cpg1251
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2015 року Справа № 145609/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,
з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 року в справі за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В :
У березні 2012 року Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі ДП «Укрспирт») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000082300 від 22.02.2012р.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідач не мав права здійснювати перевірку його структурного підрозділу, а саме Воютицького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт» (далі -Воютицького МПД), оскільки він не є юридичною особою, не є відокремленим підрозділом ДП «Укрспирт» та не є платником податків і зборів. ДПІ у Самбірському районі Львівської області безпідставно виявила заниження збору за спеціальне використання води, всього на суму 399983,04 грн. та розрахувала штрафні санкції в п'ятикратному розмірі.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 року позивачу в задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржило ДП «Укрспирт», яке в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про правомірність проведення перевірки Воютицького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт». Відповідач перед початком перевірки не вручив ні позивачу, ні його структурному підрозділу копію наказу про проведення перевірки та повідомлення про її початок. При цьому неправильно зазначив Воютицьке місце провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт» як відокремлений підрозділ, в той час як воно є структурним підрозділом без права юридичної особи та не є платником податків. Відповідач неправильно визначив величину збору за спеціальне використання води, а також неправильно застосував штрафні санкції. Неправомірність перевірки зумовила недійсність акта та прийнятого на його підставі податкового-повідомлення-рішення відповідача.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
У справі встановлено, що ДПІ в Самбірському районі Львівської області провела планову виїзну перевірку ДП «Укрспирт» з питань дотримання вимог податкового законодавства при обчисленні та сплаті податків за період з 01.02.2011р. по 30.09.2011р.
За наслідками проведення зазначеної перевірки було складено акт №91/23-0/37199618 від 06.02.2012р., в якому зазначено, що за перевірений період з 01.02.2011р. по 30.09.2011р. ДП «Укрспирт» нарахувало по Воютицькому МПД збір за спеціальне використання води в сумі 115739,11 грн.
Податковий орган вважав, що сплата зазначеного збору занижена на загальну суму 399983,04 грн., в тому числі за І квартал 2011 року -61809,52 грн., ІІ квартал 2011 року -190042,68 грн. та ІІІ квартал 2011 року -148130,84 грн.
Податковий орган зазначив, у ДП «Укрспирт» відсутній дозвіл на спеціальне водокористування, обов'язковість якого передбачена ст.49 Водного кодексу України.
На підставі акту перевірки №91/23-0/37199618 від 06.02.2012р. ДПІ у Самбірському районі прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000082300 від 22.02.2012року, яким збільшила позивачу грошове зобов'язання зі сплати збору за спеціальне водокористування на суму 163881,90 грн., в т. ч. 149993,64 грн. за основним платежем та 13888,26 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про відповідність дій податкового органу щодо проведення перевірки, правомірність висновків та законність прийнятого рішення. З такими висновками суду погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Як видно з матеріалів справи, наказом ДПА в Київській області №12127/7/23-612/473 від 12.12.2011р. «Про організацію перевірки регіональних підрозділів ДП «Укрспирт» (код ЄДРПОУ 37199618), визначено, що на виконання наказу ДПС України від 24.11.2011р. №7165/7/22-1217 буде проводитись перевірка ДП «Укрспирт» за період з 19.08.2010р. по 30.09.2011р.
Згідно бази даних ДП «Укрспирт» знаходиться на обліку в ДПА у Київській області та має структурний підрозділ за адресою Львівська область, Самбірський район, с.Воютичі.
Тому ДПА у Київській області було скеровано цей лист до відповідача від 12.12.2011 року № 12127/7/23-612/473 з проханням провести перевірку вищезазначеного підрозділу ДП «Укрспирт» в межах компетенції податкового органу, а результати перевірки скерувати ДПА у Київській області.
На виконання наказу ДПА у Київській області, 23.01.2012р. ДПІ у Самбірському районі Львівської області видала наказ №21 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки відокремленого підрозділу ДП «Укрспирт» з питань дотримання вимог податкового законодавства при обчисленні та сплаті податків як платника окремих видів податків», а також направлення на проведення перевірки №29/23-0 від 24.01.2012р., яке було вручено представнику Воютицького МПД Петрущаку Ю.В. 24.01.2012р., про що свідчить його підпис.
Воютицьке МПД посадових осіб ДПІ у Самбірському районі Львівської області до перевірки допустило, податковий орган таку перевірку провів зі складанням акту, на підставі якого прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Пунктом 77.4 ст. 77 ПК передбачено, що про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, що було дотримано відповідачем.
Згідно п. 61.1, п. 61.2 ст. 61 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Таким чином, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, (постанова від 24.12.2010 року), саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необгрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Відповідно до викладеного, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.
В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки її проведення.
За таких обставин, коли перевірка структурного підрозділу ДП «Укрспирт» проведена з ініціативи ДПА у Київській області за місцем податкового обліку цього підприємства як основного, до її проведення працівники податкового органу були допущені Воютицьким МПД , правових підстав для визнання доводів позивача про неправомірність проведення перевірки не має.
Аналогічною є практика судів при вирішенні подібних вимог позивачів (постанова ВАСУ від 4.02. 2014 року в справі К/9991/76184/12).
Крім того, відповідно до п.326.12 ст.326 ПК України, чинного на час виникнення спірних правовідносин, органи, що видають дозволи на спеціальне водокористування, щороку до 20 січня подають органам державної податкової служби та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи.
У разі зміни умов водокористування, видачі протягом року нових дозволів на спеціальне водокористування, укладення договорів на поставку води водокористувачі, які отримали переоформлені дозволи на спеціальне водокористування, договори на поставку води, зобов'язані протягом 10 днів повідомити про це органам державної податкової служби та органам водного господарства.
Платники збору подають одночасно з податковими деклараціями органам державної податкової служби копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води (п.328.7 ст.328 Податкового кодексу).
Форми податкових декларацій збору за спеціальне використання води затверджені наказом ДПА України від 24.12.10 № 1009. Разом з тим, водокористувачі відповідно Інструкції щодо заповнення форми № 2-ТП (водгосп), затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 30.09.97 № 230, складають статистичний звіт про використання води за формою № 2-ТП (водгосп).
Проте, як встановлено в справі, ДП «Укрспирт» не подавало по Воютицькому МПД документів щодо переоформлення дозволу на спеціальне водокористування за перевірений період, тобто з 01.02.2011р. по 30.09.2011р., помилково вважаючи, що дозвіл на спеціальне водокористування, виданий Державному підприємству «Воютицький спиртовий завод» до проведення злиття з ДП «Укрспирт» та перетворення на структурний підрозділ Воютицьке МПД, продовжує бути чинним.
Однак, за даними ДПІ у Самбірському районі Львівської області ДП «Воютицький спиртовий завод» на момент розгляду справи в суді ще не закрите та не зняте з реєстрації ні в органах податкової служби, ні в соціальних фондах, ні в державного реєстратора. Тому всі нормативно-правові та дозвільні документи стосовно ДП «Воютицький спиртовий завод» є чинними, на підставі цього на Воютицькому МПД ДП «Укрспирт» як правонаступнику, було помилково використано Дозвіл на спеціальне використання води, виданий ДП «Воютицький спиртовий завод», який був чинний до 16.09.2011р.. Після цієї дати Воютицьке МПД ДП «Укрспирт» розраховувало і сплачувало збір за спеціальне використання води згідно чинного законодавства у 5-ти кратному розмірі.
Як встановлено в справі, в ДП «Укрспирт» було проведено реорганізацію, шляхом приєднання та злиття з багатьма підприємствами лікеро-горілчаної промисловості, серед яких і було ДП «Воютицький спиртовий завод», який було реорганізовано у структурний підрозділ без права юридичної особи - Воютицьке МПД.
Зазначене підтверджується наказом Міністерства аграрної політики України №593 від 27.09.2010р., яким ДП «Воютицький спиртовий завод» (код ЄДРПОУ 00374781) реорганізоване шляхом приєднання до ДП «Укрспирт» на базі майна реорганізованих державних підприємств як відокремлений підрозділ (філії) без прав юридичної особи.
