Постанова

від 24.02.2015 по справі 916/3125/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2015 р.Справа № 916/3125/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Бєляновського В.В., Будішевської Л.О.

(склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №2844 від 14.11.2014р., змінений розпорядженнями в.о. голови суду №20 від 28.01.2015р., голови суду №59 від 23.02.2015р.)

при секретарі судового засідання Шитря О.М.

за участю представників сторін:

від ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» - Попов М.М. - за довіреністю;

від ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - за довіреністю;

від ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦТРАНСКОМ»

на рішення господарського суду Одеської області від 27 серпня 2014 року

по справі №916/3125/14

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦТРАНСКОМ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4

про стягнення та зобов'язання провести державну реєстрацію змін до установчих документів

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судових засіданнях 23.12.2014р. та 15.01.2015р. оголошувалась перерва згідно ст.77 ГПК України.

В судовому засіданні 24.02.2015р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦТРАНСКОМ» (надалі - відповідач, Товариство) в якому просила суд стягнути з Товариства на користь ОСОБА_2 вартість частки майна ТОВ «СОЦТРАНСКОМ», пропорційно її частці в статутному капіталі, у розмірі 480000грн.; стягнути з Товариства на користь ОСОБА_2 належну їй частку прибутку, одержаного ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» у 2013 році - до моменту виходу ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ «СОЦТРАНСКОМ»; зобов'язати Товариство провести державну реєстрацію змін до установчих документів у зв'язку зі зміною складу учасників товариства.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що вона є учасником Товариства та власником частки у розмірі 480000грн., що становить 50% Статутного капіталу. 10.04.2013р. позивачем на адресу загальних зборів відповідача та учасника ОСОБА_4 були направлені нотаріально засвідчені копії заяви про вихід ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства та вона вважається такою, що вийшла зі складу учасників Товариства з цієї дати. У зв'язку із виходом зі складу учасників Товариства їй підлягають до виплати належні грошові кошти пропорційно її частці у статутному капіталі та частка прибутку, одержана Товариством у 2013р. до моменту виходу позивача зі складу учасників.

З посиланням на норми ст.ст.7,10,54 ЗУ «Про господарські товариства», ст.ст.80,100,116,126,135,148, 151 ЦК України, положення Статуту Товариства, роз'яснення, які містяться у постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008р. №13 та в рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України №04-5/14 від 28.12.2007р. «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» ОСОБА_2 просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.08.2014р. (суддя Никифорчук М.І. ) позов задоволено частково - стягнуто з ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» на користь ОСОБА_2: вартість належної їй частки майна ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» у розмірі 480000грн.та судовий збір в сумі 10818грн.; зобов'язано ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» провести державну реєстрацію змін до установчих документів у зв'язку із зміною складу учасників товариства - виходом із складу учасників товариства ОСОБА_2 В решті позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано положеннями п.1 ст.140, ст.100, ч.ч.1-3 ст.148, ст.80 ЦК України, ст.ст.7, 54 ЗУ «Про господарські товариства», п.4.1 Статуту Товариства та вмотивовано тим, що оскільки вартість частини майна товариства, пропорційна частці ОСОБА_2 у статутному капіталі підприємства, визначена Статутом товариства та становить 480000грн., то вимоги ОСОБА_2 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Щодо вимог про стягнення з відповідача належну ОСОБА_2 частки прибутку, одержаного відповідачем у 2013 році - до моменту виходу ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства, місцевий господарський суд зазначив, що відповідно ст.54 Закону виплата частки прибутку підприємства провадиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства. Відтак, підставою для виплати учаснику, що вибув, прибутку підприємства, є затверджений підприємством звіт за рік. Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.08.2014р. відповідача був зобов'язано надати суду, крім іншого, наступні докази: належним чином завірену копію звіту товариства за 2013 р. та письмово зазначити розміру прибутку, одержаного товариством за 2013р., з підтверджуючими доказами. Відповідач вказані докази суду не надав, тому господарський суд вважає що ці вимоги задоволенню не підлягають за недоведеністю.

