Рішення

від 20.02.2015 по справі 910/28695/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2015Справа №910/28695/14

За позовом Приватного підприємства «Ер Вент»

до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІМТЕК»

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Демидов В.О.

Секретар с/з Рибіна В.Л.

За участю представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - Кулик Ю.Ю., довіреність від 28.11.2014 № 8

від третьої особи - не прибув

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом про зобов'язання відповідача перерахувати на поточний рахунок ТОВ «ВІМТЕК» номер 2600301491462, відкритий у ПАТ «Кредобанк», МФО 325365, грошові кошти у розмірі 214000 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову позивач посилається на факт невиконання відповідачем умов укладеного сторонами у справі договору від 16.03.2009 про відкриття банківського рахунку та здійснення розрахунково-касового обслуговування № 26005060000035, а саме безпідставну відмову відповідача перерахувати за дорученням позивача грошові кошти у розмірі 214000 грн. 00 коп., наявні на розрахунковому рахунку позивача, на розрахунковий рахунок ТОВ «ВІМТЕК».

Письмовим відзивом від 14.01.2015 відповідач проти позову заперечив у повному обсязі, посилаючись на такі обставини:

- на момент виставлення позивачем платіжного доручення відповідач отримував фінансування від Національного банку України, який і контролював використання коштів відповідача;

- переказ коштів згідно із платіжним дорученням позивача від 10.11.2014 № 1 щодо перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «ВІМТЕК», відкритий в ПАТ «Кредобанк», не був погоджений Куратором Національного банку України;

- на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 733 «Про віднесення ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноважену особу Фонду на період тимчасової адміністрації;

- відповідно до положень п. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюються заходи примусового стягнення грошових коштів (перелік заходів наведений у вказаній нормі);

- вимоги позивача у порядку, визначеному ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», будуть включені у відповідну чергу вимог кредиторів банку.

Письмовим відзивом від 31.12.2014 ТОВ «ВІМТЕК» підтримало позовні вимоги, просило прийняти рішення про задоволення позовних вимог, а також розглянути справу без участі представника ТОВ «ВІМТЕК».

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, в судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання за належною юридичною адресою третьої особи ухвали господарського суду.

Позивачем суду надане письмове клопотання від 13.02.2015 про участь позивача у справі у судовому засіданні 20.02.2015 у режимі відеоконференції у Господарському суді Закарпатської області. Вказане клопотання надійшло до канцелярії господарського суду міста Києва 16.02.2015. Клопотання судом задовольняється. Господарський суд Закарпатської області повідомлений про необхідність здійснення відео конференції телефонограмою від 18.02.2015.

Для проведення судового засідання у режимі відеоконференції позивач до господарського суду Закарпатської області не прибув, внаслідок чого відеоконференція не здійснюється.

Зазначеним вище клопотанням позивач також просить суд у випадку його неявки розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням фактичних обставин справи, думки представника відповідача суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні за відсутності представників позивача та третьої особи за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутніх під час судового розгляду справи представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

16.03.2009 між позивачем як Клієнтом та відповідачем в особі його відділення № 1 як Банком укладений договір про відкриття банківського рахунку та здійснення розрахунково-касового обслуговування № 26005060000035 (далі за текстом - договір), відповідно до умов пунктів 1.1 2.1.2 якого відповідач зобов'язався відкрити позивачеві поточний рахунок № 26005060000035 та здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, у тому числі своєчасно здійснювати розрахункові операції.

Відповідно до пункту 2.1.3 договору відповідач зобов'язаний виконувати доручення позивача, що міститься у розрахунковому документі, в день його надходження, якщо документ надійшов протягом операційного часу; не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов після закінчення операційного часу.

30.10.2014 ТОВ «ВІМТЕК» на рахунок позивача № 26005060000035 в установі відповідача було помилково перераховано грошові кошти у сумі 214000 грн. 00 коп.

10.11.2014 третьою особою позивачеві надано листа від 10.11.2014 № 00034, копія якого наявна у матеріалах справи, з проханням про повернення помилково перерахованих коштів на рахунок ТОВ «ВІМТЕК».

Станом на 11.11.2014 залишок коштів позивача на рахунку № 26005060000035 складав 223973 грн. 26 коп., що відповідачем не спростовано.

