Ухвала

від 24.02.2015 по справі 743/1148/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 743/1148/14-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/795/187/2015 Категорія - ст. 249 ч.1, ч.2 ст.342 КК України Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 12 травня 2014 року за № 12014270220000179, за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2014 року,

за участю прокурорів ОСОБА_10 , ОСОБА_11

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_8

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2014 року

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Картофлянка, Дрокиївського району, Республіка Молдова, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, одруженого, не військовозобов`язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.249, ч.2 ст.342 КК України та призначено йому покарання за:

- ч.1 ст.249 КК України, у виді двох років обмеження волі, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого;

- за ч.2 ст.342 КК України, у виді одного року шести місяців позбавлення волі;

На підставі ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарань, остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді двох років позбавлення волі, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Вишневе, Ріпкинського району, Чернігівської області, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не військозобов`язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.249, ч.2 ст.345 КК України та призначено йому покарання за:

- ч.1 ст.249 КК України, у виді одного року обмеження волі, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого;

- за ч.2 ст.345 КК України, у виді двох років обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді двох років обмеження волі, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в доход бюджету Замглайської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області у солідарному порядку, в якості відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в розмірі 16949 грн.

Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 100 КПК України.

Як встановив суд, ОСОБА_7 11травня 2014 року близько 19 години на водній карті № НОМЕР_1 в урочищі «Замглай» поблизу с. Вишневе Ріпкинського району Чернігівської області, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , в порушення п.3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства» під час весняно-літньої заборони в період нересту, не маючи дозволу на промисловий вилов риби, з використанням заборонених знарядь лову - сіток зяберних у кількості 5 шт., займались незаконним добувним рибним промислом, виловивши риб цінних порід-карася золотого, який внесений до категорії вразливих Червоної книги України, у кількості 51 шт., на суму 16830 грн., а також лина, у кількості 1 шт., на суму 119 грн., чим відповідно до діючих такс, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 1209 від 21.11.2011 року, заподіяли істотну шкоду рибному господарству України, в загальному розмірі 16949 грн.

11 травня 2014 року близько 21 години ОСОБА_7 , на березі водної карти № 11 в урочищі «Замглай» поблизу с.Вишневе Ріпкинського району Чернігівської області , з метою уникнення відповідальності за незаконне зайняття рибним добувним промислом, розуміючи, що працівники держрибоохорони намагаються припинити його протиправну діяльність, усвідомлюючи, що ОСОБА_12 є працівником правоохоронного органу та знаходиться при виконанні службових обов`язків, умисно наніс останньому один удар палицею в область голови, чим спричинив потерпілому, на якого поширюється дія ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я.

11 травня 2014 року близько 20 години ОСОБА_6 , на березі водної карти № 11 в урочищі «Замглай» поблизу с. Вишневе Ріпкинського району Чернігівської області, з метою уникнення відповідальності за незаконне зайняття добувним рибним промислом, розуміючи та усвідомлюючи, що ОСОБА_13 є працівником правоохоронного органу та знаходиться при виконанні службових обов`язків, вчинив йому опір, який виразився у замахуванні і нанесенні удару термосом потерпілому, на якого поширюється дія ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», а також намаганні нанести потерпілому удар дерев`яною палицею.

Не погоджуючись з вироком обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_9 подали апеляційні скарги.

В апеляційних скаргах:

Обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності в його діях складу злочину. Посилається на те, що протокол огляду місця події по місцю скоєння правопорушення не складався, а був складений лише в районному відділі міліції, тобто поняті до його складання не залучались. Протокол огляду сіток, риби по місцю їх виявлення не проводився, а був зроблений на АЗС біля райцентру Ріпки. Сам факт появи риби та сіток викликає сумнів і не доведено, що вони належать саме ОСОБА_7 . Також вважає сумнівним заяву ОСОБА_13 , про спричинення йому моральної шкоди заподіяної його неправомірними діями, оскільки ОСОБА_13 звернувся з заявою до Ріпкинського РВМ через чотири місяці після подій, тоді як ОСОБА_12 звернувся 11 травня 2014 року. При винесенні вироку суд прийняв до уваги тільки показання сторони обвинувачення, які носять обвинувальний характер, а показання сторони захисту були поставлені під сумнів і не взяти до уваги.

Обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Вважає, що змови на вилов риби з ОСОБА_6 у нього не було, як це вказано у вироку суду і доказів на підтвердження змови, ні на досудовому слідстві, ні в суді, не здобуто. В протоколі місця затримання інспекція вказала, що затримання відбувалось на водній карті № НОМЕР_1 , яка знаходиться в урочищі «Замглай» і являється об`єктом природно-заповідного фонду міждержавного значення, однак в судовому засіданні даний факт був заперечений інспектором Бірюком. Свідки Воскресенські підтверджують, що на місці правопорушення були три інспектори, які не запропонували їм бути понятими, а також вони стверджують, що на обличчі у нього була кров. Вважає, що слідчий ОСОБА_14 умисно приховав факт освідування медкомісії Чернігівської міської лікарні, де з нього були зняті побої, які були нанесені інспектором ОСОБА_12 , що і підтвердив ОСОБА_6 . Вважає, що суд не взяв до уваги його покази, а при оцінці доказів прийняв тільки сторону обвинувачення.

