Постанова

від 26.02.2015 по справі 826/345/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 лютого 2015 року № 826/345/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кармазіна О.А., суддів: Аблова Є.В. та Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «МВВ ПОСТАЧ» до Державної фіскальної служби України третя особа Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій щодо відмови у реєстрації податкових накладних, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «МВВ ПОСТАЧ» з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить визнати протиправними дії ДФС України щодо відмови у прийнятті для реєстрації податкових накладних: № 12 від 10.11.2014 р., № 74 від 27.11.2014 р., № 96 від 28.11.2014 р., № 97 від 28.11.2014 р., № 98 від 28.11.2014 р., № 99 від 28.11.2014 р. Крім того, позивач просить вважати прийнятими та зареєстрованими датою (операційним днем) та часом, коли вказані податкові накладні були направлені до ДФСУ засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

По суті позивач пояснює, що з 01.11.2014 р. зареєстрований платником ПДВ. Між позивачем та ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві укладено договір про визнання електронних документів від 21.07.2014 р. До ДФСУ було направлено вищезгадані податкові накладні та отримано квитанції № 1 з яких вбачається, що податкові накладні не прийняті ДФСУ. З боку ДФСУ, як зазначає позивач, наведене мотивовано тим, що для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, оскільки можливо відсутній договір з МДЗУ (ДФСУ), місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі, не відповідає інформації з ЄДР.

Позивач вважає такі дії ДФСУ протиправними. Зокрема, позивач вказує, що про припинення договору про визнання електронних документів його ніхто не повідомляв, отже договір є чинним. Податкові накладні містять всі необхідні реквізити. Крім того, в накладних зазначено адресу підприємства, визначену в ЄДР.

Відтак, позивач просить задовольнити позов, оскільки жодних порушень не допускав, а відповідач не виконав покладений на нього законом обов'язок.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає про законність та обґрунтованість висновків акту перевірки та, відповідно, оскаржуваного рішення. Зокрема, звертає увагу, що договір від 21.07.2014 р. не був укладений взагалі. Між тим, 18.11.2014 р. було укладено договір про визнання електронних документів, який був розірваний згідно із повідомленням ДПІ на адресу позивача від 10.12.2014 р., а відтак, як по суті вважає ДПІ, були відсутні підстави для прийняття податкових накладних. При цьому, податкова накладна, яка надійшла 08.12.2014 р., не була прийнята у зв'язку з виявленням помилки щодо зазначення місцезнаходження позивача.

Третя особа у запереченнях на позов зазначає, що у грудні 2014 р. позивача повідомлено, що договір про визнання електронних документів від 18.11.2014 р. розірвано у зв'язку з тим, що в результаті вжиття ДПІ певних заходів не встановлено знаходження позивача за його податковою адресою, а відтак, як вважає ДПІ, податкова звітність вважається не прийнятою. З урахуванням наведеного ДПІ просила відмовити у задоволенні позову.

Оскільки позивач, відповідач та третя особа не заперечували проти розгляду справи в письмовому провадження, на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України у судовому засіданні 26.02.2015 р. ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Приватне підприємство "МВВ ПОСТАЧ" зареєстровано у статусі юридичної особи 04.07.2014 р. Код з ЄДР 39286764. Адреса, у т.ч. на час провадження у справі: 01011, м. Київ, вулиця Деревообробна, будинок 4, офіс 303. Наведені відомості підтверджуються і витягом з ЄДР станом на 18.12.2014 р., випискою з ЄДР. Статус відомостей в ЄДР про юридичну особу - відомості підтверджено.

Станом на час формування та відправлення вищевказаних податкових накладних позивач перебував у статусі платника ПДВ.

Позивачем до матеріалів справи надано копію договору про визнання електронних документів від 21.07.2014 р. № 210720141, де сторонами визначено ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та позивача.

Однак, відносно зазначеного договору наявний витяг з бази даних, в якому мститься інформація, що договір не підписано згідно рішення ДПІ від 22.07.2014 р. Тобто, в даному випадку відсутнє підтвердження укладання даного договору через механізм підписання договору, поданого засобами телекомунікаційного зв'язку.

Між тим, 18.11.2014 р. між позивачем та ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підписано договір № 181120141 (згідно квитанції № 1 реєстраційний номер 9067176889) про визнання електронних документів відносно чого наявні відповідні квитанції. Між іншим, згідно з п. 3.1. орган ДПС зобов'язався забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді та їх комп'ютерну обробку; забезпечити відправлення квитанцій. Договір вступає в силу з дати його підписання.

