Постанова

від 20.02.2015 по справі 826/807/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2015 року 08:01 № 826/807/15

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Дмитрієвій В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрих Шульц" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрих Шульц" (надалі - позивач/ТОВ "Генрих Шульц") до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач/ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003232206 від 29.07.2014 р. ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві яке прийняв на підставі Акту №337/26-57-22-06-09/38441187 від 16.07.2014 р. "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ (код ЄДРПОУ 38441187) з питання дотримання вимог діючого валютного законодавства України при здійсненні експортних операцій по договору поставки обладнання від 15.08.2012 р. №08/1000, укладеному з нерезидентом ФОП - ОСОБА_1 (Російська Федерація); по договору поставки обладнання від 01.07.2013 р. №16, укладеному з нерезидентом AT "Кутаисская кондитерская фабрика" "Нугбари" (Республіка Грузія); по договору поставки обладнання від 14.10.2013 р. №25, укладеному з нерезидентом ТОВ "Франчайзинг-Компания "Генрих Шульц" (Російська Федерація); по договору поставки обладнання від 26.09.2013 р. №21, укладеному з нерезидентом ТОВ "SCHULS BROWARY POLSKA Sp.z.o.o" (Польща), згідно повідомлень ПАТ "Дочірній банк Сбербанк Росії" від 06.09.2013 р. №5513/4/07-5-2, від 06.11.2013 р. №7145/4/07-5-2, від 07.02.2014 р. №953/4/07-5-2 БТ, від 06.03.2013 р. №1695/4/07-5-2 БТ, від 08.04.2014 р. №2530/4/07-5-2 БТ у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задовольнити з підстав, що були зазначені в позовній заяві, зокрема позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003232206 від 29.07.2014 р. є необґрунтованим та протиправним, а тому підлягає скасуванню.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи були належним чином повідомлений. Через канцелярію суду представником відповідача було подано клопотання про перенесення судового засідання, у зв'язку з участю представника в іншому судовому засіданні, у задоволенні яког осудом було відмовлено. У письмових запереченнях на позовну заяву представник відповідачів просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки, при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0003232206 від 29.07.2014 р. діяв у спосіб та в межах, визначених чинним законодавством України, а тому не допустив порушень законних прав та інтересів позивача.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зважаючи на неявку представника відповідача в судове засідання, приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України), суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

З 08.07.2014 р. по 14.07.2014 р. ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена позапланова виїзна перевірка позивача щодо дотримання вимог діючого валютного законодавства України при здійсненні експортних операцій за договорами з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Російська Федерація), Акціонерним товариством "Кутаисская кондитерская фабрика "Нугбари" (Республіка Грузія) (надалі - АТ "Кутаисская кондитерская фабрика "Нугбари"), Товариством з обмеженою відповідальність "Франчайзинг-Компания "Генрих Шульц" (Російська Федерація) (надалі - ТОВ "Франчайзинг-Компания "Генрих Шульц" (Російська Федерація), Компанією "SCHULS BROWARY POLSKA Sp.z.o.o" (Польща) (надалі - Компанія "SCHULS BROWARY POLSKA Sp.z.o.o"), за наслідками якої відповідачем був складений Акт №337/26-57-22-06-09/38441187 від 16.07.2014 р. "Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрих Шульц" (код ЄДРПОУ 38441187) з питання дотримання вимог діючого валютного законодавства України при здійсненні експортних операцій по договору поставки обладнання від 15.08.2012 р. №08/1000, укладеному з нерезидентом ФОП - ОСОБА_1 (Російська Федерація); по договору поставки обладнання від 01.07.2013 р. №16, укладеному з нерезидентом AT "Кутаисская кондитерская фабрика" "Нугбари" (Республіка Грузія); по договору поставки обладнання від 14.10.2013 р. №25, укладеному з нерезидентом ТОВ "Франчайзинг-Компания "Генрих Шульц" (Російська Федерація); по договору поставки обладнання від 26.09.2013 р. №21, укладеному з нерезидентом ТОВ "SCHULS BROWARY POLSKA Sp.z.o.o" (Польща), згідно повідомлень ПАТ "Дочірній банк Сбербанк Росії" від 06.09.2013 р. №5513/4/07-5-2, від 06.11.2013 р. №7145/4/07-5-2, від 07.02.2014 р. №953/4/07-5-2 БТ, від 06.03.2013 р. №1695/4/07-5-2 БТ, від 08.04.2014 р. №2530/4/07-5-2 БТ" (надалі - Акт перевірки №337/26-57-22-06-09/38441187).

