Справа №478/2210/14-ц 26.02.2015 26.02.2015 26.02.2015
Провадження №22-ц/784/377/15
Провадження №22-ц/784/377/ 15 Головуючий у суді першої інстанції: Сябренко І.П.
Категорія: 23 Суддя-доповідач апеляційного суду: Шаманська Н.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2015 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Шаманської Н.О.,
суддів: Данилової О.О., Лівінського І.В.,
при секретарі судового засідання: Харитоновій І.В.,
за участю: позивачки - ОСОБА_3 та її представника - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 грудня 2014 року, ухваленого за позовом
ОСОБА_3
до
фермерського господарства «Лендєл-Агро»
про визнання договору оренди землі недійсним,
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2014 р. ОСОБА_3 звернулась з позовом до фермерського господарства «Лендєл-Агро» про визнання договору оренди землі недійсним.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначала, що є власником земельної ділянки площею 9,7393 га, що розташована на території
Дмитро-Білівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_5
За життя, її бабуся ОСОБА_5 уклала з ФГ «Лендєл-Агро»» договір оренди цієї земельної ділянки строком на 10 років, який 16 січня 2012 р. був зареєстрований у відділі Держкомзему у Казанківському районі.
Посилаючись на те, що договір оренди землі був укладений з порушенням законодавства, так як не були досягнуті всі істотні умови, що передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі», зокрема він не містить умов відносно: орендної плати із зазначенням її індексації, порядку внесення, перегляду та відповідальності за її несплату; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Крім того, вартість земельної ділянки станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 складала 179 595 грн. 25 коп., а в договорі її вартість значиться 98 787 грн., а відповідно й орендна плата є заниженою, позивачка просила визнати недійсним договір оренди, укладений між ОСОБА_5 та ФГ «Лендєл-Агро».
Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 грудня 2014 р. у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та нормам матеріального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на підставі наступного.
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в позові.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 9 серпня 2004 р.
ОСОБА_5 була власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,74 га, що розташована в межах території Дмитро-Білівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області.
10 січня 2012 р. між ОСОБА_5 (орендодавець) та ФГ «Лендєл-Агро» (орендар) був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років. Цей договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Казанківського району 16 січня 2012 р. за № 482360004000364. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Після її смерті спадщину у вигляді земельної ділянки площею 9,7393 га, що розташована на території
Дмитро-Білівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, прийняла позивачка - ОСОБА_3, про що 8 жовтня 2014 р. отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_5
Звертаючись з даним позовом, позивачка вказувала, що договір оренди землі від 10 січня 2012 р. був укладений з порушенням законодавства , так як не були досягнуті всі істотні умови, що передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі».
Проте, з договору оренди землі від 10 січня 2012 р., укладеного між ОСОБА_5 та ФГ «Лендєл-Агро» вбачається, що у п. 2-7 зазначено об'єкт оренди .
Строк дії договору вказано у п. 9 договору.
Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату зазначена у п. 9- 13 договору.
Умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду зазначені у п. 15-16 договору оренди.
Про умови збереження стану об'єкта оренди зазначено у п. 17 договору.
Умови і строки передачі земельної ділянки орендарю викладені у п. 20, а умови повернення земельної ділянки орендодавцеві - у п. 21.
Існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки зазначені у п. 26 та 27 договору.
Визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини зазначені у п. 32 договору.
Про відповідальність сторін зазначено у п.п. 41, 42.
Отже, всі істотні умови договору, що передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі», в оспорюваному договорі сторонами зазначені.
Що ж стосується відсутності у оспорюваному договорі умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, то позивачкою не зазначено, а судом не встановлено порушення права орендодавця у зв'язку з відсутністю у договорі цієї умови.
Відсутність доказів порушення прав орендодавця, не може бути підставою для визнання договору оренди недійсним.
Така ж правова позиції висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 грудня 2013 року (справа № 6-94 цс 13).
За такого, суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання договору оренди недійсним.
Не можуть бути підставою для визнання недійсним договору оренди посилання апелянта на те, що на час отримання нею свідоцтва про право на спадщину змінилась вартість землі, що впливає на розмір орендної плати та є істотною умовою договору оренди, оскільки договором оренди передбачені умови перегляду розміру орендної плати ( п. 13).
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді:
Суд | Апеляційний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2015 |
Оприлюднено | 04.03.2015 |
Номер документу | 42899301 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Миколаївської області
Шаманська Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні