Ухвала

від 25.02.2015 по справі 825/3949/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3949/14 Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

25 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Прилуцьке лісове господарство» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року позов задоволено повністю, визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 12.09.2014 № 0002072201 та від 12.09.2014 № 0002062201.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що співробітниками відповідача проведена позапланова виїзна перевірка ДП «Прилуцьке лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «С. К. Груп», за результатами якої складено акт від 29.08.2014 № 516/22-00993461 (а.с. 17-24).

За висновками акта перевірки Прилуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 12.09.2014 № 0002072201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток/доходи підприємств і організацій державного підпорядкування в розмірі 4322,00 грн. за основним платежем та 1080,50 грн. за штрафними санкціями (а.с. 10);

- від 12.09.2014 № 0002062201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1153,00 грн. за основним платежем та 576,50 грн. за штрафними санкціями (а.с. 11).

Позивач, вважаючи дані податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, до складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 2 цього Кодексу.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (надалі - Закон №996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст.1 зазначеного закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, між ДП «Прилуцьке лісове господарство» та ТОВ «С. К. Груп» укладено договір від 10.01.2011 № 02-01-11. За умовами даного договору ТОВ «С. К. Груп» (Продавець) зобов'язується передати у власність ДП «Прилуцьке лісове господарство» (Покупець) металопродукцію, а Покупець зобов'язується прийняти продукцію від Продавця та оплатити її загальну вартість на умовах цього договору. Номенклатура, асортимент, загальна кількість продукції, розмір партій, ціна за одиницю, сумарна вартість партій, умови і строки поставки передбачаються в рахунках-фактурах, накладних, або специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 (а.с. 56).

Поставка товару підтверджується видатковою накладною № 331 від 27.01.2012 на загальну суму 24696,00 грн., в т.ч. ПДВ 4116,00 грн., згідно якої було поставлено 3,36 т катанки (а.с. 25). Від ТОВ «С. К. Груп» дану накладну підписав заступник директора Одинець О.П., а від ДП «Прилуцьке лісове господарство» за довіреністю № 19 від 27.01.2012 Бабіч М.І., який і отримав вказаний товар. Довіреність була зареєстрована у відповідному журналі (а.с. 60-61).

На товар також отримано податкову накладну № 16 від 27.01.2012 на загальну суму 24696,00 грн., в т.ч. ПДВ 4116,00 грн. (а.с. 27).

Всі вищезазначені господарські операції відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджується оборотом по номенклатурному номеру (а.с. 59) та розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (а.с. 85-90).

Придбаний ДП «Прилуцьке лісове господарство» товар у контрагента ТОВ «С. К. Груп» використаний у господарській діяльності позивача, що підтверджується актами списання матеріалів (а.с. 62-84).

При цьому, колегія суддів також звертає увагу на той факт, що вищезазначені первинні, розрахункові та інші документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і за висновками суду свідчать про реальність операцій між позивачем і його контрагентом.

З матеріалів справи вбачається, що як на підставу нікчемності правочину позивача з контрагентом ТОВ «С. К. Груп» податковий орган посилається на акт Броварської ОДПІ від 12.09.2013 № 10/10-06-22-02/37014841 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «С. К. Груп» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з ТОВ «Лігран», ТОВ «Шоковіта», ТОВ «Нельсон Інтерхолд» та підприємцями-покупцями за період з 01.12.2011 по 30.09.2012, яким встановлено, що операції купівлі-продажу ТОВ «С. К. Груп» не спричиняють реального настання правових наслідків (а.с. а.с. 120-128).

Разом з тим, відповідачем не надано доказів відсутності у контрагента позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент виконання вищевказаних договірних відносин, зокрема того, що таке підприємство не було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в період укладення і виконання спірних правочинів. Також відповідачем не доведено облік контрагентом позивача операцій, які мають на меті отримання економічної вигоди за рахунок уникнення податкового навантаження. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 ПК України.

Також відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у позивача умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб.

Крім того, судова колегія суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що під час планової виїзної перевірки ДП «Прилуцьке лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012 та правильності нарахування обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатом якої складено акт Прилуцької ОДПІ від 26.12.2013 № 467/22-00993461, жодних порушень у взаємовідносинах з ТОВ «С. К. Груп» встановлено не було (а.с. 28-33).

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В свою чергу, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже, не підлягають задоволенню.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 02.03.2015р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Міщук М.С.

Бєлова Л.В.