ДПІ зазначає, що вказаний договір розірвано згідно із повідомленням від 10.12.2014 р.

Позивачем сформовано наступні податкові накладні:

- № 12 від 10.11.2014 р. на суму 613 440 грн. з ПДВ 102 240 грн., номенклатура поставки - профіль алюмінієвий будівельний.

- № 74 від 27.11.2014 р. на суму 98 951,34 грн. з ПДВ 16 491,89 грн., номенклатура поставки - організація та модернізація конференцій;

- № 96 від 28.11.2014 р. на суму 33 600 грн. з ПДВ 5600 грн., номенклатура поставки - папір офсетний;

- № 97 від 28.11.2014 р. на суму 90 000 грн. з ПДВ 15 000 грн., номенклатура поставки - комп'ютерне обладнання;

- № 98 від 28.11.2014 р. на суму 286 786,44 грн. з ПДВ 47 797,74 грн., номенклатура поставки - капітальний ремонт РВТ, ЦВТ, ЦНТ енергоблоку,

- № 99 від 28.11.2014 р. на суму 70 863,98 грн. з ПДВ 11810,66 грн., номенклатура поставки - будівельні, монтажні та пусконалагоджувальні роботи, пов'язані із встановленням турбіни 50МВт.

Адреса продавця, яка визначена у податкових накладних: 01011, м. Київ, вул. Деревообробна, 4, офіс 303, що відповідає адресі, зазначеній в ЄДР.

Як встановлено під час розгляду справи, вказані податкові накладні направлені в електронному вигляді для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В день надіслання податкових накладних, тобто протягом одного операційного дня, у відповідь отримано квитанції № 1 в яких, відповідно до вищевказаної послідовності податкових накладних, зазначено:

- документ (п/н № 12 від 10.11.2014 р. ) доставлено до ДФСУ 17.11.2014 р. Документ не прийнято. Помилки: для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, можливо відсутній договір з ДФСУ. Запропоновано для з'ясування звернутися до ДПІ за місцем знаходження місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документів не відповідає інформації ЄДР;

- документ ( п/н. № 74 від 27.11.2014 р. ) доставлено до ДФСУ 08.12.2014 р. Документ не прийнято. Помилки: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документів не відповідає інформації ЄДР;

- документ (п/н № 96 від 28.11.2014 р. ) доставлено до ДФСУ 10.12.2014 р. Документ не прийнято. Помилки: для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті , можливо відсутній договір з ДФСУ. Запропоновано для з'ясування звернутися до ДПІ за місцем знаходження місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документів не відповідає інформації ЄДР;

- документ (п/н № 97 від 28.11.2014 р. ) доставлено до ДФСУ 10.12.2014 р. Документ не прийнято. Помилки: для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті , можливо відсутній договір з ДФСУ. Запропоновано для з'ясування звернутися до ДПІ за місцем знаходження місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документів не відповідає інформації ЄДР;

- документ (п/н. № 98 від 28.11.2014 р. ) доставлено до ДФСУ 10.12.2014 р. Документ не прийнято. Помилки: для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, можливо відсутній договір з ДФСУ. Запропоновано для з'ясування звернутися до ДПІ за місцем знаходження місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документів не відповідає інформації ЄДР;

- документ (п/н. № 99 від 28.11.2014 р. ) доставлено до ДФСУ 10.12.2014 р. Документ не прийнято. Помилки: для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, можливо відсутній договір з ДФСУ. Запропоновано для з'ясування звернутися до ДПІ за місцем знаходження місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документів не відповідає інформації ЄДР.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, згідно з пунктом 201.10. ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Дотримання позивачем вказаного строку у всіх наведених вище випадках відповідачем не спростовується.

Згідно з пунктом 201.10 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня .

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції .

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Зокрема, згідно з п. 201.1. ПК України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема, місцезнаходження юридичної особи - продавця.

У той же час, відповідно до пункту 201.10 ПК України - якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В даному випадку таких обставин не встановлено. Як зазначено вище та визнається сторонами, в день надіслання позивачем податкових накладних, відповідачем було сформовано та направлено позивачу квитанції із зазначенням, що документ не прийнято .

У взаємозв'язку із наведеним слід зазначити, що механізм внесення відомостей , що містяться у податковій накладній до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок).

Так, пунктом 8 вказаного Порядку зазначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

У свою чергу, пунктом 9 Порядку встановлено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: (1) наявність помилок; (2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; (3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

При цьому, згідно з пунктом 10 Порядку датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Таким чином , аналізуючи викладені вище положення податкового законодавства, суд приходить до висновку, що у прийнятті податкової накладної, в контексті спірних відносин, може бути відмовлено: якщо вона сформована з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 ПК України, у разі наявності помилок, за наявності факту реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами. Відповідно, документ не може бути прийнято у разі відсутності договору про визнання електронних документів.

В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, в одному з випадків (п/н. № 74 від 27.11.2014 р.; доставлена до ДФСУ 08.12.2014 р.) відмовлено у реєстрації податкової накладної у зв'язку з тим, що місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документів не відповідає інформації ЄДР.

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до пункту 45.2. ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

В силу приписів частини 1 статті 16 та частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості щодо юридичної особи, внесені до ЄДР, є достовірними, у т.ч. для відповідача, і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В даному випадку наявними у справі відомостями з ЄДР підтверджується, що місцезнаходженням позивача визначено адресу: 01011, м. Київ, вулиця Деревообробна, будинок 4, офіс 303, відомості щодо чого є достовірними в силу закону. Під час розгляду справи ДПІ не надано доказів внесення до ЄДР змін відносно місцезнаходження позивача або ж не підтвердження відомостей в ЄДР. Напроти, в ЄДР містяться відомості від 07.08.2014., від 18.09.2014 р., від 07.11.2014 р., від 30.12.2014 р. про підтвердження відомостей щодо підприємства.

Саме ці відомості щодо місцезнаходження позивача наявні в усіх вищезгаданих податкових накладних, у зв'язку з чим відмова у реєстрації п/н. № 74 від 27.11.2014 р. (доставлена до ДФСУ 08.12.2014 р.) в ЄРПН є протиправною.

При цьому, наведені вище податкові накладні містять всі передбачені пунктом 201.1. ПК України обов'язкові реквізити.

Як вже зазначалося, під час розгляду справи відповідачем та третьою особою не заперечувалось і дотримання позивачем строку, встановленого пунктом 201.10. ПК України для подачі податкових накладних для реєстрації в ЄРПН.

Що стосується наданої ДПІ довідки за ф. додатку № 2 «Про встановлення місцезнаходження платника податків», слід зазначити, що вказана довідка не супроводжується документами з яких би вбачався фактичний вихід за зареєстрованим місцезнаходженням платника (рапорти, пояснення, службові записки). Більш того, складання цієї довідки не призвело до внесення в ЄДР інформації щодо не підтвердження відомостей про позивача.

Окремо слід зазначити, що кореспонденція, направлена судом за вищевказаною адресою, отримана підприємством, що додатково підтверджує те, що підприємство знаходиться за своїм місцезнаходженням.

Що стосується інших випадків відмови у реєстрації податкових накладних, то, як вбачається із надісланих позивачу квитанцій, у прийнятті вказаних п/н. відмовлено у зв'язку з тим, що, на думку відповідача та третьої особи, відсутній договір про визнання електронних документів (договір від 18.11.2014 р. про визнання електронних документів було розірвано) .

В контексті наведеного слід зазначити, що 10.12.2014 р. ДПІ сформовано на адресу позивача лист № 61699/10 «Про розірвання договору», в якому зазначається, що оскільки в результаті здійснення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, місцезнаходження ПП «МВВ ПОСТАЧ» за податковою адресою не встановлено, порушено істотні умови договору від 18.11.2014 р. у зв'язку з чим зобов'язання сторін припиняються, а податкова звітність, подана засобами електронного зв'язку вважається неприйнятою. Вказаний лист надіслано 11.12.2014 р. та отримано позивачем 17.12.2014 р.

Між тим, пунктом 4. Розділу 6 договору передбачено, що орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку в разі зміни платником місця реєстрації . Між тим, в даному випадку позивачем не здійснювалась зміна місця його реєстрації.

Оскільки інше не передбачено договором, то, виходячи з системного аналізу положень ст. 188 ГК України («Порядок зміни та розірвання господарських договорів»), ст. 525 ЦК України («Недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання»), ст. 611 ЦК України («Правові наслідки порушення зобов'язання»), ст. 615 ЦК України («Одностороння відмова від зобов'язання»), ст. 651 ЦК України («Підстави для зміни або розірвання договору»), 653 ЦК України («Правові наслідки зміни або розірвання договору»), які за аналогією застосовуються до регулювання відносин сторін за вищезгаданим адміністративним договором, слід дійти висновку, що одностороннє розірвання договору означає односторонню волю сторони угоди, яка має право на вчинення таких дій, що у свою чергу зумовлює необхідність та обов'язок управленої сторони повідомити іншу сторони про розірвання договору. У зв'язку з наведеним моментом розірвання договору про визнання електронних документів є момент доведення до іншої сторони волевиявлення управленої на односторонні дії сторони .