Відповідно до Положення про Воютицьке місце провадження діяльності та зберігання спирту Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», затвердженого у встановленому порядку 1.02.2011 року, ця господарська одиниця функціонує на правах структурного підрозділу ДП «Укрспирт» , не є юридичною особою, не є відокремленим підрозділом та не є платником податків.
Згідно ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду. У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.
Тому суд першої інстанції правильно вважав, що ДП «Укрспирт» по Воютицькому МПД не мало права використовувати дозвіл на спеціальне водокористування, виданий ДП «Воютицький спиртовий завод», оскільки дозвіл не належить до майнових прав та обов'язків .
Цих висновків суду не оскаржує позивач в апеляційній скарзі.
Як видно з дозволу на спеціальне водокористування по ДП «Воютицький спиртовий завод» №Укр-731-08/льв.ГДС від 16.09.2008р., термін його дії з 16.09.2008р. по 16.09.2011р., дане підприємство має власні джерела водопостачання та приймачі зворотних вод, а саме чотири артезіанські свердловини, які розташовані в с.Воютичі Самбірськогь району (одна з них резервна) , водозабір з р.Стрвяж, водозабір на стр.Сльоза, приймач госпобутових вод -вигрібні ями, та приймач забруднених стічних вод від виробництва спирту -поле фільтрації загальною площею 19,7га. Також зазначено, що облік води з артезіанських свердловин та поверхневих водозаборів, а також стічних вод ведеться розрахунковим методом. В п.6 (м) даного дозволу зазначено, що при змінах в умовах водокористування дозвіл на спец використання необхідно переоформити.
Після перетворення ДП «Воютицький спиртовий завод» на структурний підрозділ Воютицьке МПД, останнє продовжувало здійснювати спеціальне використання води, що підтверджується наданими суду і органам ДПІ у Самбірському районі Львівської області документами, наведеними судом.
Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України до спеціального водокористування відноситься забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами для задоволення питних потреб, а також для господарсько-побутових, промислових, сільськогосподарських та інших потреб на підставі дозволу та є платним.
Згідно із ст. 42 Водного кодексу України водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.
Отже, дозвіл на спеціальне водокористування оформлює лише первинний водокористувач, яким в даному випадку і є Воютицьке МПД. Для вторинних водокористувачів дозволом на спеціальне водокористування є встановлений у дозволі первинного водокористувача ліміт використання води та відведення стічних вод абонентами і договір між ними.
Відповідно до вимог п.323,1 ст. 323 Податкового кодексу України, чинними на час спірних правовідносин, платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Відповідно до п.328.6 ст.328 ПК України, якщо до складу водокористувача входять структурні підрозділи, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, то декларації збору подаються і збір вноситься водокористувачем, до складу якого входять такі структурні підрозділи, за місцем знаходження водних об'єктів та за ставками збору, встановленими для цих водних об'єктів.
За таких обставин грошове зобов'язання зі сплати збору за спеціальне водокористування оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податковим органом визначене позивачу правомірно.
Стосовно розміру основного платежу, то зі справи видно, що він визначений податковим органом в сумі149993,64 грн. з врахуванням виправленої податковим органом арифметичної помилки.
З журналу судового засідання видно, що представник позивача від оскарження розміру штрафних санкцій відмовився, з врахуванням чого суд прийняв оскаржувану постанову, тому доводи апелянта щодо можливості застосування таких санкцій в розмірі 1 грн. є безпідставними.
Суд першої інстанції повно встановив обставини справи, належно оцінив докази, правильно застосував норми матеріального та процесуального права та на законних підставах відмовив позивачу в позові, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови колегія суддів не знаходить.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.ч.3 ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 року в справі № 2а-2123/12/1370 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : А.І. Рибачук
Д.М. Старунський
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2015 |
Оприлюднено | 04.03.2015 |
Номер документу | 42884219 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Багрій В.М.
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Мричко Наталія Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні