Постанова

від 25.02.2015 по справі 918/994/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року Справа № 918/994/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Лукасевич Ю.В.

за участю представників:

позивача - Шевчук В.С.;

відповідача-1 - не з'явився;

відповідача-2 - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу відповідача-2 приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення господарського суду Рівненської області від 11.12.14 р. у справі № 918/994/14 (суддя Політика Н.А.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Диліжанс"

до відповідача-1 комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради,

відповідача-2 приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" в особі відокремленого підрозділу Рівненської дирекції Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

про стягнення в сумі 7 184 грн. 86 коп.

ВСТАНОВИВ :

В липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Диліжанс" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради, приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" в особі відокремленого підрозділу Рівненської дирекції Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення в сумі 7 184, 86 грн. /а.с. 2-4/.

24.07.2014 року позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог, яке прийнято місцевим господарським судом, п.3 прохальної частини позовної заяви викладено в наступній редакції:

«Стягнути з відповідачів на користь позивача 450,00 грн. в якості відшкодування витрат понесених у зв'язку із проведенням автотоварознавчого експертного дослідження» /а.с. 49/.

21.08.2014 року позивачем подано клопотання про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову, яке прийнято місцевим господарським судом та згідно якого, останній виклав загальний обсяг позовних вимог в наступній редакції:

«Стягнути з КП "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради на користь ТзОВ "Захід-Диліжанс" 5059, 28 грн. в якості відшкодування матеріальних збитків, які складають із втрат товарної вартості - 4 559, 28 та суми утриманої франшизи - 500 грн.

Стягнути з ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" в особі відокремленого підрозділу Рівненської дирекції ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ТзОВ "Захід-Диліжанс" 2 733, 97 грн. в якості відшкодування матеріальних збитків понесених у звязку із проведенням відновлювального ремонту ТЗ.

Стягнути з відповідачів на користь позивача 450, 00 грн. в якості відшкодування витрат понесених у зв'язку із проведенням автотоварознавчого експертного дослідження.» /а.с. 88/.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.12.2014 року у справі № 918/994/14 (суддя Політика Н.А.) задоволено позов ТзОВ "Захід-Диліжанс" до КП "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради, ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" в особі відокремленого підрозділу Рівненської дирекції ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення в сумі 7 184, 86 грн.

Стягнуто з КП "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради на користь ТзОВ "Захід-Диліжанс" 4 559 грн. 28 коп. - збитки за втрату товарної вартості, 500 грн. - утриманої франшизи, а також 292 грн. 50 коп. - витрат по оплаті експертизи, 1 187 грн. 55 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Стягнуто з ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" в особі відокремленого підрозділу Рівненської дирекції ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ТзОВ "Захід-Диліжанс" 2 733 грн. 97 коп. - збитки за проведення відновлювальних робіт, а також 157 грн. 50 коп. - витрат по оплаті експертизи, 639 грн. 45 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач-2 ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 11.12.2014 року у справі № 918/994/14 та прийняти нове рішення, яким у позові до ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" відмовити повністю.

В обгрунтування апеляційної скарги, скаржник вказує наступне:

- виходячи з положення п.11.4 договору страхування, саме страховик встановлює розмір матеріального збитку;

- 03.06.2014 року ПрАТ «УПСК» перерахувало на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 2 433, 70 грн., що визначена у відповідності до ремонтної калькуляції № uip_4655 від 21.02.2014 року, складеного із застосуванням програмного комплексу AUDATEX;

- судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспорних засобів», оскільки вказаний закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспорних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Тоді як, між сторонами укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників транспорних засобів.

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для задоволення позову відсутні; просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 11.12.2014 року у справі № 918/994/14 та прийняти нове рішення, яким у позові до ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" відмовити повністю /а.с. 157-162/.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Рівненської області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /а.с. 176-180/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.12.2014 року у справі № 918/994/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. /а.с. 156/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 року розгляд справи № 918/994/14 відкладено на 12.02.2015 року в зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів /а.с. 202-203/.

