Рішення

від 23.02.2015 по справі 910/867/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2015Справа №910/867/15-г

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Лекосервіс» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна» Простягнення 384 935,69 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Чиж С.С. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лекосервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна» про стягнення 384 935,69 грн., з яких: 350 035,84 грн. основного боргу, 4 574,44 грн. - 3% річних, 30 325,41 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою від 20.01.2015 року було порушено провадження у справі №910/867/15-г та призначено її розгляд на 09.02.2015 року.

В судовому засіданні 09.02.2015 року представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача в судове засідання 09.02.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, проте 09.02.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 09.02.2015 року розгляд справи відкладено на 23.02.2015 року.

23.02.2015 року представник позивача через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 384 935,69 грн., з яких: 344 444,44 грн. - основного боргу, 6 200,00 грн. - 3% річних, 34 291,25 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

З огляду на викладене, суд приймає заяву позивача про уточнення позовних вимог та розглядає справу в межах стягнення з відповідач 384 935,69 грн., з яких: 344 444,44 грн. - основного боргу, 6 200,00 грн. - 3% річних, 34 291,25 грн. - інфляційних втрат.

В судовому засіданні 23.02.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 23.02.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.02.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна» (позивач, Практікер) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Локсервіс» (відповідач, постачальник) було укладено договір купівлі-продажу (національний) № 078011 (договір), відповідно до пункту 1.1 якого умови цього договору та всіх додатків до нього регулюють ділові відносини між Практікер та/або підприємствами для яких компанія Практікер виконує закупівельні обов'язки, з одного боку, та постачальником, з іншого боку. Постачальник визначає юридичну цінність цих умов шляхом підписання цього договору. Додатково для регулювання відносин за цим договором застосовуються положення законодавства.

Відповідно до договору про умови (національний) №078021, укладеного 11.04.2011 року, чинний з 01.01.2011 року: мінімальна вартість замовлення дійсне з 01.01.2011 року - 3 000,00 грн., строки платежу, дійсні з 01.01.2011 року: 70 днів з надходження товарів.

Відповідно до загальних умови поставки та надання послуг № 078031 ці загальні умови поставки та надання послуг регулюють спеціальні умови поставок товарів Практікер постачальником та надання послуг постачальником з боку Практікер на основі договору купівлі-продажу та договору про умови, укладеного між сторонами, і є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 та 3.3 договору, замовлення виконуються у зазначений у замовленні строк поставки. Поставка частинами може здійснюватися лише зі згоди Практікер. Строк поставки відраховується з дати замовлення. Поставка здійснюється на умовах оплати постачальником вартості доставки та покриття всіх інших витрат, включаючи витрати на упаковку, придатну для транспортування. Пакувальні одиниці та/або види упаковки повинні відповідати вимогам Практікер. Товар поставляється на палетах виробника.

Згідно з п. 3.7 договору, замовлення вважається виконаним, коли постачальник поставив у визначений магазин у замовлені Практікер товари, а також було встановлено, що поставка відповідає усім досягнутим домовленостям, угоді та логістичній системі Практікер. Постачальник повинен поставити замовлені товари у вказаний у замовлені магазин. Поставка товарів здійснюється до пункту прийняття товару магазином.

Згідно з п. 4.3.1 договору, кожна поставка повинна супроводжуватися накладною із зазначенням відповідного номер замовлення. Якщо товар доставлено у декількох упаковках, у накладній має бути зазначено кожну упаковку на яку виписана накладна. У накладній повинно бути вказано, що ТОВ «Практікер Україна» є одержувачем.

Як стверджує позивач, ним на виконання умов договору купівлі-продажу (національний) № 078011 було поставлено на адресу відповідача у період з 08.10.2013 року по 19.06.2014 року товар на загальну суму 670 019,14 грн. За поставлений товар згідно зазначених видаткових накладних відповідач розрахувався частково, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за поставлений товар згідно товар становить 344 444,44 грн.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період липень 2014 року - грудень 2014 року, який підписаний представниками позивача та відповідача, станом на 31.12.2014 року заборгованість відповідача становить 344 444,44 грн.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 344 444,44 грн. основного боргу, 6 200,00 грн. - 3% річних, 34 291,25 грн. - інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом на виконання умов договору купівлі-продажу на адресу відповідача було поставлено товар на суму 670 019,14 грн., що підтверджується, наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних за період з 01.10.2013 року по 19.06.2014 року: №591 від 01.10.2013 року, №593 від 01.10.2013 року, №597 від 01.10.2013 року, №599 від 02.10.2013 року, №611 від 08.10.2013 року, №610 від 08.10.2013 року, №613 від 09.10.2013 року, №649 від 22.10.2013 року, №649 від 23.10.2013 року, №650 від 23.10.2013 року, №667 від 29.10.2013 року, №669 від 29.10.2013 року, №670 від 29.10.2013 року, №680 від 01.11.2013 року, №681 від 01.11.2013 року, №682 від 01.11.2013 року, №684 від 04.11.2013 року, №713 від 12.11.2013 року, №714 від 12.11.2013 року, №734 від 14.11.2013 року, №737 від 15.11.2013 року, №753 від 20.11.2013 року, №755 від 21.11.2013 року, №774 від 26.11.2013 року, №775 від 26.11.2013 року, №782 від 28.11.2013 року, №783 від 28.11.2013 року, №794 від 02.12.2013 року, №795 від 02.12.2013 року, №810 від 05.12.2013 року, №811 від 05.12.2013 року, №818 від 09.12.2013 року, №820 від 10.12.2013 року, №821 від 10.12.2013 року, №844 від 17.12.2013 року, №848 від 18.12.2013 року, №854 від 23.12.2013 року, №860 від 24.12.2013 року, №867 від 26.12.2013 року, №85 від 02.04.2014 року, №91 від 08.04.2014 року, №92 від 08.04.2014 року, №101 від 17.04.2014 року, №102 від 17.04.2014 року, №103 від 17.04.2014 року, №104 від 17.04.2014 року, №105 від 18.04.2014 року, №106 від 18.04.2014 року, №107 від 18.04.2014 року, №108 від 18.04.2014 року, №111 від 23.04.2014 року, №131 від 26.05.2014 року, №132 від 26.05.2014 року, №136 від 27.05.2014 року, №137 від 28.05.2014 року, №143 від 05.06.2014 року, №150 від 12.06.2014 року, №155 від 17.06.2014 року, №156 від 18.06.2014 року, №157 від 19.06.2014 року.

За поставлений товар згідно зазначених видаткових накладних відповідач розрахувався частково, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за поставлений товар становить 344 444,44 грн.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач не надав належних доказів оплати заборгованості в розмірі 344 444,44 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розмір позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені та підлягають задоволенню повністю в сумі 344 444,44 грн.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача 6 200,00 грн. три відсотки річних та 34 291,25 грн., у зв'язку з неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю у розмірі 6 200,00 грн. та 34 291,25 грн., відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна» (місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 8-б, код ЄДРПОУ 33938302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Локсервіс» (місцезнаходження: 01201, м. Київ, вул. М.Грушевського, буд. 28/2 літ. А, код ЄДРПОУ 32850324) 344 444 (триста сорок чотири тисячі) 44 коп. - основного боргу, 34 291 (тридцять чотири тисячі двісті дев'яносто одну) грн. 25 коп. - інфляційних втрат, 6 200 (шість тисяч двісті) грн. 00 коп. - 3% річних та 7 698 (сім тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн. 71 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Повне рішення складено

27.02.2015 року