Постанова

від 24.02.2015 по справі 14/5026/2470/2011

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2015 р. Справа№ 14/5026/2470/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Верховця А.А.

Доманської М.Л.

при секретарі Шевченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 02.12.2014р.

у справі № 14/5026/2470/2011 (суддя Хабазня Ю.А.)

заявник ліквідатор банкрута, арбітражного керуючого Юдицького О.В.

до відповідачів 1)гр. ОСОБА_2;

2)гр. ОСОБА_3;

3)гр. ОСОБА_5;

4) приватного підприємства "Валмак-2002"

Третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на

предмет спору, приватного нотаріуса Черкаського міського

нотаріального округу ОСОБА_6

про визнання недійсним договору купівлі-продажу часток у

статутному капіталі боржника від 09.12.2008

у справі за заявою

ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю

"Торговий дім "Логос"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Макот"

про визнання банкрутом відсутнього боржника

за участю представників сторін:

від заявника: Юдицький О.В. - посвід. НОМЕР_8 від 05.04.2013р.

від боржника: не з'явилися,

від ініціюючого кредитора - не з'явилися,

від гр. ОСОБА_2 - не з'явилися,

від гр. ОСОБА_3 -ОСОБА_8 - дов. б/н від 20.03.2014р.,

від гр. ОСОБА_5 - не з'явилися,

від приватного підприємства "Валмак-2002" - не з'явилися,

від третьої особи - не з'явилися,

від ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»: Казаєва О.О. - дов. № 1-132000/15932 від 16.10.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.12.2014р. у справі № 14/5026/2470/2011 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Макот" в особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Юдицького О.В., №02-01/8437/14-2070 (вх. № 20501/14 від 16.09.2014) задоволено в частині вимог до громадян ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Визнано недійсним договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Макот" від 09 грудня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з однієї сторони, та ОСОБА_5 з другої сторони, і посвідчений 09.12.2008 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстраційний номер 6228.

У задоволенні вимог до приватного підприємства "Валмак-2002" відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_9, виданий Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області, 17.07.1996, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Макот" (м. Черкаси, вул. Громова, 138, ідентифікаційний код 32741669) 304,50 грн. (триста чотири гривні п'ятдесят копійок) судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_10, виданий Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області, 08.12.1999, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, АДРЕСА_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Макот" (м. Черкаси, вул. Громова, 138, ідентифікаційний код 32741669) 304,50 грн. (триста чотири гривні п'ятдесят копійок) судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_5 (паспорт серії НОМЕР_11, виданий Чигиринським РВ УМВС України в Черкаській області, 27.06.2002, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, Черкаська область, АДРЕСА_3) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Макот" (м. Черкаси, вул. Громова, 138, ідентифікаційний код 32741669) 304,50 грн. (триста чотири гривні п'ятдесят копійок) судового збору.

На виконання пунктів 2,3,4 резолютивної частини цієї ухвали видано накази.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; прийняти апеляційну скаргу до розгляду та скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 02.12.2014р. у справі № 14/5026/2470/2011; скасувати наказ господарського суду Черкаської області від 02.12.2014р. № 14/5026/2470/2011 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Макот" боргу в сумі 304, 50 грн.; зупинити дію постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2014р. ВП № 45881252, виданої старшим державним виконавцем Придніпровського ВДВС ЧМУЮ на підставі наказу господарського суду Черкаської області від 02.12.2014р. № 14/5026/2470/2011.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 10.02.2015р.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить відновити процесуальний строк передбачений для апеляційного оскарження, оскільки про існування оскаржуваної ухвали апелянту стало відомо 12 січня 2015 року (в день ознайомлення зі справою), а апеляційна скарга подається на п'ятий день з дня коли апелянт довідався про оскаржувану ухвалу суду; ухвалу господарського суду Черкаської області від 02.12.2014р. по справі № 14/5026/2470/2011 про задоволення заяви ТОВ "Макот" щодо визнання недійсним договору від 09.12.2008 р. купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Макот" - скасувати; винести нову ухвалу, якою задоволенні ТОВ "Макот" відмовити повністю (в т.ч. із підстави пропущення строків позовної давності); сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги, а також всі інші витрати по справі (якщо такі матимуть місце) стягнути з ТОВ "Макот" на користь апелянта.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2015р. апеляційну скаргу ОСОБА_3 було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 10.02.2015р.

