Ухвала

від 02.03.2015 по справі 809/1382/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 р. Справа № 876/9905/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року у справі за позовом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000482201 від 24.04.2013 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

30.04.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000482201 від 24.04.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що виявлена в ході перевірки готівка у касі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області у сумі 8 250,43 грн. використовувалась для відряджень, а тому відповідно до вимог підпункту «в» пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, зареєстрованого Міністерством юстиції України №40/10320 від 13.01.2005 року, граничні обмеження суми готівкового розрахунку позивача з іншим підприємством (підприємцем) не поширюються на використання коштів, виданих на відрядження.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача від 24.04.2013 року прийняті з порушенням основних принципів адміністративного процесу та засад діяльності суб'єктів владних повноважень, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, вимог чинного законодавства, що є підставою для вчинення його протиправним і скасування.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що як вбачається з Акту перевірки від 15.04.2013 року за № 3121/22-1/05523990, кошти у сумі 8 250,43 грн. знаходилися у касі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області впродовж двох робочих днів, включаючи і позаробочий час, за відсутності встановленого ліміту залишку готівки в касі.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що з 02.04.2013 року по 08.04.2013 року посадовими особами ДПІ у м. Івано-Франківську на підставі направлення ДПІ у м. Івано-Франківську від 01.04.2013 року № 00000710, відповідно до підпункту 78.1.7 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та наказу ДПІ у м. Івано-Франківську від 01.04.2013 року № 721, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 05523990) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року, за результатами якої складено Акт за № 3121/22-1/05523990 від 15.04.2013 року.

У даному Акті зафіксовано порушення позивачем пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі у сумі 8 250,43 грн..

ДПІ у м. Івано-Франківську на підставі вищевказаного Акту перевірки, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» винесено податкове повідомлення-рішення № 0000482201 від 24.04.2013 року, згідно якого позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 16 500,86 грн..

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою врегульовано Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого Міністерством юстиції України № 40/10320 від 13.01.2005 року.

Пунктом 1.2 цього Положення визначено, що підприємства - юридичні особи (крім банків) незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (їх відокремлені підрозділи), що є учасниками відносин у сфері господарювання, зокрема суб'єкти господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також інші суб'єкти господарювання, органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно пункту 2.1 вказаного Положення підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.

Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (пункт 2.2 Положення).

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів (пункт 2.6 Положення).

Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів) (пункт 4.2 Положення).

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні визначено, що касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.

Згідно пункту 2.8 цього Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час (пункт 1.2 Положення).

Відповідно до пункту 2.11 вказаного Положення, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

З Акту перевірки від 15.04.2013 року за № 3121/22-1/05523990 вбачається, що Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області ліміт залишку готівки у касі не встановлювався. Дана обставина також не заперечувалася представником позивача у судовому засіданні, а тому у відповідності до вимог частини 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказування не потребує.

Водночас, за результатами перевірки касової книги позивача та прихідних і розхідних касових ордерів за період, охоплений перевіркою, посадовими особами відповідача встановлено понадлімітний залишок готівки у касі у сумі 8 250,43 грн..

Колегія суддів зазначає, що позивачем факт наявності готівки у сумі 8 250,43 грн. у касі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області впродовж двох робочих днів теж не заперечувався.

Абзацом 2 частини 1 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що відповідачем на підставі Акту перевірки від 15.04.2013 року за № 3121/22-1/05523990 та з урахуванням вимог статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» правомірно застосовано до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області згідно податкового повідомлення-рішення № 0000482201 від 24.04.2013 року фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 16 500,86 грн. (8 250,43 грн.* 2) за перевищення встановленого ліміту залишку готівки у касі.

Посилання представника позивача не те, що кошти у сумі 8 250,43 грн. використовувалися позивачем на відрядження, а відтак з урахуванням вимог підпункту «в» пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні граничні обмеження суми готівкового розрахунку позивача з іншим підприємством (підприємцем) не поширюються на використання коштів, виданих на відрядження, суд не приймає до уваги, оскільки як було встановлено у судовому засіданні та вбачається з акту перевірки від 15.04.2013 року за № 3121/22-1/05523990, кошти у сумі 8 250,43 грн. знаходилися у касі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області впродовж двох робочих днів, включаючи і позаробочий час, за відсутності встановленого ліміту залишку готівки в касі.

Згідно частини 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

За змістом статті 2 цього Кодексу учасниками відносин у сфері господарювання є , зокрема, суб'єкти господарювання, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

Частиною 1 статті 4 Господарського кодексу України встановлено, що не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що у спірних правовідносинах ДПІ у м. Івано-Франківську не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання - Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області, а є контролюючим органом, який здійснює владні управлінські функції по відношенню до позивача.

Так, з Акту перевірки від 15.04.2013 року за № 3121/22-1/05523990 вбачається, що посадовими особами ДПІ у м. Івано-Франківську документальну позапланову виїзну перевірку позивача проведено відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 органом ст..76 ПК України.

Так, статті 78 Податкового кодексу України, яким встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Статтею 2 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Таким чином, суд зазначає, що ДПІ у м. Івано-Франківську, як контролюючий орган, є відповідальною особою, на яку чинним законодавством, у даному випадку Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», покладено обов'язок застосовувати до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу (юридичних осіб всіх форм власності, фізичних осіб - громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності) штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки.

За таких обставин, застосований до позивача згідно податкового повідомлення-рішення № 0000482201 від 24.04.2013 року штраф у сумі 16 500,86 грн. за перевищення встановленого ліміту залишку готівки у касі не є адміністративно-господарською санкцією (адміністративного-господарським штрафом) у розумінні норм Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року у справі №809/1382/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний