Ухвала

від 26.02.2015 по справі 12/17-130-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"26" лютого 2015 р.Справа № 12/17-130-2011

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів-3"

до відповідача: підприємства "Орловський завод" у виді товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 85483 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

від позивача: Томашевський О.О., довіреність від 20.02.2015р.

від відповідача: не з'явився

від відділу ДВС Біляївського міськрайонного управління юстиції: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: розглядається скарга підприємства "Орловський завод" у виді товариства з обмеженою відповідальністю на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Олефір Сергія Володимировича в порядку ст.121-2 ГПК України.

30.01.2015р. відповідач звернувся до господарського суду Одеської області із скаргою (вх.№2-462/15) на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Олефір Сергія Володимировича в порядку ст.121-2 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.02.2015р. скарга підприємства "Орловський завод" у виді товариства з обмеженою відповідальністю була прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача (скаржника) скаргу не визнає та просить відмовити у її задоволенні в повному обсязі, з підстав викладених у письмових поясненнях.

Представник відповідача (скаржника) в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції.

Представник другого Біляївського міськрайонного управління юстиції в судові засідання, з розгляду скарги не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.02.2011р. позов товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів-3" задоволено, стягнуто з Підприємства „Орловський завод" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (67661, Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, код 05467062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод залізобетонних виробів - 3" (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19, код 32509291) 85483 грн. - попередньої оплати; 854,83 грн. - державного мита; 236 грн. - витрати на ІТЗ судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2011р. рішення господарського суду Одеської області від 25.02.11р. залишено - без змін.

На виконання рішення господарського суду Одеської області 25.02.2011р. судом 14.04.2011р. було видано відповідний наказ.

30.01.2015р. відповідач звернувся до господарського суду Одеської області із скаргою (вх.№2-462/15) на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Олефір Сергія Володимировича в порядку ст.121-2 ГПК України.

В обґрунтування поданої скарги позивач зазначає, що постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Олефір Сергієм Володимировичем від 06.10.2014р. було відкрито виконавче провадження №44989812 з виконання наказу господарського суду Одеської області від 14.04.2011р. у справі №12/17-130-2011, у зв'язку з чим на думку скаржника дана постанова винесена державним виконавцем з порушенням строку, встановленого ст.22, п.1 ст.24, п.1 ст.25, ст.26 Закону України "Про виконавче провадження".

На думку скаржника постанова головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Олефір С.В. від 06.10.2014р. було відкрито виконавче провадження №44989812 є незаконною, а дії щодо її винесення протиправними, що і стало підставою для відповідача, звернутись до суду із даною скаргою.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.19 названого закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України (п.1 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження").

Пунктом 2 ч.1 ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року,якщо інше не передбачено законом.

Приписами ст.23 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред'явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі

повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Згідно ч.1 ст.25 вказаного закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження , якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.2 цієї статті державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

У відповідності з п. 9.1, 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, тому відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Згідно ч.4 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як встановлено судом, позивач звернуся до відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції 04.05.2011р., що підтверджується постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Кольца О.О. про відкриття виконавчого провадження №26296003.

При цьому, судом встановлено, що держаним виконавцем відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Олефір С.В. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 20.05.2014р., де зазначено про виконавчий документ може бути пред'явлено для виконання в строк до 20.05.2015р.

Зі змісту постанови держаного виконавця відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Олефір С.В. про відкриття виконавчого провадження №44989812 від 06.10.2014р. вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів-3" звернулось до виконавця відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження 02.10.2014р., у зв'язку з чим, суд дійшов беззаперечного висновку, що постанова держаного виконавця відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Олефір С.В. про відкриття виконавчого провадження №44989812 від 06.10.2014р. є законною, та такою, що не підлягає скасуванню, а отже й підстави для зобов'язання держаного виконавця відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Олефір С.В. закрити виконавче провадження №44989812 у суду відсутні.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного скаргу підприємства "Орловський завод" у виді товариства з обмеженою відповідальністю на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Олефір Сергія Володимировича в порядку ст.121-2 ГПК України слід відхилити.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу підприємства "Орловський завод" у виді товариства з обмеженою відповідальністю на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Олефір Сергія Володимировича в порядку ст.121-2 ГПК України - відхилити.

Суддя О.В. Цісельський