Крім того, господарський суд Одеської області в оскаржуваному рішенні зазначив, що у зв'язку з подачею позивачем заяви про вихід із складу товариства змінився склад учасників Товариства, тому вимоги про зобов'язання Товариства провести державну реєстрацію змін до установчих документів у зв'язку зі зміною складу учасників товариства є законними, обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду від 27.08.2014р. , ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» звернулося з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати оскаржуване рішення як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» зазначає наступне:

- суд першої інстанції помилково вказав, що затвердження звіту за рік є підставою для виплати учаснику частини прибутку товариства. В матеріалах справи відсутня копія звіту ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» за 2013р., так само як відсутні податкова та бухгалтерська звітність Товариства за 2013р., на підставі якої можливо визначити вартість чистих активів товариства. За таких обставин, відсутні і підстави стягнення із відповідача вартості майна товариства, пропорційній частці позивача у статутному капіталі товариства;

- суд не встановив дату виходу ОСОБА_2 з Товариства, оскільки у відповідності до п.28 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008р. №13 моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку; це є суттєвим, оскільки належна до виплати вартість частини майна Товариства має обчислюватись саме на дату отримання Товариством заяви учасника про вихід;

- суд неправильно визначив вартість частини майна товариства, пропорційну частці учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі на момент виходу позивача у статутному капіталі ТОВ «СОЦТРАНСКОМ». Пунктом 5.2. статуту ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» передбачено, що порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у Статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються законом. Таким чином, статутом ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» не визначено порядок і спосіб обчислення вартості майна товариства та строки їх виплати учаснику, який вийшов. Однак, господарський суд Одеської області при вирішенні цього спору помилково встановив, що ринкова вартість частини майна, належної до сплати учаснику ОСОБА_2, визначена статутом Товариства. Насправді, вартістю частини майна товариства, яка пропорційна частці учасника у статутному капіталі, є не номінальна вартість частки учасника, яка передбачена статутом Товариства, а є ринкова вартість чистих активів (майна) товариства на момент його виходу. При цьому, визначення вартості чистих активів товариства потребує спеціальних знань та має встановлюватись шляхом призначення господарським судом судової бухгалтерсько-економічної експертизи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2014р. відновлено ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 29.01.2015р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача ОСОБА_4.

У відзиві на апеляційну скаргу та позовну заяву третя особа заперечує проти задоволення позовних вимог, підтримавши апеляційну скаргу Товариства з аналогічних вищенаведеним мотивів, наголосивши, що ОСОБА_2 не надано доказів отримання ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» її заяви від 22.03.2013р. про вихід з Товариства .

У засіданні апеляційного господарського суду представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги; його процесуальну позицію підтримано також і представником ОСОБА_4

Представник ОСОБА_2 просив оскаржуване рішення залишити без змін з підстав його законності та обґрунтованості.

Заявлене позивачем клопотання про призначення та проведення судової економічної експертизи колегією суддів розглянуто у судовому засіданні та залишено без задоволення. При цьому колегія суддів врахувала ту обставину, що з оскаржуваним рішенням позивачка згодна, його не оскаржила, а клопотання про призначення судової економічної експертизи має на меті одержання і подання суду додаткових доказів, оскільки в суді першої інстанції ОСОБА_2 не заявлялось.

Аналогічне клопотання ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» відкликано в судовому засіданні апеляційного господарського суду представником ТОВ «СОЦТРАНСКОМ».

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог скаржника виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЦТРАНСКОМ» є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації - 22.03.2011р., місцезнаходження: 65080, Одеська область, м.Одеса, вул.Терешкової, буд.12.

Відповідно до нової редакції Статуту ТОВ «СОЦТРАНСКОМ», затвердженої загальними зборами учасників від 09.11.2011р., протокол №6, державна реєстрація змін до установчих документів - 11.11.2011р., учасниками ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» є ОСОБА_4 та ОСОБА_2.

Статутний капітал Товариства згідно п.4.5 Статуту - 960000грн. Згідно п.4.6 Статутний капітал розподіляється наступним чином:

- ОСОБА_4 - 480000грн., що становить 50% Статутного капіталу;

- ОСОБА_2 - 480000грн. (50% Статутного капіталу).

22.03.2013р. ОСОБА_2 оформила нотаріально посвідчену заяву про свій добровільний вихід зі складу учасників ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» на підставі ст.54 ЗУ «Про господарські товариства» та п.п.5.1,5.2 Статуту Товариства, в якій також просила сплатити їй:

- належну вартість частини майна, пропорційно її частці (50%) у статутному капіталі товариства;

- належну частку прибутку, одержаного товариством у 2013р. до моменту її виходу.

Керуючись п.8.1.2 Статуту ТОВ «СОЦТРАНСКОМ», який передбачає, що внесення змін до Статуту та виключення учасника Товариства є виключною компетенцією Загальних зборів учасників, просила скликати позачергові Загальні збори учасників ТОВ «СОЦТРАНСКОМ», на яких розглянути наступні питання:

- про вихід ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ «СОЦТРАНСКОМ»;

- про виплату ОСОБА_2 належної вартості частина майна, пропорційно її частці (50%) у статутному капіталі;

- про виплату ОСОБА_2 частки прибутку, одержаного товариством у 2013р. до моменту її виходу з ТОВ «СОЦТРАНСКОМ», в порядку і спосіб, визначені Статутом та чинним законодавством України;

