Постанова

від 19.02.2015 по справі 804/17844/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 р. Справа № 804/17844/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.

за участю:

представника позивача Нагорної Н.О.,

представника відповідача Донцова Є.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД НОРДЕН», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпульс» (надалі - Позивач або ТОВ «Імпульс») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області (надалі - Відповідач або ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0006242201 від 17.07.2014р., яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 130500, 00 грн..

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає висновки перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, хибними, такими, що не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення, - протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Надав до суду заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено, що перевірка позивача проведена правомірно, а оскаржуване позивачем рішення винесене в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України, у задоволенні позову просив відмовити.

Ухвалою суду від 20 листопада 2014 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД НОРДЕН» (далі - третя особа або ТОВ «ТД НОРДЕН»). Зазначене підприємство, належним чином повідомлене про дату, час та місце судового рощгляду, у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечило, причини неявки суду не повідомило.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає можливим розглядати справу без її участі за наявними у ній доказами.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Імпульс» (код за ЄДРПОУ 30012738) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «ТД НОРДЕН» (контрагент - постачальник, код ЄДРПОУ 38918870) за січень 2014 року та їх подальшої реалізації та повноти відображення в обліку, про що складено акт від 26.06.2014 року №4506/22-01/30012738.

За результатами перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дпіпропетровська прийнято податкове повідомления-рішення №0006242201 від 17.07.2014р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Імпульс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 130500 гривень, з яких 104400 грн. - розмір основного платежу та 26100 грн. - розмір штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Не погоджуючись з Актом та винесеним на його підставі податковим повідомленням-рішенням, Позивач звернувся до Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області з відповідною скаргою.

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було проведена позапланова перевірка по наведеній вище скарзі підприємства, за результатами якої складено акт №6480/12-01/30012738 від 04.09.14р.. Зазначеним актом підтверджено висновки попередньої перевірки.

Рішенням про результати розгляду скарги Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області № 5594/10/04-36-10-08-09 від 13.08.2014 р. у задоволені скарги платника податків відмовлено.

Отримавши відповідь Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області, Позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України з відповідною скаргою на Акт Відповідача та податкове повідомлення-рішення, а також Рішення про результати розгляду скарги Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області. Проте, Рішенням про результати розгляду повторної скарги № 5049/6/99-99-10-01-15 від 14.10.2014 р. Міністерство доходів і зборів України у задоволенні скарги платника податків відмовило. Обґрунтування рішень про розгляд скарги податкових органів дублюють висновки Акту Відповідача.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Як свідчать обставини справи (акт перевірки), у періоді, що перевірявся, ТОВ «Імпульс» здійснювались взаємовідносини з ТОВ «ТД НОРДЕН» (постачальник) на підставі договору від 27.11.2013 №2711/1 постачання сировини (масла соняшникового). При цьому в 2.2 цього договору, товар поставляється узгодженими партіями, що обумовлюється в додаткових угодах до цього договору. Додатковою угодою №3 до договору поставки №2711/1 від 27.11.2013р. було внесено зміни до предмету договору, який доповнено поставкою водорозчинного лаку.

За умовами поставки доставка товару здійснюється за рахунок покупця шляхом наливу в автоцистерни Покупця. ТОВ «Імпульс» було придбано у ТОВ "ТД Норден Груп" водорозчинний лак, а саме:

1. За видатковою накладною №2701 від 27.01.2014р. водорозчинний лак у кількості 10 000 кг на загальну суму з ПДВ 313200 грн. Товар отримано по довіреності №1113 від 27.01.2014р. ОСОБА_5

2. За видатковою накладною №3001 від 30.01.2014р. водорозчинний лак у кількості 10 000 кг на загальну суму з ПДВ 313200 грн. Товар отримано по довіреності №1113 від 27.01.2014р. ОСОБА_5

Товар доставлявся за рахунок ТОВ «Імпульс» на підставі товарно-транспортної накладної №2701 від 27.01.2014р. та №3001 від 30.01.2014р. перевізником ФОП ОСОБА_6

Відпуск товару здійснювався безпосередньо директором ТОВ ТД Норден Груп» Савченко Д.В., який має здійснювати будь-які дії від імені підприємства без довіреності, що зазначено у витягу з ЄДРПОУ № АД 245757 від 04.06.2014р.

На суму вартості відвантаженого товару виписано податкові накладні № 291 від 30.01.2014р. на суму ПДВ 52200,00 грн. та №191 від 27.01.2014р., які належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (витяг №2145838 від 02.07.2014р. та №2145919 від 02.07.2014р.).

В січні 2014 року ТОВ «Імпульс» здійснило оплату на ТОВ «ТД «НОРДЕН ГРУП» відповідно платіжного доручення від 27.01.2014 року №5, що підтверджено актом позапланової перевірки.

Придбаний водорозчинний лак в повному обсязі використаний в господарській діяльності ТОВ «Імпульс», а саме під час виробництва фарб, лаків і подібної продукції.

Актом позапланової перевірки №6480/12-01/30012738 віл 04.09.2014р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Імпульс» (код ЄДРПОУ 30012738) з питань, що стали предметом оскарження» зафіксовано, що придбаний водорозчинний лак оприбутковано в повному обсязі відповідно до прибуткових накладних .

