Постанова

від 25.02.2015 по справі 927/1014/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року Справа № 927/1014/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М. перевіривши матеріали касаційної скаргифізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 у справігосподарського суду Чернігівської області за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_4 доЧернігівської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаУправління Держземагенства у Чернігівському районі Чернігівської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаУправління земельних ресурсів Чернігівської міської ради провнесення змін до договору оренди земельної ділянки в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача:ФОП - ОСОБА_4 від відповідача:не з'явились; від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачане з'явились; від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачане з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 03.11.2014 господарського суду Чернігівської області (суддя Бобров Ю.М.) у задоволені позову відмовлено.

Постановою від 13.01.2015 Київського апеляційного господарського суду (судді: Власов Ю.Л. - головуючий, Корсакова Г.В., Федорчук Р.В.) рішення від 03.11.2014 господарського суду Чернігівської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявності обставин для внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати посилаючись на невідповідність висновків викладених в оскаржуваних судових рішеннях обставинам справи, що призвело до порушення господарськими судами норм матеріального права, а саме ст.ст. 15, 20, 23 Закону України "Про оцінку земель"; ст. 20 Земельного кодексу України. Скаржник вказує, що враховуючи новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки обов'язком сторін є коригування ціни орендної плати в договорі.

Інші учасники судового процесу не скористались правом, наданим ст. 111 2 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним відмовити у задоволені касаційної скарги.

Господарськими судами встановлено, що 30.09.2013 рішенням Чернігівської міської ради "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою та надання, передача земельних ділянок юридичним та фізичним особам" ФОП ОСОБА_4 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передано в довгострокову оренду строком до 30.09.2019 земельні ділянки загальною площею 0,1525 га в АДРЕСА_1 для експлуатації об'єктів нерухомості (прохідна, насосна, майстерня, мотопомпа, гаражі, вмивальня, побутова кімната, майстерня, ангар) (землі промисловості ). Встановлено розмір орендної плати на рівні 4-кратного розміру земельного податку.

22.10.2013 на виконання вказаного вище рішення Чернігівська міська рада (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки №4119, за яким орендодавець надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельні ділянки (землі промисловості ), загальною площею 0,1525 га в АДРЕСА_1: земельна ділянка площею 0,0020 га (кадастровий номер 7410100000:02:024:0092); земельна ділянка площею 0,0235 га (кадастровий номер 7410100000:02:024:0093); земельна ділянка площею 0,0049 га (кадастровий номер 7410100000:02:024:0094); земельна ділянка площею 0,0057 га (кадастровий номер 7410100000:02:024:0095); земельна ділянка площею 0,1164 га (кадастровий номер 7410100000:02:024:0096) для експлуатації об'єктів нерухомості (прохідна, насосна, майстерня, мотопомпа, гаражі, вмивальня, побутова кімната, майстерня, ангар). Термін дії договору до 30.09.2019.

Договір зареєстровано у Чернігівській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис №4119 від 22.10.2013. Також 22.10.2013 відповідач та позивач підписали акт приймання-передачі земельних ділянок.

За п. 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 864476,75 грн. (566,87 грн. за 1 кв.м).

Пунктом 7 договору встановлена орендна плата, яка вноситься позивачем у грошовій формі в розмірі 4,0 відсотка нормативної грошової оцінки землі, що становить 34579,07 грн. (22,6748 грн. за 1 кв.м) на рік.

Пунктом 10 договору сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається не більше одного разу за рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів, тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розмірів ставки земельного податку та орендної плати; затвердження нормативної грошової оцінки; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно п.п. 13 та 14 договору земельна ділянка передана в оренду для експлуатації об'єктів нерухомості (прохідна, насосна, майстерня, мотопомпа, гаражі, вмивальня, побутова кімната, майстерня, ангар). Цільове (функціональне) призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (промислове використання).

