копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2014 р. Справа № 804/7504/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіІльков В.В. при секретаріМофі І.В., за участю: представника позивача представників відповідача Самойленко В.І.,, Жаворонкова С.М., Правдюк О.О., Бойко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "ВЕСТА-ДНІПРО" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2013р. за № 0000482130, за № 0000522130, за № 0000492130, за № 00000502130, № 0000572130, за № 0000562130, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства "ВЕСТА-ДНІПРО" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, у якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2013р. за №0000482130, за №0000522130, за №0000492130, за №00000502130, №0000572130, за №0000562130.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження по справі.
У обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі висновків акту перевірки від 05.12.2013р. за № 350/21-3-31950849. Зокрема, за викладеними у акті висновками підприємством порушено ряд положень ПК України, а саме: документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин між позивачем та його контрагентами, завищено витрати над доходами при реалізації цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, пов'язаним особам, занижено доходи на суму різниці між вартістю вкладу до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю та ціною продажу своєї частки, завищено витрати на суму перевищення витрат над доходами від продажу товарів пов'язаним особам, завищено витрати на вартість послуг з організації авіарейсів, завищено витрати на суму відсотків за позикою, витрачену на придбання цінних паперів, які в подальшому реалізовані пов'язаній особі зі збитком, завищено витрати за договором факторингу, завищено витрати на суму лізингових платежів, за договором фінансового лізингу, за яким отримано неосновний засіб, занижено податкові зобов'язання по операціям з продажу не за кошти цінних паперів, завищено податковий кредит по операціям з контрагентами, оформлені дефектними первинними документами, завищено податковий кредит на суму лізингових платежів, завищено податковий кредит внаслідок не проведення перерахунку по операціям, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково не використовується. У обґрунтування протиправності зазначених висновків позивач вказує на такі обставини, що із документів, наданих під час проведення перевірки (видаткові та податкові накладні, тощо) вбачається надання послуг відповідно до укладених договорів та рух коштів на їх оплату; позивачем до контролюючих органів були надані первинні бухгалтерські документи на підтвердження господарських операцій з контрагентом, податкові накладні були виписані уповноваженими особами зазначених контрагентів, але податковим органом належних перевірок за даними фактами проведено не було. Позивачем зазначено, що ним зі свого боку виконані всі вимоги щодо формування податкового кредиту за операціями із вищезазначеними контрагентами, до податкової перевірки надавались усі первинні документи, дані бухгалтерського обліку. Крім того, позивач посилається на те, що підприємство не здійснює розміщення відходів у спеціально-відведених місцях та не має відповідного дозволу на використання вказаних місць, не є платником екологічного податку, тому висновок податкового органу щодо заниження підприємством екологічного податку за розміщення відходів є протиправним; визначення доходів та витрат за операціями з цінними паперами здійснюється виключно за правилами, встановленими п. 153.8 ст. 153 ПК України, який не містить обмежень стосовно операцій з пов'язаними особами, корпоративне право учасника господарського товариства не є правом на його вклад до статутного капіталу такого товариства, тому вартість корпоративного права учасника господарського товариства не є тотожною вартості його внеску до статутного капіталу товариства; зазначена у акті інформація щодо пов'язаних осіб не відповідає дійсності, у акті не наведено відповідного розрахунку щодо конкретних операцій з конкретними особами, визначеними як пов'язані, формування за такими операціями доходів та витрат; документи щодо виконання послуг з організації авіарейсів оформлені згідно з чинного законодавству, зауважень з приводу фактичного виконання послуг у акті не наведено; у ст. 139 ПК України серед переліку витрат, що не враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, відсутні витрати, понесені на оплату послуг факторингу; сума 2906908,46 грн. не є сумою компенсації вартості об'єкту фінансового лізингу, у акті перевірки не наведено, яким конкретно критеріям основного засобу не відповідає предмет, отриманий за лізинговим договором; у переліку осіб, яких відповідач визначив як пов'язаних, а позивач не є об'єднанням будь-яких підприємств. На підставі вищевикладених обставин, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позову та просили суд відмовити у його задоволенні, надали заперечення проти позову, у яких у обґрунтування своєї позиції зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, ґрунтуються на висновках акту перевірки від 05.12.2013р. за № 350/21-3-31950849. Представники відповідача зазначають, що під час проведення перевірки та винесення оскаржуваних рішень відповідач діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Позивач - публічне акціонерне товариство "ВЕСТА-ДНІПРО" (код ЄДРПОУ 31950849) зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 02.09.2010р. та перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів з 11.04.2002р. за № 621, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п.п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Згідно із п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Підпунктом 86.3 ст. 86 ПК України встановлено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Згідно із п. 86.10 ст. 86 ПК України у акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.
