Постанова

від 17.02.2015 по справі 804/607/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 р. Справа № 804/607/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ніколайчук С.В.

при секретарі - Федуркіній А.В.

за участю :

представника позивача - Держирука В.Г.;

представник відповідача - Кочмар В.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Метал Груп" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2015р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Метал Груп" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004771500, прийняте Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 24.12.14р.

В обґрунтування адміністративного позову оспорюванні рішення є неправомірним, оскільки позивач не порушував пунктів 14.1.36 пункту 14.1 статті14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1,198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та у податкового органу відсутні підстави та повноваження щодо визнання недійсним (нікчемним) договору укладеного позивачем з його контрагентом ТОВ «АРКОНА ЛІДЕР», адже угода з контрагентом позивача в судовому порядку недійсною податковою інспекцією не визнавались та податковій інспекції не надано повноваження встановлювати нікчемність правочинів в актах перевірки; висновки акту зроблені лише на припущеннях, оскільки факт реальності здійснення позивачем господарських операцій за угодою, укладеною з ТОВ «АРКОНА ЛІДЕР», підтверджено у ході перевірки первинними бухгалтерськими документами, які включають зміни в структурі активів позивача; висновок податкового органу, що оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились зроблено з інформації комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби та на підставі висновків іншої податкової інспекції щодо ТОВ «АРКОНА ЛІДЕР» та його контрагента ТОВ «Регіонвуглебуд», згідно з якими відсутні докази фактичного отримання продукції. Оскільки право підприємства на формування податкового кредиту не залежить від податкового обліку (стану місцезнаходження) контрагентів та сплати ним податку до бюджету, позивач вважає, що ним було сформовано ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 19.01.2015р. відкрито провадження по справі №804/607/15 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 03.02.2015р.

В подальшому розгляд справи відкладено на 17.02.15р.

17.02.2015р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд адміністративний позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, мотивуючи тим, що в наслідок операції з поставки послуг по ланцюгу за серпень 2014р. (ТОВ «АРКОНА ЛІДЕР» до ТОВ «МАКСІ МЕТАЛ ГРУП») не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів (робіт, послуг) і не спричиняють реального настання правових наслідків. Вбачається проведення формальних фінансово-господарських операцій по всьому ланцюгу постачання, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання та створені тільки з метою формування податкової вигоди. Тобто, у контрагентів/постачальників відсутні об'єкти оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям. Таким чином, Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області обґрунтовано та правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення.

Заслухавши представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів. Зазначені принципи спрямовані на недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

З 04.12.2014 року по 04.12.2014року Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі п.п 78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України згідно наказу від 04.12.2014р. №1016, головним державним ревізором-інспектором відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Самоткан Т.О. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «МАКСІ МЕТАЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 25523590) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з ТОВ «АРКОНА ЛІДЕР» (код ЄДРПОУ 39238978) за серпень 2014р., по результатам якої складений акт №3179_/04-66-22-03/37539493 від 04.12.2014р. «Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МАКСІ МЕТАЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 25523590) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з ТОВ «АРКОНА ЛІДЕР» (код ЄДРПОУ 39238978) за серпень 2014р.», яким зафіксовано наступні порушення:

-пункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2,198.3,198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за серпень 2014 року на загальну суму - 150220.00грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 24.12.2014року винесено податкове повідомлення-рішення №0004771500, яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 187775,00грн., з якої 150220,00грн. за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 37555,00грн.

Позивач, не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, подав до податкового орану заперечення від 12.12.14р. №1-02/12 з вимогою скасувати висновки акта перевірки про порушення ТОВ «МАКСІ МЕТАЛ ГРУП» норм Податкового кодексу України.

За наслідками розгляду вказаного вище заперечення позивача акт перевірки №3179_/04-66-22-03/37539493 від 04.12.2014р. залишено без змін, а заперечення без задоволення.

Як вбачається з акту перевірки, перевірку позивача було проведено з урахуванням податкової інформації щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Регіонвуглебуд» (код ЄДРПОУ 38769611), що надійшла на адресу відповідача від ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька ГУ Міндоходів та інформації баз даних ОДПС, а саме: АІС «Податковий блок», АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» та інші, згідно яких встановлено, що одним з постачальників ТОВ «МАКСІ МЕТАЛ ГРУП» за серпень 2014 року є підприємство ТОВ «АРКОНА ЛІДЕР», а також наданих позивачем на запит ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області наступних копій бухгалтерських та первинних документів: договір поставки, угоди, податкові, видаткові накладні.

Так, у період, який перевірявся, позивач мав господарські відносини з ТОВ «АРКОНА ЛІДЕР» згідно договору поставки №1208-14 від 01.08.2014р.

Відповідно до договору підприємством ТОВ «МАКСІ МЕТАЛ ГРУП» у серпні 2014 року виписано видаткові накладні, розрахунки за договором проводились у безготівкові формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

На підтвердження виконання вищезазначеного договору позивачем до суду надано: копію цього договору; копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують господарські операції з придбання товарів у ТОВ «АРКОНА ЛІДЕР»: податкова накладна: №100 від 15.08.14р. видаткова накладна: 1508/013 від 15.08.14р., платіжне доручення №619 від 19.08.14р., №700 від 18.09.14р., №714 від 19.09.14р., №796 від 20.10.14р., платіжне доручення №818 від 28.10.14р.товарно-транспортна накладна: №Р23 від 15.08.14р.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підпунктом "а" п.198.1 якої передбачено право на віднесення сум податку з ПДВ до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наявних у справі первинних документів, які також досліджувались під час перевірки, що підтверджується актом перевірки, за господарськими операціями позивача з вищенаведеним контрагентом вбачається, що вони складені у відповідності до законодавства України.

Жодних зауважень щодо їх оформлення в акті перевірки також не зазначено.

Як на час укладення правочинів позивача із ТОВ «АРКОНА ЛІДЕР», так і під час їх виконання, сторони були належним чином зареєстрованими в ЄДРПОУ та були платниками податку на додану вартість; ні установчі документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними. Вказане відповідачем не спростоване.

Крім того, укладений між сторонами договір не визнавався недійсним в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цього правочину не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним. Позивач вважає договір укладеними у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, а придбаний товар використовувався в господарській діяльності позивача, однак, відповідачем при винесені спірного податкового повідомлення-рішення зазначене не було прийнято до уваги.

Необхідно зазначити, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість навіть наявність порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, у яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Враховуючи наведене, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська не могла використовувати як безперечний доказ податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Регіонвуглебуд» (код ЄДРПОУ 38769611), що надійшла на адресу відповідача від ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька ГУ Міндоходів, згідно такої інформації ТОВ «Регіонвуглебуд», податковим органом не може бути підтверджено реальність господарських відносин з платниками податків, в отому числі і з ТОВ «АРКОНА ЛІДЕР» - контрагентом позивача в даній справі.

Також, програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Крім того, абсолютно справедливо підкреслюється, що такі дані не є також належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.

Таким чином, використання ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська інформації комп'ютерних баз: АІС «Податковий блок», АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» та інші дані автоматизованих систем, не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Межі юридичної відповідальності кожного платника податку, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав належних доказів та не довів обґрунтованості визначення податкового зобов'язання та правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, в свою чергу позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість поставленого йому товару, тому у суду є підстави вважати незаконним та таким, що підлягає скасуванню оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014р. №00047715000.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Метал Груп" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004771500 від 24.12.14р., прийняте Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Метал Груп" судові витрати в сумі 375грн.56коп. (триста сімдесят п'ять грн. 56коп.) сплаченого згідно платіжного доручення від 13.01.2015р. за №15.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складено 20 лютого 2015 року

Суддя С.В. Ніколайчук