Постанова

від 16.04.2015 по справі 910/867/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2015 р. Справа№ 910/867/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Авдеєва П.В.

суддів: Куксова В.В.

Ільєнок Т.В.

За участю представників:

від позивача: Чиж С.С. - представник за довіреністю,

від відповідача: представник не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2015р.

у справі №910/867/15-г (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекосервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна"

про стягнення 384 935,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

В січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекосервіс" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" (далі-відповідач) про стягнення 384 935,69 грн., з яких: 350 035,84 грн. - основного боргу, 4 574,44 грн. - 3% річних, 30 325,41 грн. - інфляційних втрат.

23.02.2015 року представник позивача через канцелярію суду першої інстанції подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 384 935,69 грн., з яких: 344 444,44 грн. - основного боргу, 6 200,00 грн. - 3% річних, 34 291,25 грн. - інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2015 року у справі №910/867/15-г позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції від 23.03.2015р., відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; на порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з'явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11.04.2011 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу (національний) № 078011 (далі-договір), відповідно до пункту 1.1 якого умови цього договору та всіх додатків до нього регулюють ділові відносини між Практікер та/або підприємствами для яких компанія Практікер виконує закупівельні обов'язки, з одного боку, та постачальником, з іншого боку. Постачальник визначає юридичну цінність цих умов шляхом підписання цього договору. Додатково для регулювання відносин за цим договором застосовуються положення законодавства.

Відповідно до договору про умови (національний) №078021, укладеного 11.04.2011 року, чинний з 01.01.2011 року: мінімальна вартість замовлення дійсне з 01.01.2011 року - 3 000,00 грн., строки платежу, дійсні з 01.01.2011 року: 70 днів з надходження товарів.

У відповідності до загальних умови поставки та надання послуг № 078031 ці загальні умови поставки та надання послуг регулюють спеціальні умови поставок товарів Практікер постачальником та надання послуг постачальником з боку Практікер на основі договору купівлі-продажу та договору про умови, укладеного між сторонами, і є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу.

У відповідності до п.п.3.1, 3.2 та 3.3 договору, замовлення виконуються у зазначений у замовленні строк поставки. Поставка частинами може здійснюватися лише зі згоди Практікер. Строк поставки відраховується з дати замовлення. Поставка здійснюється на умовах оплати постачальником вартості доставки та покриття всіх інших витрат, включаючи витрати на упаковку, придатну для транспортування. Пакувальні одиниці та/або види упаковки повинні відповідати вимогам Практікер. Товар поставляється на палетах виробника.

Пунктом 3.7 договору сторони погодили, що замовлення вважається виконаним, коли постачальник поставив у визначений магазин у замовлені Практікер товари, а також було встановлено, що поставка відповідає усім досягнутим домовленостям, угоді та логістичній системі Практікер. Постачальник повинен поставити замовлені товари у вказаний у замовлені магазин. Поставка товарів здійснюється до пункту прийняття товару магазином.

Кожна поставка повинна супроводжуватися накладною із зазначенням відповідного номер замовлення. Якщо товар доставлено у декількох упаковках, у накладній має бути зазначено кожну упаковку на яку виписана накладна. У накладній повинно бути вказано, що ТОВ "Практікер Україна" є одержувачем (п.4.3.1 договору).

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, на виконання умов договору купівлі-продажу на адресу відповідача було поставлено товар на суму 670 019,14 грн., що підтверджується, наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних за період з 01.10.2013 року по 19.06.2014 року: №591 від 01.10.2013 року, №593 від 01.10.2013 року, №597 від 01.10.2013 року, №599 від 02.10.2013 року, №611 від 08.10.2013 року, №610 від 08.10.2013 року, №613 від 09.10.2013 року, №649 від 22.10.2013 року, №649 від 23.10.2013 року, №650 від 23.10.2013 року, №667 від 29.10.2013 року, №669 від 29.10.2013 року, №670 від 29.10.2013 року, №680 від 01.11.2013 року, №681 від 01.11.2013 року, №682 від 01.11.2013 року, №684 від 04.11.2013 року, №713 від 12.11.2013 року, №714 від 12.11.2013 року, №734 від 14.11.2013 року, №737 від 15.11.2013 року, №753 від 20.11.2013 року, №755 від 21.11.2013 року, №774 від 26.11.2013 року, №775 від 26.11.2013 року, №782 від 28.11.2013 року, №783 від 28.11.2013 року, №794 від 02.12.2013 року, №795 від 02.12.2013 року, №810 від 05.12.2013 року, №811 від 05.12.2013 року, №818 від 09.12.2013 року, №820 від 10.12.2013 року, №821 від 10.12.2013 року, №844 від 17.12.2013 року, №848 від 18.12.2013 року, №854 від 23.12.2013 року, №860 від 24.12.2013 року, №867 від 26.12.2013 року, №85 від 02.04.2014 року, №91 від 08.04.2014 року, №92 від 08.04.2014 року, №101 від 17.04.2014 року, №102 від 17.04.2014 року, №103 від 17.04.2014 року, №104 від 17.04.2014 року, №105 від 18.04.2014 року, №106 від 18.04.2014 року, №107 від 18.04.2014 року, №108 від 18.04.2014 року, №111 від 23.04.2014 року, №131 від 26.05.2014 року, №132 від 26.05.2014 року, №136 від 27.05.2014 року, №137 від 28.05.2014 року, №143 від 05.06.2014 року, №150 від 12.06.2014 року, №155 від 17.06.2014 року, №156 від 18.06.2014 року, №157 від 19.06.2014 року.

За поставлений товар згідно зазначених видаткових накладних відповідач розрахувався частково, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за поставлений товар становить 344 444,44 грн.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період липень 2014 року - грудень 2014 року, який підписаний представниками позивача та відповідача, станом на 31.12.2014 року заборгованість відповідача становить 344 444,44 грн.

Відповідно до частин 1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів на спростування наявності вказаної вище заборгованості.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 344 444,44 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, судовою колегією визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищезазначені правові норми боржник не звільняється від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Враховуючи встановлене вище прострочення відповідачем грошового зобов'язання, приписи вказаних правових норм та перевіривши розрахунок, з останнього судом першої інстанції правомірно стягнуто інфляційні витрати в розмірі 34 291,25 грн. та 3% річних в розмірі 6 200,00 грн.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені обставини, сторонами не надано.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміні оскаржуваного рішення суду.

Судові витрати покладаються на підставі ст.49 ГПК України на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2015р. у справі №910/867/15-г залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2015 року у справі №910/867/15-г залишити без змін.

3.Матеріали справи №910/867/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Дата підписання повного тексту постанови 20.04.2015р.

Головуючий суддя П.В. Авдеєв

Судді В.В. Куксов

Т.В. Ільєнок