Ухвала

від 17.09.2015 по справі 813/8370/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року м. Львів Справа № 876/3492/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,

з участю секретаря - Андрушківа І.Я.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рундіст» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року по справі № 813/8370/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рундіст» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення у частині,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рундіст» (далі - ТзОВ «Рундіст») звернулось до суду з адміністративним позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Городоцька ОДПІ), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 15 вересня 2014 року № НОМЕР_1 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за контрактом від 04 вересня 2012 року № 04/2012, укладеним між ТзОВ «Рундіст» та «Gold. Patrycja Mydlarska» (Польща) у розмірі 4827,40 євро, що становить 50103,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувало посиланням на те, що відповідачем протиправно нараховано йому пеню по контракту від 04 вересня 2012 року № 04/2012, укладеному з «Gold. Patrycja Mydlarska» (Польща), за експортований товар, оскільки ним вживаються заходи для повернення валютної виручки. Крім цього, вказувало на сплив строків для застосування до нього штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, а також на відсутність у податкового органу господарської компетенції на застосування до нього адміністративно-господарських санкцій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Позивач оскаржив вказану постанову суду в апеляційному порядку, посилаючись на те, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов і повернути з бюджету сплачені грошові зобов'язання в сумі 50103,13 грн.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на обставинами, викладені в позовній заяві, а також на те, що суд першої інстанції не врахував, що безпідставне нарахування спірних штрафних санкцій за відсутності будь-якої податкової заборгованості перед бюджетом призведе до припинення господарської діяльності товариства.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча позивача належним чином було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, ним подано клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його представника у відпустці, однак, до такого клопотання не надано жодних доказів в підтвердження зазначених обставин, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі акта перевірки від 05 вересня 2014 року № 367/22-08/20838604, складеного за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Рундіст» з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічних контрактах від 27 січня 2014 року № 2/2014, від 04 вересня 2012 року № 04/2012, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 вересня 2014 року № НОМЕР_1, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 114066,00 грн.

Підставою для нарахування позивачу пені в розмірі 50103,04 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, з чим позивач не погоджується, слугували висновки відповідача про порушення позивачем вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у зв'язку з ненадходженням валютної виручки на суму 4827,40 євро за експортовані товари за контрактом від 04 вересня 2012 року № 04/2012, укладеним між ТзОВ «Рундіст» та «Gold. Patrycja Mydlarska» (Польща).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за контрактом та в межах строку давності, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України, що свідчить про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній частині.

Суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» за порушення цього або пов'язаних з ним законів України на суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути накладені штрафи у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Як видно з матеріалів справи, 04 вересня 2012 року між позивачем як продавцем та фірмою «Gold. Patrycja Mydlarska» (Польща) як покупцем укладено зовнішньоекономічний контракт № 04/2012 про купівлю-продаж обладнання, інструменту, витратних матеріалів (воски, формувальну масу, складники для виробництва формувальної маси тощо), які застосовуються в ювелірній промисловості та поставляються на умовах FCA (м. Львів) (в редакції INCOTERMS-2010) в кількості та на умовах поставки, вказаних в рахунках та видаткових накладних-фактурах. За даним контрактом оплата здійснюється покупцем в євро протягом 90 днів з дати видачі рахунку продавцем.

Згідно з митною декларацією від 25 вересня 2012 року № 33087 позивачем було відвантажено ювелірну формувальну масу PULLS XL на загальну суму 6007,50 євро та згідно з митною декларацією від 18 січня 2013 року № 1478 - кварц мелений і гіпс на загальну суму 1840,00 євро.

На вказані суми відвантаженого товару позивачем видано рахунки-фактури від 20 вересня 2012 року № 003 та від 09 січня 2013 року № 007.

У встановлений строк оплати товару «Gold. Patrycja Mydlarska» (Польща) здійснено платежі на суму 3020,10 євро. Валютна виручка на суму 4827,40 євро за поставлений товар на валютний рахунок ТзОВ «Рундіст» на виконання зовнішньоекономічного контракту від зазначеного нерезидента не надійшла.

Вказані обставини свідчать про порушення позивачем термінів розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності.

Суд вважає безпідставними посилання позивача на вжиття ним заходів щодо повернення валютної виручки в обґрунтування протиправності нарахування йому пені оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки ним не надано доказів в підтвердження прийняття судом до розгляду та задоволення його позовної заяви про стягнення з «Gold. Patrycja Mydlarska» (Польща) заборгованості, а згідно з вимогами статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлені строки розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності зупиняються та пеня за їх порушення не сплачується у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, однак, у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду вказані строки поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

Щодо строків нарахування позивачу контролюючим органом пені, то судом першої інстанції цілком вірно зазначено, що в силу приписів підпункту 7 пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» статтю 250 Господарського кодексу України доповнено частиною другою в наступній редакції: «Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи».

Таким чином, строки застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачені частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України, не підлягають застосуванню при накладенні штрафних санкцій податковими органами.

Згідно з пунктом 110.1 статті 110 Податкового кодексу України платники податків податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 19.1 статті 19 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених Податковим кодексом України або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відтак, суд першої інстанції вірно зазначив, що пеня за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, відповідальними за нарахування якої є податкові органи, має статус грошового зобов'язання, передбаченого Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Так, граничний термін надходження валютної виручки за товар відвантажений згідно з митною декларацією від 25 вересня 2012 року № 33087 сплив 24 березня 2013 року, а за товар, відвантажений згідно з митною декларацією від 18 січня 2013 року № 1478 - 18 квітня 2013 року, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте Городоцькою ОДПІ 15 вересня 2014 року в межах строку визначеного пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про правомірність нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за контрактом від 04 вересня 2012 року № 04/2012 в розмірі 50103,04 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рундіст» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року по справі № 813/8370/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: А.І. Рибачук

Судді В.М. Багрій

ОСОБА_2

Повний текст ухвали виготовлено 22 вересня 2015 року.