Рішення

від 18.02.2015 по справі 910/28368/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2015Справа №910/28368/14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МТМ-Компаньйон» доТовариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАНЕТА КІНО» про стягнення 512 277,49 грн. Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача -Євстігнєєв А.С. дов. №б/н від 01.12.2014р від відповідача -Молодіна Т.В. директор згідно виписки серії ААВ №784775

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МТМ-Компаньйон» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАНЕТА КІНО» про стягнення заборгованості за Договором будівельного підряду №25-10/13-СТ від 25.10.2013 у розмірі 512 277,49 грн., з яких 402 565,56 грн. - основного боргу, 35 271,36 грн. - пені, 10 224,06 грн. - 3% річних та 64 216,51 грн. - інфляційних втрат, крім того просив судові витрати у 10 400,00 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.10.2013 між сторонами було укладено Договір будівельного підряду №25-10/13-СТ, на підставі якого позивач зобов'язувався за завданням відповідача виконати будівельно-монтажні роботи, а відповідач прийняти виконані роботи та оплатити їх, проте, як указує позивач, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав у результаті чого в останнього утворилася заборгованість у розмірі 402 565,56 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2014 порушено провадження у справі №910/28368/14 та призначено справу до розгляду на 21.01.2015.

20.01.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання №б/н від 20.01.2015 про відкладення розгляду справи.

21.01.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив без номеру без дати з додатками, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 розгляд справи №910/28368/14 відкладено на 09.02.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

03.02.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява №б/н від 03.02.2015 про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просили суд стягнути з відповідача 13 863,69 грн. - 3% річних та 84 171,68 грн. - інфляційних втрат.

06.02.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання №б/н від 04.02.2015, відповідно до якого просили суд покласти на відповідача витрати на послуги адвоката у розмірі 50 000,00 грн., та додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

09.02.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 09.02.2015 оголошувалася перерва до 16.02.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

16.02.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення: №б/н від 16.02.2015 щодо збільшення розміру позовних вимог; №б/н від 16.02.2015 щодо долучення до матеріалів справи додаткових доказів, наданих 09.02.2015 позивачем; №б/н від 16.02.2015 щодо покладення на відповідача витрат на правову допомогу.

В судовому засіданні 16.02.2015 оголошувалася перерва до 18.02.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 18.02.2015 з'явився, надав пояснення по суті справи, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 18.02.2015 з'явився, надав пояснення по суті справи, відповідно до яких просив суд відмовти у задоволенні позовних вимог у поному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/28368/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.02.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МТМ-Компаньйон» (далі - Підрядник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЛАНЕТА КІНО» (далі - Замовник, Відповідач) укладено Договір будівельного підряду №25-10/13-СТ (далі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору сторони домовилися, що за завданням Замовника та на умовах цього Договору, Підрядник зобов'язується виконати на свій ризик, власними силами та засобами з власних матеріалів та матеріалів Замовника, придбаних за кошти Замовника, на будівництві «Кінотеатру «Оскар» за адресою м. Київ, Спортивна площа, будинок 1-А (далі - Об'єкт) наступні будівельно-монтажін роботи: влаштування цементно-пісчяних стяжок підлог, у т. ч. супутні загально-будівельні роботи конкретно тут не обумовлені, але необхідні для реалізації предмету Договору та здачі Об'єкту в експлуатацію (далі - Роботи).

Приписами п.п. 1.2.-1.3. Договору передбачено, що обсяг, перелік та вартість передбачених для виконання Робіт за Договором та матеріалів, що використовуються для їх виконання, визначаються Договірною ціною (Додаток №1 до Договору), що є невід'ємною частиною цього Договору. У випадку, якщо в процесі виконання цього Договору виникне необхідність виконати додаткові роботи, не передбачені умовами цього Договору, сторони укладають відповідні додаткові угоди до цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору загальна вартість Робіт (з урахуванням вартості матеріалів) за цим Договором визначається за Договірною ціною (Додаток №1 до Договору), та складає 860 045,16 грн., в т.ч. ПДВ 20% 143 340,86 грн. Договірна ціна розрахована з урахуванням виконання всіх супутніх загально-будівельних робіт, які не є основними відповідно до умов Договору, але виконання яких Підрядником є необхідним для виконання ним основних Робіт та забезпечення готовності Об'єкта. Остаточна вартість Робіт за Договором визначається на підставі Актів здачі-приймання виконаних робіт, підписаних сторонами на виконання цього Договору.

