Ухвала

від 24.09.2015 по справі 804/607/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2015 рокусправа № 804/607/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - Держируки В.Г. (довіреність від 08 січня 2015 року),

відповідача: - Леонової Д.О. (довіреність від 08 вересня 2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року

у справі № 804/607/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Максі Метал Груп»

до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Максі Метал Груп» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 грудня 2014 року № 0004771500, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 187775,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Максі Метал Груп» заперечує проти вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі наказу від 04 грудня 2014 року № 1016, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Максі Метал Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Аркона лідер» за серпень 2014 року, за результатами якої складено акт від 04 грудня 2014 року № 3179_/04-66-22-03/37539493.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3,198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2014 року в розмірі 150220,00 грн.

При цьому, позиція податкового органу про недійсність правочинів ґрунтується, зокрема, на податковій інформації щодо неможливості проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонвуглебуд», що надійшла від державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів.

На підставі акту перевірки від 04 грудня 2014 року державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 24 грудня 2014 року № 0004771500, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 187775,00 грн., в тому числі 150220,00 грн. за основним платежем та 37555,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період, який перевірявся, товариство з обмеженою відповідальністю «Максі Метал Груп» мало господарські взаємовідносини з товариством з обмеженою відповідальністю «Аркона лідер» згідно договору поставки від 01 серпня 2014 року №1208-14, за умовами якого позивачем придбано товар (дробарка). Факт виконання умов договору підтверджується видатковою накладною, податковою накладною. Оплата за товар здійснена в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Транспортування товару здійснювалось товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Блок ЛТД», що підтверджується товарно-транспортною накладною, з яким, в той же час, позивачем укладено договір оренди обладнання від 15 серпня 2014 року № 41/3/08, за умовами якого позивачем передано у оренду товар (дробарку). Виконання умов даного договору підтверджується актом приймання-передачі обладнання.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що всі господарські операції між контрагентами підтверджуються відповідними договорами, податковою накладною, видатковою накладною, актом приймання-передачі обладнання, які відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що при визнанні договору нікчемним податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

При цьому, посилання податкового органу на податкову інформацію про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонвуглебуд» не доводить обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки від 04 грудня 2014 року № 3179_/04-66-22-03/37539493, оскільки він не спростовує дійсність укладеного товариство з обмеженою відповідальністю «Максі Метал Груп» з контрагентом правочину щодо придбання товару та не може вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача. Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань.

Крім того слід зазначити, що програмне забезпечення (інформаційні бази податкових органів) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Отже, такі дані не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку.

Таким чином, позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту відповідні суми у порядку та у розмірі, передбаченому нормами чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Максі Метал Груп».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим