Рішення

від 16.02.2015 по справі 914/4090/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2015 р. Справа № 914/4090/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засіданні Мак Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ДІСПЛЕЙ ПРОДАКШН", м.Львів

до відповідача Компанія "С.А.Р.Л. Еуро-Соурс-Технік", Ле Вант, Франція

про стягнення 68 185,55, що за офіційним курсом НБУ складає 1 275 582,13 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Кінь А.В. - представник (довіреність №9 від 09.02.2015р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ДІСПЛЕЙ ПРОДАКШН" до Компанії "С.А.Р.Л. Еуро-Соурс-Технік" про стягнення 13 836,15 євро, що станом на 17.11.2014р. згідно офіційного курсу НБУ становить 263 874,35 грн. Згідно заяви про збільшення позовних вимог до стягнення заявлено 68 185,55 євро, що за офіційним курсом НБУ складає 1 275 582,13 грн. (збільшено первісно заявлені позовні вимоги на 54 349,40 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 12.01.2015р. складає 1 011 707,78 грн.).

Хід розгляду справи викладено у протоколах та ухвалах суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, підтримав повністю, просив позов задоволити, стягнути з відповідача 68 185,55 євро, що за офіційним курсом НБУ складає 1 275 582,13 грн.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проте від відповідача на адресу суду надійшла заява (вх.№4068/15 від 02.02.2015р.), у якій зазначено, що відповідач підтверджує те, що на виконання вимог контракту позивачем поставлено товар на загальну суму 90 854,79 євро (дев'яносто тисяч вісімсот п'ятдесят чотири євро 79 євроцентів). Відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар всього на загальну суму 22 803,00 євро. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить 68 051,79 євро. Відповідач у заяві зазначає, що заявлені позивачем позовні вимоги визнає повністю, не заперечує проти ухвалення судом рішення за відсутності представника, без фіксування судового процесу. Несплату боргу відповідач пояснює перебуванням компанії у важкому фінансовому становищі, наслідком чого є триваюча процедура збереження діяльності неплатоспроможності компанії під судовим наглядом, в підтвердження чого долучено відповідні докази. До заяви про визнання позову долучено акт звірки взаєморозрахунків на суму 68 051,79 євро підписаний зі сторони відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

02.01.2014р. між Компанією "С.А.Р.Л. Еуро-Соурс-Технік" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ДІСПЛЕЙ ПРОДАКШН" (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ДІСПЛЕЙ СЕРВІС", протокол №07 загальних зборів від 24.03.5014р.) (виконавець) було укладено контракт-експорт №5/МДС (далі по тексту - контракт), відповідно до умов якого виконавець зобов'язувався поставити замовнику за його заявками-замовленнями, а замовник зобов'язувався прийняти у власність від виконавця, товар згідно зі специфікаціями на кожну партію поставки.

Згідно п.2.1. контракту вартість товару за цим контрактом визначається в євро та вказується у рахунку-фактурі для кожної поставки.

За умовами п.3.1. контракту поставка товару здійснюється на підставі узгодженої заявки (ордера) замовника. Заявка (ордер) замовника повинен містити найменування та кількість товару, бажаний час та місце поставки. Заявка (ордер) передається виконавцю за допомогою поштового, факсового, телефонного зв'язку, електронною поштою. Якщо виконавець має змогу виконати заявку, він повідомляє про це покупця усно або в письмовій формі, після чого заявка вважається узгодженою.

Згідно п.3.3. контракту датою поставки вважається день проходження товаром митного оформлення з відповідною відміткою в рахунку-фактурі та вантажно-митній декларації.

За умовами п.4.1. контракту оплата здійснюється в розмірі повної вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок виконавця, вказаний у реквізитах у даному контракті. Валюта здійснення платежів за контрактом - євро.

Згідно п.4.2. контракту замовник зобов'язаний оплатити вартість кожної отриманої партії товару на протязі 30 календарних днів з дати поставки товару.

04.02.2014р. між сторонами укладено додаток №1 до контракту-експорту №5/МДС від 02.01.2014р., яким сторони виклали п.3.2. контракту в наступній редакції: поставка здійснюється на умовах DDU, м.Львів (ІНКОТЕРМС 2010), якщо інше не вказано в специфікації-додатку на окрему партію товару.

07.04.2014р. між сторонами укладено додаток №2 до контракту-експорту №5/МДС від 02.01.2014р., яким у зв'язку зі зміною назви та банківських реквізитів виконавця внесено зміни п.4.1. контракту та викладено його у наступній редакції: оплата за товар проводиться в євро згідно виставленого виконавцем рахунку в розмірі 100% попередньої оплати. Крім того внесено зміни у п.10. контракту щодо банківських реквізитів замовника.

Позивач на виконання умов контракту-експорту №5/МДС від 02.01.2014р. поставив відповідачу товар на загальну суму 90 854,79 євро.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за поставлений товар здійснив частково на суму 22 803,00 євро, відтак у відповідача за розрахунками позивача існує основний борг в сумі 68 185,55 євро, який позивач просить стягнути з відповідача.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Відповідно до ст.123 ГПК України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до ст. 39 Закону, будь-які спори щодо застосування положень цього Закону та законів, прийнятих на виконання цього Закону, можуть бути предметом розгляду: - в суді України, якщо одна із сторін у справі - фізична особа та/або держава; - в господарських судах, якщо сторонами у справі виступають юридичні особи.

У п.8.2. контракту сторони погодили, що у випадку неможливості врегулювання суперечностей мирним шляхом, всі спори підлягають розгляду в господарському суді Львівської області у м.Львові.