Через відділ документального забезпечення 09.02.2015р. представником ОСОБА_2 було подано письмові пояснення, 10.02.2015р. арбітражним керуючим-ліквідатором ТОВ "Макот" Юдицьким О.В. було подано відзив (заперечення) на апеляційну скаргу ОСОБА_2

Встановлено, що в судове засідання 10.02.2015р. представники заявника, ініціюючого кредитора, відповідача 3, відповідача 4 та третьої особи не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

У зв'язку з тим, що строк розгляду спору по даній справі закінчується представником ОСОБА_3 в судовому засіданні 10.02.2015р. подано клопотання про продовження строку розгляду справи на підставі ст.69 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи викладене, строк розгляду справи підлягає продовженню на 15 днів та розгляд справи підлягає відкладенню.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015р. об'єднано в одне провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Продовжено строк вирішення спору у справі № 14/5026/2470/2011 на п'ятнадцять днів. Розгляд справи № 14/5026/2470/2011 відкладено на 24.02.2015р.

Встановлено, що в судове засідання 24.02.2015р. представники боржника, ініціюючого кредитора, відповідача 1, відповідача 3, відповідача 4 та третьої особи не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

В судовому засіданні арбітражний керуючий та ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» проти апеляційних скарг заперечували.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно статей 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Макот" (далі - боржник, Товариство) зареєстровано виконавчим комітетом Черкаської міської ради 12.11.2003.

Відповідно до п.3.1 та 3.2 Статуту Товариства, який затверджений загальними зборами засновників (протокол №1 від 08.10.2003), учасники Товариства за рахунок власних коштів та майна створюють статутний фонд підприємства в розмірі 500000,00 (п'ятсот тисяч) гривень:

ОСОБА_2 вносить внесок в сумі 234.000,00 грн., що становить 46,8% Статутного фонду. Внесок включає наступні матеріальні та нематеріальні активи: офісна техніка вартістю 20.000,00 грн., в т.ч. п'ять комп'ютерів з моніторами, сервер, принтер, факс, офісні столи, стільці, шафи та полки, комп'ютерні програми; автомобілі вартістю 34 000,00 грн., у тому числі: автомобіль Мазда, 1988 року випуску, (мікроавтобус) д.н.з. НОМЕР_4 вартістю 10.000,00 грн.; автомобіль ГАЗ-5307, 1992 року випуску, д.н.з.НОМЕР_5, вартістю 10.000,00грн.; автомобіль ВАЗ-21033, 1980 р.в., д.н.з. НОМЕР_6 вартістю 6.500,00 грн.; автомобіль ГАЗ-52, 1987 р.в. , д.н.з. НОМЕР_7 вартістю 7.500,00 грн.; комп'ютерна клієнтська база вартістю 80.000,00 грн.; грошові кошти в сумі 100.000,00 грн.

ОСОБА_3 вносить внесок до статутного фонду в сумі 250.000,00 грн., що становить 50% статутного фонду. Внесок вноситься грошовими коштами.

ПП "Валмак-2002" вносить внесок до статутного фонду підприємства в сумі 16000,00 грн., що становить 3,2%. Внесок включає наступні матеріальні активи: будівля соляного складу, вартістю 16000,00 грн., загальною площею 265,9 кв.м., відмічений літерою "М'-1" на схематичному плані земельної ділянки по вул. Громова,138.

До моменту реєстрації товариства кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30 відсотків вказаного в п.п.3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 дійсного Статутного вкладу.

Відповідно до абз.1,2,3 п.4.3 Установчого договору Товариства, затвердженого загальними зборами засновників (протокол №1 від 08.10.2003 року) "будь-який учасник товариства має право передати свій вклад або частку вкладу третім особам після повного внеску свого вкладу до Статутного фонду Товариства. Право переважної купівлі вкладу мають учасники Товариства. Передача вкладу або його частини третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу учасником, який її уступає". Пунктом 4.4 Установчого договору Товариства вказано, що при виході учасника з Товариства йому виплачується вартість частини майна, пропорційна його частці у статутному фонді.

Внески учасників до статутного фонду ТОВ "Макот", підтверджуються квитанцією №4 від 11.11.2003 про сплату ОСОБА_3 внеску в статутний фонд лише у розмірі 75000,00 грн.

Документів на підтвердження сплати до статутного фонду Товариства решти коштів або внесення інших активів на суму 425000,00 грн. не надано, тобто на момент реєстрації підприємства 30% статутного фонду Товариства у порушення ст.52 Закону України "Про господарські товариства" не було сформовано.

Відповідно до протоколу зборів учасників Товариства від 08.10.2003 №1, директором Товариства було обрано ОСОБА_2 Надалі згідно з документами реєстраційної справи Товариства його директором є ОСОБА_10 (який до цього був директором ПП "Валмак-2002"), однак рішення зборів учасників чи й будь-які інші документи відомостей про призначення його директором Товариства матеріали реєстраційної справи не містять.

Відповідно до протоколу зборів учасників Товариства від 03.10.2006 №3:

надано згоду ПП "Валмак-2000" відступити свою частку в розмірі 3,2% в статутному фонді підприємства в повному розмірі на користь ОСОБА_2 При цьому вклад ПП "Валмак-2002" повертається у натуральній формі, а ОСОБА_2 вносить до статутного фонду грошові кошти в розмірі внеску ПП "Валмак-2002". Однак, документи на підтвердження внесення вкладу ПП "Валмак-2002" до статутного фонду Товариства, повернення майна в натуральній формі, а також внесення ОСОБА_2 внеску в грошовій формі за ПП "Валмак-2002" відсутні;

вирішено замінити майновий внесок до статутного фонду ОСОБА_2 в межах належної йому частки на грошовий без зміни його частки та розміру статутного фонду в цілому. Однак, документи на підтвердження внесення ОСОБА_2 внеску в грошовій формі в статутний фонд ТОВ "МАКОТ" відсутні.

На підставі протоколу зборів учасників Товариства від 03.10.2006 №3 державному реєстратору були подані документи для проведення Державної реєстрації змін до установчих документів та затверджено нову редакцію Статуту від 03.11.2006. Таким чином, документи, які б підтверджували відступлення частки в статутному фонді Товариства на користь ОСОБА_2, повернення соляного складу (внеску ТОВ "Валмак-2002"), як і його внесення до статутного фонду Товариства, внесення коштів ОСОБА_2 до статутного фонду Товариства в матеріали справи (в тому числі реєстраційної) не містять.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства від 25.12.2006 вирішено, що внесок ОСОБА_2 вноситься в сумі 170.000,00 грн. грошовими коштами, та майном (клієнтська комп'ютерна база) на суму 80.000,00 грн. Відповідно до цього рішення, були внесені зміни до установчих документів боржника та 26.12.2006 зареєстровано зміни до Статуту Товариства.

Однак, будь-якого підтвердження внесення ОСОБА_2 до статутного фонду Товариства грошових коштів та клієнтської комп'ютерної бази матеріали реєстраційної справи не містять, відомості по виписках з рахунків в установах банків та відповідні докази у справі відсутні.

Відповідно до відповідей органів МРЕВ ДАІ та БТІ об'єкти нерухомості та транспортні засоби за ТОВ "МАКОТ" зареєстровані не були.

Відповідно до протоколу загальних зборів засновників Товариства від 05.12.2008 №4 вирішено продати частки у статутному фонді Товариства громадянину України ОСОБА_5.

09.12.2008 укладено Договір купівлі - продажу часток у статутному капіталі ТОВ «Макот», згідно з п.3.1, п.4.1 якого визначено, що Покупець стає власником 100% часток у статутному капіталі Товариства з моменту підписання та нотаріального посвідчення цього Договору, що Покупець зобов'язується сплатити Продавцям суму в розмірі 10.000,00грн. (по 5.000 грн. кожному). Докази сплати цих коштів і відповідно виконання Договору відсутні.

Відповідно до протоколу загальних зборів засновника Товариства від 10.12.2008 №5 вирішено затвердити нову редакцію Статуту Товариства, звільнити директора Товариства ОСОБА_10 та призначити на посаду директора Товариства ОСОБА_5.

Статут у новій редакції зареєстровано 27.12.2008 за №10261050005006467 державним реєстратором виконкому Черкаської міської ради Литвином О.В. Згідно з розділом 4 "Статутний капітал товариства" нової редакції Статуту Товариства установлено, що для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів Учасників створюється статутний капітал у розмірі 500000,00 грн., що учасник Товариства ОСОБА_5 володіє 100% статутного капіталу товариства.

29.01.2009р. боржником подано заяву про визнання його банкрутом у порядку ст.51 Закону-1992. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.01.2009 порушено провадження у справі №18/362 про банкрутство боржника, ухвалою від лютого 2009 року заяву залишено без розгляду.

03.11.2011р. ухвалою суду порушено провадження у справі про банкрутство боржника за заявою ініціюючого кредитора ТОВ "Торговий дім "Логос" відповідно до ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, останні з яких внесені Законом України від 02.10.2012 №5405-VI /тобто в редакції, чинній до 19.01.2013/, далі - Закон-1992).

29.11.201р.1 постановою суду боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора.

23.02.2012р. ухвалою суду за неналежне виконання обов'язків усунуто ТОВ "Торговий дім "Логос" від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та призначено арбітражного керуючого Постоленка Володимира Олексійовича

12.06.2014р. ухвалою суду у зв'язку з невиконанням обов'язків по проведенню ліквідаційної процедури арбітражного керуючого Постоленка В.О. усунуто, від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В.

Згідно з останнім звітом ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Постоленка В.О. вимоги семи кредиторів до боржника складають 4 644 500,48 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2014р. до господарського суду Черкаської області із заявою про визнання недійсним Договору купівлі - продажу часток у статутному капіталі ТОВ «Макот» звернувся ліквідатор ТОВ "Макот" арбітражний керуючий Юдицький О.В., здійснюючи свої повноваження, передбачені ст. 25 Закону-1992.

Відповідно до ст.25 Закону-1992 ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника. Відповідно до ч.10 ст. 17 Закону-1992 підставами визнання договору недійсним вказано, зокрема: виконання договору завдає збитків боржнику; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

Укладенням оспорюваного правочину порушені права ТОВ "Макот" оскільки ні Договір, ні установчі документи Товариства не містить обов'язку ОСОБА_5, як нового учасника, який придбав 100% частку у статутному капіталі Товариства, здійснити завершення формування Статутного фонду товариства в розмірі 500 000,00 грн. шляхом внесення невнесеної частини Статутного фонду в розмірі 425 000,00 грн.

Судом встановлено ті обставини, з якими Закон-1992 пов'язує визнання угод недійсними. Вказані підстави є спеціальними для визнання угод недійсними у справі про банкрутство і передбачені ч.10 ст.17 Закону -1992.

Щодо доводів відповідача-2 стосовно пропуску строку позовної давності при поданні заяви, то місцевий суд дійшов правильного висновку про їх відмову, оскільки з урахуванням специфіки законодавства про банкрутство ліквідатор банкрута наділений ширшим колом повноважень на предмет розшуку активів боржника, ніж органи упраління майном боржника, повноваження яких припиняються з введенням ліквідаційної процедури, оскільки у даному випадку процедура визнання недійсним договору не є позовним провадженням, а ініційована в межах справи про банкрутство на спеціальних підставах, встановлених ст.17 Закону-1992, тому стосовно таких правовідносин положення Цивільного кодексу України щодо строків позовної давності застосуванню не підлягають. Строк позовної давності не пропущено.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Згідно із ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із статтями 143, 144 ЦК України: установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут; статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному фонді; статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників; відповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів.

Відповідно до абз.1,2 ст.1, ч.1 ст.11, ч.1,4 ст.13 Закону України "Про господарські товариства": господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками; учасники товариства зобов'язані: а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.52 Закону України "Про господарські товариства"(в редакції станом на час реєстрації Товариства) до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного фонду не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного фонду грошей підтверджується документами, виданими банківською установою. Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми. Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Ст.53 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на час укладення спірного Договору) передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено. Дана норма кореспондується з ч.3 ст.147 ЦК України, відповідно до якої частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства. Обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна при проведенні експертної оцінки є Національний стандарт №1 затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 "Про затвердження Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" та Національний стандарт №3 затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 р. №1655 "Про затвердження Національного стандарту №3 "Оцінка цілісних майнових комплексів". Відповідно до вказаних актів обов'язковій оцінці підлягає бізнес - як певна господарська діяльність, яка провадиться або планується для провадження з використанням активів цілісного майнового комплексу, а також корпоративна частка - частка (пай, акції) господарського товариства, що утворене на основі цілісного майнового комплексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку, що гр. ОСОБА_5 придбав у гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 за оспорюваним Договором за 10000 грн. корпоративні права на частку в статутному капіталі Товариства в розмірі 500000,00 грн. (100% статутного капіталу) без оцінки майна Товариства в порушення вимог ст.7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Договір укладено в порушення вимог ст.147 ЦК України, ст.53 Закону України "Про господарські товариства" та п.3.2 Статуту Товариства, оскільки статутний капітал учасниками товариства у повному обсязі сформований не був - фактично статутний капітал було сформовано лише на 15% шляхом внесення грошових коштів в сумі 75 000,00 грн. Договір укладений після закінчення встановленого законом допустимого періоду (року) для повного формування статутного капіталу Товариства.

Обставини не сформування статутного фонду боржника, наявності боргів у боржника понад 4,6 млн. грн., продажу часток Товариства у статутному фонді за мізерною ціною (10 тис. грн.) порівняно із статутним фондом та порівняно із фактичним внеском, подання новим власником через місяць після укладення спірного Договору заяви про банкрутство боржника (тобто фактичне завідомо відоме придбання банкрута), зникнення ОСОБА_5 разом з усіма документами є саме тими обставинами, які передбачені ст. 232 Цивільного кодексу України.

Отже вказані обставини є правовою підставою для визнання Договору недійсним відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України

Згідно із ст.232 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про визнання недійсним договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Макот" від 09.12.2008р., укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з однієї сторони, та ОСОБА_5 з другої сторони, а в задоволенні заяви щодо відповідача-4, приватне підприємство "Валмак-2002", слід відмовити, оскільки вони не є стороною Договору.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів вважає, що скаржники не довели обґрунтованості своїх апеляційних скарг, доказів на підтвердження своїх вимог суду не надали, апеляційний суд погоджується із ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.12.2014р. у справі № 14/5026/2470/2011, а отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 02.12.2014р. у справі № 14/5026/2470/2011 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 14/5026/2470/2011повернути до господарського суду Черкаської області..

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Шипко

Судді А.А. Верховець

М.Л. Доманська