За п. 24 договору орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Пунктом 25 сторони обумовили, що орендар має право, зокрема, використовувати орендовану земельну ділянку на власний розсуд за цільовим призначенням згідно з цим договором. Зводити (будувати) у встановленому законодавством порядку житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі та споруди за наявності містобудівних умов.

Відповідно п.28 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Як встановлено господарськими судами позивач отримав Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для будівництва станції технічного обслуговування автомобілів на шість постів з улаштуванням автономного джерела теплопостачання на орендованій земельній ділянці площею 0,1525 га №292 від 04.11.2013, які затверджені рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 318 від 04.11.2013.

15.11.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області видано позивачу декларацію про початок виконання будівельних робіт, на одній земельній ділянці площею 0,1164 га, кадастровий номер земельної ділянки 7410100000:02:024:0096, а саме, будівництво станції технічного обслуговування автомобілів на 6 постів з улаштуванням автономного джерела теплопостачання на орендованій земельній ділянці в АДРЕСА_1.

Господарськими судами встановлено, що 30.04.2014 Управління Держземагенства у Чернігівській області на запит позивача видало йому витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2014, відповідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1525 кв. м., для поточного будівництва, за адресою АДРЕСА_1, під забудовою становить 369766,75 грн.

20.05.2014 позивач звернувся до голови Чернігівської міської ради з письмовою заявою про укладення додаткової угоди щодо зміни редакції п.7 договору оренди земельної ділянки від 22.10.2013 у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01.01.2014 на період будівництва.

Рішенням від 31.07.2014 Чернігівської міської ради "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам та внесення змін до договору оренди земельної ділянки" позивачу відмовлено у внесенні змін до договору оренди земельної ділянки №4119 від 22.10.2013, площею 0,1525 га, по АДРЕСА_1 на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1809 від 30.04.2014.

Відповідно ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За ст. 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Згідно цієї ж статті документація із землеустрою - затверджені у встановленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Господарськими судами встановлено, що позивач не змінив у встановленому законодавством порядку цільове призначення земельної ділянки площею 0,1164 га, кадастровий номер земельної ділянки 7410100000:02:024:0096 та почав використовувати її не за цільовим призначенням, розпочавши нове будівництво.

Господарські суди також встановили, що Управління Держземагенства у Чернігівському районі Чернігівської області видало позивачу витяг № 1809 від 30.04.2014, в якому вказано цільове використання п'яти орендованих позивачем земельних ділянок, загальною площею 0,1525 га - для поточного будівництва та встановлений коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) та локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони без прийняття органами місцевого самоврядування відповідних змін щодо цільового призначення земельної ділянки, як це передбачено ст.20 Земельного кодексу України, якою встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

За ст.651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата, є однією із істотних умов договору із зазначенням її розміру. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Частинами 1 та 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Також, абз.1 та 3 п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

За ст.15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Відповідно ст.23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Затвердження нормативно грошової оцінки земельних ділянок є підставою для перегляду розміру орендної плати. Це також сторони, як вказувалось вище, передбачили п.10 договору оренди. Однак, матеріали справи не містять доказів затвердження відповідачем нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки станом на 01.01.2014.

Господарські суди дійшли висновку, що витяг Управління Держземагенства у Чернігівському районі Чернігівської області з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель №1809 від 30.04.2014 є неналежним доказом, оскільки дана оцінка проводилась без прийняття рішення органу місцевого самоврядування та ним не затверджувалась; дана оцінка проведена виходячи з призначення земельних ділянок для поточного будівництва, однак земельні ділянки які надані позивачу для експлуатації об'єктів нерухомості віднесені до земель промисловості, тому віднесення третьою особою-2 вказаних 5 земельних ділянок до земель поточного будівництва та їх оцінка як земель поточного будівництва є неправомірним.

Відповідно ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п.1 ст. 111-9, ст.111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 13.01.2015 Київського апеляційного господарського суду зі справи № 927/1014/14 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О. М. Сибіга