- про затвердження балансу ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» на момент виходу ОСОБА_2 з товариства;

- про затвердження переліку об'єктів нерухомості та рухомого майна, які належать ТОВ «СОЦТРАНСКОМ»;

- про проведення інвентаризації майна та аудиту господарсько-фінансової діяльності ТОВ «СОЦТРАНСКОМ»;

- про вирішення питання щодо обмеження повноважень органів ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» по розпорядженню майном і грошовими коштами, з метою захисту майнових прав ОСОБА_2 та забезпечення виплати їй належної вартості частини майна, пропорційно її частці (50%) у статутному капіталі товариства та частки прибутку, одержаного ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» у 2013 році, до моменту виходу ОСОБА_2 з ТОВ «СОЦТРАНСКОМ».

На підставі ч.3 ст.29 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» ОСОБА_2 у заяві просила також провести державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «СОЦТРАНСКОМ», які пов'язані зі зміною складу засновників (учасників).

Заява адресована загальним зборам учасників ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» та ОСОБА_4, засвідчена приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрована в реєстрі за №362.

10.04.2013р. на адресу загальних зборів учасників ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» (65080,м.Одеса, вул.Терешкової,12) цінним листом направлено нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_2 від 22.03.2013р. №362, що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком пошти у матеріалах справи. Аналогічним чином тією ж датою заяву направлено ОСОБА_4

Позивачка вважає, що 10.04.2013р. вона вийшла зі складу учасників ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» та відповідно до ст.54 ЗУ «Про господарські товариства» набула права одержати вартість частини майна Товариства, пропорційно її частці у Статутному капіталі, а також Товариство зобов'язано сплатити належну їй частку прибутку, одержаного Товариством в 2013р., до моменту її виходу. ОСОБА_2 вимагає зобов'язати Товариство провести державну реєстрацію змін до установчих документів у зв'язку із зміною складу учасників відповідача.

Місцевий господарський суд частково задовольнив позовні вимоги, стягнувши з відповідача на користь ОСОБА_2 480000грн., вважаючи цю суму вартістю частини майна Товариства, пропорційною її частці у статутному капіталі, що визначена Статутом Товариства. Суд зазначив, що згідно п.4.1, п.4.6.2 Статуту ОСОБА_2 є власником частки у розмірі 480000грн.

Колегія суддів вважає таке рішення та мотиви його ухвалення помилковими з огляду наступного.

Відповідно до п.4.4. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦТРАНСКОМ» статутний капітал Товариства складається з вартості вкладів його учасників; згідно п.4.7 Статуту вкладом до Статутного капіталу можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п.6.1 Статуту майно Товариства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображена в самостійному балансі Товариства.

Згідно п.6.2 Статуту ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» Товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до Статутного капіталу , набутого в результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством. Товариство реалізує своє право власності на майно у відповідності до його статутної мети та завдань. Ризик випадкової загибелі майна, що належить Товариству на праві власності, несе Товариство.

Відповідно до п.4.11 Статуту ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» учасники Товариства мають право власності на належні їм частки в Статутному капіталі Товариства і можуть їх відчужувати будь-яким законним способом у порядку, передбаченому установчим документом Товариства.

Відповідач стверджує, що ОСОБА_2 внесено як вклад до Статутного капіталу станом на 21.11.2014р. 333450грн., що підтверджується копіями прибуткових касових ордерів, банківськими квитанціями, довідкою ТОВ «СОЦТРАНСКОМ», залученими апеляційним господарським судом до матеріалів справи за клопотанням відповідача, обґрунтованим відповідно до приписів ст.101 ГПК України.

Таким чином власником грошового вкладу ОСОБА_2 (грошей) згідно п.6.2 Статуту є Товариство , а не ОСОБА_2, позивачка ж, в свою чергу, є власником частки у Статутному капіталі , що дорівнює 50% Статутного капіталу.

Відповідно до пунктів 5.1,5.2 Статуту Товариства учасник Товариства має право вийти з Товариства , повідомивши Товариство про свій вихід не пізніше ніж за один місяць до виходу. Учасник, який виходить із Товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у Статутному капіталі Товариства . За домовленістю між учасником та Товариством виплата вартості частини майна Товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до Статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у Статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються законом.

Отже при виході зі складу учасників Товариства ОСОБА_2 має право на одержання 50% вартості частини майна Товариства, при цьому порядок і спосіб визначення цієї вартості, строки її виплати встановлені законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до ч.1 ст.54 ЗУ «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства , і в строк до 12 місяців з дня виходу . На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Пунктом 28 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» передбачено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку . Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними. У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства.

Згідно із п. «в» ч.1 ст.10 ЗУ «Про господарські товариства» учасники товариства мають право: вийти в установленому порядку з товариства.