Сторони погодили, що до початку робіт Замовник вносить на рахунок Підрядника аванс для придбання матеріалів на виконання робіт в розмірі 650 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 108 333,33 грн. (п. 2.4. Договору).

Оплата за фактично виконані роботи проводиться Замовником у розмірі вартості виконаних робіт за звітний місяць - протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт за відповідний місяць з вирахуванням сум отриманих авансів (п. 2.5. Договору).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Підрядник має виконанти Роботи протягом 14 (чотирнадцять) робочих дня з моменту отримання авансу Замовника згідно п. 2.4. Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору прийняття Замовником етапів та результатів виконаних Робіт здійснюється щомісячно на підставі Актів здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в і Довідкою про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 (далі - Акти виконаних робіт), які надаються Підрядником у 3-х примірниках до 25 числа поточного місяця уповноваженої особи Замовника під розпис у супровідному листі або направляється на поштову адресу.

Приписами пункту 5.2. Договору передбачено, що Замовник зобов'язаний підписати надані Акти виконаних робіт протягом п'яти робочих днів від дати їх отримання, або в такий самий строк направити підряднику мотивовану відмову від їх підписання із зазначенням строків виправлення виявлених у Роботах недоліків. Під мотивованою відмовою слід розуміти невідповідність виконаних Робіт умовам Договору, вимогам державних норм і правил, проектної документації, затвердженої Замовником, невідповідність якості або характеристик при виконанні Робіт матеріалів. Якщо протягом зазначеного вище терміну Замовник не направив Підряднику свою письмову відмову в прийманні виконаних Робіт, Роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті.

Згідно з п. 5.3. Договору у разі отримання мотивованої відмови Замовника Підрядник, не пізніше ніж на наступний робочий день з моменту отримання мотивованої відмови, повинен письмово повідомити Замовника про прийняття або відхилення запропонованих Замовником строків для виправлення виявлених недоліків і дефектів (Дефектний акт), яким встановлюється термін їх усунення. Зазначені недоліки усуваються Підрядником за рахунок власних коштів в термін, що зазначений в акті. Неякісно виконані роботи або роботи, виконані із неякісних матеріалів, не оплачуються Замовником до усунення зауважень.

Пунктом 8.3.2. Договору передбачено, що Замовник несе відповідальність за несвоєчасну оплату виконаних Робіт та сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми таких робіт за кожний день прострочення, але не більше 5% від суми Договору.

20.11.2013 сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої визначили додаткові роботи, які має виконати Підрядник.

Так, відповідно до п.п. 1-2 Додаткової угоди №1 Підрядник зобов'язувався виконати наступні будівельно-монтажні роботи: улаштування фальшпідлог на 7-му поверсі в осях И-К, 4-7, у т. ч. супутні загально будівельні роботи конкретно тут не обумовлені, але необхідні для реалізації предмету Договору та здачі Об'єкту в експлуатацію, а Замовник зобов'язаний прийняти і оплатити їх. Загальна вартість Робіт (з урахуванням вартості матеріалів постави Підрядника) за цією Угодою визначається Договірною ціною №2 та складає 68 267,92 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 11 377,99 грн.

20.11.2013 сторони уклали Додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до якої визначили додаткові роботи, які має виконати Підрядник.

Так, відповідно до п.п. 1-2 Додаткової угоди №2 Підрядник зобов'язувався виконати наступні будівельно-монтажні роботи: улаштування гіпсокартонних стель на 7-му поверсі в осях В-Е, 5-14, у т. ч. супутні загальнобудівельні роботи конкретно тут не обумовлені, але необхідні для реалізації предмету Договору та здачі Об'єкту в експлуатацію. Загальна вартість Робіт (з урахуванням вартості матеріалів постави Підрядника) за цією Угодою визначається Договірною ціною №4 та складає 805 131,14 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 134 188,52 грн.

22.11.2013 сторони уклали Додаткову угоду №3 до Договору, відповідно до якої визначили додаткові роботи, які має виконати Підрядник.

Так, відповідно до п.п. 1-2 Додаткової угоди №3 Підрядник зобов'язувався виконати наступні будівельно-монтажні роботи: влаштування тамбурів-входів до кінотеатру та перегородок кафе попкорн на 7 поверсі, у т. ч. супутні загально будівельні роботи конкретно тут не обумовлені, але необхідні для реалізації предмету Договору та здачі Об'єкту в експлуатацію. Загальна вартість Робіт (з урахуванням вартості матеріалів постави Підрядника) за цією Угодою визначається Договірною ціною №2 та складає 131 536,98 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 21 922,83 грн.

02.12.2013 сторони уклали Додаткову угоду №4 до Договору, відповідно до якої визначили додаткові роботи, які має виконати Підрядник.

Так, відповідно до п.п. 1-2 Додаткової угоди №4 Підрядник зобов'язувався виконати наступні будівельно-монтажні роботи: гіпсокартонні роботи на 7-му поверсі (каси, гардероб, облицювання гіпсокартоном коло центрального холу), у т. ч. супутні загально будівельні роботи конкретно тут не обумовлені, але необхідні для реалізації предмету Договору та здачі Об'єкту в експлуатацію. Загальна вартість Робіт (з урахуванням вартості матеріалів постави Підрядника) за цією Угодою визначається Договірною ціною №6 та складає 172 822,85 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 28 803,81 грн.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а відтак правовідносини сторін регулюються Главою 61 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2. ст. 875 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до пояснень Позивача, останнім у період за січень 2014 року виконані будівельні роботи відповідно до умов Договору та додаткових угод до нього на загальну суму 1 177 758,89 грн., що підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3 за січень 2014 року та Акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року, а саме:

- №1 від 24.01.2014 згідно Договірної ціни №2 до Додаткової угоди №1 від 20.11.2013 на суму 68 267,92 грн.;

- №1 від 24.01.2014 згідно Договірної ціни №4 до Додаткової угоди №2 від 20.11.2013 на суму 805 131,14 грн.;

- №1 від 24.01.2014 згідно Договірної ціни №5 до Додаткової угоди №3 від 22.11.2013 на суму 131 536,68 грн.;

- №1 від 24.01.2014 згідно Договірної ціни №6 до Додаткової угоди №4 від 02.12.2013 на суму 172 822,85 грн.

За підрахунком суду встановлено, що на виконання умов Договору Підрядником за січень 2014 року були виконані роботи на загальну суму 1 177 758,89 грн., проте вказана сума робіт сплачена Відповідачем частково та, зі слів Позивача, вищезгадані Акти приймання виконаних робіт не були підписані Відповідачем, жодної вмотивованої відмови від підписання вищевказаних Актів з боку останнього також не надходило.

З матеріалів справи вбачається, що Акти приймання виконаних будівельних робіт та Довідка форми КБ-3 були 24.01.2014 відправлені на адресу Відповідача та отримані останнім 28.01.2014, що не спростовується Відповідачем та підтверджується відміткою органу поштового зв'язку за №0104217985129.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як згадувалося раніше, пунктами 5.2.-5.3. Договору сторони погодили, що передбачено, що Замовник зобов'язаний підписати надані Акти виконаних робіт протягом п'яти робочих днів від дати їх отримання, або в такий самий строк направити Підряднику мотивовану відмову від їх підписання із зазначенням строків виправлення виявлених у Роботах недоліків. Під мотивованою відмовою слід розуміти невідповдність виконаних Робіт умовам Договору, вимогам державних норм і правил, проектної документації, затвердженої Замовником, невідповідність якості або характеристик при виконанні Робіт матеріалів. Якщо протягом зазначеного вище терміну Замовник не направив Підряднику свою письмову відмову в прийманні виконаних Робіт, Роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті. У разі отримання мотивованої відмови Замовника Підрядник, не пізніше ніж на наступний робочий день з моменту отримання мотивованої відмови, повинен письмово повідомити Замовника про прийняття або відхилення запропонованих Замовником строків для виправлення виявлених недоліків і дефектів (Дефектний акт), яким встановлюється термін їх усунення.

