Постанова

від 24.02.2015 по справі 826/2539/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 лютого 2015 року № 826/2539/15

16 год. 45 хв.

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за поданням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві доПриватного підприємства «Тінент Групп» прозупинення видаткових операцій на рахунках платника податків,-

В С Т А Н О В И В:

17 лютого 2015 року о 14 год. 00 хв. до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло подання ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків - Приватного підприємства «Тінент Групп» (отримано суддею 17 лютого 2015 року о 15 год. 25 хв.), а також з вимогою попередити посадових осіб ТОВ «Роялті Ф.К.» про відповідальність, встановлену законом за неповагу до суду у разі відкриття нових рахунків в установах банків під час виконання судового рішення.

В обґрунтування подання податкова інспекція зазначила, що у зв'язку із наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом на загальну суму 3 695 810,35 грн. контролюючим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу та направлено лист з вимогою надати документи для опису майна, проте, відповідач вимог податкового керуючого не виконав, що відповідно до ст.89 Податкового кодексу України є підставою для звернення до суду про зупинення видаткових операцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2015 року подання залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків подання до 18 лютого 2015 року до 14 год. 00 хв.

18 лютого 2014 року о 12 год. 48 хв. на виконання вимог ухвали суду заявник через канцелярію суду подав додаткові документи по справі, не надавши при цьому всі документи, про необхідність надання яких суд зазначив в ухвалі про залишення подання без руху.

Ухвалою суду від 19 лютого 2015 року (08 год. 33 хв.) суд визнав за доцільне відкрити провадження у даній справі та повторно витребувати у заявника необхідні для розгляду справи і вирішення її по суті докази.

В судовому засіданні 23 лютого 2015 року представник заявника підтримав викладенні у поданні вимоги та просив їх задовольнити. Водночас, витребувані судом докази в підтвердження дотримання контролюючим органом процедури, яка передує виникненню обставин, з якими законодавець пов'язує виникнення права у останнього права для звернення до суду із даним поданням, суду не надано, оскільки, згідно пояснень представника позивача, у спірних правовідносинах відсутня необхідність складення акта у відповідності до положень закріплених в п.91.4 ст.91 Податкового кодексу України «Про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим». Уповноваженим представником позивача надано для приєднання до матеріалів справи копію податкової декларації відповідача з податку на додану вартість за січень 2015 року від 18.02.2015 року, в якій здійснено коригування податкових зобов'язань, у зв'язку з чим, станом на час розгляду справи у відповідача відсутні заборгованість зі сплати самостійно визначених зобов'язань по вказаному податку, однак, за твердженням представника позивача, існує заборгованість по сплаті пені в сумі 47 278,10 грн., що була нарахована ні ці зобов'язання. Водночас, актуальний витяг з облікової картки платника в підтвердження наведених доводів представник суду не надав, оскільки з урахуванням дати подання декларації з податку на додану вартість (18.02.2015 року) процедура внесення коригуючи даних до облікової картки платника не завершена.

Представник відповідача проти задоволення подання заперечив та просив відмовити у його задоволенні, оскільки станом на час розгляду справи по суду у зв'язку з поданням платником декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року, визначена заявником у поданні заборгованість відсутня, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для зупинення видаткових операцій платника.

З огляду на висловлену у даній справі позицію учасників процесу щодо розгляду даної справи в порядку письмового провадження, суд на підставі частини 6 статті 71 та частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Тінент Групп» (код ЄДРПОУ 38404915) на момент розгляду справи перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві.

З наявних у справі доказів вбачається, що станом на день звернення контролюючого органу до суду із даним поданням за відповідачем рахувалась заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 3 695 810,35 грн., що виникла у зв'язку з несплатою Товариством податкових зобов'язань, визначених у податковій декларації №9078467300 від 19.01.2015 року та пені, нарахованої у відповідності до вимог законодавства.

Згідно даних облікових карток платника податків загальна сума заборгованості відповідача зі сплати податку на додану вартість станом на час звернення до суду із даним поданням, та нарахованої контролюючим органом пені в сумі 8 522,35 грн., складала 3 695 810,35 грн.

В зв'язку з наявністю податкового боргу контролюючим органом на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України складена податкова вимога №26665-25 від 06.11.2014 року на суму 23 771,00 грн. (отримана повноважним представником відповідача 03.12.2014 року).

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.п.89.1.1 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

06 листопада 2014 року заступником начальника ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві прийнято рішення про опис майна Приватного підприємства «Тінент Групп» у податкову заставу за №1793/26-59-25-01-14, що отримане повноважним представником відповідача 03.12.2014 року.

Платнику податків було направлено лист №3545/10/26-59-25-01-12 від 05.02.2015 року з вимогою надати ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві перелік необхідних документів для опису майна у податкову заставу (лист отримано відповідачем 05.02.2015 року).

