Постанова

від 25.02.2015 по справі 821/264/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/264/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - Гаврилюка А.В.,

представників відповідача - Кромпа О.П., Хижняка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Монополіст" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Монополіст" (далі - позивач, ПП "Монополіст") звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.11.2014 р. № 0000851502, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2013 року на 6606 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1651,50 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач під час здійснення перевірки та складання спірного податкового повідомлення-рішення невірно застосував положення п.188.1 ст.188 ПК України щодо операцій з продажу гороху ТОВ "АВЕ". На думку позивача база оподаткування з операцій при продажі товарів має визначатись виходячи з фактичної (договірної) вартості продажу цих товарів, а не з вартості їх придбання. Неналежне застосування контролюючим органом положень Податкового кодексу України при визначенні розміру бюджетного відшкодування є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, оскільки відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування з продажу товарів визначається виходячи з вартості цих товарів, які передаються покупцю. За даними відповідача позивач при передачі гороху ТОВ "АВЕ" занизив вартість товару на 6569,50 грн. і, як наслідок, завищив розмір бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2013 року на цю суму. Просили відмовити у задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 24.10.2014 р. по 29.10.2014 р. фахівцем ДПІ у м.Херсоні проведено позапланову виїзну документальну перевірку правомірності нарахування ПП "Монополіст" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 718702 грн., відображеній в податковій декларації з ПДВ, поданій за серпень 2014 року, за результатами якої складено акт від 05.11.2014 р. № 773/21-03-15-02/38697102.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення від 19.11.2014 р. № 0000851502, яким ПП "Монополіст" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2013 року на 6606 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1651,50 грн.

Згідно акту перевірки нараховану ПП "Монополіст" суму бюджетного відшкодування за серпень 2013 року зменшено у зв'язку із продажем позивачем гороху ТОВ "АВЕ", придбаного у ПСП "Нива", за цінами нижчими за ціну придбання. В обґрунтування своїх висновків відповідач посилається на п.188.1 ст.188 ПК України, відповідно до якого база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

За даними ДПІ у м.Херсоні вартість поставленого позивачем ТОВ "АВЕ" гороху, отриманого від ПСП "Нива", складає 279673 грн. у т.ч. ПДВ - 46612,17 грн., фактично включено до бази оподаткування та податкових зобов'язань продажу вказаного товару 200213,33 грн., крім того ПДВ - 40042,67 грн.

Таким чином, ПП "Монополіст", за висновками контролюючого органу, на порушення п.188.1 ст.188 ПК України занизило податкові зобов'язання при продажі гороху за травень 2014 року на 6569,50 грн., що привело до обчислення завищеного бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 6569,50 грн.

Суд не погоджується із такими висновками ДПІ у м.Херсоні, оскільки контролюючий орган при визначені бази оподаткування по операціях з придбання-продажу гороху у травні 2013 року помилково ототожнює поняття договірної (фактичної) вартості проданих товарів з вартістю придбання цих товарів, яка склалась у постачальника товарів (позивача). Так, договірна (фактична) вартість проданих товарів, яка є підставою для обчислення податкових зобов'язань платника податку, це сукупність вартості компенсацій, які продавець має отримати від покупця у вигляді компенсацій за проданий товар. Рівень такої компенсації має визначатись виходячи з договірної вартості цих товарів, а у травні 2013 року - не нижче рівня звичайних цін.

Підпунктом 14.1.71 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

У травні-серпні 2013 року механізм обчислення рівня звичайних цін визначався приписами ст.39 ПК України. Особливість визначення рівня звичайних цін у цьому періоді полягав у поетапному застосуванні методів перевірки та визначенні рівня звичайних цін, при цьому кожен наступний метод засовувався при неможливості застування попереднього. Згідно ст.39 ПК України першим методом визначення розміру звичайних цін є дослідження рівня ринкових цін, останнім - дослідження собівартості проданих товарів, яка склалась у постачальника.

Таким чином, ДПІ у м.Херсоні при визначені бази оподаткування ПП "Монополіст" від операцій з продажу гороху ТОВ "АВЕ" мав дослідити рівень ринкових цін, які склались на цей товар на момент його продажу та враховувати те, що постачальник позивача - ПСП "Нива" мало задекларувати та сплатити в бюджет ПДВ з завищеної вартості проданого гороху.

За таких обставин збільшення податкових зобов'язань ПП "Монополіст" на 6569,50 грн. по операціях з продажу гороху ТОВ "АВЕ" та зменшення на цю суму обчисленого підприємством бюджетного відшкодування у серпні 2013 року суд вважає неправомірним.

Як вбачається з акта перевірки від 05.11.2014 р. № 773/21-03-15-02/38697102, ПП "Монополіст" при обчислені бюджетного відшкодування завищив розмір від'ємного значення з ПДВ за березень 2013 року на 37 грн., фактично сплаченого постачальникам у серпні 2013 року та включеного до задекларованої суми бюджетного відшкодування у вересні 2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Однак стосовно вказаного порушення позивач не надав жодного доказу на його спростування, не підтвердив задеклароване бюджетне відшкодування фактичною сплатою від'ємного значення з ПДВ постачальникам товарів (робіт, послуг) на 37 грн., що є порушенням вимог п.200.4 ст.200 ПК України.

У судовому засіданні представник позивача зазначив про те, що ПП "Монополіст" не оскаржується правомірність рішенням ДПІ у м.Херсоні стосовно зменшення суми бюджетного відшкодування на 37 грн. та нарахування на цю суму штрафних санкцій у розмірі 9,25 грн.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.11.2014 р. № 0000851502 є частково протиправним та підлягає частковому скасуванню на суму 6569 грн. та за штрафними санкціями на суму 1642,50 грн.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки ПП "Монополіст" просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.11.2014 р. № 0000851502 на суму 8257,50 грн., то судовий збір за адміністративний позов майнового характеру складає 1827 грн. (мінімальний розмір судового збору).

Згідно ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом за результатами розгляду справи позовні вимоги задоволено частково на суму 8211,50 грн., або 99,44 % від заявлених позовних вимог.

Сума судового збору за задоволеними позовними вимогами складає 1816,77 грн. ((1827 грн. х 99,44 %) : 100 %), відповідно сума судового збору за позовними вимогами, в задоволенні яких відмовлено, - 10,23 грн. (1827 грн. - 1816,77 грн.).

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Так, при подачі адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 182,70 грн. Таким чином, сума судового збору, яка підлягає поверненню ПП "Монополіст" складає 172,47 грн. (182,70 грн. - 10,23 грн.).

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Позов задовольнити частково.

Визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.11.2014 р. № 0000851502 на суму 6569 грн. та за штрафними санкціями на суму 1642,50 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства "Монополіст" (код ЄДРПОУ 38697102) судовий збір у сумі 172 (сто сімдесят дві) грн. 47 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 лютого 2015 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.3