Матеріали справи не містять двостороннього Акту про порядок і строки усуненя недолків (дефектів), які мав би усунути Підрядник відповідно до робіт, виконаних останнім згідно з Актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.

Щодо тверджень Відповідача, з приводу того, що разом з Актами приймання виконаних будівельних робіт Позивач зобов'язаний надати/направити Акти прихованих робіт, Акти проміжного прийняття відповідних конструкцій, Виконавчу документацію, Технічні акти, то вони не приймаються судом та відхиляються, оскільки нормами п. 5.1. Договору передбачається, що прийняття Замовником етапів та результатів виконаних Робіт здійснюється щомісячно на підставі Актів здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в і Довідкою про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, які надаються Підрядником у 3-х примірниках до 25 числа поточного місяця уповноваженої особи Замовника під розпис у супровідному листі або направляється на поштову адресу.

Отже, надсилання на адресу Відповідача ще й інших документів не узгоджується із положенням вищевказаних пунктів Договору, який в силу прямої вказівки ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для сторін до виконання.

Таким чином, доводи Відповідача не приймаються судом в цій частині та відповідно суд приходить до висновку що Підрядником належним чином виконані роботи за Актами приймання виконаних будівельних робіт, за січень 2014 року, та підлягають оплаті зі сторони Замовника.

З метою досудового врегулювання спору 18.03.2014 Позивач звернувся з вимогою №33 від 18.03.2014 до Відповідача про погашення наявної суми заборгованості у розмірі 402 565,56 грн. Проте, як зазначає Позивач, Відповідач суму заборгованості станом на дату звернення до суду не погасив, відповідних розрахунків не провів.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як стверджує Позивач, станом на дату звернення до суду з позовом Відповідач свої зобов'язання стосовно оплати за виконані підрядні роботи виконав частково у розмірі 775 133,32 грн. (що підтверджується банківськими виписками Позивача по п/р 2600101003938 в ПАТ «ОКСІ БАНК», копії наявні в матеріалах справи), у зв'язку з чим наявна непогашена заборгованість у розмрі 402 565,56 грн.

Суд перевірив законність заявленої Позивачем суми основної заборгованості за Договором будівельного підряду №25-10/13-СТ від 25.10.2013 у розмірі 402 565,56 грн. та прийшов до висновку про її правомірність, обґрунтованість.

Таким чином, суд вважає, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача суми основної заборгованості у розмірі 402 565,56 грн. є законною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню судом.

Крім того, у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання з оплати будівельних робіт, Позивачем нараховано Відповідачу (з урахуванням заяви про збільшенння розміру позовних вимог) 35 271,36 грн. - пені, 13 863,69 грн. - 3% річних та 84 171,68 грн. - інфляційних втрат.

Щодо стягнення штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як зазначалось вище, пунктом 8.3.2. Договору погоджено сторонами, що Замовник за несвоєчасну оплату виконаних Робіт сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми таких робіт за кожний день прострочення, але не більше 5% від суми Договору.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" №01-8/344 від 11.04.2005 з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом встановлено, що Відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку з перерахування коштів не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії останнього є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Судом враховано положення п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 за №14, відповідно до якого щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи положення п. 8.3.2. Договору, п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 за №14, ч. 5 ст. 254 ЦК України, суд приходить до висновку, що Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 12.02.2014.

Враховуючи викладене, пеня повинна розраховуватися за період з 12.02.2014 по 11.08.2014, втім не виходячи при цьому за межі визначеного Позивачем періоду часу (12.02.2014 по 10.08.2014), протягом якого, на думку Позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання.

Здійснивши перевірку наданого Позивачем розрахунку суми пені у розмірі 35 271,36 грн. за період з 12.02.2014 по 10.08.2014, суд приходить до висновку, що вищевказана сума розрахована відповідно до вимог чинного законодавсва є законною та обгрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню судом.

