Постанова

від 26.02.2015 по справі 910/18658/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2015 р. Справа№ 910/18658/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Корсакової Г.В.

За участю представників:

від позивача: Соколовська Я.В. - за дов.

від відповідача: Смірнов Д.В. - керівник

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Київліфтсервіс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2014

у справі № 910/18658/13 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»

до Приватного підприємства «Київліфтсервіс»

про стягнення 52 793, 70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Київліфтсервіс» (далі, відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 290 271,37 грн., з яких заборгованість за основним зобов'язанням у сумі 76 030,39 грн., по відсотках за користування кредитом в сумі 102 674,57 грн. за період з 27.03.2008 по 04.07.2013, по підвищених відсотках в сумі 111 566,41 грн. за період з 27.03.2008 по 04.07.2013.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов Кредитного договору № BL2954 від 27.03.2008 в частині своєчасного повернення суми кредиту та сплати відсотків, внаслідок чого у Приватного підприємства «Київліфтсервіс» утворилась зазначена заборгованість.

У зв'язку з тим, що під час розгляду справи з'ясувалось, що 10.02.2010 Дарницьким районним судом міста Києва було видано судовий наказ про стягнення зі Смірнова Дмитра Вікторовича (директора Приватного підприємства «Київліфтсервіс») заборгованості за Кредитним договором № BL2954 від 27.03.2008 у розмірі 76 030,39 грн., заборгованості по процентам 30 234,51 грн. та заборгованості по підвищеним процентам у розмірі 25 976,32 грн., позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог від 06.02.2014 (том 1, а.с. 170-171), у якій просив стягнути з Приватного підприємства «Київліфтсервіс» заборгованість за Кредитним договором № BL2954 від 27.03.2008 з підвищених відсотків за користування кредитними коштами за період з 10.02.2010 по 25.12.2013 у розмірі 52 793, 70 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 у справі № 910/18658/13 провадження за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до Приватного підприємства «Київліфтсервіс» про стягнення 52 793, 70 грн. в частині стягнення з Приватного підприємства «Київліфтсервіс» заборгованості за підвищеною відсотковою ставкою в сумі 460,31 грн. припинено.

Позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до Приватного підприємства «Київліфтсервіс» про стягнення заборгованості в розмірі 52 333, 39 грн. задоволено.

Присуджено до стягнення з Приватного підприємства «Київліфтсервіс» на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» суму заборгованості за підвищеною відсотковою ставкою в розмірі 52 333, 39 грн.

Присуджено до стягнення з Приватного підприємства «Київліфтсервіс» на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 805, 43 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач порушив умови кредитного договору та не сплатив кредитні кошти протягом періоду перших чотирнадцяти днів, а тому банк правомірно нарахував йому заборгованість по підвищеним відсоткам в сумі 52 793,70 грн. за період з 10.02.2010 по 25.12.2013. Сума у розмірі 460,31 грн. була погашена відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції, а тому провадження у цій частині було припинено, а стягненню підлягає 52 333, 39 грн. (52 793,70 грн. - 460,31 грн.).

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство «Київліфтсервіс» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 року у справі № 910/18658/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерному товариству «Універсал Банк» у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Приватного підприємства «Київліфтсервіс» заборгованості в розмірі 52 333, 39 грн. та судового збору у розмірі 5 805, 43 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що 24.11.2011 сторонами було укладено угоду (пропозицію) про реструктуризацію боргу за кредитним договором, якою встановлено, що у разі оплати відповідачем 79 344,73 грн. у строк до 01.11.2014 на користь позивача, решта заборгованості за кредитним договором буде вважатись врегульованою. Скаржник наголосив на тому, що він справно здійснював платежі згідно вказаної угоди та станом на дату судового розгляду справи судом першої інстанції сума несплаченої заборгованості складала 25 004,73 грн., що підтверджується довідкою ПАТ «Універсал Банк» від 09.12.2014 № 013/571. Наведені обставини за переконанням апелянта є підставою для скасування рішення суду та відмови у задоволенні позову.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного підприємства «Київліфтсервіс» у справі № 910/18658/13 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 17.02.2015.

