Рішення

від 24.02.2015 по справі 910/874/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2015Справа №910/874/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія

"Укрбудінвест";

до Фізичної особи-підприємця Степанова Олександра Вікторовича;

про стягнення 144 142,26 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Манзенюк В. Ю., представник,довіреність № б/н від 28.11.2014 р.;

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 98 210,74 грн. боргу за невиконання грошового зобов'язання, 9 547,22 грн. інфляційної складової боргу, 1 518,75 грн. трьох відсотків річних, 34 865,55 грн. пені, а також 2 882,85 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року порушено провадження у справі № 910/874/15-г, розгляд справи призначено на 10.02.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2015 відкладено розгляд справи до 24.02.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача.

У судовому засіданні 24.02.2015 р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 82 515,54 грн. основного боргу, 9 547,22 грн. інфляційних втрат, 1 518, 75 грн. трьох процентів річних та 2 882, 85 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.п. 3.10., 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Приймаючи до уваги, що вищевказана заява про зменшення позовних вимог не суперечить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду, у зв'язку з чим спір у даній справі вирішується виходячи з нової ціни позову.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленням, яке повернулося на адресу суду і підтверджує факт направлення ухвали господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Укрбудінвест" (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Степановим Олександром Вікторовичем (орендар) 02.09.2013 року було укладено договір суборенди нежилих приміщень № 19/09-13 (далі-договір), за умовами якого орендодавець передає орендарю в тимчасове платне користування (суборенду) нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Героїв Космосу, 2-6, площею 344 метрів квадратних разом, згідно актів приймання-передавання приміщень.

До вищезазначеного договору сторонами вносилися зміни відносно площі орендованих приміщень та розміру орендної плати.

Додатком до договору від 31.12.2013 р., сторонами було змінено площу орендованих приміщень та розмір орендної плати. Площа орендованих приміщень у відповідності до Додаткової угоди від 31.12.2013 р. склала 132,3 кв. м., а загальна сума щомісячної орендної плати визначена в розмірі 10 000,00 грн.

Також, додатком до договору від 31.12. 2013 року сторонами було погоджено, що з 01.02.2014 року площу орендованих приміщень буде збільшено до 344 кв.м та починаючи з 01.04.2014 року буде збільшено орендну плату до 87,21 грн. за метр квадратний включаючи ПДВ 20%.

Крім того, у відповідності до зазначеного вище додатку до договору від 31.12.2013 року починаючи з 01 квітня 2012 року загальна сума щомісячної орендної плати, яку повинен сплатити відповідач склала 30 000,24 грн.

01.05.2014 року договір № 19/09-13 від 02.09.2013 р. було змінено ще одним додатком до договору, відповідно до якого сторонами було уточнено площу приміщень, переданих в оренду відповідачу та скориговано розмір орендної плати. Відповідно до додатку до договору від 01.05.2014 року на період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року площа орендованих приміщень становитиме 223,8 кв.м, а вартість 19 511,25 грн. відповідно.

Відповідно до п. 2.3. договору, орендна плата для використання площі нараховується з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання приміщення та сплачується незалежно від їх фактичного використання та результатів фінансово-господарської діяльності орендаря. Оплата за оренду проводиться наступним чином:

- орендна плата за перший місяць сплачується протягом 7 днів з дати підписання договору згідно виставленого рахунку;

- оредна плата за останній місяць сплачується протягом 20 жовтня та 5 листопада

2013 року по 15 000,00 грн. згідно виставленого рахунку, включаючи ПДВ

20%;

- оплата за другий та наступні місяці підлягає сплаті до 15 числа місяця, за який вона

сплачується.

Згідно п. 3.2 договору, орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі перерахувати орендну плату на рахунок орендодавця.

Позивач обґрунтовуючи свої вимоги вказує на те, що відповідач в порушення взятого на себе грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість за орендне користування приміщеннями в розмірі 82 515,54 грн.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором найму, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 2.3. договору оренди строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за договором на момент розгляду справи настав.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів на користь позивача в розмірі 82 515,54 грн. на підставі договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення суду не надано. Натомість, у матеріалах справи міститься акт звіряння взаємних розрахунків, підписаний та скріплений печатками обох сторін, за яким відповідач визнає заборгованість перед позивачем станом на 01.02.2015 р. в розмірі 82 515,54 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Укрбудінвест" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Степанова Олександра Вікторовича основної заборгованості у розмірі 82 515,54 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором, позивачем нараховано відповідачу 3 % річних на загальну суму 1 518,75 грн. та 9 547,22 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, позивачем були правомірно нараховані 3 % річних та інфляційні втрати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства про порядок і строки нарахування, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % в розмірі 1 518,75 грн. та 9 547, 22 грн. інфляційних втрат, підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Укрбудінвест" є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Судові витрати, згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Степанова Олександра Вікторовича (інд. 02097, м. Київ, вул. Милославська, 35, кв. 67; ідент. номер 2780010679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Укрбудінвест" (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 15, оф. 6; код ЄДРПОУ 34981555) основну заборгованість в розмірі 82 515 (вісімдесят дві тисячі п'ятсот п'ятнадцять) грн. 54 коп., 3 % річних в сумі 1 518 (одна тисяча п'ятсот вісімнадцять) грн. 75 коп., інфляційні втрати в розмірі 9 547 (дев'ять тисяч п'ятсот сорок сім) грн. 22 коп. та судовий збір в розмірі 2 882 (дві тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн. 85 коп. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 27.02.2015 р.