Постанова

від 20.02.2015 по справі 807/4134/14

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2015 рокум. Ужгород№ 807/4134/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

за участі секретаря судового засідання Штефанюк Н.І.

за участі сторін:

представника позивача - не з'явився;

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Міжгірському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Державного підприємства "Колочавський завод технологічного обладнання" про стягнення податкового боргу у розмірі 23334,87 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 20 лютого 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 23 лютого 2015 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовною заявою Державна податкова інспекція у Міжгірському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Державного підприємства "Колочавський завод технологічного обладнання" якою просить: прийняти позовну заяву до розгляду; прийняти постанову про стягнення з Державного підприємства "Колочавський завод технологічного обладнання" податкового боргу в сумі 23334,87 грн. за рахунок коштів, що належать йому на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на його рахунках у банках; провести судовий розгляд даної справи за відсутності представника позивача.

Позов мотивовано тим, що за Державним підприємством "Колочавський завод технологічного обладнання" рахується податковий борг в сумі 23334,87 грн. який є несплачений, відтак позивач просить задовольнити позовну заяву та стягнути наявний податковий борг.

Позивач, в судове засідання не з'явився, проте пунктом три позовних вимог просив розгляд даної справи провести без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами (а.с. 5 (на звороті)).

В судові засідання, що проходили 13 лютого 2015 року та 20 лютого 2015 року відповідач не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України. Заперечення проти позову відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Відповідно до статті 41 частини 1 КАС України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Державне підприємство "Колочавський завод технологічного обладнання" (далі - відповідач) 25 квітня 2001 року було зареєстровано Міжгірською районною державною адміністрацією Закарпатської області. Місцезнаходженням відповідача, є: 90043, Закарпатська область, Міжгірський район, с. Колочава, вул. Шевченка, 53 А, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичниї осіб-підприємців (а.с.а.с. 31, 32).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 36 Податкового Кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків передбачених законом.

Судом встановлено, що відповідно до Довідки про стан заборгованості станом на 22 грудня 2014 року за державним підприємством "Колочавський завод технологічного обладнання" рахується податковий борг на загальну суму 95240,21 грн., а саме земельний податок з юридичних осіб (а.с. 6).

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року задоволено позов ДПІ у Міжгірському районі по справі №2а-3262/10/0770 - стягнуто із відповідача податковий борг у сумі 44065,06грн. (заборгованість відповідача по земельному податку станом на 25 серпня 2010 року).

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року задоволено позов ДПІ у Міжгірському районі по справі №2а-0770/3797/11 - стягнуто із відповідача кошти з банківських рахунків даного підприємства, а також готівкові кошти на частину суми податкового боргу у розмірі 29632,10 грн. (частина боргу відповідача по земельному податку з юридичних осіб станом на 31 жовтня 2011 року).

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року по справі 807/613/13-а задоволено позов ДПІ у Міжгірському районі, стягнуто із відповідача податковий борг у розмірі 34625,68 грн. (частина боргу відповідача по земельному податку з юридичних осіб станом на 04 березня 2013 року).

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року по справі 807/4325/13-а задоволено позов ДПІ у Міжгірському районі, стягнуто із відповідача податковий борг у розмірі 16531,08 грн. за рахунок коштів (частина боргу відповідача по земельному податку з юридичних осіб станом на 02 грудня 2013 року).

Відповідно до поданої до ДПІ у Міжгірському районі декларації за 2013 рік з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (а.с.а.с. 15, 16) відповідач самостійно задекларував податкове зобов'язання по земельному податку у розмірі 20855,03 грн., із щомісячною сплатою у розмірі - 1737,92 грн., а за грудень 1737,92 грн..

По вказаній декларації відповідачем не сплачено земельного податку за листопад у розмірі - 1737,92 грн. та за грудень 2013 р. у розмірі - 1737,91 грн..

Відповідно до поданої до ДПІ у Міжгірському районі декларації за 2014 рік з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (а.с.а.с. 17, 18) відповідач самостійно задекларував податкове зобов'язання по земельному податку у розмірі 20855,03 грн., із щомісячною сплатою у розмірі - 1737,91 грн., а за грудень 1738,02 грн..

По вказаній декларації відповідачем не сплачено земельного податку за період - січень - жовтень 2014 р. у розмірі - 17379,10 грн..

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 287 пункту 287.1 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 286 Податкового Кодексу України платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 287 Податкового Кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового ( звітного) місяця.

У відповідності до статті 87 пункту 87.9 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 54 пункту 54.1 Податкового Кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Статтею 56 підпунктом 56.11 Податкового Кодексу України зазначено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до статті 57 пункту 57.1 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, за відповідачем рахується податковий борг по земельному податку з юридичних на загальну суму 20854,93 грн..

Відповідно до статті 129 пункту 129.1 підпункту 129.1.1 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

У зв'язку із порушенням строків сплати узгодженого грошового зобов'язання відповідачеві була нарахована пеня у розмірі 2479,94 грн..

Відповідно статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно статті 95 пункту 95.3 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України, якою передбачені обов'язки платника податків, одним із обов'язків є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим Кодексом України та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.19 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Заборгованість відповідача також підтверджується довідкою про стан заборгованості (а.с. 6) та обліковими картками платника податку (а.с.а.с. 39-42).

Зважаючи на вказані норми Податкового кодексу України, враховуючи обставини, встановлені судом, позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Державної податкової інспекції у Міжгірському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Державного підприємства "Колочавський завод технологічного обладнання" - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Колочавський завод технологічного обладнання" (90043, Закарпатська область, Міжгірський район, с. Колочава, вул. Шевченка, будинок 53 "А", код ЄДРПОУ 13593295) з коштів, які перебувають у його власності, в тому числі коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство "Колочавський завод технологічного обладнання", податковий борг у розмірі 23334,87 (двадцяти трьох тисяч трьохсот тридцяти чотирьох грн. 87 коп.) грн..

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяС.Є. Гаврилко