Постанова

від 26.02.2015 по справі 910/11432/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року Справа № 910/11432/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Коробенка Г.П.,

суддів Прокопанич Г.К., Шаргала В.І.,

за участю представників сторін:

від позивача:1) Кулик Т.О. дов. №105/01-2291/В-17 від 09.09.2014

2) Лялюк Л.В. дов. №16 від24.12.2014

від відповідача: Федоренка М.С. дов. №02/06.10.2014 від06.10.2014

розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ІВА"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2014

у справі № 910/11432/14 Господарського суду міста Києва

за позовом: 1)Печерської районної в місті Києві державної адміністрації

2)Комунального підприємства Печерського району м. Києва "Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва"

до Приватного акціонерного товариства "ІВА"

про звільнення приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Печерська районна в місті Києві державна адміністрація та Комунальне підприємство Печерського району м. Києва "Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва" звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ІВА" про звільнення шляхом виселення відповідача з нежитлових приміщень, площею 382,8 кв. м (цоколь) і 9,9 кв. м (частина коридору), в будинку №12 по вул. Предславинській в м. Києві та повернення приміщень Печерській районній в місті Києві державній адміністрації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після закінчення строку дії Договору оренди нерухомого майна від 29.04.2010 №1205/606, відповідачем спірне приміщення звільнене не було, таким чином, відповідач користується ним без правових підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2014 (суддя: Нечай О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 (судді: Куксов В.В., Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю.) позов задоволено, зобов'язано Приватне акціонерне товариство "ІВА" звільнити вищевказане приміщення та повернути його Печерській районній в місті Києві державній адміністрації.

Судові рішення обґрунтовані тим, що строк дії даного Договору закінчився 28.04.2013, при цьому новий договір оренди приміщення в будинку №12 на вулиці Предславинській сторонами не укладався.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Приватне акціонерне товариство "ІВА" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 764, 777 Цивільного кодексу України, ст.ст. 17, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що товариство користувалося спірним приміщенням і після закінчення договору оренди, заяву - попередження про закінчення договору ним не отримувалась; судами залишено поза увагою ту обставину, що відповідач має переважне право на укладення договору оренди на новий строк і звертався з цього приводу до орендаря.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

29.04.2010 між Комунальним підприємством Печерського району м. Києва "Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва" (орендодавець) та Акціонерним товариством закритого типу "ІВА" (в подальшому перейменоване на Публічне акціонерне товариство "ІВА" (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва №1205/606, за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження Печерської районної у місті Києві ради №115-р від 29.04.2010, передає, а орендар приймає в орендне користування нежитлове приміщення, будівлю, споруду за адресою: м. Київ, буд. №12 на вул. Предславинській, загальною площею 382,8 кв. м. Відповідно до п. 2.1 Договору об'єктом оренди є нежитлове приміщення, будівля, споруда загальною площею 382,8 кв. м згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.

Також, 29.04.2010 між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради" (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "ІВА", (орендар) укладено Договір платного користування №1206/606-к, відповідно до умов якого позивач-2, на підставі розпорядження позивача-1 №115-р від 29.04.2010 р., передає, а відповідач приймає у тимчасове користування за плату частину коридору за адресою: м. Київ, буд. №12 на вул. Предславинській, місця спільного користування загальною площею 9,9 кв. м, цоколь - 8,25%.

29.04.2010 сторонами був підписаний Акт приймання-передачі нежитлового приміщення в будинку №12 на вулиці Предславинській.

Пунктом 9.1 Договору оренди нерухомого майна передбачено, що він набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє з 29.04.2010 до 28.04.2013.

Пунктом 9.2 даного Договору передбачено, що продовження терміну дії договору оренди здійснюється на підставі рішення позивача-1 по розподілу нежилих приміщень та наданню їх в орендне користування. Згідно з п. 9.3 Договору дія договору оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення терміну, на який він був укладений.

01.03.2012 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої сторони погодили, зокрема, що орендодавцем є Печерська районна в місті Києві державна адміністрація, отримувачем коштів є Комунальне підприємство Печерського району м. Києва "Дирекція з управління житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради".

Згідно з ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частинами 1 та 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 05.04.2013 позивачем-2 було направлено на адресу відповідача заяву-попередження в порядку ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №105/01-1050/В-04 про закінчення терміну дії вищезазначених Договорів з пропозицією укласти новий договір оренди або виконати дії, передбачені ст. ст. 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка була залишена відповідачем без відповіді та виконання. За змістом заяви-попередження подальше користування спірним майном можливе лише за умови укладення нового договору оренди.

З урахуванням норм вищенаведеного законодавства та встановлених обставин щодо закінчення строку договору оренди, визначеного умовами договору в такому випадку обов'язку орендаря - позивача повернути орендоване майно орендодавцеві (п. 5.5 договору), неукладення договору оренди на новий строк, господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили позов, зобов'язавши орендаря - відповідача повернути орендодавцю - позивачу-1 приміщення за вказаною адресою.

В силу вимог ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційної скарги щодо заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та переоцінки доказів у справі не входять до кола повноважень суду касаційної інстанції.

Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 у справі №911/11432/14 - без змін.

Головуючий суддя Коробенко Г.П. Судді Прокопанич Г.К. Шаргало В.І.