Ухвала

від 28.05.2015 по справі 814/3834/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2015 р.м. ОдесаСправа № 814/3834/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача - Косцової І.П.

суддів - Стас Л.В.

- Турецької І.О.

за участю: секретаря - Разінкіної Л.В.

представника позивача - Панченко С.В. (довіреність від 15.12.2014 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Грейн» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НК Грейн» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 08.12.2014 року № 0022602202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 776 428,75 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 621 143 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 155 285,75 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки податкового органу про відсутність реальності операцій між позивачем та ТОВ «ЛУКСЕНІТНА», ПП «НИКТРАНСФОРВАРД», ТОВ «ПАСАДЕНА», ТОВ «РЕНЕ-РУМ», ТОВ «СИНТЕЗ ГРУПП», ТОВ «УКР МЕД ЕКСПОРТ», ПФ «АСПЕКТ», ППВКФ «ОНІКС СИГМА», ПП «АЛАДЕЯ» не грунтуются на законі та суперечать фактичним обставинам справи, ці операції підтверджені належним чином складеним договором, бухгалтерськими документами та податковими накладними, придбаний товар використано для здійснення оподатковуваних господарських операцій з подальшого його продажу, тому відповідачем протиправно зменшено зменшено витрати, збільшено податок на прибуток згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року вказані вимоги задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що підставою для прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень, які є предметом оскарження, став акт Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 20.11.2014 року № 932/14-03-22-02/38623072 «Про результати документальної позапланової виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Грейн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, в тому числі повноти нарахування та сплати податків при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПФ «Аспект» при постачанні товарних позицій 1001 - 1008 згідно УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно УКТ ЗЕД, та по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період січень - липень 2014 року, а саме придбання товарів з ПДВ та без ПДВ, які не є об'єктом оподаткування або звільнені від оподаткування».

Зазначеною перевіркою, зокрема, встановлено порушення:

- п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, 138.2, 138.6, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п. 149.1 ст. 149 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «НК Грейн» занижено суму податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, за 2013 рік у розмірі 621 143,00 грн.

Суть порушень, на думку податкового органу, полягала у тому, що перевіркою не підтверджено факт поставок у 2013 році товару ТОВ «НК Грейн» від постачальників ТОВ «ЛУКСЕНІТНА», ПП «НИКТРАНСФОРВАРД», ТОВ «ПАСАДЕНА», ТОВ «РЕНЕ-РУМ», ТОВ «СИНТЕЗ ГРУПП», ТОВ «УКР МЕД ЕКСПОРТ», ПФ «АСПЕКТ», ППВКФ «ОНІКС СИГМА», ПП «АЛАДЕЯ» та його подальшої реалізації в господарській діяльності, у зв'язку з чим, за висновком ДПІ, правочини між позивачем та його контрагентами укладені без мети реального настання правових наслідків та є безтоварними.

Такого висновку відповідач дійшов з урахуванням інформації податкового органу та актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, якими не підтверджено господарські відносини платника податків за відповідний період, зокрема, у зв'язку із відсутністю підприємств за податковою адресою, відсутністю необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, неможливістю підтвердити реальність господарських операцій між контрагентами позивача та підприємствами, з якими контрагенти мали відносини. Зазначені обставини, на думку податкового органу, свідчать про те, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди не мають реального характеру, укладені формально, тобто без фактичного здійснення господарських операцій.

Разом з цим, відповідач зазначає, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні не підтверджують фактичне перевезення товару від продавців до покупця, оскільки ці документи не містять конкретну адресу місць відправлення товару, з них не вбачаються уповноважені особи підприємств, якими відправлявся товар, чим спростовується факт постачання товару.

Позивач скористався своїм правом на оскарження акту перевірки в адміністративному порядку, подавши до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області заперечення на акт, проте скаргу позивача залишено без задоволення, висновки акту перевірки - без змін, а на підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.12.2014 року № 0022602202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 776 428,75 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 621 143 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 155 285,75 грн.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що витрати позивача за операціями з ТОВ «ЛУКСЕНІТНА», ПП «НИКТРАНСФОРВАРД», ТОВ «ПАСАДЕНА», ТОВ «РЕНЕ-РУМ», ТОВ «СИНТЕЗ ГРУПП», ТОВ «УКР МЕД ЕКСПОРТ», ПФ «АСПЕКТ», ППВКФ «ОНІКС СИГМА», ПП «АЛАДЕЯ» підтверджуються первинними документами, з яких вбачається фактичне здійснення господарських операцій з придбання товару та подальшого його використання у власній господарській діяльності, висновки акту перевірки про безтоварність операцій не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, тому заниження позивачу цих витрат та збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за цими операціями є неправомірним та податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Колегія судів вважає висновки суду першої інстанції правильними з огляду на наступне.

За правилами п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що ураховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно із п.п. 138.8.1. п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України (чинного на час здійснення операцій) до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Приписами п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (чинного на час здійснення операцій) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового Кодексу України.

Податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу (п. 149.1 ст. 149 Податкового кодексу України (чинного на час здійснення операцій).

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України, чинного на час здійснення операцій, колегія суддів приходить до висновку, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку таких витрат. До складу витрат не включається витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що право на формування витрат, понесених при придбанні товару, виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання цього товару, виконання господарських операцій, що підтверджується первинними документами, та використання в господарській діяльності цього товару.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що у перевіряємий період ТОВ «ЛУКСЕНІТНА», ПП «НИКТРАНСФОРВАРД», ТОВ «ПАСАДЕНА», ТОВ «РЕНЕ-РУМ», ТОВ «СИНТЕЗ ГРУПП», ТОВ «УКР МЕД ЕКСПОРТ», ПФ «АСПЕКТ», ППВКФ «ОНІКС СИГМА», ПП «АЛАДЕЯ» поставляли позивачу товар - кукурудзу згідно укладених між ТОВ «НК Грейн» та цими підприємствами договорами.

На підтвердження виконання умов договору, отримання та використання у власній господарській діяльності товару позивач надав видаткові, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, митні декларації на відправлення придбаного товару на експорт згідно укладеного контракту з іноземним покупцем.

Оплата товару проводилась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Транспортування товару здійснювалось контрагентами позивача на арендований склад ТОВ «НК Грейн».

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що за цими документами можливо встановити виконання умов договору, укладеного між позивачем та його контрагентами, фактичне здійснення господарських операцій щодо купівлі товару, його кількість, асортимент, оплату та подальше використання у власній господарській діяльності.

Висновки актів перевірок стосовно можливих порушення податкової дисципліни з боку контрагентів позивача судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги, вірно надано оцінку діючому податковому законодавству, яке не зобов'язує платника податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм податкового законодавства та не може впливати на розмір витрат платника, понесених у зв'язку із провадженням господарської діяльності.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальником товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права, зокрема, на формування валових витрат.

Разом з цим, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято висновки акту перевірки щодо фіктивності операцій з ПФ «Аспект», які ґрунтуються відомостях з кримінальної справи, згідно яких засновник цього підприємства ОСОБА_4 ніякого відношення до діяльності ПФ «Аспект» не має, фінансово-господарські документи не підписував, нікого на це не уповноважував, тощо.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на час виконання позивачем господарських операцій з ПФ «Аспект», директором цього підприємства виступав Горбатов С.А., яким і підписані всі первинні документи, надані позивачем в підтвердження виконання цих операцій. Податковим органом не надано суду відомостей про порушення кримінальних справ відносно цієї особи щодо фіктивного підприємництва та вироку суду щодо цього факту.

З огляду на викладене, судом першої інстанції вірно надано оцінку доказової бази податкового органу, яка ґрунтується лише на актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача як на належний доказ в підтвердження доводів податкового органу про безтоварність та відсутність виконання господарських операцій, адже цими актами фіксується лише факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю податковим органом щодо платників, а реальність господарських операцій таких платників не є предметом такої перевірки.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що контрагенти позивача на момент цих операцій є діючими підприємствами, відомості у встановленому законом порядку про припинення їх діяльності не вносились.

Крім того, позивачем надані товарно-транспортні накладні, з яких можливо встановити фактичне перевезення товару від продавців до покупця, адресу місць відправлення товару, уповноважених осіб підприємств, якими відправлявся товар, чим спростовується висновок податкового органу про відсутність факту постачання товару та не проведення податковим органом аналізу реальності господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту призвело до помилкових висновків щодо безтоварності спірних операцій.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Грейн» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В.Стас

І.О.Турецька