Відповідно до актів перевірки в ході перевірок посадовими особами відповідача зроблено висновок, що операції з придбання товарно-матеріальних цінностей не мали реального товарного характеру. Так, актом перевірки зафіксовано, що на момент перевірки підприємством не надано первинних документів щодо затвердження стосунків з перевізником (договору, рахунків, актів виконаних робіт тощо). Крім того, в наданих товарино-транспортних накладних не вказано адреси пунктів навантаження та розвантаження.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача та зазначає, що позивачем як під час перевірки, так і в судовому розгляді, було надано всю первинну документацію підприємства на підтвердження реальності оскаржуваної угоди: договір поставки та додаткова угода до нього, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні ,акти виконаних робіт з перевізником.

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального вчинення правочинів з придбання товарів, зазначених у видаткових та податкових накладних, і повністю спростовують висновок відповідача щодо нереальності спірного правочину.

Натомість відповідач під час розгляду справи не навів суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковість, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача, що до перевірки не надано первинних документів щодо затвердження стосунків з перевізником (договору, рахунків, актів виконаних робіт тощо); надані до перевірки товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам сповнення первинних документів, що встановлені чинним законодавством України.

Так, жодним нормативним актом чинного законодавства України відповідачеві не надано право визначати реальність господарських операцій в залежності від оформлення транспортного документа. Відсутність документів, що засвідчують транспортування товару від контрагента до позивача або неповне їх заповнення дає підстави лише вважати про можливе порушення законодавства про автомобільний транспорт, а не податкового законодавства.

Таким чином, відсутність, неповне або неналежне заповнення товарно-транспортних накладних за операціями з окремими контрагентами не свідчить про відсутність фактичної поставки товарів за цими операціями, оскільки перевезення товарів не завжди передбачає обов'язкове оформлення товарно-транспортних накладних.

Разом з тим, позивачем надано інші первинні документи, що повно і належним чином підтверджують факт реального здійснення господарської операції з постачання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Судом також критично оцінюються посилання відповідача на акт від 31.03.2014 № 464/04-62-22-3/38918870 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «НОРДЕН ГРУП» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року», яким зафіксовано неможливість підтвердити реальність проведених господарських відносин із покупцями за січень 2014 року.

Так, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232 (далі - Порядку), зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання щодо здійснення операцій, з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 № 236 (далі - Наказ №236), у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

За змістом вказаних вище норм права зустрічна звірка може бути проведена податковим органом у разі наявності у його розпорядженні первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, адже за своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється з метою документального підтвердження господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Таким чином, відсутність у розпорядженні податкового органу первинних документів бухгалтерського обліку однозначно унеможливлює проведення зустрічної звірки та відповідно формування будь-яких висновків, крім висновку про неможливість проведення такої зустрічної звірки.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження або не підтвердження господарських відносин між платниками податків, оскільки додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, в якому не передбачено необхідність робити висновок щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій.

Отже, податковий орган не мав визначених законом підстав для формування в акті від 31.03.2014 № 464/04-62-22-3/38918870 вищезазначених висновків, але мав підстави на складання даного акту та засвідчення у ньому факту неможливості проведення зустрічних звірок.

Також суд вважає безпідставним оцінювати правовідносини між позивачем та контрагентом на підставі допущеного контрагентом позивача порушення податкового законодавства, оскільки платник податків не несе і не може нести відповідальності за іншого платника, навіть, якщо вони перебували між собою у господарських взаємовідносинах.

Такі висновки органу ДПС прямо суперечать практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права. Зокрема, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ст.ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Оцінюючи дані факти, суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам) та поясненням позивача, а також враховує, що про реальність господарських операцій позивача з контрагентами свідчить той факт, що отримані від зазначеного контрагенту товари були реально обліковані підприємством. Достовірних фактів, які б викликали сумнів в реальності наданих послуг, у суду немає.по господарським операціям з

Таким чином, доводи відповідача в акті перевірки про завищення позивачем податкового кредиту, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Зазначене в сукупності свідчить про необґрунтованість висновків відповідача щодо нереальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «ТД «НОРДЕН ГРУП» у січні 2014 року, завищення податкового кредиту по господарським операціям з цим контрагентом, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 104400 грн.

Отже, суд вважає висновки в акті перевірки про нереальність правочинів необґрунтованими, оскільки вони не підтверджені належними доказами.

Виходячи із системного аналізу зазначених положень податкового законодавства, обставин справи, пояснень сторін суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення №0006242201 від 17.07.2014 року.

Суд також зазначає, що частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи Міністерства доходів і зборів) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність прийнятих рішень належним чином не довів.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 261 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути зазначену суму з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс».

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД НОРДЕН», - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0006242201 від 17.07.2014р. за платежем податок на додану вартість на загальну суму 130500, 00 грн., а саме: за основним платежем 104 400 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 26 100 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» ( код ЄДРПОУ 300127387) судовий збір у розмірі 261, 00 грн. (двісті шістдесят одну гривню 00 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 02 березня 2015 року

Суддя Д.О. Власенко