16.02.2015 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 у справі № 910/18658/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Київліфтсервіс» - без задоволення. У відзиві позивач зазначає, що пропозиція по врегулюванню заборгованості, яку було надано відповідачу у листопаді 2011 року не є додатком до Кредитного договору № BL2954 від 27.03.2008, не зупиняє дію Кредитного договору № BL2954 від 27.03.2008, зокрема, й в частині нарахування відсотків за користування кредитними коштами, а лише встановлює волю банку щодо врегулювання проблемної заборгованості позичальника, в тому числі і шляхом часткового прощення боргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 розгляд справи було відкладено на 26.02.2015.

25.02.2015 позивач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду копію заяви ПАТ «Універсал Банк» про видачу судового наказу від 20.01.2010 з доданим до неї розрахунком суми заборгованості за кредитом, з якою він звертався до Дарницького районного суду міста Києва до Смірнова Дмитра Вікторовича, а також розрахунок суми заборгованості за кредитом ПП «Київліфтсервіс» за період, який не враховувався при розгляді справи у Дарницькому районному суді міста Києва.

У зв'язку із перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 вирішено здійснити розгляд справи № 910/18658/13 у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Корсакова Г.В.

Представник позивача у судових засіданнях проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судових засіданнях підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на неї, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу відповідача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з огляду на наступне:

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як підтверджується матеріалами справи, 27.03.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (Банк) та відповідачем - Приватним підприємством «Київліфтсервіс» (позичальник) в особі керівника Смірнова Дмитра Вікторовича був укладений Кредитний договір № ВL2954 (далі, Кредитний договір) (том 1, а.с. 6-12), згідно пункту 1.1. якого банк зобов'язується встановити позичальнику ліміт кредитної лінії в межах суми 77 000,00 грн., а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти, надані в межах ліміту кредитної лінії, та сплатити плату за користування кредитною лінією в порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі.

Відповідно до пункту 1.2.2. Кредитного договору банк встановлює позичальнику ліміт кредитної лінії на строк 12 місяців, починаючи з місяця встановлення такого ліміту, при цьому позичальник повинен повернути всю суму кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії, не пізніше 28.02.2009.

У пункті 1.2.3. Кредитного договору сторони погодили, що погашення грошових зобов'язань позичальника за цим договором повинно здійснюватись наступним чином:

- другого робочого дня кожного поточного місяця (починаючи з місяця, що слідує за місяцем встановлення ліміту кредитної лінії) позичальником має бути сплачена сума мінімального платежу відповідно до умов цього Договору;

- всі вищевказані грошові зобов'язання позичальника сплачуються шляхом перерахування/переказу сум існуючих грошових зобов'язань позичальника на рахунки Банку, вказані у Додатку №2 до договору.

За користування кредитними коштами, наданими у межах ліміту кредитної лінії та строку кредитування, визначених цим договором, встановлюється процентна ставка в розмірі 29 % річних (базова процентна ставка) (пункт 1.5.1. Кредитного договору).

Згідно пункту 1.5.2. Кредитного договору за користування кредитними коштами понад строк кредитування та/або терміни погашення, встановлені цим договором, процентна ставка встановлюється в розмірі 34 % річних (підвищена процентна ставка). Якщо сплата суми простроченої заборгованості не була здійснена протягом перших чотирнадцяти календарних днів місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами, то на суму простроченої заборгованості нараховується підвищена процентна ставка.

Строк дії даного договору встановлюється з дня укладання цього договору (підписання обома сторонами) до повного погашення суми зобов'язань позичальника за цим договором (пункт 7.7. Кредитного договору).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач у визначений Кредитним договором строк не виконав свої зобов'язання, а саме - не повернув кредит та не сплатив нараховані проценти за користування кредитними коштами.

У зв'язку із зазначеним, Банк у порядку, визначеному розділом ІІ Цивільного процесуального кодексу України, звернувся до Дарницького районного суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи Смірнова Дмитра Вікторовича заборгованості за Кредитом договором № BL 2954 від 27.03.2008 у розмірі 76 030,39 грн., заборгованості по процентах у розмірі 30 234,51 грн. та заборгованості по підвищених відсотках - 25 976,32 грн.

Судовим наказом Дарницького районного суду міста Києва № 2н-84/10 від 10.02.2010 (том 1, а.с. 81) заборгованість за Кредитним договором № BL 2954 від 27.03.2008 була стягнута зі Смірнова Д.В., в сумі 132 887,37 грн., з яких 76 030,39 грн. - кредитні кошти, заборгованість по процентах - 30 234,51 грн., заборгованість по підвищених процентах - 25 976,32 грн. за період з 27.03.2008 по 16.12.2009.