12.02.2015 року від судді Василишина А.Р. надійшла заява про самовідвід у зв'язку з тим, що його батько - Василишин Роман Данилович є працівником відокремленого підрозділу Рівненської дирекції ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" /а.с. 210/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 року заяву судді Василишина А.Р. про самовідвід задоволено /а.с. 213-214/.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 року внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, у зв'язку із задоволенням заяви про самовідвід судді Василишина А.Р. та відповідно до затверджених складів колегій; визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Бучинська Г.Б., суддя Юрчук М.І. /а.с. 215/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 року розгляд справи № 918/994/14 відкладено на 25.02.2015 року в зв'язку із нез'явленням в засідання представників сторін /а.с. 218-219/.

25.02.2015 року позивач в судовому засіданні повністю підтримав вимоги і доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

25.02.2015 року відповідач-1 та відповідач-2 участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили; про причини неявки суд не повідомили. Згідно повідомлень про вручення поштових відправлень, останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи /а.с. 220-222/.

Поскільки ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 29.12.2014 року, від 28.01.2015 року, від 12.02.2015 року явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" слід задоволити, рішення господарського суду Рівненської області від 11.12.14 р. у справі № 918/994/14 скасувати в частині задоволення позовних вимог до ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" та в частині стягнення з КП "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради 292,50 грн. витрат по оплаті експертизи.

14.02.2014 року в м.Рівне на перехресті вулиць Київська - Данила Галицького - Костромська відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю транспортного засобу "Фольксваген Пассат" 2013 р.в., номер державної реєстрації ВК 0077 ВН, під керуванням Козачка В.В. та транспортним засобом тролейбусом "Шкода 14 ТР", номер державної реєстрації 108, під керуванням Хоронжук М.О., який належить КП "Рівнеелектроавтотранс".

В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль "Фольксваген Пассат", д.н.з. ВК 0077 ВН, який належить ТзОВ "Захід-Диліжанс", що підтверджується довідкою ВДАІ Рівненського МВ. /а.с.13/.

Постановою Рівненського міського суду від 03.09.2014 року у справі № 569/2805/14-п Хоронжук Марію Олександрівну визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого част.1 ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 грн. /а.с.12/.

Позивачем ТзОВ "Захід-Диліжанс" сплачено 5 667, 67 грн. за відновлювальний ремонт транспортного засобу "Фольксваген Пассат", д.н.з. ВК 0077 ВН, що підтверджується наявними в матеріалах справи, наступними документами:

- рахунок № Сч-002200069 від 12.05.2014 року /а.с. 55/;

- видаткова накладна № Ві-К-000120083 від 27.05.2014 /а.с. 52/;

- акт виконаних робіт № Ві-К-000121945 від 12.05.2014 року /а.с. 84/;

- виписка по рахунку № 2600.0.005677701 від 12.05.2014 року /а.с. 53/;

- платіжного доручення № 65 від 18.07.2014 року /а.с. 86/.

Згідно звіту № 043П про оцінку автомобіля VOLKSWAGEN Passat реєстраційний номер ВК0077ВН від 08.05.2014 року, проведеного ПП "Експерт-Сервіс-Альфа", матеріальний збиток завданий власникові VOLKSWAGEN Passat реєстраційний номер ВК0077ВН, в результаті його пошкодження при ДТП складає з ПДВ - 9 118, 56 грн., в тому числі:

- вартість відновлювального ремонту автомобіля VOLKSWAGEN Passat реєстраційний номер ВК0077ВН складає з ПДВ: 4559,28 грн.;

- величина втрати товарної вартості (ВТВ) автомобіля VOLKSWAGEN Passat реєстраційний номер ВК0077ВН в результаті його пошкодження і наступного впливу наслідків ремонту складає: 4 559, 28 грн. /а.с.56-61/.

11.04.2013 року між ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" та КП "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (тролейбусів) № ДЗ/723-175/000/13 0000001 (надалі - Договір), відповідно до п.1 якого предмет договору страхування - майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну третіх осіб (надалі-потерпілим) внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди під час експлуатації забезпеченого транспортного засобу, визначеного в п.7 Договору страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах. Виплата страхового відшкодування здійснюється в межах страхових сум, зазначених у п.2 цього Договору, та на умовах, визначених цим Договором та Правилами добровільного страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (від 15.06.2011 р. № АВ584507) (далі Правила страхування) /а.с.42-43/.