У відповідності до пункту 89.4 статті 89 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Як вбачається з доданих до подання матеріалів, 16 лютого 2015 року о 16 год. 00 хв. у зв'язку з не наданням платником податків документів для здійснення опису майна у податкову заставу податковим керуючим було складено акт за №1 про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу. При цьому, заявником не вказано з якою датою він пов'язує виникнення у нього підстав для складення такого акта.

Слід також зазначити, в підпункті 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України закріплено право контролюючого органу на звернення до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.89.4 ст.89 Податкового кодексу України, контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Пунктом 91.4 статті 94 цього Кодексу передбачено, що у разі якщо платник податків, який має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Подання ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві мотивовано тим, що платнику податків було направлено лист №3545/10/26-59-25-01-12 від 05.02.2015 року з вимогою надати перелік необхідних документів для опису майна у податкову заставу (лист отримано відповідачем 05.02.2015 року), проте, на момент подачі подання до суду, відповідач відповіді контролюючому органу не надав, а отже, на переконання заявника, відмовився від підпису акта опису майна у податкову заставу.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Водночас, заявником, не зважаючи на неодноразові пропозиції суду, не надано належним чином завіреної копії акта, складеного у відповідності до п.91.4 ст.91 Податкового кодексу України в підтвердження існування обставин, наявність яких, в силу положень п.п.20.1.32 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до адміністративного суду з даним поданням.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення викладених у поданні вимог, суд, окрім зазначеного враховує наступне.

З системного аналізу норм Податкового кодексу України вбачається, що зупинення видаткових операцій платника податку є виключним засобом забезпечення виконання обов'язків податковим керуючим щодо опису майна такого платника у податкову заставу з метою забезпечення погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень щодо відсутності боргу зі сплати податку на додану вартість посилається на податкову декларацію платника за січень 2015 року від 18.02.2015 року з податку на додану вартість, якою відкореговано суму податкового зобов'язання, що підлягає сплаті відповідачем. Отримання контролюючим органом зазначеної декларації підтверджено представником заявника у судовому засіданні, як і факт відсутності підстав для ствердження про наявність у відповідача боргу по сплаті самостійно визначених платником податкових зобов'язань.

Однак, на вимогу суду про надання актуальної станом на час розгляду справи по суті, тобто, на 23.02.2015 року, інформації про наявність у відповідача заборгованості перед бюджетом, представником заявника в судовому засіданні такі дані не надані.

При цьому, твердження представника заявника щодо наявності у відповідача станом на час розгляду справи заборгованості зі сплати пені в сумі 47 278,10 грн. суд визнає недоведеними, а документ, наданий на підтвердження наявності такої заборгованості, розрахунок, - неналежним з огляду на наступне.

У відповідності до частини 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

За визначенням, наведеним у п.п.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки, яка, у відповідності до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України є складовою податкового боргу.

Підстави та початок і закінчення нарахування пені визначені в статті 129 ПК України.

У відповідності до вимог Податкового та Митного кодексів України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», інших нормативно-правових актів наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013р. за №765 затверджено Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (надалі - Порядок №756), яким встановлюється механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів.

Згідно пункту 11 розділу І Порядку №756 за даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо.

Формою оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, у відповідності до п.3 розділу І Порядку №756 є інтегрована картка платника , що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ «Облік нарахованих суми платежів» Порядку №756, нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають:

- зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником;

- суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником;

- зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства;

- пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов'язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском;

- пеня на суму заниження податкового зобов'язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником;

- проценти за користування розстроченням (відстроченням).

Зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника (п.2 р.ІІІ Порядку №756).

В пункті 4 розділу ІІІ Порядку №756 закріплено, що нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов'язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання .

Оскільки актуальний станом на день проведення судового засідання витяг з інтегрованої картки платника з відображенням дійсної суми пені на час розгляду справи з урахуванням наведених вище обставин заявником не надано, а також зважаючи на відсутність у поданні посилань на правові підстави для її нарахування у визначеному контролюючим органом розмірі, суд визнає доводи заявника в цій частині недоведеними.

З огляду на зазначене, а також зважаючи на відсутність на час винесення судом постанови у даній справі обставин, які відповідно до положень статті 89 ПК України є підставою для постановлення судом рішення про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення подання.

Окремо суд вважає за доцільне зазначити про відсутність у контролюючого органу правових підстав для звернення до суду з вимогою попередити посадових осіб платника податків про відповідальність, встановлену законом за неповагу до суду у разі відкриття нових рахунків в установах банків під час виконання судового рішення, оскільки реалізація юридичною особою свого права відкривати розрахункові рахунки в банківських установах не може бути визнана проявом неповаги.

Керуючись ст.ст.2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 183 3 , 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені подання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків - Приватного підприємства «Тінент Групп» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Н.А. Добрівська