Ухвала

від 04.08.2015 по справі 815/458/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/458/15

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря - Авраменка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області №1478/А-2012 від 30.08.2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

20.01.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Комінтернівської районної державної адміністрації, за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області №1478/А-2012 від 30.08.2012 року, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У зв'язку з викладеним ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 року та постановлення нової, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням Комінтернівської районної державної адміністрації № 1478/А-2012 від 30.08.2012 року було надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області.

Не погоджуючись з вказаним розпорядженням Комінтернівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом про його скасування.

В обґрунтування поданого адміністративного позову ОСОБА_2 посилався на те, що у 2014 році, керуючись ст. 118 Земельного Кодексу України, він забажав реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки, у зв'язку з чим звернувся до Управління Держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області із запитом про надання відомостей з документації із землеустрою щодо бажаного місця розташування земельної ділянки, яка знаходиться у його користуванні.

Відповідно до Листа Управління Держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області від 09.10.2014 року №4493 ОСОБА_2 повідомлено, що розпорядженням Комінтернівської районної державної адміністрації від 30.08.2012 року №1478/А-2012 року на вказану земельну ділянку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою іншій особі.

Позивач вважає, що прийняте Комінтернівською районною державною адміністрацією розпорядження незаконним та необґрунтованим, з огляду на те, що громадянин ОСОБА_3 на день звернення до Комінтернівської районної державної адміністрації з заявою про приватизацію спірної земельної ділянки не був її користувачем, а тому не мав згідно ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України правових підстав для вирішення питань по приватизації даної земельної ділянки.

Також позивач посилався на та те, що в оскаржуваному розпорядженні відсутні точні відомості про місце розташування земельної ділянки, яка підлягає приватизації. Прийняте розпорядження є непропорційним, зокрема таким, що прийнято без наявності підстав, передбачених ч.1 ст.118 ЗК України та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів інших осіб і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Зважаючи на зазначене, позивач вважає, що оскаржуване розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідач - Комінтернівська районна державна адміністрація заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржуване розпорядження було прийнято в межах повноважень та у відповідності до норм земельного законодавства.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для скасування розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації №1478/А-2012 від 30.08.2012 року, зважаючи на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного Кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Ч. 2 зазначеної статті визначено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч. 3 ст. 116 Земельного Кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Ч. 7 зазначеної статті визначено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування

Так, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) з урахуванням вимог частини шостої цієї статті, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Пунктом 12 розділу X Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України ОСОБА_3 20.08.2012 року звернувся до Комінтернівської районної державної адміністрації із заявою про розгляд питання щодо передачі йому безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,06 га для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області. До заяви ОСОБА_3 додав графічні матеріали із позначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

Подані документи відповідали вимогам чинного на той час земельного законодавства.

За результатами розгляду зазначених документів Комінтернівською районною державною адміністрацією і було прийнято оскаржуване розпорядження №1478/А-2012 від 30.08.2012 року про надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту).

Як вже зазначалось вище, відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України (чинного на час прийняття оскаржуваного розпорядження) підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

В даному випадку не було встановлено наявності підстав для відмови у наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України.

В поданому адміністративному позові ОСОБА_2 посилався на те, що він є членом садівничого товариства «Пограничник» (якому на праві користування належить земельна ділянка загальною площею 13,7 га, яка розташована між селами Олександрівка та Вапнярка Комінтернівського району області на схилах Аджаликського лиману), та за ним закріплено земельну ділянку № 11, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо якої було надано ОСОБА_3 Комінтернівською районною державною адміністрацією.

Позивач вказував на те, що оскаржуване розпорядження є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на те, що спірна земельна ділянка не знаходиться у користуванні ОСОБА_3, а тому він не мав правових підстав для приватизації вказаної земельної ділянки.

Щодо вказаних обставин судом першої інстанції було встановлено, що садівниче товариство «Пограничник», членом якого є позивач, існує з 1992 року, відповідно до Рішення Виконавчого комітету Фонтанської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області № 108 від 17.12.1992 року.

