Ухвала

від 23.02.2015 по справі 815/458/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/458/15

УХВАЛА

23 лютого 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Белан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування розпорядження від 30.08.2012 року № 1478/А-2012, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування розпорядження № 1478/А-2012 "Про надання громадянину України ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради".

23 лютого 2015 року через канцелярію суду представник відповідача подав клопотання про закриття провадження по даній справі. В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача вказав, що відповідно до ст.ст.2 та 5 Земельного кодексу України райдержадміністрація при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин. Земельні відносини, в свою чергу, є суспільними відносинами щодо володіння, розпорядження і користування землею. Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності. Отже, райдержадміністрація, як власник землі вільна у виборі суб'єкта щодо передачі у власність ділянки в порядку, встановленому законом. З викладеного, на думку представника відповідача, вбачається відсутність управлінських функцій при розпорядженні землями державної власності. Також представник відповідача послався на правову позицію колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України, викладену у постанові Верховного Суду України від 11.11.2014р. (справа №21-493а14, в ЄДРСР № 42010800), а також на позицію, викладену в постанові від 09.12.2014р. (в ЄДРСР № 42202857). Таким чином, представника відповідача зазначив, що оскільки наявний спір є спором про право, такий спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі заперечував, вважаючи, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень.

Третя особа - ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку за місцем реєстрації, про поважність причини неявки суд не сповістив.

Розглянувши клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 ч. ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності владних управлінських функцій. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 ст.3 КАС України).

За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

За змістом статей 2 та 5 Земельного кодексу України райдержадміністрація при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

Згідно постанови Верховного Суду України від 11.11.2014 року по справі №21-493а14 (в ЄДРСР № 42010800), колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне. Верховний Суд України в наведеному судовому рішенні вказав, що вирішуючи спір по суті, суди залишили поза увагою те, що у відносинах, які склалися між сторонами, відповідач як власник землі вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому права оренди земельної ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому він не здійснював владних управлінських функцій. Також Верховний Суд України зазначив, що помилковим є висновок про те, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, може бути розглянуто за правилами КАС.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, враховуючи положення до ч.1 ст.244-2 КАС України, суд дійшов висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Як вбачається з позову ОСОБА_1, він оскаржує рішення органу виконавчої влади про надання іншій особі (ОСОБА_2) дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту).

Слід зазначити, що надання громадянам безоплатно у власність земельної ділянки складається з кількох етапів, визначених частинами 6-9 ст.118 Земельного кодексу України, і надання громадянину дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність - є одним з цих етапів, на якому вже формується воля однієї зі сторін земельних правовідносин, зокрема, райдержадміністрації, стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї.

З листа Управління Держземагентства у Комінтернівському районі Одеської області від 09.10.2014 року № 4493 на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що на підставі оскаржуваного розпорядження ОСОБА_2 замовлено проект землеустрою та визначено межі спірної земельної ділянки (АДРЕСА_1), на яку претендує позивач. Тому з метою усунення розробки землевпорядної документації на одну земельну ділянку декількома громадянами позивачу рекомендовано уточнити місцерозташування земельної ділянки (а.с.23). Тобто спірне розпорядження унеможливлює безоплатну передачу цієї земельної ділянки позивачу.

За таких обставин, враховуючи положення до ч.1 ст.244-2 КАС України, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Питання про скасування оскаржуваного позивачем розпорядження повинно розглядатися у порядку цивільного судочинства згідно правил підсудності, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.133, п.1 ч.1 ст.157, ст.ст.160, 165, ч.1 ст. 244-2 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області - задовольнити.

Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправним та скасування розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 30.08.2012 року № 1478/А-2012 "Про надання громадянину України ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради" - закрити.

Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства згідно правил підсудності, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.В.Андрухів