Таким чином, реалізація учасником ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» свого права на вихід з Товариства пов'язується Статутом та законом із вчиненням учасником певних дій, а саме:

- оформлення нотаріально засвідченої заяви про вихід із Товариства;

- подання цієї заяви відповідній посадовій особі Товариства або направлення такої заяви поштовим чи іншим зв'язком із врученням заяви органами зв'язку посадовій особі Товариства.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 стверджувала, що датою її виходу з Товариства є 10.04.2013р. - дата подання заяви на пошту для наступного пересилання поштовим зв'язком за адресою місцезнаходження ТОВ «СОЦТРАНСКОМ».

Таку позицію суд апеляційної інстанції вважає безпідставною, оскільки волевиявлення позивачки на вихід із складу учасників Товариства тягне настання юридичних наслідків у вигляді виходу з Товариства виключно у разі, якщо її заява від 22.03.2013р. була доставлена органами зв'язку за місцезнаходженням ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» та/або вручена посадовій особі Товариства (керівником ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 20.11.2012р. є ОСОБА_7 - а.с.39).

Проте доказів вручення поштового відправлення від 10.04.2013р. керівнику ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» із заявою ОСОБА_2 від 22.03.2013р. позивачка не надала та за поясненнями в судовому засіданні апеляційної інстанції такі докази в неї відсутні.

Між тим, тягар доказування такої обставини відповідно до ст.33 ГПК України покладається саме на учасника, який заявив про свій вихід з Товариства, проте будь-які належні та допустимі докази вручення заяви про вихід з Товариства директору ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» господарському суду не надані.

Відповідач та третя особа цілком слушно вказують на істотність встановлення дати виходу учасника з Товариства як передумови для виплати йому вартості частини майна Товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, адже відповідно до ч.1 ст.54 «Про господарські товариства» до спливу 12 місяців з дня виходу з товариства учасник, який вибув, не набуває права вимагати сплати вартості частини майна товариства у судовому порядку, оскільки його право до закінчення цього строку не може вважатись порушеним Товариством.

Разом з цим, дата виходу учасника з Товариства є фактом, що підлягає встановленню судом для правильного вирішення даного спору також і тому, що вартість частини майна, пропорційна частці позивачки у статутному капіталі, визначається саме на дату виходу, як то роз'яснив Верховний суд України у п.30 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Правова позиція Верховного суду України полягає в наступному: прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) учасника до ТОВ (ТДВ) належить до компетенції загальних зборів учасників товариства. При визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства. У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу. Якщо при вирішенні спору буде встановлено, що на момент виходу (виключення) учасника у товариства відсутні чисті активи, господарський суд відмовляє у відповідному позові у зв'язку з відсутністю в товариства майна, що підлягає виплаті.

За встановлених судом апеляційної інстанції обставин колегія суддів дійшла до висновку, що ОСОБА_2 не доведено обставину виходу з Товариства, в установленому порядку , тобто згідно із положенням пункту 5.1 Статуту ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» шляхом повідомлення Товариства про свій вихід не пізніше ніж за 1 місяць до виходу (слід зазначити, що в нотаріально засвідченій заяві від 22.03.2014р. дата виходу ОСОБА_2 з Товариства також не вказується).

Відповідно до ч.2 ст.54 ЗУ «Про господарські товариства» учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Враховуючи, що наявність обставин, визначених законом, вважати ОСОБА_2 учасником, який вийшов з ТОВ «СОЦТРАНСКОМ», позивачкою не доведена, юридичний факт, з яким законом пов'язується виплата учаснику вартості частини майна Товариства та належної йому частки прибутку, а також можливість зобов'язання провести державну реєстрацію змін до установчих документів, не настав, для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 законні підстави були відсутні.

Суд першої інстанції, частково відмовивши у позові з невірних мотивів, ухвалив правильне по суті рішення за вимогою про стягнення з ТОВ «СОЦТРАНСКОМ» на користь ОСОБА_2 частки прибутку, одержаного відповідачем, про відмову у її задоволенні.

В іншій частині оскаржуване рішення прийняте з невідповідністю висновків суду обставинам, що мають значення для вирішення спору, що призвело до порушення норм матеріального права та є підставою для скасування рішення про задоволення відповідної частини позовних вимог з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Відповідно до ст.49 ГПК України ТОВу «СОЦТРАНСКОМ» відшкодовуються за рахунок ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 5409грн.

Витрати із сплати судового збору за подання позовної заяви до господарського суду першої інстанції покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 27.08.2014р. скасувати в частині задоволення позову, в іншій частині рішення залишити без змін, виклавши резолютивну частину в такій редакції:

«У задоволенні позову відмовити повністю» .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦТРАНСКОМ» 5409грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 02.03 .2015р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.