Ухвала

від 24.02.2015 по справі 810/6239/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6239/14 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

24 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія БТС» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія БТС» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення №0002062209 від 02 вересня 2014 року, винесене ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає право покупцю на включення суми податку на додану вартість, вказану у податковій накладній, до суми податкового кредиту за відповідний звітний період.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 11 серпня 2014 року по 12 серпня 2014 року ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Компанія БТС» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Будівельний Транспортний Сервіс» за період серпень 2013 року, за результатами якої складено акт від 12 серпня 2014 року №418/22-09/38275495, в якому встановлено порушення позивачем п.201.10, п.201.6, п.201.1 ст.201, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (р.25 декларації з ПДВ) на загальну суму ПДВ - 82500,00 грн., у тому числі за серпень 2013 року - 82500,00 грн.

На підставі акту перевірки №418/22-09/38275495 від 12 серпня року ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 вересня 2014 року №0002062209, згідно якого за порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 103125,00 грн., у тому числі 82500,00 грн. за основним платежем та 20625,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що висновок податкового органу щодо порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству та дійсним обставинам справи, а винесене податкове повідомлення-рішення від 02 вересня 2014 року №0002062209 є безпідставним та неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

У відповідності до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У відповідності з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Разом з тим, в силу п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (замовник) та ПП «Будівельний Транспортний Сервіс» (виконавець) укладено договір №2907 від 29 липня 2013 року, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовнику послуги будівельною технікою, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги за ціною та в порядку, які погоджені сторонами в даному договорі.

Згідно угоди №290701 від 29 липня 2013 року до вищенаведеного договору сторони домовились про виконання виконавцем транспортних послуг по перевезенню будівельних матеріалів, товарів. Загальна вартість робіт за угодою становить 1000000 грн.

Згідно угоди №290702 від 29 липня 2013 року до вищенаведеного договору сторони домовились про поставку виконавцем ґрунту для зворотної засипки в кількості 80 т на загальну суму 1632000 грн.

На виконання господарської операції між позивачем та його контрагентом ПП «Будівельний Транспортний Сервіс», останнім було виписано на адресу позивача податкові накладні, серед іншого, №27 від 28 серпня 2013 року на загальну суму 285000,00 грн., в тому числі ПДВ - 47500,00 грн., №18 від 16 серпня 2013 року на загальну суму 210000,00 грн., в тому числі ПДВ - 35000,00 грн.

Крім того, на підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02 жовтня 2013 року, 31 жовтня 2013 року, 30 листопада 2013 року, 27 грудня 2013 року, 28 лютого 2014 року, змінні рапорти будівельного механізму, банківські виписки про перерахування грошових коштів в оплату за виконані роботи.

19 вересня 2013 року позивачем до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року та додатки до неї.

Як вбачається з додатку №5 (розділ «податковий кредит») до вказаної декларації «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період з 01 серпня 2013 року по 31 серпня 2013 року зазначається про взаємовідносини з ПП «Будівельний Транспортний Сервіс», за результатами взаємовідносин з яким позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ.

До Реєстру виданих та отриманих податкових накладних позивачем включено податкові накладні, виписані ПП «Будівельний Транспортний Сервіс», від 13 серпня 2013 року №15 обсяг поставки (без ПДВ) - 58333,33 грн., сума ПДВ - 11666,67 грн.; від 14 серпня 2013 року №16 обсяг поставки (без ПДВ) - 83333,33 грн., сума ПДВ - 16666,67 грн.; від 15 серпня 2013 року №17 обсяг поставки (без ПДВ) - 116666,67 грн., сума ПДВ - 23333,33 грн.; від 16 серпня 2013 року №18 обсяг поставки (без ПДВ) - 175000,00 грн., сума ПДВ - 35000,00 грн.; від 19 серпня 2013 року №19 обсяг поставки (без ПДВ) - 41667,67 грн., сума ПДВ - 8333,33 грн.; від 20 серпня 2013 року №20 обсяг поставки (без ПДВ) - 125000,00 грн., сума ПДВ - 25000,00 грн.; від 22 серпня 2013 року №26 обсяг поставки (без ПДВ) - 20833,33 грн., сума ПДВ - 4166,67 грн.; від 28 серпня 2013 року №27 обсяг поставки (без ПДВ) - 237500,00 грн., сума ПДВ - 47500,00 грн.