В даному випадку повідомлення ДПІ про розірвання договору отримано позивачем 17.12.2014 р. , що підтверджується відомостями УДППЗ «Укрпошта», тобто після дати формування, направлення та доставки до ДФСУ податкових накладних: п/н. № 74 від 27.11.2014 р. (доставлена до ДФСУ 08.12.2014 р.), № 96 від 28.11.2014 р. (доставлена до ДФСУ 10.12.2014 р.), № 97 від 28.11.2014 р. (доставлена до ДФСУ 10.12.2014 р.), № 98 від 28.11.2014 р. (доставлена до ДФСУ 10.12.2014 р.), № 99 від 28.11.2014 р. (доставлена до ДФСУ 10.12.2014 р.) для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак надіслані до цієї дати зазначені податкові накладні підлягали реєстрації в ЄРПН на загальних підставах.

Оскільки інших обставин, які б зумовлювали відмову у реєстрації податкових накладних, не встановлено, суд приходить до висновку про протиправність відмови у реєстрації вищезазначених податкових накладних.

Що стосується податкової накладної № 12 від 10.11.2014 р. (доставлено до ДФСУ 17.11.2014 р.) , слід зазначити, що на дату формування та доставки вказаної податкової накладної до ДФСУ (Міндоходів) був відсутній договір між позивачем та ДПІ договорів про визнання електронних документів. Як вже зазначалося, договір про визнання електронних документів датований 18.11.2014 р. , а у липні 2014 року, як вбачається з вище вищезазначеного, договір не був укладений.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття та реєстрації вказаної податкової накладної в ЄРПН внаслідок відсутності на дату надходження до відповідача договору про визнання електронних документів.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача підстав для відмови у прийнятті для реєстрації вищезгаданих податкових накладних в ЄРПН (крім № 12 від 10.11.2014 р.) та, відповідно, про протиправність дій відповідача у цьому контексті, що вказує на наявність підстав для задоволення позову в частині шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо неприйняття податкових накладних (крім № 12 від 10.11.2014 р.) до реєстрації в ЄРПН.

У свою чергу, протиправність вказаних дій відповідача, а також та обставина, що податкові накладні (крім № 12 від 10.11.2014 р.) є поданими , але на даний час, як визнається сторонами, залишаються не зареєстрованими в ЄРПН та відсутні підстави вважати їх зареєстрованими в силу закону (відсутні випадки не надіслання відповідачем квитанцій в день подання п/н. для реєстрації), зумовлює висновок суду про наявність підстав для задоволення позову в цій частині з урахуванням положень частини 2 статті 11, пункту 1 частини 2 статті 162, абзацу 10 частини 2 статті 162 КАС України, а саме: шляхом зобов'язання відповідача зареєструвати та враховувати вказані податкові накладні (крім № 12 від 10.11.2014 р.) в ЄРПН прийнятими та зареєстрованими станом на дату подання їх до реєстрації. Що стосується податкової накладної № 12 від 10.11.2014 р. то, як приходить до висновку суд, за відсутності договору у відповідача були відсутні підстави для її прийняття, а відтак в цій частині позовних вимог, тобто в частині, що стосується п/п. № 12 від 10.11.2014 р., слід відмовити. На поверненні судового збору позивач у судовому засіданні не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «МВВ ПОСТАЧ» (код з ЄДР 39286764; адреса: 01011, м. Київ, вулиця Деревообробна, будинок 4, офіс 303) задовольнити частково .

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України (код з ЄДР 39292197) щодо неприйняття для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних Приватного підприємства «МВВ ПОСТАЧ» (код з ЄДР 39286764): № 74 від 27.11.2014 р., № 96 від 28.11.2014 р., № 97 від 28.11.2014 р., № 98 від 28.11.2014 р., № 99 від 28.11.2014 р.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (код з ЄДР 39292197; адреса: 04655, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати та враховувати прийнятими в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні Приватного підприємства «МВВ ПОСТАЧ» (код з ЄДР 39286764) станом на дату фактичного їх подання до реєстрації, а саме: податкову накладну № 74 від 27.11.2014 р. - станом на 08.12.2014 р.; податкові накладні: № 96, № 97, № 98, № 99 від 28.11.2014 р. - станом на 10.12.2014 р.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Кармазін

Судді: Є.В. Аблов

Н.А. Добрівська