Стосовно вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 13 863,69 грн. - 3% річних та 84 171,68 грн. - інфляційних втрат (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), у зв'язку із простроченням Відповідачем виконання грошового зобов'язання на підставі Договору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 за №14 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 4.1. вищенаведеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 за №14, сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Як встановлено судом, дії Відповідача, який прострочив виконання спірного грошового зобов'язання, є порушенням умов Договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів Позивача відповідно до норм статті 625 ЦК України.

Судом здійснено перерахунок заявленого Позивачем розміру 3% річних та інфляційних втрат, які підлягають стягненню з Відповідача, та встановлено, що указані суми у розмірі 13 863,69 грн. та 84 171,68 грн. відповідно є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.

Таким чином, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МТМ-Компаньйон» стосовно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАНЕТА КІНО» є законними та обгрунтованими щодо стягнення 35 271,36 грн. - пені, 13 863,69 грн. - 3% річних та 84 171,68 грн. - інфляційних втрат, були доведеними Позивачем належними та допустимими доказами, а тому є такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт невиконання зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обгрунтований, Відповідачем не спростований.

Жодною із сторін не заперечувся той факт, що підрядні роботи виконувалися Позивачем у спірних сторонами період.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором будівельного підряду №25-10/13-СТ від 25.10.2013 є законними, обґрунтованими та такими, що задовольняються судом у повному обсязі: в частині стягнення 402 565,56 грн. - основної заборгованості, 35 271,36 грн. - пені, 13 863,69 грн. - 3% річних та 84 171,68 грн. - інфляційних втрат.

Щодо клопотання Позивача про стягнення з Відповідача витрат на юридичні послуги адвоката у розмірі 50 000,00 грн. потрібно зазначити наступне.

Відповідно до приписів статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру» (частина 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (стаття 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У відповідності до абзацу третього пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/973 від 14.12.2007 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права», за яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

За змістом приписів частини 3 статті 48 та частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі, як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На підтвердження понесення зазначених витрат Позивачем до матеріалів справи додано Договір про надання послуг адвоката №01/12/14-МТМ від 01.12.2014 Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №227/н, виданого на ім'я п. Євстігнєєва Андрія Сергійовича; сертифікат серії АА №256/Е та №257/Е від 17.07.2014, атестат доцента, диплом кандидата юридичних наук; видатковий касовий ордер від 01.12.2014 на суму 50 000,00 грн. за надані послуги адвоката, згідно Договору про надання послуг адвоката №01/12/14-МТМ від 01.12.2014.

В матеріалах справи наявне заперечення Відповідача щодо клопотання про включення до судових витрат Позивача витрат на послуги адвоката у розмірі 50 000,00 грн., відповідно до якого зазначена сума 50 000,00 грн. на думку останнього є необгрунтовано завищеною.

З приводу вищевказаного тверджень Відповідача суд погодитись не може, оскільки Позивачем надано з метою підтвердження кваліфікації адвоката до матеріалів справи сертифікат серії АА №256/Е та №257/Е від 17.07.2014, атестат доцента, диплом кандидата юридичних наук, що свідчить про високий професійний рівень наданих Позивачеві правових послуг.

Відтак, враховуючи викладене та приписи статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката в сумі 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАНЕТА КІНО» (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 4/6, корп. А, кімн. 805; код ЄДРПОУ 36757206) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МТМ-Компаньйон» (03083, м. Київ, пров. Самбурський, буд. 9; код ЄДРПОУ 36376441) заборгованість у розмірі 535 872,29 грн., з яких 402 565,56 грн. - основної заборгованості, 35 271,36 грн. - пені, 13 863,69 грн. - 3% річних та 84 171,68 грн. - інфляційних втрат - за Договором №25-10/13-СТ від 25.10.2013.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАНЕТА КІНО» (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 4/6, корп. А, кімн. 805; код ЄДРПОУ 36757206) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МТМ-Компаньйон» (03083, м. Київ, пров. Самбурський, буд. 9; код ЄДРПОУ 36376441) витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 717,45 грн. та витрати на юридичні послуги адвоката у розмірі 50 000,00 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного тексту рішення 20.02.2015.

Cуддя А.В.Яковенко