Одночасно позивачем подано до податкової декларації Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», в якому зазначалось про порушення ПП «Будівельний Транспортний Сервіс» вимог податкового законодавства - нереєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкова накладна від 13 серпня 2013 року №15 обсяг поставки (без ПДВ) - 58333,33 грн., сума ПДВ - 11666,67 грн.; податкова накладна від 14 серпня 2013 року №16 обсяг поставки (без ПДВ) - 83333,33 грн., сума ПДВ - 16666,67 грн.; податкова накладна від 15 серпня 2013 року №17 обсяг поставки (без ПДВ) - 116666,67 грн., сума ПДВ - 23333,33 грн.; податкова накладна від 16 серпня 2013 року №18 обсяг поставки (без ПДВ) - 116666,67 грн., сума ПДВ - 23333,33 грн.; податкова накладна від 19 серпня 2013 року №19 обсяг поставки (без ПДВ) - 41667,67 грн., сума ПДВ - 8333,33 грн.; податкова накладна від 20 серпня 2013 року №20 обсяг поставки (без ПДВ) - 125000,00 грн., сума ПДВ - 25000,00 грн.; податкова накладна від 22 серпня 2013 року №26 обсяг поставки (без ПДВ) - 20833,33 грн., сума ПДВ - 4166,67 грн.; податкова накладна від 28 серпня 2013 року №27 обсяг поставки (без ПДВ) - 210000,00 грн., сума ПДВ - 42000,00 грн.

07 квітня 2014 року позивачем від податкового органу було отримано запит №4138\10\22-09 «Про надання інформації», яким було запропоновано надати письмове пояснення щодо включення податкової накладної до податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року та повідомлено про те, що у декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року вказані не зареєстровані у ЄРПН податкові накладні, які отримані від ПП «Будівельний Транспортний Сервіс» за серпень 2013 року, а саме: податкова накладна від 28 серпня 2013 року №27 на загальну суму ПДВ 47500 грн.; податкова накладна від 16 серпня 2014 року №18 на загальну суму ПДВ 35000 грн.

14 квітня 2014 року позивачем на вищевказаний запит ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області надано відповідь №14/04-14, що в додатку 8 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року, в таблиці заявлено про порушення продавцем порядку заповнення та\або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в №4, податковій накладній №18 від 16 серпня 2013 року від ПП «Будівельний Транспортний Сервіс» ІПН 337947010139, помилково в обсязі поставки (без додатку на додану вартість) написана сума 116666,67 грн., а потрібно 175000,00 грн., сума податку на додану вартість 23333,33 грн., а потрібно 35000,00 грн. та №8, в податковій накладній №27 від 28 серпня 2013 року від ПП «Будівельний Транспортний Сервіс» ІПН 337947010139 помилково в обсязі поставки (без додатку на додану вартість) написана сума 210000,00 грн. а потрібно 237500,00 грн., сума податку на додану вартість 42000,00 грн., а потрібно 47500,00 грн. До вказаної відповіді позивачем долучено копії документів, а саме: додаток 8, копії податкових накладних №18 від 16 серпня 2013 року та №27 від 28 серпня 2013 року від ПП «Будівельний Транспортний Сервіс».

Як вбачається з акту перевірки від 12 серпня 2014 року №418/22-09/38275495, підставою для висновку відповідача щодо порушення позивачем п.201.10, п.201.6, п.201.1 ст.201, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України є те, що при проведенні аналізу формування податкового кредиту за серпень 2013 року встановлено, що ТОВ «Компанія БТС» до складу податкового кредиту серпня 2013 року включено податкові накладні на загальну суму ПДВ 82500,00 грн. ПДВ від постачальника ПП «Будівельно-транспортний сервіс», які не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, позивачем надано додаток 8 до декларації з ПДВ за серпень 2013 року «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», але заповнено з порушенням, а саме в гр.7 «Сума податку на додану вартість» невірно вказані суми податку по двох податкових накладних, що стало підставою для донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкові накладні, отримані ТОВ «Компанія БТС» від ПП «Будівельний Транспортний Сервіс», складені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року №1379, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не суперечать п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

При цьому, за відсутності факту реєстрації виконавцем послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період - серпень 2013 року подано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Надходження такої заяви із скаргою в силу п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України є підставою для проведення документальної позапланової перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією. Натомість, відповідачем не надано доказів щодо проведення документальної позапланової перевірки ПП «Будівельний Транспортний Сервіс» для з'ясування достовірності та повноти нарахування зобов'язань з податку по взаємовідносинам з позивачем, в акті перевірки позивача не зазначається жодних даних про проведення перевірки контрагента, що виписував податкові накладні, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо безпідставності та необґрунтованості тверджень відповідача щодо порушення позивачем п.201.10, п.201.6, п.201.1 ст.201, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його доводи, і всупереч ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірності винесеного ним податкового повідомлення-рішення від 02 вересня 2014 року №0002062209, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 02 березня 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.