Постанова

від 15.01.2015 по справі 814/3834/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

15 січня 2015 року Справа № 814/3834/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Грейн» (вул. Радянська 14, оф. 212, м. Миколаїв, 54017)

до відповідача: Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030)

про: визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 08.12.2014 № 0022602202,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НК Грейн» (далі - позивач, ТОВ «НК Грейн») звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) № 0022602202 від 08.12.2014 року.

В обґрунтування позову ТОВ «НК Грейн» послалось те, що висновки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, зроблені в Акті перевірки, є помилковими, а податкове повідомлення-рішення № 0022602202 від 08.12.2014 року є таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти позву заперечує та зазначає, що у разі відсутності факту реальності господарських операцій визначення валових витрат з податку на прибуток слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцю (виконавцю) вартості товару (робіт, послуг).

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Дослідивши обставини справи та оцінивши наявні в них фактичні данні, суд встановив наступне.

У період з 05.11.2014 року по 13.11.2014 року спеціалістами ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було проведено проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Грейн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, в тому числі повноти нарахування та сплати податків при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПФ «Аспект» (код ЄДРПОУ 24117273) при постачанні товарних позицій 1001 - 1008 згідно УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно УКТ ЗЕД, та по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період січень - липень 2014 року, а саме: придбання товарів з ПДВ та без ПДВ, які не є об'єктом оподаткування або звільнені від оподаткування.

За результатами перевірки було складено Акт № 932/14-03-22-02/38623072 від 20.11.2014 року (т. 1 арк. спр. 30 - 222 далі - Акт перевірки), у якому:

- встановлено порушення платником податків вимог п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, 138.2, 138.6, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п. 149.1 ст. 149 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПК України), в результаті чого ТОВ «НК Грейн» занижено суму податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, за 2013 рік у розмірі 621 143,00 грн.;

- не підтверджується факт придбання сільськогосподарської продукції у 2014 року в частині взаємовідносин з контрагентами-постачальниками: ТОВ «Рене-Рум» (код ЄДРПОУ 35218371), ТОВ «Луксенітна» (код ЄДРПОУ 36813033), ТОВ НВП «Металпромсервіс» (код ЄДРПОУ 25376781) та ТОВ «Зернотрест» (код ЄДРПОУ 38313639).

Не погодившись з висновками Акту перевірки, TOB «НК Грейн» подало відповідачу заперечення № 137 від 26.11.2014 року (т. 2 арк. спр. 1 - 9). 03.12.2014 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва надало позивачу Відповідь на заперечення № 6368/10/14-03-22-02, в якій залишило заперечення ТОВ «НК Грейн» без задоволення (т. 2 арк. спр. 10 - 31).

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0022602202 від 08.12.2014 року про застосування збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 621 143,000 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 155 285,75 грн. (т. 2 арк. спр. 32).

Не погоджуючись з вищевказаним, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Приймаючи рішення у справі суд виходить з наступного.

Висновки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про відсутність реальності придбання сільськогосподарської продукції, заниження суми податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в Акті перевірки обгрунтовано посиланням, зокрема, на Листи та Акти ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про неможливість проведення зустрічних звірок таких контрагентів позивача, як ПП «Ніктрансфорвард», ПП ВКФ «Онікс-Сігма», ТОВ «Рене-Рум», ТОВ «Єврокомплекс Плюс», ПП «Бергер Продакшн», ТОВ «Укр Мед Експорт», ТОВ «Синтез Групп» та ПП «Аладея».

Тобто, в Акті перевірки відповідачем зроблені висновки, що ТОВ «НК Грейн» занижено податок на прибуток на підставі того, що відповідач не може здійснити перевірку контрагентів ТОВ «НК Грейн» з причини їх відсутності за місцем реєстрації, тому ДПІ у Центральному районі м. Миколаїв в Акті перевірки робить висновок про нереальність господарських операцій з поставки сільськогосподарської продукції між ТОВ «НК ГРЕЙН» та контрагентами-постачальниками.

Відповідно до п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно зі ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Акти та листи про неможливість проведення зустрічних звірок не є тим самим, що і результати проведених зустрічних звірок, які є джерелом отримання податкової інформації, що положеннями ст. 83 ПК України визначена в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама пособі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок вказаного контрагенту не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства (постанова ВАСУ від 27.02.2014 року по справі № К/800/41631/13).

З урахуванням наведеного, вказані вище акти та листи про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів-постачальників, які використовувалися при складанні Акту перевірки TOB «НК ГРЕЙН», не належать до первинних документів, тому висновок Акту перевірки про нереальність здійснення господарських операцій між TOB «НК ГРЕЙН» та контрагентами-постачальниками - є безпідставним та зробленим з порушенням п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок.

Крім цього, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва в Акті перевірки робить висновки про заниження ТОВ «НК ГРЕЙН» податку на прибуток підприємств за 2013 рік на суму 621 143,00 грн. за рахунок включення до складу витрат собівартості реалізованих запасів 3 269 174,50 грн.,придбаних за операціями з контрагентами-постачальниками:

-ПП «Аладея» (код ЄДРПОУ 37697960) у жовтні 2013 року в кількості 164,52 т. на загальну суму 212 197,20 грн., у листопаді 2013 року у кількості 100,36 т. на загальну суму 107 385,20 грн.;

- ТОВ «Луксенітна» (код ЄДРПОУ 36813033) у жовтні 2013 року в кількості 363,13. т на загальну суму 354 412,40 грн.;

- ПП «Никтрансфорвард» (код ЄДРПОУ 31612939) у жовтні 2013 року в кількості 477,05 т на загальну суму 508 262,20 грн.;