Вказаний судовий наказ ні боржником, ні стягувачем не оскаржувався та є чинним. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 3 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

04.11.2010 постановою Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 22362001 по примусовому виконанню зазначеного наказу Дарницького районного суду міста Києва від 10.02.2010 № 2н-84.

Натомість, 26.09.2013 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із даним позовом до ПП «Київліфтсервіс» про стягнення з останнього заборгованості за тим же Кредитним договором № BL 2954 від 27.03.2008 у сумі 290 271,37 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що Смірнов Дмитро Вікторович є керівником ПП «Київліфтсервіс» та саме ним від імені позичальника було підписано Кредитний договір № BL 2954 від 27.03.2008.

Водночас, доказів укладення між Банком та Смірновим Дмитром Вікторовичем як фізичною особою будь-яких інших кредитних договорів матеріали справи не містять.

Таким чином, Банк звернувся до господарського суду із даним позовом про стягнення заборгованості за тим самим Кредитним договором, стягнення заборгованості за яким було предметом наказного провадження у Дарницькому районному суді міста Києва та за результатами якого видано судовий наказ № 2н-84/10 від 10.02.2010.

Згодом, під час розгляду справи господарським судом першої інстанції, з огляду на те, що основна заборгованість та заборгованість по відсоткам була стягнута Дарницьким районним судом міста Києва, позивач, як уже зазначалося вище, зменшив позовні вимоги та просив Господарський суд міста Києва стягнути заборгованість за тим самим Кредитним договором № BL 2954 від 27.03.2008, однак, за підвищеними відсотками у сумі 52 793,70 грн. за період з 10.02.2010 по 25.12.2013, тобто за період, який не заявлявся до Дарницького районного суду міста Києва.

Колегія суддів вважає позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» про стягнення з ПП «Київліфтсервіс» заборгованості за підвищеними відсотками у сумі 52 793,70 грн. за період з 10.02.2010 по 25.12.2013 безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із листа-повідомлення Банку (том 1, а.с. 77), ПАТ «Універсал Банк» створив спеціальну програму лояльності для врегулювання кредитної заборгованості. Так, Банком було доведено до відома про можливість прощення 60 % заборгованості, зазначеної у судовому рішенні за наступних умов:

1. Сплати єдиним платежем 10 % від заборгованості за рішенням суду та судових витрат;

2. Сплати решти заборгованості у розмірі 30 % від суми, зазначеної в судовому рішенні, впродовж 12 місяців.

Як зазначив Банк, при виконанні першої умови, між позичальником та ПАТ «Універсал Банк» буде підписано Лист-пропозицію про врегулювання заборгованості. Після виконання другої умови, Банк пробачить 60 % заборгованості та надасть позичальнику Акт припинення зобов'язань.

Як вбачається із матеріалів справи, Приватним підприємством «Київліфтсервіс», з метою уникнення виконання рішення суду в примусовому порядку органами Державної виконавчої служби, 24.11.2011 було внесено 10 % від судового наказу Дарницького районного суду міста Києва від 10.02.2010 у сумі 13 224,12 грн. та судові витрати у сумі 1 112,81 грн. Дана обставина підтверджена позивачем.

Тобто, відповідачем були виконані умови пункту 1 запропонованої йому Банком програми лояльності.

Враховуючи виконання позичальником першої умови програми лояльності, 24.11.2011 між ПАТ «Універсал Банк» та Приватним підприємством «Київліфтсервіс» в особі його директора Смірнова Дмитра Вікторовича було підписано пропозицію по врегулюванню заборгованості (далі, Пропозиція) (том 1, а.с. 78).

У вказаній Пропозиції Банк зазначив, що у разі оплати позичальником 79 344,73 грн. у строк до 01.11.2014 на рахунок № 26004000154601 в ПАТ «Універсал Банк», решта заборгованості за Кредитним договором буде вважатись врегульованою. У випадку здійснення зазначених платежів у встановлений термін позичальнику буде надано Акт прощення боргу.

Колегія суддів приходить до висновку, що укладена між сторонами Пропозиція за своєю суттю та правовою природою являється угодою про реструктуризацію боргу за Кредитним договором.