В 2008 році СТ «Пограничник» пройшло перереєстрацію, з затвердженням нової редакції Статуту товариства.

Згідно рішення господарського суду Одеської області від 21.11.2008 року по справі № 12/21-08-4343 за позовом Садівничого товариства «Пограничник» до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, Фонтанської сільської ради про визнання права користування земельною ділянкою та зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки, за Садівничим товариством «Пограничник» (67571, Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, вул. Одеська, 134, код ЄДРПОУ 35845741) визнано право користування земельною ділянкою загальною площею 13,7 га, розташованою між селами Олександрівка та Вапнярка Комінтернівського району області на схилах Аджаликського лиману.

Розпорядженням Комінтернівської районної державної адміністрації № 560/А-2009 від 02.04.2009 року СТ «Пограничник» було дозволено розробку містобудівного обґрунтування розміщення садівничого товариства за вищевказаною адресою, з метою оформлення права постійного користування.

Також з матеріалів справи вбачається, що Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області зверталась до суду з позовом до СТ «Пограничник» про заборону використання земельної ділянки, площею 13,7 га, розташовану між селами Олександрівка та Вапнярка Комінтернівського району області на схилах Аджаликського лиману.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.05.2012 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2012 року, у задоволенні вказаного позову Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області було відмовлено.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що як на час видачі Комінтернівською райдержадміністрацією Одеської області оскаржуваного позивачем розпорядження, так і до теперішнього часу СТ «Пограничник» не оформило у встановленому порядку право користування земельною ділянкою площею 13,7 га.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

При цьому, відповідно до ст. 126 ЗК України (в редакції Закону № 1066-VI від 05.03.2009; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3521-VI від 16.06.2011, № 5059-VI від 05.07.2012; в редакції Закону № 3613-VI від 07.07.2011) право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

До суду не були надані докази реєстрації земельної ділянки, площею 13,7 га на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області у державному земельному кадастрі за СТ «Пограничник». Також відсутня інформація щодо реєстрації земельної ділянки площею 0,06 га для ведення садівництва із земель СТ «Пограничник» на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області за гр. ОСОБА_2

Зазначене свідчить про те, що СТ «Пограничник» не було реалізовано право користування земельною ділянкою площею 13,7 га розташованою між селами Олександрівка та Вапнярка Комінтернівського району області на схилах Аджаликського лиману.

Таким чином, необґрунтованими та безпідставними посилання позивача на те, що ОСОБА_3 не мав правових підстав, визначених ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України, для вирішення питання щодо приватизації спірної земельної ділянки за № 11, оскільки вказана земельна ділянка СТ «Пограничник» йому не виділялась, тобто він не був користувачем вказаної земельної ділянки.

Крім того, слід зазначити, що положеннями ст. 116 ЗК України було передбачено два окремих способи безоплатного отримання громадянами земельних ділянок: приватизація земельної ділянки, яка перебуває у користуванні громадянина та безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян в межах норм безоплатної приватизації.

Як вже встановлено колегією суддів в ході розгляду справи, ОСОБА_3 звертався до Комінтернівської РДА саме із заявою про розгляд питання щодо передачі йому безоплатно у власність земельної ділянки у порядку ст. 118 та ст. 121 Земельного кодексу України, тобто в межах норм безоплатної приватизації.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає помилковим посилання суду першої інстанції на те, що факт користування земельною ділянкою є основною передумовою для отримання її у власність. Так, з аналізу положень Земельного кодексу України вбачається, що для безоплатного отримання земельної ділянки у власність в межах норм безоплатної приватизації не є обов'язковим для особи факт користування нею вказаною земельною ділянкою.

При цьому, на час прийняття оскаржуваного розпорядження будь-які відомості щодо прав інших осіб на земельну ділянку, розташовану на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області були відсутні.

З огляду на все вищевикладене, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених положень законодавства, колегія суддів вважає, що розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації №1478/А-2012 від 30.08.2012 року, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_3 для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому воно скасуванню не підлягає, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст.200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв