Рішення

від 18.02.2015 по справі 910/28131/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2015Справа №910/28131/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кінотур"

до Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА КІНІМАТЕКА УКРАЇНИ"

про стягнення заборгованості за надані послуги

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін :

Від позивача: Ігнатенко О.М. (дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 18.02.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кінотур" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача - Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА КІНІМАТЕКА УКРАЇНИ" 84 079,18 грн., з яких: 72633,00 грн. - заборгованість за Договором про надання послуг №23-01-2014 від 23.01.2014р. та 11446,18 грн. - пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2014р. порушено провадження у справі № 910/28131/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.01.2015р.

23.01.2015р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА КІНІМАТЕКА УКРАЇНИ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кінотур" в судовому засіданні 27.01.2015р. надав суду документи по справі, просив долучити до матеріалів справи та надав суду клопотання про продовження строку вирішення спору, просив задовольнити дане клопотання.

Представник відповідача - Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА КІНІМАТЕКА УКРАЇНИ" у судове засідання 27.01.2015р. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду міста Києва № 910/28131/14 від 19.12.2014р. не виконав, проте, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2015р. відкладено розгляд справи № 910/28131/14 на 18.02.2015р.

16.02.2015р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА КІНІМАТЕКА УКРАЇНИ" надійшов відзив на позов.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кінотур" в судовому засіданні 18.02.2015р. надав суду довідку Державної судової адміністрації про підтвердження зарахування надходжень від сплати судового збору, надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА КІНІМАТЕКА УКРАЇНИ" в судове засідання 18.02.2015р. не з'явився, проте, від відповідача надійшов відзив на позов.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 18.02.2015р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.01.2014 року між Державним підприємством "НАЦІОНАЛЬНА КІНІМАТЕКА УКРАЇНИ" як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія "Кінотур" як виконавцем було укладено Договір №23-01-2014 про надання послуг (надалі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався за завданням замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату наступні послуги (надалі іменуються "послуги"): повний мастеринг аудіовізуального твору, який надано Замовником, по фільму "ШЕВЧЕНКО" ("ЕКСПЕДИЦІЯ") (далі - "твір") (детальна інформація щодо кожного твору визначається у відповідних додатках до цього Договору), що включає в себе, зокрема, але не виключно, сканування кіноплівки, конвертацію відеофайлів, попередній та фінальний монтаж, створення візуальних ефектів, корекцію кольору в кінозалі змонтованого твору, виведення цифрового зображення твору на кіноплівку з виводом інтермедійного майстер- негативу, виготовлення еталонних майстер-копій для цифрової дистриб'юції та прокату у форматі DСР. за додатковою домовленістю також може здійснюватися друк (виготовлення) оптичної фонограми, проявку негативу, друк еталонної копії, позитивних копій на кіноплівці, а Замовник зобов'язується надати необхідні відзняті матеріали твору на проявленій негативній кіноплівці або на жорсткому диску (надалі іменуються "матеріали") та оплатити надані послуги.

Повний перелік послуг, що надаються виконавцем щодо конкретного твору, визначаються сторонами у відповідних Додатках до цього Договору (п. 1.2.).

Відповідно до п. 1.3. Договору, строк надання послуг виконавцем встановлюється у відповідному додатку до Договору. За взаємною згодою сторін строк надання послуг за цим Договором може бути продовжений. У такому разі підписується Додаткова угода до цього Договору.

На підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг за цим Договором виконавцем складається акт приймання-передачі наданих послуг в строк 5 (п'ять) робочих днів з моменту такого надання (п. 1.4.).

Додатком № 1 від 23 січня 2014 року до Договору сторонами визначено перелік послуг, що надаються замовником та визначено, що вартість наданих послуг становить 72633,00 грн.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги на суму 72633,00 грн., що підтверджується Актом передачі-приймання наданих послуг від 11.03.2014 року.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що вартість послуг за цим Договором та порядок здійснення оплати визначається відповідними Додатками до Договору.

Додатком № 1 від 23.01.2014 року до Договору сторонами встановлено строк оплати за надані послуги до 20.03.2014року.

Відповідно до п. 3.2. Договору здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками Сторін протягом 5 (п'яти) робочих днів після фактичного надання послуг.

Відповідно до п. 3.3. Договору підписання Акту приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

В порушення умов Договору, відповідачем не оплачено надані позивачем послуги у розмірі 72633,00 грн.

Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання за Договором про надання послуг №23-01-2014 від 23.01.2014р. в частині оплати наданих позивачем послуг, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 72633,00 грн. - заборгованості за Договором про надання послуг №23-01-2014 від 23.01.2014р. та 11446,18 грн. - пені.

Відповідач у відзиві на позов, визнав заборгованість за договором про надання послуг №23-01-2014 від 23.01.2014р., проте, посилаючись на скрутний фінансовий стан відповідача, помилки в розрахунку пені, що здійснений позивачем та положення ст. 232, 233 ГК України, с. 551 ЦК України, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Нормами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт надання позивачем відповідачу послуг на загальну суму 72633,00 грн. підтверджується Актом передачі-приймання наданих послуг від 11.03.2014 року.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання за Договором про надання послуг №23-01-2014 від 23.01.2014р. в частині оплати наданих позивачем послуг, заборгованість у розмірі 72633,00 грн. за вказаним Договором підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в даній частині, у зв'язку з чим, задовольняє позовні вимоги про стягнення 72633,00 грн. заборгованості.

Позивач, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 11446,18 грн., нараховану за період з 20.03.2014р. по 11.12.2014р.

Відповідач у відзиві на позов заперечив розрахунок відповідача, посилаючись на те, що нарахування пені слід здійснювати з 21.08.2014р. по 21.08.2014р.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Пунктом п. 4.3. Договору визначено, що при несвоєчасній оплаті замовником послуг виконавця, у разі відсутності попередньої письмової домовленості про перенесення строку оплати, замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від тієї суми, яка підлягає сплаті за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Як встановлено судом, сторони, укладаючи Договір про надання послуг №23-01-2014 від 23.01.2014р. не встановили іншого порядку нарахування штрафних санкції, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Водночас, позивачем, в порушення приписів ч. 6 ст. 232 ГПК України, нарахована пеня за загальний період з 20.03.2014р. по 11.12.2014р.

При цьому, статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Пунктом 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

Враховуючи вищевикладене та оскільки Додатком № 1 від 23.01.2014 року до Договору визначено, що строк оплати за надані послуги до 20.03.2014року, нарахування пені слід здійснювати з 20.03.2014р., як і визначено позивачем.

Суд, перевіривши розрахунок пені, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГПК України, за період з 20.03.2014р. по 20.09.2014р., встановив, що розмір пені складає 7472,24 грн.

Пунктом 3.17.4 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.

Проте, оцінивши співвідношення розміру пені, розмір заборгованості, враховуючи майновий стан сторін, положення вищенаведених норм та доводи, якими відповідач обґрунтовує необхідність зменшення пені, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку відсутність підстав для зменшення розміру пені.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА КІНІМАТЕКА УКРАЇНИ" (02156, м. Київ, вул. Кіото, 27, код ЄДРПОУ 19485307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кінотур" (03040, Київ, вул. Васильківська, 1, код ЄДРПОУ 36556240) 72633 (сімдесят дві тисячі шістсот тридцять три) грн. 00 коп. - основного боргу, 7472 (сім тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 24 коп. - пені, 1740 (одну тисячу сімсот сорок) грн. 65 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.02.2015р.

Суддя О.В. Гулевець