Згідно, викладених в Акті перевірки №337/26-57-22-06-09/38441187, висновків:

1) по Договору поставки обладнання №08/1000 від 15.08.2012, укладеному з нерезидентом ФОП ОСОБА_1, встановлено порушення ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 р. (надалі - Закон №185/94-ВР) та Постанови Правління Національного банку України №475 від 16.11.2012 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" (надалі - Постанова №475), а саме: несвоєчасне надходження валютної виручки в загальній сумі 202 500,00 рос. рублів (48 966,53 грн.);

2) по Договору поставки обладнання №16 від 01.07.2013 р., укладеному з нерезидентом АТ "Кутаисская кондитерская фабрика "Нугбари", встановлено порушення ст.1 Закону №185/94-ВР та Постанови №475, а саме: не надходження валютної виручки в загальній сумі 2 500,00 дол. США (19 982,50 грн.). Прострочена дебіторська заборгованість на момент перевірки складає 2 500,00 дол. США (19 982,50 грн.);

3) по Договору поставки обладнання №25 від 14.10.2013 р., укладеному з нерезидентом ТОВ "Франчайзинг-Компания "Генрих Шульц", встановлено порушення ст.1 Закону №185/94-ВР та Постанови №475, а саме: несвоєчасне надходження валютної виручки в загальній сумі 1 500 000,00 рос. рублів (410 880,00 грн.) та ненадходження валютної виручки в загальній сумі 1 592 500,00 рос. рублів (384 174,70 грн.). Прострочена дебіторська, заборгованість на момент перевірки складає 1 592 500,00 рос. рублів (384 174,70 грн.);

4) по Договору поставки обладнання №21 від 26.10.2013 р. укладеному з нерезидентом Компанією "SCHULS BROWARY POLSKA Sp.z.o.o", встановлено порушення ст.1 Закону №185/94-ВР та Постанови №475, а саме: не надходження валютної виручки в загальній сумі 2 500,00 дол. США (19 982,50 грн.). Прострочена дебіторська заборгованість на момент перевірки складає 12 575,00 дол. США(118 819,92 грн.).

На підставі, викладених в Акті перевірки №337/26-57-22-06-09/38441187, висновків ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві було прийняте податкове повідомлення-рішення №0003232206 від 29.07.2014 р. (надалі - ППР №0003232206), яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, у розмірі 301 829,54 грн.

В той же час, за результатами адміністративного оскарження рішеннями ГУ Міндоходів у м. Києві №9719/10/26-15-10-06-15 від 30.09.2014 р. "Про результати розгляду первинної скарги" та ДФС України №8365/6/99-99-10-01-04-25 від 18.12.2014 р. "Про результати розгляду скарги" було залишене без змін прийняте відповідачем ППР №0003232206, а скарги позивача - без задоволення.

Вважаючи, зазначене вище ППР №0003232206 таким, що порушує законні права та інтереси позивача, останній звернувся за їх захистом до суду.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст.1 Закону №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (ч.3 ст.1 Закону №185/94-ВР).

16.11.2012 р. Правлінням Національного банку України було прийнято Постанову №475 (набрала чинності 19.11.2012 р.), п.3 якої установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94-ВР, повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно п.12 Постанови №475 пункт 3 цієї постанови діє протягом 6 місяців з моменту набрання чинності цією постановою.

Таким чином, вимоги п.3 Постанови №475 діяли протягом періоду з 19.11.2012 р. по 19.05.2013 р.

При цьому, суд звертає увагу, що вимога відносно того, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94-ВР, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів були закріплені постановами Правління Національного банку України №163 від 14.05.2013 р. (вимога діяла в період з 20.05.2013 р. по 19.11.2013 р.) та №453 від 14.11.2013 р. (вимога діяла в період з 20.11.2013 р. по 17.05.2014 р.).

Положеннями ст.4 Закону №185/94-ВР закріплено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується (ч.2 ст.4 Закону №185/94-ВР).

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею (ч.5 ст.4 Закону №185/94-ВР).

Згідно п.2.2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України №136 від 24.03.1999 р. відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення МД або підписання акта (іншого документа).