Зважаючи на те, що виконавцем є позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ДІСПЛЕЙ ПРОДАКШН", місцезнаходження якого у м.Львові, відтак останній правомірно подав позов до господарського суду Львівської області.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Укладений між сторонами контракт-експорт №5/МДС від 02.01.2014р. за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Факт виконання позивачем зобов'язань по контракт-експорту №5/МДС від 02.01.2014р. на загальну суму 90 854,79 євро, підтверджується:

- на суму 5298,00 євро електронною декларацією форми МД-2 №209140000/2014/013311 від 30.04.2014р. та міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) №291702 від 30.04.2014р.

- на суму 8404,39 євро електронною декларацією форми МД-2 №209140000/2014/01586 від 16.05.2014р. та міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) від 16.05.2014р.

- на суму 10945,44 євро - електронною декларацією форми МД-2 №209140000/2014/024517 від 18.07.2014р. та міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) №063703 від 26.07.2014р.

- на суму 11857,56 євро - електронною декларацією форми МД-2 №209140000/2014/024516 від 18.07.2014р. та міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) №103329 від 26.07.2014р.

- на суму 17960,00 євро - електронною декларацією форми МД-2 №209140000/2014/027781 від 30.07.2014р. та міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) №570189 від 20.08.2014р.

- на суму 17960,00 євро - електронною декларацією форми МД-2 №209140000/2014/027234 від 30.07.2014р. та міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) №000065 від 15.08.2014р.

- на суму 13744,50 євро - електронною декларацією форми МД-2 №209140000/2014/029627 від 30.07.2014р. та міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) №000049 від 03.09.2014р.

- на суму 2562,00 євро - електронною декларацією форми МД-2 №209140000/2014/033454 від 30.07.2014р. та міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) №089157 від 30.09.2014р.

- на суму 2122,90 євро - електронною декларацією форми МД-2 №209140000/2014/037095 від 30.07.2014р. та міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) №366493 від 24.10.2014р.

Відповідачу були виставлені рахунки/Invoice на загальну суму 90 854,79 євро, а саме:

- №060 від 28.03.2014р. на суму 5 298,00 євро;

- №064 від 22.04.2014р. на суму 8 404,39 євро;

- №078 від 19.06.2014р. на суму 10 945,44 євро;

- №081 від 19.06.2014р. на суму 11 857,56 євро;

- №089 від 04.07.2014р. на суму 17 960,00 євро;

- №088 від 04.07.2014р. на суму 17 960,00 євро;

- №092 від 08.07.2014р. на суму 13 744,50 євро;

- №098 від 16.09.2014р. на суму 2 562,00 євро;

- №104 від 23.10.2014р. на суму 2 122,90 євро.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.4.2. контракту замовник зобов'язаний оплатити вартість кожної отриманої партії товару на протязі 30 календарних днів з дати поставки товару.

Згідно п.3.3. контракту датою поставки вважається день проходження товаром митного оформлення з відповідною відміткою в рахунку-фактурі та вантажно-митній декларації.

Відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за поставлений товар здійснив частково на суму 22 803,00 євро, що підтверджується банківською випискою від 06.08.2014р.

Відтак, за розрахунками позивача у відповідача існує основний борг в сумі 68 185,55 євро, який позивач просить стягнути з відповідача.

Однак, за розрахунками суду борг становить 68 051,79 євро (90 854,79 євро загальна сума поставки - 22 803,00 євро загальна сума оплати), цю ж суму визнав відповідач, про що зазначив у відзиві.

Як вбачається із п.4.1. контракту валюта здійснення платежів за контрактом - євро.

Відповідно до ч.2 ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст.198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Положенням ст.2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" визначено, що кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Слід зазначити, що відповідач визнав позов на суму 68 051,79 євро, про що вказав у заяві про визнання позову (вх.№4068/15 від 02.03.2015р.), яка надійшла на адресу суду.

Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить законодавству і не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає визнання позову.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Слід зазначити, що позивач при поданні позову, ще до подання заяви про збільшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача 13 876,15 євро. Однак, заборгованість на той час становила 13 702,39 євро (5 298,00 євро+8 404,39 євро +11 857,56 євро +10 945,44 євро (сума поставки) - 22 803,00 євро (сума оплати)).

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволенні частково, в сумі 68 051,79 євро (еквівалент згідно офіційного курсу НБУ 1 273 031,11 грн.) з яких 13 702,39 євро (еквівалент згідно офіційного курсу НБУ станом на 17.11.2014р. складає 261 323,34 грн.) та 54 349,40 євро (еквівалент згідно офіційного курсу НБУ станом на 12.01.2015р. складає 1 011 707,77 грн.) є обгрунтованою та підлягає задоволенню. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжними дорученнями: №741 від 17.11.2014р. - 5 277,48 грн., №981 від 13.01.2015р. - 20 234,16 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної суми позову.

Керуючись ст.ст.11, 192, 525, 526, 530, 533, 612, 627-629, 655, 663, 655 ЦК України, ст.ст.174, 192, 193, 198 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 49, 75, 78, 82-85, 87, 115, 116, 123, 124 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути із Компанії "С.А.Р.Л. Еуро-Соурс-Технік" (Франція, 27180 Ле Вант, вул.Де ля Трігаль, 4; реєстровий номер 478007230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ДІСПЛЕЙ ПРОДАКШН" (79037, м.Львів, Личаківський район, вул.Б.Хмельницького, буд.212; код ЄДРПОУ 37775781) основний борг в сумі 68 051,79 євро (еквівалент згідно офіційного курсу НБУ 1 273 031,11 грн.) та 25 460,62 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 23.02.2015р.

Суддя Сухович Ю.О.