Ухвала

від 23.04.2015 по справі 821/264/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/264/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року у справі за позовом приватного підприємства «Монополіст» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2015 року ПП «Монополіст» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000851502 від 19.11.2014р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 6606 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкцій в сумі 1651,50 грн.

Позивач вважає помилковими висновки податкового органу, що базою оподаткування слід визначати вартість придбання товару, а не вартість його постачання, оскільки чинне на час проведення перевірки податкове законодавство не містило жодного посилання на те, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг не може бути меншою від вартості придбання (собівартості).

ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області проти позову заперечувала, зазначивши, що відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування з продажу товарів визначається виходячи з вартості цих товарів, які передаються покупцю. Перевіркою встановлено, що вартість поставленого на адресу ТОВ «АВЕ» гороху, отриманого від ПСП «Нива», складає 279 673 грн., тоді як позивачем фактично включено до бази оподаткування та податкових зобов'язань при продажу вказаного товару - 200 213,33 грн., чим занижено податкові зобов'язання за травень 2014 року на 6569,50 грн. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25.02.2015р. позов задоволено частково. Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області №0000851502 від 19.11.2014р. на суму 6569 грн. основного платежу та 1642,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що ДПІ у м.Херсоні, при визначені бази оподаткування ПП «Монополіст» від операцій з продажу гороху ТОВ «АВЕ» мала дослідити рівень ринкових цін, які склались на цей товар на момент його продажу та враховувати те, що постачальник позивача - ПСП «Нива» мало задекларувати та сплатити в бюджет ПДВ з завищеної вартості проданого гороху. Суд, також, встановив, що при обчислені бюджетного відшкодування позивач завищив розмір від'ємного значення з ПДВ за березень 2014 року на 37 грн., фактично сплаченого постачальникам у серпні 2014 року та включеного до задекларованої суми бюджетного відшкодування у вересні 2014 року, що є порушенням вимог п.200.4 ст.200 ПК України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення на таку суму є правомірним та не підлягає скасуванню.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області, не обґрунтовуючи вимог та не зазначаючи у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

На підставі ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає постанову суду від 25.02.2015р. в межах вимог апеляційної скарги, тобто в частині вимог, які задоволено оскаржуваним судовим рішенням.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області від 24.10.2014р. №1319, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України, п.3, п.4 постанови КМУ від 27.12.2010р. №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», у період з 24.10.2014р. по 29.10.2014р. головним державним ревізором-інспектором відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПП «Монополіст» (код 38697102) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки №773/21-03-15-02/38697102 від 05 листопада 2014 року.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем п.188.1 ст.188, п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого ПП «Монополіст» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за серпень 2014 року на 6606 грн. та занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2014 року на 37 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що проведеною перевіркою відображеного показника в рядку 1 декларації за травень 2014 року - 200533 грн. (ПДВ - 40107 грн.) на підставі угод, податкових накладних, реєстрів отриманих податкових накладних, встановлено, що основним вітчизняним покупцем у перевіряємому періоді є ТОВ «АВЕ» (код 21273081, м.Херсон) - постачання гороху у кількості 75,2т. на загальну суму 240640 грн. (в т.ч. ПДВ - 40106,67 грн.). Середньозважена ціна реалізації складає 3200 грн./т. Товар придбано у ПСП «Нива» (код 05527195, Кіровоградська обл.) у кількості 75,08т. за ціною 3725 грн./т. на загальну суму 279673 грн. (в т.ч. ПДВ 46612,17 грн.). Тобто, витрати, понесені платником у зв'язку з придбанням 75,08т. гороху є більшими, аніж дохід, отриманий від реалізації 75,08т. вказаного товару на 39417 грн. (в т.ч. ПДВ 6569,50 грн.).

Вартість поставленого товару на адресу ТОВ «АВЕ» гороху, отриманого від ПСП «Нива» складає 279673 грн. (в т.ч. ПДВ 46612,17 грн.), а фактично включено до бази оподаткування та податкових зобов'язань при продажу вказаного товару - 200213,33 грн. (в т.ч. ПДВ - 40042,67 грн.). У зв'язку з цим, податковий орган дійшов висновку, що в порушення п.188.1 ст.188 ПК України, при реалізації на адресу ТОВ «АВЕ» 75,08т. гороху ПП «Монополіст» занижено податкові зобов'язання за травень 2014 року на 6569,50 грн.

19 листопада 2014 року, на підставі акту перевірки №773/21-03-15-02/38697102 від 05.11.2014р., ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області прийняла податкове повідомлення-рішення №0000851502 від 19.11.2014р., яким позивачу зменшила суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 6606 грн. та нарахувала штрафні (фінансові) санкцій в сумі 1651,50 грн.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про незаконність вказаного податкового повідомлення-рішення в частині визначення ПП «Монополіст» до сплати 6569 грн. основного платежу та 1642,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Як зазначалось вище, фактично нараховану ПП «Монополіст» суму бюджетного відшкодування за серпень 2014 року зменшено ДПІ у м.Херсоні у зв'язку із продажем позивачем гороху ТОВ «АВЕ», придбаного у ПСП «Нива», за цінами нижчими за ціну придбання.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України (в редакції від 24.10.2013р., чинній на час виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

З вказаної норми слідує, що базою оподаткування операцій з постачання ПП «Монополіст» у травні 2014 року гороху на користь ТОВ «АВЕ» є договірна вартість такого постачання, а саме 200213,33 грн., яка була задекларована позивачем та прийнята для розрахунку грошових зобов'язань за травень 2014 року.

Чинне на час виникнення спірних правовідносин податкове законодавство не містило жодного посилання на те, що база оподаткування з ПДВ операцій з постачання товарів (послуг) не може бути меншою від вартості їх придбання.

Колегія суддів погоджується з Херсонським окружним адміністративним судом, що контролюючий орган при визначені бази оподаткування по операціях з придбання-продажу гороху помилково ототожнює поняття договірної (фактичної) вартості проданих товарів з вартістю придбання цих товарів, яка склалась у постачальника товарів (позивача). Так, договірна (фактична) вартість проданих товарів, яка є підставою для обчислення податкових зобов'язань платника податку, це сукупність вартості компенсацій, які продавець має отримати від покупця у вигляді компенсацій за проданий товар. Рівень такої компенсації має визначатись виходячи з договірної вартості цих товарів, але не нижче рівня звичайних цін.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області при визначені бази оподаткування ПП «Монополіст» від операцій з продажу гороху ТОВ «АВЕ» мала б дослідити рівень ринкових цін, які склались на цей товар на момент його продажу, однак відомості щодо здійснення таких дій в матеріалах справи відсутні.

Судова колегія вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.