Згідно п.1.1 Договору, страховим ризиком за цим Договором є ДТП, внаслідок якої може бути заподіяна шкода життю та або здоров'ю майну третіх осіб, цивільну відповідальність за заподіяння якої несе страхувальник або експлуатант (будь-яка особа, що експлуатує забезпечений ТЗ на законних підставах) за цим Договором.

Страховим випадком за цим договором є настання цивільної відповідальності особи, відповідальність якої застрахована за цим Договором страхування, за заподіяння внаслідок ДТП за участю забезпеченого ТЗ в період дії Договору страхування шкоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб (п.1.2 Договору).

Страхова сума (ліміт відповідальності) по кожному забезпеченому транспортному засобу: в тому числі за шкоду, заподіяну майну 50 000 грн. (п.п 2.2.3 пункту 2.2 Договору).

Згідно п.2.3 Договору, франшиза (страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи) по кожному забезпеченому транспортному засобу та по кожному страховому випадку, зокрема, за шкоду заподіяну майну потерпілої особи 500,00 грн.

17.02.2014 року позивач звернувся до відповідача-2 із заявою-повідомленням (ОЦВ), якою повідомив останнього, що 14.02.2014 року сталася ДТП, внаслідок чого був пошкоджений автомобіль "Фольксваген Пассат", д.н.з. ВК 0077 ВН /а.с.31-32/.

17.02.2014 року позивачем та відповідачем-2 було складено акт огляду пошкодженого транспортного засобу, який підписаний ними без зауважень /а.с.34-35/.

Відповідно до п.11.4 Договору, розмір матеріального збитку нанесеного майну потерпілого встановлюється страховиком на підставі:

1. калькуляції, складеної з застосуванням програмного комплексу AUDATEX аварійним комісаром страховика або незалежним експертом чи незалежним аварійним комісаром обраним страховиком;

2. кошторису ремонтних робіт, рахунків-фактур, нарядів-замовлення та інших документів, які підтверджують вартість відновлювального ремонту. Зазначені документи приймаються страховиком за умови, що з ним було письмово узгоджено вибір особи, що буде здійснювати ремонт пошкодженого майнв потерпілого;

3. акту товарознавчої експертизи, яка проведена спеціалізованою експертною організацією або фахівцем, який має право на проведення таких робіт. Вибір експертної організації здійснюється страховиком.

Тобто п.11.4 Договору встановлено право страховика, в даному випадку ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", самостійно обрати спосіб визначення розміру матеріального збитку нанесеного майну потерпілого. При цьому в порушення п.11.4 Договору ТзОВ "Захід-Диліжанс" з страховиком не було узгоджено проведення ремонтних робіт по відновленню автомобіля "Фольксваген Пассат", д.н.з. ВК 0077 ВН, товариством з обмеженою відповідальністю "Вік-Експо".

ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", відповідно до ремонтної калькуляції № uip-7655 від 21.02.2014 року, складеної з застосуванням програмного комплексу AUDATEX, встановлено, що вартість ремонту пошкодженого автомобіля становить 3 520, 44 грн.

20.05.2014 року позивач звернувся до відповідача-2 із заявою про виплату страхового відшкодування.

03.06.2014 року відповідачем-2 перераховано позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 2 433,70 грн., з урахуванням 20 % ПДВ (п.11.12 Договору) та п.2.3 (б) Договору), що підтверджується страховим актом № ДЗ ОЦ/175/000/14/005 від 20.05.2014 року /а.с.127/ та платіжним дорученням № 2378 від 03.06.2014 року /а.с.128/.

Згідно ст.1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" встановлено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Відповідно до абз.1 ст. 9 Закону України «Про страхування», страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

У відповідності до част.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Водночас, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про неправомірність визначення суми страхового відшкодування, виходячи з суми визначної у відповідності до звіту № 043П про оцінку автомобіля VOLKSWAGEN Passat реєстраційний номер ВК0077ВН від 08.05.2014 року, проведеного ПП "Експерт-Сервіс-Альфа", згідно якого пошкодження при ДТП складають з ПДВ - 9 118,56 грн., в тому числі:- вартість відновлювального ремонту автомобіля VOLKSWAGEN Passat реєстраційний номер ВК0077ВН складає з ПДВ: 4559,28 грн.; - величина втрати товарної вартості (ВТВ) автомобіля VOLKSWAGEN Passat реєстраційний номер ВК0077ВН в результаті його пошкодження і наступного впливу наслідків ремонту складає: 4 559, 28 грн., оскільки в порушення п.10.2.7 та п. 11.4. Договору:

- позивачем обрано експертну установу без погодження останньої зі страховиком;

- до суми матеріального збитку включена втрата товарної вартості, яка згідно Договору, не відшкодовується.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Згідно з част.1 ст.6 Закону України "Про страхування", добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

У відповідності до п.6 част.4 Закону України "Про страхування", одним з видів добровільного страхування є страхування наземного транспорту (крім залізничного), зокрема, тролейбусів.

Згідно з п.9 част.1 Закону України "Про страхування", одним із видів обов'язкового страхування в Україні є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Судом встановлено, що між ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" та КП "Рівнеелектроавтотранс" укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту. А тому до даних правовідносин положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не застосовуються.

Відтак, ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на виконання умов договору від 11.04.2013 року № ДЗ/723-175/000/13 0000001 здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 2 433,70 грн., з урахуванням 20 % ПДВ (п.11.12 Договору) та п.2.3 (б) Договору), що підтверджується страховим актом № ДЗ ОЦ/175/000/14/005 від 20.05.2014 року та платіжним дорученням № 2378 від 03.06.2014 року. Оскільки взяті на себе зобов'язання відповідач-2 виконав належним чином, правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" 2733,97 грн. в якості відшкодування матеріальних збитків понесених у звязку із проведенням відновлювального ремонту ТЗ - відсутні.

Позивач просить стягнути з КП "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради на користь ТзОВ "Захід-Диліжанс" (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 21.08.2014 року) 5059, 28 грн. в якості відшкодування матеріальних збитків, які складають із втрат товарної вартості - 4 559, 28 та суми утриманої франшизи - 500, 00 грн.

Як зазначалося вище, постановою Рівненського міського суду від 03.03.2014 року у справі № 569/2805/14-п Хоронжук Марію Олександрівну визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого част.1 ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 грн.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно част.1-2 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, згідно звіту № 043П про оцінку автомобіля VOLKSWAGEN Passat реєстраційний номер ВК0077ВН від 08.05.2014 року, пошкодження при ДТП складають з ПДВ - 9 118,56 грн., в тому числі:

- вартість відновлювального ремонту автомобіля VOLKSWAGEN Passat реєстраційний номер ВК0077ВН складає з ПДВ: 4 559, 28 грн.;

- величина втрати товарної вартості (ВТВ) автомобіля VOLKSWAGEN Passat реєстраційний номер ВК0077ВН в результаті його пошкодження і наступного впливу наслідків ремонту складає: 4 559,28 грн.

Згідно п.2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 (надалі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до п.8.3 Методики, вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ (п.1.6. Методики).

Отже, економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до конкретних виявів реальних збитків.

Крім того, згідно п.п.10.2.7 п.10 Договору, за цим Договором страховиком в будь якому випадку не відшкодовуються збитки, викликані втратою товарної вартості майна потерпілого.

При проведенні страхової виплати страховиком здійснюється утримання безумовної франшизи в розмірі 500, 00 грн. (п.2.3 (б) Договору).

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що обов'язок про відшкодування завданих збитків, що призвели до втрати товарної вартості автомобіля та утриманої страховиком франшизи покладаються виключно на власника транспортного засобу, з вини працівника якого і трапилося ДТП - КП "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради.

Власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована винною особою в загальному порядку. Методикою передбачено можливість і порядок обчислення показника втрати товарної вартості колісного транспортного засобу як складової загального розміру майнової шкоди, яка завдана власнику транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП. Оскільки від сплати відповідного відшкодування законодавством звільнено страховика, то його згідно зі статтями 1166, 1187, 1194 ЦК України може бути стягнуто з особи, яка завдала шкоду.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.06.2014 року у справі № 6-49цс14.

Позивач просить стягнути з відповідачів 450,00 грн. в якості відшкодування витрат понесених у зв'язку із проведенням автотоварознавчого експертного дослідження (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 21.08.2014 року).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Рівненської області від 29.08.2014 року призначено судову експертизу по справі № 918/994/14, проведення якої доручено судовому експерту ПП "Експерт-Рівне-Консалт".

23.10.2014 року на адресу господарського суду Рівненської області надійшло повідомлення експерта-оцінювача про неможливість проведення судової автотоварознавчої експертизи по справі № 918/994/14, оскільки об'єкт експертизи повністю відновлений /а.с. 104/.

Докази виставлення та оплати позивачем рахунку за проведення судової експертизи в матеріалах справи відсутні.

За змістом ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті, зокрема, за проведення судової експертизи.

При цьому, матеріали справи не містять доказів виставлення та оплати позивачем рахунку за проведення судової експертизи.

Витрати позивача у сумі 450,00 грн. по оплаті автотоварознавчого експертного дослідження, виконаного ПП "Експерт-сервіс-альфа" на підставі договору, укладеного з ТзОВ "Захід-Диліжанс", не відносяться до складу судових витрат у розумінні ст.49 ГПК України.

Відтак, правові підстави для задоволення позовних вимог в частині солідарного стягнення з відповідачів 450,00 грн. у зв'язку із проведенням автотоварознавчого експертного дослідження - відсутні.

Щодо розподілу судових витрат.

Загальна сума заявлених позовних вимог - 7 793,25 грн.

Загальна сума задоволених позовних вимог до відповідача-1 - 5 059,28 грн.

Відношення задоволених позовних вимог до заявлених - 64,92 %.

На підставі ст.49 ГПК України на відповідача-1 покладається 1187,55 грн. витрат позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Натомість, суд першої інстанції на вищевикладене уваги не звернув, що призвело до неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Разом з тим, згідно із п.2 ч.1 ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до положень ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст.43 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задовленню, а рішення - скасуванню в частині задоволення позовних вимог до ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" та в частині стягнення з КП "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради 292,50 грн. витрат по оплаті експертизи.

На підставі ст.49 ГПК України на позивача покладається 913,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення господарського суду Рівненської області від 11.12.14 р. у справі № 918/994/14 - задоволити.

Рішення господарського суду Рівненської області від 11.12.14 р. у справі № 918/994/14 скасувати в частині задоволення позовних вимог до приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" в особі відокремленого підрозділу Рівненської дирекції Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" та в частині стягнення з комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради 292,50 грн. витрат по оплаті експертизи.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові до приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" в особі відокремленого підрозділу Рівненської дирекції Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" - відмовити; у стягненні з комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради 292,50 грн. витрат по оплаті експертизи - відмовити.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Рівненської області від 11.12.14 р. у справі № 918/994/14 в такій редакції:

"Стягнути з Комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради (33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького, 23, код ЄДРПОУ 03362844) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Диліжанс" (35000, м.Костопіль, вул.Сидорова, 11/20, код ЄДРПОУ 36950487) 4 559,28 грн. - збитки за втрату товарної вартості, 500,00 грн. - утриманої франшизи, 1 187,55 грн. - витрат по оплаті судового збору.

В позові до приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" - відмовити."

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Диліжанс" (35000, м.Костопіль, вул.Сидорова, 11/20, код ЄДРПОУ 36950487) на користь приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м.Київ, вул.,Фрунзе, 40, код ЄДРПОУ 20602684) в особі відокремленого підрозділу Рівненської дирекції Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"(33000, м.Рівне, вул.Чорновола, 70, код ЄДРПОУ 38391566) 913,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Рівненської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 918/994/14 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Юрчук М.І.