Крім того, згідно п.1 листа Державної податкової адміністрації України №9433/7/23-5317 від 13.06.2002 р. початком відліку законодавчо встановленого терміну розрахунків в іноземній валюті при здійсненні резидентами України експортно-імпортних операцій є: при експорті товарів - наступний календарний день після дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується; при експорті робіт, послуг - наступний календарний день після дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності

Судом встановлено, що 15.08.2012 р. між ТОВ "Генрих Шульц", як постачальником, та ОСОБА_1, як покупцем, був укладений Договір поставки обладнання №08/1000 (надалі - Договір №08/1000), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, провести монтаж та запуск, а покупець - прийняти та оплатити нове обладнання - міні-пивоварню. Загальна сума Договору №08/1000 складає 5 000 000,00 рос. руб.

На виконання умов зазначеного Договору №08/1000 ТОВ "Генрих Шульц" відправило на користь покупця товар на експорт на загальну суму 5 000 000,00 рос. руб., що підтверджується ВМД №568422 від 24.05.2013 р.

Таким чином, граничний термін надходження валютної виручки за ВМД №568422 від 24.05.2013 р. (тобто 90 день) - 22.08.2013 р.

В Акті перевірки №337/26-57-22-06-09/38441187 відповідачем зазначено та не спростовується позивачем, що на валютний рахунок ТОВ "Генрих Шульц" надійшли валютні кошти від неризидента ФОП ОСОБА_1 в загальній сумі 5 000 000,00 рос. руб., згідно наступних виписок банку: від 13.11.2012 р. №б/н в сумі 1 497 500,00 рос. рублів; від 11.02.2013 р. №б/н в сумі 1 000 000,00 рос. рублів; від 04.04.2013 р. №б/н в сумі 1 500 000,00 рос.рублів; від 07.05.2013 №б/н в сумі 500 000,00 рос. рублів; від 31.05.2013 р. б/н в сумі 300 000,00 рос. рублів; від 27.08.2013 р. №б/н в сумі 202 500,00 рос. рублів.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем не було надано суду жодних належних доказів його звернення із позовною заявою до суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором №08/1000.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем допущено порушення граничного терміну надходження валютної виручки за ВМД №568422 від 24.05.2013 р. в сумі 202 500,00 рос. рублів на 5 днів (з 23.08.2013 р. по 27.08.2013 р.).

З Акту перевірки №337/26-57-22-06-09/38441187, а також доданого до нього розрахунку пені, вбачається, що відповідач при визначенні суми пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по Договору №08/1000 виходив з того, що зазначена вище сума коштів (202 500,00 рос. рублів) надійшла із простроченням на 6 днів, період прострочення - з 22.08.2013 р. по 27.08.2013 р., курс НБУ станом на 22.08.2013 р. - 0,24241 грн. за 1 рос. рубль, з чим суд не погоджується, оскільки відповідачем було безпідставно визначено граничний термін надходження валютної виручки за ВМД №568422 від 24.05.2013 р. - 21.08.2013 р., а також безпідставно використано курс НБУ за 1 рос. рубль станом на 22.08.2013 р., що було також визнано в письмових запереченнях на позовну заяву та в Рішенні ГУ Міндоходів у м. Києві №9719/10/26-15-10-06-15 від 30.09.2014 р. "Про результати розгляду первинної скарги".

Судом встановлено, що курс НБУ станом на 23.08.2013 р. складав 0,24082 грн. за 1 рос. рубль.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що сума пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по Договору №08/1000 складає 731,49 грн. (202 500,00 х 0,3% х 5 х 0,24082 = 731,49), а не 883,58 грн., як зазначено в розрахунку пені до Акту перевірки №337/26-57-22-06-09/38441187.

З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2013 р. між ТОВ "Генрих Шульц", як постачальником, та АТ "Кутаисская кондитерская фабрика "Нугбари", як покупцем, був укладений Договір поставки обладнання №16 (надалі - Договір №16), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, провести монтаж та запуск, а покупець - прийняти та оплатити нове обладнання - міні-пивоварню. Загальна сума Договору №16 складає 108 500,00 дол. США.

На виконання умов зазначеного Договору №16 ТОВ "Генрих Шульц" відправило на користь покупця товар на експорт на загальну суму 108 500,00 дол. США, що підтверджується ВМД №568935 від 26.07.2013 р.

Таким чином, граничний термін надходження валютної виручки за ВМД №568935 від 26.07.2013 р. (тобто, 90 день) - 24.10.2013 р.

В Акті перевірки №337/26-57-22-06-09/38441187 відповідачем зазначено та не спростовується позивачем, що на валютний рахунок ТОВ "Генрих Шульц" надійшли валютні кошти від неризидента АТ "Кутаисская кондитерская фабрика "Нугбари" в загальній сумі 106 000,00 дол. США, згідно наступних виписок банку: від 16.07.2013 р. №б/н в сумі 54 250,00 дол. США; від 24.07.2013 р. №б/н в сумі 51 750,00 дол. США.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем не було надано суду жодних належних доказів його звернення із позовною заявою до суду про стягнення з АТ "Кутаисская кондитерская фабрика "Нугбари" заборгованості за Договором №16.

З Акту перевірки №337/26-57-22-06-09/38441187, а також доданого до нього розрахунку пені, вбачається, що відповідач при визначенні суми пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по Договору №16 виходив з того, що прострочення надходження зазначеної вище суми коштів (2 500,00 дол. США) складає 264 дня, період прострочення - з 24.10.2013 р. по 14.07.2014 р., курс НБУ станом на 24.10.2013 р. - 7,993 грн. за 1 дол. США, з чим суд не погоджується, оскільки відповідачем було безпідставно визначено граничний термін надходження валютної виручки за ВМД №568935 від 26.07.2013 р. - 23.10.2013 р., а також безпідставно використано курс НБУ за 1 дол. США станом на 24.10.2013 р., що було також визнано в письмових запереченнях на позовну заяву та в Рішенні ГУ Міндоходів у м. Києві №9719/10/26-15-10-06-15 від 30.09.2014 р. "Про результати розгляду первинної скарги".

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем допущено порушення граничного терміну надходження валютної виручки за ВМД №568935 від 26.07.2013 р. в сумі 2 500,00 дол. США на 263 дня (з 25.10.2013 р. по 14.07.2014 р.).

Судом встановлено, що курс НБУ станом на 25.10.2013 р. складав 7,993 грн. за 1 дол. США.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що сума пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по Договору №16 складає 15 766,19 грн. (2 500,00 х 0,3% х 263 х 7,993 = 15 766,19), а не 15 826,14 грн., як зазначено в розрахунку пені до Акту перевірки №337/26-57-22-06-09/38441187.

14.10.2013 р. між ТОВ "Генрих Шульц", як постачальником, та ТОВ "Франчайзинг-Компания "Генрих Шульц", як покупцем, був укладений Договір поставки обладнання №25 (надалі - Договір №25), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити збірний комплекти пивоварень.

На виконання умов зазначеного Договору №25 ТОВ "Генрих Шульц" відправило на користь покупця товар на експорт на суму:

- 1 500 000,00 рос. руб., що підтверджується ВМД №569734 від 23.10.2013 р.

- 1 592 500,00 рос. руб., що підтверджується ВМД №570087 від 29.11.2013 р.

Таким чином, граничний термін надходження валютної виручки за ВМД №569734 від 23.10.2013 р. (тобто 90 день) - 21.01.2014 р., за ВМД №570087 від 29.11.2013 р. - 27.02.2014 р.

В Акті перевірки №337/26-57-22-06-09/38441187 відповідачем зазначено та не спростовується позивачем, що на валютний рахунок ТОВ "Генрих Шульц" надійшли валютні кошти від неризидента ТОВ "Франчайзинг-Компания "Генрих Шульц" в загальній сумі 1 500 000,00 дол. США згідно виписки банку №1 від 20.03.2014 р.

Також в Акті перевірки №337/26-57-22-06-09/38441187 відповідачем зазначено, що на момент перевірки прострочена дебіторська заборгованість за Договором №25 складає 1 592 500,00 рос. руб.

Проте, судом було встановлено, що 25.07.2013 р. між ТОВ "Генрих Шульц", як постачальником, та ТОВ "Франчайзинг-Компания "Генрих Шульц", як покупцем, був укладений Договір поставки обладнання №25/07 (надалі - Договір №25/07), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити збірний комплект - міні-пивоварню, на виконання умов якого ТОВ "Франчайзинг-Компания "Генрих Шульц" було сплачено ТОВ "Генрих Шульц" 1 455 300,00 рос. руб., що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками (дати валютування: 04.09.2013 р. - 970 200,00 рос. руб.; 20.09.2013 р. - 300 000,00 рос. руб.; 27.09.2013 р. - 185 100,00 рос. руб.).

