Ухвала

від 24.02.2015 по справі 826/16307/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16307/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

24 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» (далі - позивач, ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2014 року №0008532201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст.196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 198 , ч.1 ст. 200 КАС України , суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, працівниками ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Індендіко» (код ЄДРПОУ 38837890), ТОВ «Афелій-2013» (код ЄДРПОУ 38796540) за період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року, за результатами якої складено акт від 27.06.2014 року № 693/26-54-22-01-10/33401202, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме:

п. 198.3 ., п. 198.6 . ст. 198 Податкового кодексу України , в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет, всього на суму 1 008 213,00 грн., а саме: за лютий 2014 року на суму 1 008 213,00 грн.

В обґрунтування наведених порушень податковий орган посилається на наступні Акти про неможливість проведення зустрічної звірки:

- акт Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 28.05.2014 року № 2519/40/04-03-22-03/38796540 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Афелій-2013» (код за ЄДРПОУ 38796540) з питань дотримання вимог податкового законодавства з додатку на додану вартість щодо придбання товарів (робіт, послуг) та подальшої їх реалізації на ТОВ «Нік-Електроніка» (код ЄДРПОУ 33401202) за період лютий, березень 2014 року» (далі-акт від 28.05.2014 року № 2519/40/04-03-22-03/38796540);

- акт Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 05.06.2014 року № 2569/47/04-03-22-03/38796540 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Афелій-2013» (код за ЄДРПОУ 38796540) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.07.2013 року по 31.12.2013 року (далі-акт від 05.06.2014 року № 2569/47/04-03-22-03/38796540);

- акт Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 28.05.2014 року № 2520/40/04-03-22-03/38837890 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Індендіко» (код ЄДРПОУ 38837890) з питань дотримання вимог податкового законодавства з додатку на додану вартість щодо придбання товарів (робіт, послуг) та подальшої їх реалізації на ТОВ «Нік-Електроніка» (код ЄДРПОУ 33401202) за період лютий, березень 2014 року» (далі-акт від 28.05.2014 року № 2520/40/04-03-22-03/38837890);

- акт Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 05.06.2014 року № 2570/48/04-03-22-03/38837890 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Індендіко» (код ЄДРПОУ 38837890) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 02.08.2013 року по 31.12.2013 року (далі-акт від 05.06.2014 року № 2570/48/04-03-22-03/38837890).

Таким чином, проаналізувавши зміст вищезазначених актів податковий орган дійшов висновку, що документально не підтверджено взаємовідносини ТОВ «Індендіко» та ТОВ «Афелій-2013» з підприємствами постачальниками та покупцями, у тому числі з ТОВ «Нік-Електроніка».

Крім того, згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок», встановлено, що позивачем у лютому 2014 року до податкового кредиту віднесені суми ПДВ по господарським операція з ТОВ «Індендіко» на суму 965 047,67 грн. та ТОВ «Афелій-2013» на суму 385 392,89 грн., в той час, як зазначеними контрагентами у складі податкових зобов'язань не задекларовано, відповідно, суми ПДВ у розмірі 822 211,18 грн. та 186 002,24 грн.

Отже, відповідач дійшов висновку, що позивачем протиправно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціям з контрагентами, які не підтвердженні документально зустрічними звірками.

У зв'язку з виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки від 27.06.2014 року № 693/26-54-22-01-10/33401202, відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.07.2014 року № 0008532201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 008 213,00 грн. за основним платежем та 504 106,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами адміністративного оскарження (до ГУ Міндоходів у м. Києві та ДФС України), зазначене рішення відповідача - залишене без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами - ТОВ «Індендіко» та ТОВ «Афелій-2013».

На підтвердження реальності зазначених взаємовідносин, позивачем подані суду копії договорів та виписаних зазначеними контрагентами первинних документів - рахунків-фактур, видаткових накладних та податкових накладних, які містять всі обов'язкові реквізити, визначені діючим законодавством.

Крім того, на підтвердження реалізації (використання у власній діяльності) придбаних у контрагентів товарів, позивачем надані суду: лімітно-забірні картки; накладні на передачу готової продукції; специфікації на лічильники електроенергії, на комутаційну колодку, на ящик для однофазного лічильника, на комутаційний контролер; видаткові накладні, довіреності та податкові накладні, виписані позивачем на користь інших контрагентів.

Більше того, на підтвердження наявності фактичних можливостей для здійснення підприємницької діяльності, позивачем подані суду докази наявності у нього, зокрема, приміщень (копії договорів оренди), транспортних засобів (копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів) та трудових ресурсів (копії податкових розрахунків).

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст. 3 , ст. 4 , п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу Актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, на переконання судової колегії є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента, відповідно до вимог податкового законодавства України, не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.

Більш того, колегія суддів враховує, що в судовому порядку (копії судових рішень, що набрали законної сили містяться в матеріалах справи) визнані протиправними дії відповідного податкового органу (Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) щодо коригування ТОВ «Індендіко» та ТОВ «Афелій-2013» показників податкової звітності декларацій з ПДВ в інформаційній базі даних АІС «Податковий блок», що були здійснені на підставі актів від 28.05.2014 року № 2520/40/04-03-22-03/38837890 та від 28.05.2014 року № 2519/40/04-03-22-03/38796540.

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент здійснення відповідних господарських операцій, позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, установчі документи позивача та/або його контрагента не визнані в судовому порядку недійсними.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у п.п. 198.1, 198.2 , 198.3 , 198.6 ст. 198 , пп. 201.10 статті 201 ПК України , надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.