Постанова

від 24.02.2015 по справі 813/8370/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 року м. Львів № 813/8370/14

17 год. 27 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Уралова В.А.;

відповідача: представник Холявка І.Я.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рундіст» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рундіст» (далі - ТОВ «Рундіст») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Городоцька ОДПІ), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000622208 від 15.09.2014 року у частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за контрактом від 04.09.2012 року №04/2012 між ТОВ «Рундіст» та «Gold. Patrycja Mydlarska» (Польща) у розмірі 4827,4 євро, що становить 50103,04 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Городоцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Рундіст» з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічних контрактах від 27.01.2014 року №2/2014, від 04.09.2012 року №04/2012, за результатами якої складено акт №367/22-08/20838604 від 05.09.2014 року. На підставі вказаного акту винесено спірне податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції (нараховано пеню) за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, 21081000 на суму 114066,00 грн. Стверджує, що податковий орган не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, та безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання, тому пеня у сфері ЗЕД, на її думку, не є податковим зобов'язанням. Вважає, що відповідач пропустив передбачений ст. 250 Господарського кодексу України строк для застосування санкцій (пені) в частині суми пені 50103,04 грн., а відтак просить суд визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

У попередньому судовому засіданні 03.02.2015 року Городоцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Львівській області в порядку ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України замінено правонаступником - Городоцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області.

Відповідач позов заперечив повністю, долучив письмові заперечення на позовну заяву (а.с. 114-115) та додаткові пояснення до заперечень (а.с. 151-152), в яких зазначив, що застосування санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі нарахування пені за порушення строків розрахунків, здійснено з урахування терміну давності, передбаченого п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України (1095 днів), оскільки дія ст. 250 Господарського кодексу України не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів. Щодо доводів позивача про відсутність у Городоцької ОДПІ повноважень стосовно нарахування пені, наголосив, що згідно ст. 4 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею. Водночас покликається на ст. 113 Податкового кодексу України, відповідно до якої штрафні (фінансові) санкції застосовуються також за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи, зокрема це стосується і контролю за порядком здійснення розрахунків в іноземній валюті. Наполягав на законності спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Посадовими особами Городоцької ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Рундіст» з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічних контрактах від 27.01.2014 року №2/2014, від 04.09.2012 року №04/2012, за наслідками якої складено акт перевірки №367/22-08/20838604 від 05.09.2014 року.

Відповідно до висновків вказаного акту встановлено наступні порушення, зокрема:

- ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994 року, із змінами і доповненнями, в частині ненадходження валютної виручки за експортовані товари за контрактом від 04.09.2012 року №04/2012, укладеним з «Gold. Patrycja Mydlarska» (Польща);

- ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994 року, із змінами і доповненнями, в частині несвоєчасного надходження товару за імпортним контрактом від 27.01.2014 року №2/2014 з «HASPAR ASANSOR SAN.VE TIC, LTD.STI.» (Туреччина);

- п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993 року, а саме: не подано «Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» станом на 01.04.2013 року та не задекларовано прострочену дебіторську заборгованість, яка виникла по розрахунках з нерезидентом «Gold. Patrycja Mydlarska» (Польща) по контракту від 02.12.2013 року №02-12/13 в сумі 2987,4 євро, а також станом на 01.07.2013 року, 01.10.2013 року 01.01.2014 року не задекларовано прострочену дебіторську заборгованість, яка виникла по розрахунках з нерезидентом «Gold. Patrycja Mydlarska» (Польща) по контракту від 04.09.2012 року №04/2012 в сумі 4827,4 євро.

15.09.2014 року на підставі вищенаведеного акту перевірки, Городоцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000622208 про нарахуванням суми грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, 21081000 у сумі 114066,00 грн.

ТОВ «Рундіст» подавалися скарги на спірне податкове повідомлення-рішення, за результатами яких податковим органом прийнято рішення про результати розгляду скарги №23707/10/13-01-10-08-05/1498 від 08.10.2014 року (а.с. 72-76) та рішення про результати розгляду повторної скарги №640116199-99-10-01-15 від 07.11.2014 року (а.с. 77-79), якими податкове повідомлення-рішення №0000622208 від 15.09.2014 року залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення у частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за контрактом від 04.09.2012 року №04/2012 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства.

Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 року №959-XII (далі - Закон України від 16.04.1991 року №959-XII) регулюються основні правові та організаційні засади здійснення зовнішньоекономічної діяльності в України.

Згідно ст. 1 Закону України від 16.04.1991 року №959-XII зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами; зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Так, між позивачем та фірмою «Gold. Patrycja Mydlarska» (Польща) укладено зовнішньоекономічний контракт №04/2012 від 04.09.2012 року та додаток №1 до нього від 09.01.2014 року про купівлю-продаж (далі - контракт, а.с. 17-21).

Відповідно п. 1.1. контракту Продавець продає, а Покупець купує обладнання, інструмент, витратні матеріали (воски, формувальну масу, складники для виробництва формувальної маси тощо), які застосовуються в ювелірній промисловості та поставляються на умовах FCA (м. Львів) (в редакції INCOTERMS-2010) в кількості та на умовах поставки, вказаних в рахунках та видаткових накладних-фактурах.

Так, згідно митної декларації №33087 від 25.09.2012 року (а.с. 31) ТОВ «Рундіст» було відвантажено ювелірну формувальну масу PULLS XL на загальну суму 6007,50 євро та митної декларації №1478 від 18.01.2013 року (а.с. 22) - кварц мелений і гіпс на загальну суму 1840,00 євро (отже, всього: 6847,50 євро).

Згідно п. 7.1. контракту оплата здійснюється Покупцем в євро протягом 90 днів з дати видачі рахунку Продавцем (видано рахунки-фактури №003 від 20.09.2012 року (а.с. 33) та №007 від 09.01.2013 року (а.с. 25)).

«Gold. Patrycja Mydlarska» (Польща) здійснено два платежі (згідно платіжних доручень №4847_67 від 03.12.2012 року (а.с. 39) та №4847_12 від 13.02.2013 року (а.с. 38)) на загальну суму 3020,10 євро.

Таким чином, при виконанні даного зовнішньоекономічного контракту від нерезидента «Gold. Patrycja Mydlarska» (Польща) валютна виручка у сумі 4827,40 євро в оплату за поставлений товар на валютний рахунок ТОВ «Рундіст» не надійшла, чим порушено вимоги ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР (далі - Закон України від 23.09.1994 року №185/94-ВР), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно ст. 37 Закону України від 16.04.1991 року №959-XII за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані спеціальні санкції, зокрема, накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України.

Частиною 1 ст. 4 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР визначено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Як вбачається з долученого до матеріалів справи розрахунку пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД ТОВ «Рундіст», граничними термінами надходження валютної виручки за експортовану частину товару були 24.03.2013 року (згідно митної декларації №33087 від 25.09.2012 року) та 18.04.2013 року (згідно митної декларації №1478 від 18.01.2013 року).

У судовому засіданні представник позивача визнала факт порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за контрактом, однак стверджувала про те, що на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем пропущено передбачений ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України (далі - ГК України) строк для застосування штрафних санкцій, оскільки порушення законодавства про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті є, на її думку, порушенням правил здійснення господарської діяльності та підпадає під дію ч. 1 ст. 238 ГК України, згідно якої за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Щодо таких доводів позивача, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Законом України від 02.12.2010 року № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» ст. 250 ГК України було доповнено частиною другою, згідно якої дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Отже, обмеження у строках застосування адміністративно-господарських санкцій не поширюються на штрафні санкції, що застосовуються податковими органами, відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовано фінансові санкції за порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» без врахування строків передбачених ч. 1 ст. 250 ГК України.

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПК України або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, зокрема, штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, нарахована податковим органом ТОВ «Рундіст» за актом перевірки №367/22-08/20838604 від 05.09.2014 року пеня відповідно до ст. 1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР та з урахуванням вимог ст. 4 цього Закону щодо існуючих обмежень загального порядку нарахування пені, є штрафною санкцією, а не адміністративно-господарським штрафом.

Виходячи з положень п. 19.1 ст. 19 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті (пп. 19 1 .1.4) та забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пп. 19 1 .1.34).

Зазначена норма кореспондується з приписами ч. 5 ст. 4 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР, відповідно до якої органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що з 01.01.2011 року (з моменту набрання чинності ПК України) пеня за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД, відповідальними за нарахування якої є податкові органи, має статус грошового зобов'язання, передбаченого ПК України.

Наведеним спростовуються доводи позивача стосовного того, що пеня у сфері ЗЕД не є податковим зобов'язанням.

Як вбачається з п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Оскільки відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято 15.09.2014 року за порушення, допущені позивачем в період з 24.03.2014 року, тобто протягом строку 1095 днів, відтак, податковим органом не порушено строк давності, визначений ст. 102 ПК України.

Щодо тверджень позивача про відсутність у Городоцької ОДПІ повноважень стосовно прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 58.2 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. «в» п. 2.1, 2.2 розділу ІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.12 року №1236, орган державної податкової служби визначає суму нарахування грошового зобов'язання та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби.

У випадках, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення, зокрема, за формою згідно з додатком 11 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (форма «У»).

Відтак, Городоцька ОДПІ, приймаючи податкове повідомлення-рішення №0000622208 від 15.09.2014 року, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник ТОВ «Рундіст» в обґрунтування позовних вимог також зазначила, що позивачем було вжито усіх необхідних заходів для повернення валютної виручки, зокрема, телефонним зв'язком та перепискою велися переговори з керівництвом і співзасновниками «Gold. Patrycja Mydlarska» (Польща), на адресу останнього було направлено претензію з вимогами сплати боргу за поставлений товар з урахуванням штрафних санкцій, передбачених контрактом, та подавались відповідні позови до Мостиського районного суду та Господарського суду Львівської області. Проте суд не бере такі доводи до уваги з огляду на те, що згідно п. 9.2 контракту у тому разі, коли сторони не можуть дійти згоди, всі спірні питання повинні бути вирішені через Арбітражний суд при ТПП України.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Позивач не надав належних та допустимих доказів протиправності дій відповідача при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми «У» №0000622208 від 15.09.2014 року при зверненні до суду за захистом своїх прав, а відтак не довів обґрунтованість та законність підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи пояснення позивача та заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що висновки, викладені в акті позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Рундіст» №367/22-08/20838604 від 05.09.2014 року, в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за контрактом від 04.09.2012 року №04/2012 відповідають нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтовані і не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до платіжного доручення №346 від 04.12.2014 року, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн., відтак решта несплаченої суми судового збору становить 1644,30 грн.

Керуючись ст.ст. 17-19, 70-72, 94, 160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рундіст» (вул. Полуботка, 5, м. Мостиська, Львівська область, 81300, код ЄДРПОУ 20838604) решту суми судового збору в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 02.03.2015 року.

Суддя Клименко О.М.