10.11.2014 позивачем було подане, а відповідачем зареєстроване платіжне доручення № 1, копія якого наявна у матеріалах справи, щодо перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «ВІМТЕК» номер 2600301491462, відкритий у ПАТ «Кредобанк», МФО 325365, грошових коштів у розмірі 214000 грн. 00 коп.

Вказане платіжне доручення прийняте відповідачем до виконання без повідомлення про будь-які обмеження щодо розрахунків .

13.11.2014 відповідачем позивачеві надано відповідь про неможливість перерахування грошових коштів за платіжним дорученням від 11.11.2014 № 1 (копія листа-відповіді наявна у матеріалах справи).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 733 «Про віднесення ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноважену особу Фонду на період тимчасової адміністрації.

Посилаючись на протиправність утримування відповідачем грошових коштів у розмірі 214000 грн. 00 коп., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав .

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 11,629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що сторонами у справі укладено договір про відкриття банківського рахунку та здійснення розрахунково-касового обслуговування № 26005060000035, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався здійснювати розрахунково-касове обслуговування вказаного рахунку, у тому числі своєчасно здійснювати розрахункові операції.

Відповідно до положень ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами . Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права

розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд .

Як встановлено ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не

передбачений договором банківського рахунка або законом.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається , крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов 'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Станом на 11.11.2014 залишок коштів позивача на рахунку № 26005060000035 складав 223973 грн. 26 коп., що відповідачем не спростовано.

10.11.2014 позивачем було подане, а відповідачем зареєстроване та прийняте до виконання платіжне доручення № 1 щодо перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «ВІМТЕК» грошових коштів у розмірі 214000 грн. 00 коп.

Вказане платіжне доручення прийняте відповідачем до виконання без повідомлення про будь-які обмеження щодо розпорядження грошовими коштами на розрахунковому рахунку позивача .

Про неможливість перерахування коштів за платіжним дорученням відповідач повідомив позивача лише 13.11.2014.

При цьому відповідач не послався на положення жодного нормативного акту, який би забороняв здійснення розрахункової операції за вказаним платіжним дорученням . Посилаючись на нестабільність економічної ситуації у країні, «погіршення настроїв населення, непрогнозований одночасний відтік депозитів», контроль за використанням коштів відповідача з боку Національного банку України, відповідач листом від 13.11.2014 відмовився виконувати надане позивачем платіжне доручення, чим порушив зазначені вище норми Цивільного кодексу України, а також умов укладеного сторонами у справі договору.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено, що відповідачем порушені вимоги наведених вище нормативних актів, що регламентують відносини банку та клієнта у частині виконання договору банківського рахунку, умови укладеного сторонами у справі договору. Також доведеною є відсутність у відповідача правових підстав для відмови у виконанні виставленого позивачем платіжного доручення.

В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.

З урахуванням викладеного позовні вимоги є обґрунтованими .

У відзиві на позовну заяву відповідач постався на положення ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якої під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Вказані заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вказані процедурні обмеження щодо розпорядження майном та коштами банку не є правовою підставою для ухилення банку від виконання укладених з клієнтами договорів банківського рахунку. Розгляд господарським судом даної справи не є примусовим стягненням коштів банку у розумінні п. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Вказані норми Закону стосуються порядку виконання судового рішення, що набрало законної сили.

Крім того, судом враховується та обставина, що на момент виставлення позивачем у справі платіжного доручення від 11.11 .2014 № 1 на суму 214000 грн. 00 коп. на відповідача у справі дія Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не розповсюджувалася, оскільки постанову Правління Національного банку України № 733 «Про віднесення ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до категорії неплатоспроможних» було прийнято лише 20.11 .2014, рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк» № 12 прийнято також лише 20.11 .2014. Таким чином, станом на 11.11.2014 жодних правових підстав для невиконання платіжного доручення позивача у відповідача не було. Доводи відповідача щодо наявності таких підстав спростовуються матеріалами справи.

Позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 27т, код 19017842, перерахувати на поточний рахунок ТОВ «ВІМТЕК» № 2600301491462, відкритий у ПАТ «Кредобанк», МФО 325365, грошові кошти у розмірі 214000 грн. 00 коп.

3. Стягнути з Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 27т, код 19017842, на користь Приватного підприємства «Ер Вент», Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Українська, буд. 16, код 35561333, судовий збір у розмірі 1218 грн. 00 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 20.02.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 25.02.2015.

Суддя В.О. Демидов