Так, відповідно до пункту 1.10. Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого Постановою правління Національного Банку України від 25.01.2012 № 23 реструктуризація - це зміна істотних умов за первісним договором шляхом укладання додаткової угоди з боржником у зв'язку з фінансовими труднощами боржника (за визначенням банку) та необхідністю створення сприятливих умов для виконання ним зобов'язань за активом (зміна процентної ставки; скасування (повністю або частково) нарахованих і несплачених боржником фінансових санкцій (штрафу, пені, неустойки) за несвоєчасне внесення платежів за заборгованістю боржника; зміна графіка погашення боргу (строків і сум погашення основного боргу, сплати процентів/комісій); зміна розміру комісії).

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно частини 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 статті 640 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

У відповідності до частини 1 статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Частиною 2 статті 641 Цивільного кодексу України визначено, що реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Так, Банк фактично зробив пропозицію позичальнику укласти угоду про реструктуризацію боргу (том 1, а.с. 77, 67).

Згідно частини 1 статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Пропозиція Банку по врегулюванню заборгованості від 24.11.2011 була акцептована відповідачем в особі директора Смірнова Дмитра Вікторовича, що підтверджується підписами обох сторін на ній.

Таким чином, фактично сторонами було укладено угоду про реструктуризацію боргу, за умовами якої, як уже зазначалося вище, у разі оплати позичальником 79 344,73 грн. у строк до 01.11.2014 на рахунок № 26004000154601 в ПАТ «Універсал Банк», решта заборгованості за Кредитним договором буде вважатись врегульованою.

Отже, уклавши угоду про реструктуризацію, сторони тим самим змінили порядок та строк здійснення позичальником оплати заборгованості за Кредитним договором.

Відповідачем надані до суду докази виконання ним угоди про реструктуризацію, а саме, заяви на переказ готівки, копії яких містяться у матеріалах справи (том 1, а.с. 58-65), платіжне доручення (том 1, а.с. 66).

Факт сплати відповідачем заборгованості за Кредитним договором відповідно до угоди про реструктуризацію підтверджується також довідкою ПАТ «Універсал Банк» від 09.12.2014 № 013/571 про сплату ПП «Київліфтсервіс» платежів за період з 01.11.2011 по 01.11.2014, копія якого додана скаржником до апеляційної скарги.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених умовами Кредитного договору, необхідно, щоб оплата була здійснена відповідачем поза межами порядку і строків, встановлених угодою про реструктуризацію.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 09.09.2014 у справі № 3-105гс14.

Так, строк виконання грошових зобов'язань згідно угоди (пропозиції) про реструктуризацію встановлено 01.11.2014.

Однак, Банк звернувся до позивача із позовом про стягнення заборгованості за Кредитним договором 24.09.2013, про що свідчить відтиск поштового штемпеля на конверті, у якому позовна заява була направлена суду (том 1, а.с. 33), та рішення суду про стягнення заборгованості з підвищених відсотків за користування кредитними коштами за період з 10.02.2010 по 25.12.2013 у розмірі 52 793,70 грн. згідно заяви про зменшення позовних вимог прийнято 28.04.2014, тобто, станом на дату звернення позивача до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою, та на момент прийняття рішення судом першої інстанції строк виконання грошових зобов'язань позичальника перед Банком, враховуючи угоду (пропозицію) про реструктуризацію, не настав, а відтак, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення заявлених Банком позовних вимог.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно статті 3 Цивільного кодексу України є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Частиною 2 статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Нормативно-правове регулювання банківської діяльності спрямоване на правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні, створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника.

З огляду на це, Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно було застосовано до спірних правовідносин відповідні норми Цивільного кодексу України та безпідставно не враховано умови угоди про реструктуризацію, запропоновані позичальнику самим Банком та погоджені сторонами.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Приватного підприємства «Київліфтсервіс» обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Київліфтсервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 у справі № 910/18658/13 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 у справі № 910/18658/13 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19; код ЄДРПОУ 21133352) на користь Приватного підприємства «Київліфтсервіс» (02152, м. Київ, просп. П. Тичини, буд. 13, кв. 49; код ЄДРПОУ 33444052) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи № 910/18658/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

Г.В. Корсакова