Захисник ОСОБА_8 просить вирок суду відносно ОСОБА_6 скасувати і закрити кримінальне провадження.

Вважає, що вирок суду не підтверджений доказами, показами свідків та потерпілого ОСОБА_13 , який знаходиться в розшуку за скоєне кримінальне правопорушення. Не спростовує, що обвинувачений ОСОБА_6 11.05.2014 року перебував на водоймі карти № 11 в урочищі «Замглай», але знаряддя для лову риби у нього була тільки вудка, яка знаходилась на берегу водойма, інших знарядь для лову риби він не мав, що не було спростовано органами досудового слідства і вудка для лову риби не вилучалась і не оглядалась. Протокол огляду місця скоєння кримінального правопорушення 11.05.2014 року з 19 до 24 години - не проводився, риба не оглядалась, не вилучалась, хоча у працівників міліції були всі можливості. Знаряддя лову - а саме човен, на якому ніби - то ОСОБА_6 займався незаконним виловом риби - не вилучено. Вважає, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення, а саме відсутній склад кримінального правопорушення.

Захисник ОСОБА_9 просить вирок суду відносно ОСОБА_7 скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях складу злочину на підставі ч.2 ст.284 КПК України та відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення солідарно із ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .. Вважає, що ОСОБА_7 засуджено незаконно, необґрунтовано і безпідставно через грубе порушення судом норм матеріального права, в зв`язку з відсутністю складу злочину в його діях та через відсутність будь-якої шкоди. Вирок суду ґрунтується на показах інспекторів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які є зацікавленими особами у справі. Як стверджує апелянт немає пояснень, чому сітки та риба були вилучені із службового автомобіля біля Ріпкинського відділу міліції, факт можливого незаконного вилову риби та отримання тілесних ушкоджень інспектором не було повідомлено до міліції для документування та не було задокументовано факт вилову риби на водоймищі та не задокументований човен та шест, що були, як доказ по справі, хоча у інспекторів знаходився фотоапарат для документування. Вважає, що в діях ОСОБА_7 відсутній склад злочину, відсутня шкода, тому вирок суду повинен бути скасований та відмовлено у відшкодуванні шкоди.

Заслухавши доповідача, захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , які просили задовольнити їх апеляційні скарги в повному обсязі з вказаних в них підстав, прокурорів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які вважали вирок суду законним та обґрунтованим та заперечували проти задоволення апеляційних скарг, вказуючи, що судом правомірно стягнена шкода, завдана незаконним виловом риби, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження передбачених кримінальним процесуальним кодексом.

Законодавець вказує, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкоджали чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Судовий розгляд кримінального провадження відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку /ч. 1 ст. 322 КПК України/. Порушення принципу безперервності тягне за собою порушення права на захист, що в свою чергу є істотним порушенням кримінального процесуального законодавства та є безумовною підставою для скасування вироку суду.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 23 жовтня 2014 року суд розпочав розгляд кримінального провадження по суті, прокурор оголосив обвинувальний акт, були допитані обвинувачені і суд оголосив перерву для виклику свідків. Кримінальним процесуальним кодексом не передбачено оголошення перерв для викликів свідків, потерпілих або витребування інших доказів.

Відповідно до вимог ст. 322 ч. 2 КПК України суд може відкласти розгляд справи у передбачених даною нормою закону випадках і цей перелік є вичерпним.

Місцевий суд на протязі всього розгляду даного кримінального провадження робив перерви в його розгляді і кожен раз розпочинав розгляд з оголошення складу суду та роз`яснення права на відвід, продовжуючи розгляд кримінального провадження.

Крім того по справі був заявлений цивільний позов, який був судом задоволений, але прокурор його оголосив тільки перед судовими дебатами, хоча відповідно до ч. 3 ст. 347 КПК України цивільний позов повинен був бути оголошеним на початку судового засідання. Що також позбавило можливості учасників судового розгляду захищатись від заявлених вимог цивільного позивача, це також є порушення права на захист обвинувачених.

За таких обставин суд не мав права використовувати при постановлені вироку докази які були ним безпосередньо не досліджені в судовому засіданні /оскільки порушений принцип безперервності/, що свідчить про порушення права на захист обвинувачених і про порушення судом основних принципів судового розгляду безперервність, гласність судового процесу.

Колегія суддів вважає, що місцевий суд при розгляді даного процесу допустив істотні порушення кримінального процесуального законодавства що унеможливлювали постановлення законного судового рішення.

При новому розгляді справи суд першої інстанції повинен врахувати всі вимоги закону і постановити законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2014 року щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 скасувати внаслідок істотних порушень КПК, і призначити новий розгляд в суді першої інстанції у іншому складі суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_4 ОСОБА_2 ОСОБА_3