- ПП ВКФ «Онікс Сігма» (код ЄДРПОУ 30460333) у жовтні 2013 року в кількості 44,06 т. на загальну суму 566 17,10 грн., у листопаді 2013 року в кількості 39,04 т. на загальну суму 51 532,80 грн.;

- ТОВ «Пасадена» (код ЄДРПОУ 38086655) у жовтні 2013 року в кількості 77,96 т. на загальну суму 104 466,40 грн.;

- ТОВ «Рене-Рум» (код ЄДРПОУ 35218371) у жовтні 2013 року в кількості 28,68 т. на загальну суму 27 532,80 грн.;

- ТОВ «Синтез Групп» (код ЄДРПОУ 38458007) у жовтні 2013 року в кількості 307,130 т. на загальну суму 273 526,40 грн., у листопаді 2013 року в кількості 34,96 т. на загальну суму 34 960,00 грн.;

- TOB «Укр Мед Експорт» (код ЄДРПОУ 35723307) у жовтні 2013 року і кількості 1116,53 т. на загальну суму 1 207 525,00 грн., у листопаді 2013 року в кількості 188,62 т. на загальну суму 237 707,60 грн.;

- Приватна фірма «Аспект» (код ЄДРПОУ 24117273) у листопаді 2013 року в кількості 74,440 т. на загальну суму 93 050,00 грн.

Надаючи правової оцінки цим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Підпунктом 14.1.27 ст. 14 ПК України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до п. 138.1. ст.138 ПК України витрати, що ураховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.8 ст. 138 Податкового Кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії включаючи реактивну).

Відповідно до п.п. 138.1.1. п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового Кодексу України.

TOB «НК Грейн» під час перевірки підтвердив господарські відносини з контрагентами-постачальниками ТОВ «Луксенітна», ПП «Никтрансфорвард», ТОВ «Пасадена», ТОВ «Рене-Рум», ТОВ «Синтез Групп», ТОВ «Укр Мед Експорт», Приватною фірмою «Аспект», ПП ВКФ «Онікс Сигма» та ПП «Аладея» розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Слід зазначити, що усі надані до перевірки TOB «НК Грейн» первинні кументи бухгалтерського та податкового обліку відповідають чинному конодавству щодо вимог, встановлених до цих документів, отже, витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на рибу то к та відображені ТОВ «НК Грейн» у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2013 рік підтверджені документально.

Дані факти підтверджені Актом перевірки та відповідачем не заперечувались.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Операції з поставки сільськогосподарської продукції спричинили реальні зміни майнового стану платника податків - ТОВ «НК ГРЕЙН», що підтверджено зокрема первинними документами, фінансовою та податковою звітністю та підлягали перевірці. Реальні зміни майнового стану ТОВ «НК Грейн» як бов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Придбана сільськогосподарська продукція (кукурудза) була використана ТОВ «НК Грейн» для здійснення експортних операцій з торгівлі сільськогосподарською продукцією, що підтверджується наданими до перевірки первинними документами, в тому числі договорами, видатковими накладними,актами виконаних робіт, вантажними митними деклараціями, супроводжуючими документами до них, а також розрахунковими документами (банківськими виписками) та документами бухгалтерського обліку (ОСВ по рахунку 361, 362, 311, 312, 79).

Одночасно з цим, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва обґрунтовує свої висновки також тим, що контрагенти відсутні за місцезнаходженням, станом на момент проведення перевірки до ЄДР внесені записи про відсутність підтвердження відомостей, або у контрагентів-постачальників відсутній управлінський та технічний персонал, оборотні кошти, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), а також неможливістю підтвердити реальність господарських операцій між контрагентами ТОВ «НК Грейн» та підприємствами, з якими ті мали відносини.

Як зазначено позивачем та підтверджено матеріалами справи, на момент вчинення господарських операцій, всі вищезазначені контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали повну податкову правосуб'єктність.

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тобто, чинним законодавством України відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої особи, у т.ч. за податковими зобов'язаннями, не передбачена.

Крім того, Податковий кодекс України, а також інші законодавчі акти України не передбачають обов'язків або прав одного платника податків вимагати від іншого суб'єкта господарювання інформації чи підтвердження фактів належного подання ними звітності, сплати податків до бюджету, або контролювати показники податкової звітності по ПДВ, або сплату ПДВ іншими платниками податків.

Що стосується висновків відповідача про ненадання товарно-транспортних накладних або надання товарно-транспортних накладних, заповнених з порушенням, суд зазначає наступне.

ТОВ «НК Грейн» надало до перевірки товарно-транспортні накладні в повному обсязі, надані товарно-транспортні накладні заповнені відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно- матеріальних цінностей.

Товарно-транспортна накладна відноситься до товарно-транспортної документації і підтверджує операцію з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Аналогічна позиція викладена в ухвала ВАСУ від 07.07.2014 року по справі № К/800/53870/13.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду законність та обґрунтованість прийнятого рішення. Натомість позивачем надано суду достатні докази на підтвердження реальності господарських операцій та дійсності укладених з контрагентами правочинів.

У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд також зазначає, що вищенаведені висновки узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, від 01.06.10р. у справі №21-573во10 та від 31.01.11р. у справі №21-47а10 Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.09р. в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.06р. українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Таким чином, відповідачем не надано суду достатніх та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованості його позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 71, 128, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного правління Міндоходів у Миколаївській області № 0022602202 від 08.12.2014 року.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Грейн» (код ЄДРПОУ 38623072) судовий збір в сумі 487,20 грн., сплачений за квитанцією № 1056 від 15.12.2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих