказаного договору, між замовником та підрядником підписано акти приймання виконаних будівельних робіт від 30.07.2014 року № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7 та виписано податкові накладні на суму 1 858 311, 98 грн. у т. ч ПДВ 309 718, 34 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем надано суду копії платіжних доручень, що підтверджують оплату за будівельні послуги згідно договору № 1 від 01.07.2014 року, реєстри податкових накладних ТОВ «МСБУД» для ПАТ «Облагротехпостач» з 01.01.2014 року по 22.12.2014 року, копії платіжних доручень, що свідчать про оплату ПАТ «Облагротехпостач» виконаних робіт ТОВ «МСБУД» за договором № 1803-1 від 18.03.2014 року, фотографії об'єкта будівництва: «Реконструкція виробничої бази. Склад загального призначення за адресою: вул. Київська, 8 В, м. Вишневе, Києво-Святошинський район. Київська область», які підтверджують виконання робіт з монтажу покрівельного покриття з профільного листа, влаштування бетонної підлоги, монтажу стінових сандвіч панелей, нанесення полімерного покриття підлоги, нарізання та герметизації швів підлоги, влаштування основи під площадку на 30 аркушах.

Також позивач звертає увагу суду на те, що ПП «НП»Хіміч» надавало будівельні послуги позивачу по вищезгаданому об'єкту будівництва і в серпні 2014 року (850 000 грн.) але на думку відповідача, виходячи з висновків акту перевірки, господарські операції без мети настання реальних наслідків мали місце тільки в липні 2014 року, а в серпні 2014 року претензій до змісту господарських операцій у відповідача не має.

Позивачем подано до податкового органу декларацію з ПДВ за серпень 2014 року з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), яку прийнято контролюючим органом без зауважень.

Таким чином до перевірки позивачем наданні первинні документи, які підтверджують факт здійснення реальних господарських операцій. За даними договорами було виконано будівельні роботи, відповідно до господарської діяльності підприємства, що не спростовано відповідачем. На час укладання та виконання спірних угод сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Також, податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договори укладено без мети настання реальних наслідків. Судових рішень щодо визнання угод недійсними суду не надано, також не надано доказів, що позивач діяв без належної обачності й обережності та йому мало бути відомо про порушення податкового законодавства контрагентом. Судом не встановлено наявність обвинувального вироку суду щодо позивача або його контрагента. Висновки акту перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладення позивачем не реальних угод, а отже доводи податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях. Тобто інших належних та допустимих доказів на підтвердження фактично не здійсненних господарських операцій до суду не надано.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 368 750, 00 грн. здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000442204 від 05.12.2014 року, у зв'язку з чим колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про його скасування.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Файдюк В.В.