Крім того, між ТОВ "Генрих Шульц" та ТОВ "Франчайзинг-Компания "Генрих Шульц" була укладена Додаткова угода №2 від 13.08.2014 р. до Договору №25/07, відповідно до якої ТОВ "Франчайзинг-Компания "Генрих Шульц" просить передоплату в сумі 1 455 300,00 рос. руб. по Договору №25/07 вважати оплатою в рахунок отриманого обладнання за ВМД №570087 від 29.11.2013 р. на суму 1 592 500,00 рос. руб. по Договору №25.

Відповідно до Листа Публічного акціонерного товариства "Сбербанк Росії" №168/5/50-18 від 19.08.2014 р. заборгованість по ВМД №570087 від 29.11.2013 р. за Договором №25 частково погашена ТОВ "Франчайзинг-Компания "Генрих Шульц" в сумі 1 455 300,00 рос. руб. згідно Додаткової угоди №2 від 13.08.2014 р. до Договору №25/07.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем допущено порушення граничного терміну надходження валютної виручки:

- за ВМД №569734 від 23.10.2013 р. в сумі 1 500 000,00 рос. руб. на 58 днів (з 22.01.2014 р. по 20.03.2014 р.);

- за ВМД №570087 від 29.11.2013 р. в сумі 137 200,00 рос. рублів (1 592 500,00 - 1 455 300,00 = 137 200,00) на 137 днів (з 28.02.2014 р. по 14.07.2014 р.).

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем не було надано суду жодних належних доказів його звернення із позовною заявою до суду про стягнення з ТОВ "Франчайзинг-Компания "Генрих Шульц" заборгованості за Договором №25.

З Акту перевірки №337/26-57-22-06-09/38441187, а також доданого до нього розрахунку пені, вбачається, що відповідач при визначенні суми пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по Договору №25 виходив з того, що:

- прострочення надходження зазначеної вище суми коштів (1 500 000,00 рос. рублів) складає 59 днів, період прострочення - з 21.01.2014 р. по 20.03.2014 р., курс НБУ станом на 21.01.2014 р. - 0,23758 грн. за 1 рос. рубль, з чим суд не погоджується, оскільки відповідачем було безпідставно визначено граничний термін надходження валютної виручки за ВМД №569734 від 23.10.2013 р. - 20.01.2014 р., а також безпідставно використано курс НБУ за 1 рос. рубль станом на 21.01.2014 р., що було також визнано в письмових запереченнях на позовну заяву та в Рішенні ГУ Міндоходів у м. Києві №9719/10/26-15-10-06-15 від 30.09.2014 р. "Про результати розгляду первинної скарги";

- прострочення коштів за ВМД №570087 від 29.11.2013 р. складає 138 днів, період прострочення - з 27.02.2014 р. по 14.07.2014 р., курс НБУ станом на 27.02.2014 р. - 0,26596 грн. за 1 рос. рубль, з чим суд не погоджується, оскільки відповідачем було безпідставно визначено граничний термін надходження валютної виручки за ВМД №570087 від 29.11.2013 р. - 27.02.2014 р., а також безпідставно використано курс НБУ за 1 рос. рубль станом на 27.02.2014 р., що було також визнано в письмових запереченнях на позовну заяву та в Рішенні ГУ Міндоходів у м. Києві №9719/10/26-15-10-06-15 від 30.09.2014 р. "Про результати розгляду первинної скарги".

Судом встановлено, що курс НБУ станом на 22.01.2014 р. складав 0,23637 грн. за 1 рос. рубль, а 28.02.2014 р. - 0,27701 грн. за 1 рос. рубль.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що сума пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по Договору №25 складає 77 312,94 грн., а саме:

- за ВМД №569734 від 23.10.2013 р. - 61 692,57 грн. (1 500 000,00 х 0,3% х 58 х 0,23637 = 61 692,57), а не 63 077,49 грн., як зазначено в розрахунку пені до Акту перевірки №337/26-57-22-06-09/38441187;

- за ВМД №570087 від 29.11.2013 р. - 15 620,37 грн. (137 200,00 х 0,3% х 137 х 0,27701 = 15 620,37), а не 175 346,10 грн., як зазначено в розрахунку пені до Акту перевірки №337/26-57-22-06-09/38441187.

26.09.2013 р. між ТОВ "Генрих Шульц", як постачальником, та Компанією "SCHULS BROWARY POLSKA Sp.z.o.o", як покупцем, був укладений Договір поставки обладнання №21 (надалі - Договір №21), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити нове обладнання -пивоварні.

На виконання умов зазначеного Договору №21 ТОВ "Генрих Шульц" відправило на користь покупця товар на експорт на загальну суму 125 050,00 дол. США, що підтверджується ВМД №570151 від 06.12.2013 р.

Таким чином, граничний термін надходження валютної виручки за ВМД №570151 від 06.12.2013 р. (тобто, 90 день) - 06.03.2014 р.

В Акті перевірки №337/26-57-22-06-09/38441187 відповідачем зазначено та не спростовується позивачем, що на валютний рахунок ТОВ "Генрих Шульц" надійшли валютні кошти від неризидента Компанії "SCHULS BROWARY POLSKA Sp.z.o.o" в загальній сумі 112 475,00 дол. США, згідно наступних виписок банку: від 29.11.2013 р. №б/н в сумі 76 361,00 дол. США; від 31.10.2013 р. №б/н в сумі 36 114,00 дол. США.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем не було надано суду жодних належних доказів його звернення із позовною заявою до суду про стягнення з Компанії "SCHULS BROWARY POLSKA Sp.z.o.o" заборгованості за Договором №21.

З Акту перевірки №337/26-57-22-06-09/38441187, а також доданого до нього розрахунку пені, вбачається, що відповідач при визначенні суми пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по Договору №21 виходив з того, що прострочення надходження зазначеної вище суми коштів (12 575,00 дол. США) складає 131 день, період прострочення - з 06.03.2014 р. по 14.07.2014 р., курс НБУ станом на 06.03.2014 р. - 9,4489 грн. за 1 дол. США, з чим суд не погоджується, оскільки відповідачем було безпідставно визначено граничний термін надходження валютної виручки за ВМД №570151 від 06.12.2013 р. - 05.03.2014 р., а також безпідставно використано курс НБУ за 1 дол. США станом на 06.03.2014 р., що було також визнано в письмових запереченнях на позовну заяву та в Рішенні ГУ Міндоходів у м. Києві №9719/10/26-15-10-06-15 від 30.09.2014 р. "Про результати розгляду первинної скарги".

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем допущено порушення граничного терміну надходження валютної виручки за ВМД №570151 від 06.12.2013 р. в сумі 12 575,00 дол. США на 130 днів (з 07.03.2014 р. по 14.07.2014 р.).

Судом встановлено, що курс НБУ станом на 07.03.2014 р. складав 9,3879 грн. за 1 дол. США.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сума пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по Договору №21 складає 46 040,61 грн. (12 575,00 х 0,3% х 130 х 9,3879 = 46 040,61), а не 46 696,23 грн., як зазначено в розрахунку пені до Акту перевірки №337/26-57-22-06-09/38441187.

Враховуючи все вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку, що сума пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за Договором №08/1000, Договором №16, Договором №25 та Договором №21 складає 139 851,23 грн. (731,49 + 15 766,19 + 77 312,94 + 46 040,61 = 139 851,23), у зв'язку з чим, винесене відповідачем, ППР №0003232206 підлягає скасуванню в частині нарахування суми грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, у розмірі 161 978,31 грн. (301 829,54 - 139 851,23 = 161 978,31).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до положень ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При цьому, згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Так, ставки сплати судового збору встановлено ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки сума майнових вимог, з якими позивач звернувся до суду, складає 301 829,54 грн., то ставка судового збору у відповідності до зазначеної норми становить 4 872,00 грн.

Таким чином, оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, при цьому, сплачена ТОВ "Генрих Шульц" сума судового збору становить 487,20 грн., відповідно, решта суми судового збору (4384,80 грн.) має бути стягнута пропорційно з позивача (1 753,92) та з відповідача (2 630,88 грн.).

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрих Шульц" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №0003232206 від 29.07.2014 р. в частині нарахування суми грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, у розмірі 161 978 (сто шістдесят одна тисяча дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 31 коп.

3. В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрих Шульц" відмовити в повному обсязі.

4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрих Шульц" (адреса: 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 24, код ЄДРПОУ 38441187) понесені судові витрати в розмірі 50 (п'ятдесят) грн. 00 коп. із видатків Державного бюджету України.

5. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути решту суми судового збору у розмірі 2 630 (дві тисячі шістсот тридцять) грн. 88 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001 із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрих Шульц" (адреса: 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 24, код ЄДРПОУ 38441187) решту суми судового збору у розмірі 1 753 (одна тисяча сімсот п'ятдесят три) грн. 92 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: "Судовий збір за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва адміністративної справи №826/807/15".

Контроль за виконанням даного пункту покласти на Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б.В. Санін