На підставі направлень на перевірку від 14.08.2013р. за № 54/21.3, за № 57/21.3, за №56/21.3, за № 58/21.3, за № 55/21.3, за № 53/21.3, за № 59/21.3, від 04.09.2013р. за № 84/21.1, за № 83/21.1, відповідно до п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.6 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена документальна планова виїзна перевірка публічного акціонерного товариства "ВЕСТА-ДНІПРО" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.12.2012р. відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 05.12.2013р. за № 350/21-3-31950849.
Підстави та порядок проведення перевірки позивачем не оскаржено.
Перевіркою публічного акціонерного товариства "ВЕСТА-ДНІПРО" встановлено порушення платником податків вимог:
1) п. 14.1.11, п.п.14.1.27, п.п.14.1.36, п.п.14.1.90, п.п.14.1.138, п.п.14.1.159, п.п.14.1.185, п.п. 203, абз. «г» пп.14.1.206 , п.п.14.1.206, п.п. 14.1.231 14.1.244 п.14.1 ст.14, п. 44.1 ст.44, п. 135.2, п.п.135.5.4, п.п.135.5.15 п.135.5 ст.135, п.137.1, п.137.16 ст.137, п.138.1, п.138.2, п.138.4, 38.8, п.п.138.10.2, п.п.138.10.3, п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, 40.1.7 п. 140.1 ст. 140, п.п.153.1.4, п.п.153.2.6 п.153.2, п.153.5, п.153.7, п.п.153.8 ст.153, абзацу 5 підрозділу 4 розділу XX ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму на загальну суму 115 606 558,02 грн., в тому числі: за II півріччя 2011 року на загальну суму 116 032 218,07 грн., у тому числі за III кв 2011 року - 101 262 623,63 грн., IV кв 2011 року - 14 769 594,44 грн., за 2012 рік на загальну суму 425 660,05 грн., в тому числі: за І кв 2012 року - 1 894 500,94 грн., за півріччя 2012 року - 6 207 813,58 грн., за 9 місяців 2012 року - 4 980 567,96 грн.;
2) п.п. 14.1.36, 14.1.90, абз. «б» п.п.14.1.97, п.п.14.1.138, п.п.14.1.185, п.п.14.1.203, п.п.14.1.231 п.14.1 п.п. «а» та «б» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 та п.п.196.1.1 п.196.1 ст. 196, п.198.1, 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п.198.6 ст.198, п.199.3, п. 199.4 ст.199, п,201.14 ст.201 ПК України, п.п. 3.4 п. З, п.п. 4.4 п. 4 розділу V та п.п. 14,6, п.п. 14.7 п. 14 розділу III Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України від 25.02.2011р. за № 41, п.п. 3.4 п. 3, п.п. 4.4, пп. 4.5 п. 4 розділу V та п.п. 14.6, п.п. 14.7 п. 14 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. за № 1492, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму159100453,0 грн., у тому числі за грудень 2011 року в сумі 2480 грн., за квітень 2012 року в сумі 646894 грн., за серпень 2012 року в сумі 5836995 грн., за жовтень 2012 року в сумі 3507646 грн., за листопад 2012 року в сумі 1232035 грн., за грудень 2012 року в сумі 31844403 грн., завищення залишку від'ємного значення що включається до складу податкового кредиту наступного періоду за грудень 2012 року на загальну суму 5456847 грн., у тому числі за травень 2012 року в сумі 696392 грн., за липень 2012 року в сумі 1263823 грн., за вересень 2012 року в 3496632 грн., завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 4920706 грн., у тому числі за грудень 2011 року в сумі 4102322 грн., за лютий 2012 року в сумі 116150 грн., за серпень 2012 року в сумі 698734 грн., за жовтень 2012 року в сумі 3500 грн.;
3) п. 288.1 ст.288 та п.288.4 ст.288 ПК України, в результаті чого занижено орендну плату за землю у сумі 713,91 грн., в тому числі по періодах: 2011 рік - вересень 2011р. - 50,99 грн., жовтень 2011р. - 0,0 грн., листопад 2011р. - 50,99 грн., грудень 2011р. - 101,99 грн.; 2012 рік - січень 2012р. - 101,99 грн., лютий 2012р. - 101,99 грн., березень 2012р. - 152,98 грн., квітень 2012р. - 0,0 грн., травень 2012р. - 0,0 грн., червень 2012р. - 0,0 грн., липень 2012р. - 0,0 грн., серпень 2012р. - 0,0 грн., вересень 2012р. - 50,99 грн., жовтень 2012р. - 0,0 грн., листопад 2012р. - 0,0 грн., грудень 2012р. - 101,99 грн.;
4) п. 326.2 ст.326 та п.328.2 ст.328 ПК України, в результаті чого занижено збір на спеціальне використання води у сумі 84,59 грн., у тому числі по періодах: за 1 квартал 2012р. - 84,59 грн.;
5) п.п.240.1.1 п.240.1 ст.240, пп.242.1.1 п.242.1 ст.242, ст.243, п.249.3 ст.249 ПК Українит, в результаті чого занижено екологічний податок за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у сумі 4504,01 грн., в тому числі по періодах: 3 квартал 2011 р. - 490,02 грн., 4 квартал 2011 р. - 690,55 грн., 1 квартал 2012 р. - 1799,64 грн., 2 квартал 2012 р. - 205,80 грн., 3 квартал 2012 р. - 228,95 грн., 4 квартал 2012 р. - 1089,05 грн.;
6) п. 240.1.3 п.240.1 ст.240, пп.242.1.3 п.242.1 ст.242, ст.246, п.249.6 ст.249 ПК України, в результаті чого занижено екологічний податок за розміщення відходів у сумі 98556,41 грн., в тому числі по періодах: 3 квартал 2011р.- 122,39 грн., 4 квартал 2011р. - 82,64 грн., 1 квартал 2012р. - 6249,77 грн., за 2 квартал 2012р. - 385,47 грн., 3 квартал 2012р. - 0,0 грн., 4 квартал 2012р. - 91716,14 грн.;
7) п.п. 14.1.47, п.п. 14.1.56 п.14.1 ст.14, п.18.1 та п.18.2 ст. 18 розд. І, пп.140.1. абз. п.п.164.2.17 п. 164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ст.171 розд. IV ПК України, п.5, п. 6 розділу 2 інструкції "Про службові відрядження в межах України та за кордон" за № 59 від 13.03.1998р. (зі змінами та доповненнями), затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 1998р. № 218/2658, встановлено порушення вимог податкового законодавства під час питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 5583,04 грн., в тому числі за грудень 2011р. - 1127,11 грн., січень 2012 - 3933,93 грн., вересень 2012 - 522,0 грн.;
8) п. 3.2, 3.3, 3.6 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року за №1020 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за №46/18784 (із змінами та доповненнями), п. 176.2 «б» ст.176 розд. IV ПК України до податкового розрахунку сумм доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і розрахунку сум утриманого податку з таких доходів (форма 1 ДФ) за III квартал 2011р., II квартал 2012 року, не включено суми доходів, виплачених в перевіряємому періоді самозайнятим особам - суб'єктом підприємницької діяльності за продані товари, виконані роботи та надані послуги за ознакою «157»;
9) п. 160.1 та п. 160.2 статті 160 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток з доходів нерезидента на загальну суму 2280,87грн., у тому числі за III квартал 2011 року на суму 760,29 грн., за IV квартал 2011 року на суму 760,29грн. та за І квартал 2012 року на 760,29 гривень.
Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки податкове повідомлення-рішення приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Враховуючи висновки перевірки, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів винесено податкові повідомлення-рішення від 20.12.2013р.:
- за №0000482130, яким за порушення положень п. 14.1.11, п.п.14.1.27, п.п.14.1.36, п.п.14.1.90, п.п.14.1.138, п.п.14.1.159, п.п.14.1.185, п.п. 203, абз. «г» пп.14.1.206 , п.п.14.1.206, п.п. 14.1.231 14.1.244 п.14.1 ст.14, п. 44.1 ст.44, п. 135.2, п.п.135.5.4, п.п.135.5.15 п.135.5 ст.135, п.137.1, п.137.16 ст.137, п.138.1, п.138.2, п.138.4, 38.8, п.п.138.10.2, п.п.138.10.3, п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, 40.1.7 п. 140.1 ст. 140, п.п.153.1.4, п.п.153.2.6 п.153.2, п.153.5, п.153.7, п.п.153.8 ст.153, абзацу 5 підрозділу 4 розділу XX ПК України збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 115542368,14 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 3440903,66 грн.;
- за №0000522130, яким за порушення положень п.п. 14.1.36, 14.1.90, абз. «б» п.п.14.1.97, п.п.14.1.138, п.п.14.1.185, п.п.14.1.203, п.п.14.1.231 п.14.1 п.п. «а» та «б» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 та п.п.196.1.1 п.196.1 ст. 196, п.198.1, 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п.198.6 ст.198, п.199.3, п. 199.4 ст.199, п,201.14 ст.201 ПК України, п.п. 3.4 п. 3, п.п. 4.4 п. 4 розділу V та п.п. 14,6, п.п. 14.7 п. 14 розділу III Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України від 25.02.2011р. за № 41, п.п. 3.4 п. 3, п.п. 4.4, пп. 4.5 п. 4 розділу V та п.п. 14.6, п.п. 14.7 п. 14 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. за № 1492 збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 159100453,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 79550226,50 грн.;
- за №0000492130, яким за порушення положень п.п. 14.1.36, 14.1.90, абз. «б» п.п.14.1.97, п.п.14.1.138, п.п.14.1.185, п.п.14.1.203, п.п.14.1.231 п.14.1 п.п. «а» та «б» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 та п.п.196.1.1 п.196.1 ст. 196, п.198.1, 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п.198.6 ст.198, п.199.3, п. 199.4 ст.199, п.201.14 ст.201 ПК України, п.п. 3.4 п. 3, п.п. 4.4 п. 4 розділу V та п.п. 14,6, п.п. 14.7 п. 14 розділу III Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України від 25.02.2011р. за № 41, п.п. 3.4 п. 3, п.п. 4.4, пп. 4.5 п. 4 розділу V та п.п. 14.6, п.п. 14.7 п. 14 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. за № 1492, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5456847,00 грн.;
- за №00000502130, яким за порушення положень п.п. 14.1.36, 14.1.90, абз. «б» п.п.14.1.97, п.п.14.1.138, п.п.14.1.185, п.п.14.1.203, п.п.14.1.231 п.14.1 п.п. «а» та «б» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 та п.п.196.1.1 п.196.1 ст. 196, п.198.1, 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п.198.6 ст.198, п.199.3, п. 199.4 ст.199, п.201.14 ст.201 ПК України, п.п. 3.4 п. 3, п.п. 4.4 п. 4 розділу V та п.п. 14,6, п.п. 14.7 п. 14 розділу III Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України від 25.02.2011р. за № 41, п.п. 3.4 п. 3, п.п. 4.4, пп. 4.5 п. 4 розділу V та п.п. 14.6, п.п. 14.7 п. 14 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. за № 1492, зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого у рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у сумі 4920706,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2460353,00 грн.;
- за №0000572130, яким за порушення положень п. 240.1.3 п.240.1 ст.240, п.п.242.1.3 п.242.1 ст.242, ст.246, п.249.6 ст.249 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Надходження за розміщення відходів» на суму 98556,41 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 49278,21 грн.;
- за №0000562130, яким за порушення положень п. 160.1, п. 160.2 ст. 160 ПК України, збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 2280,87 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 190,07 гривень.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо розгляду адміністративної справи судом не інакше як за позовною заявою та лише в межах заявлених позовних вимог, суд при розгляді даної справи досліджує питання щодо порушень, встановлених за результатами перевірки позивача, які були враховані податковим органом при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
У акті перевірки від 05.12.2013р. за № 350/21-3-31950849, зокрема, зазначено про порушення позивачем положень п.п.240.1.1 п.240.1 ст.240, пп.242.1.1 п.242.1 ст.242, ст.243, п.249.3 ст.249 ПК України, в результаті чого суму занижено суму грошового зобов'язання за платежем «Надходження за розміщення відходів» на суму 98556,41 гривень.
У обґрунтування зазначеного порушення у акті перевірки (с. 371) зазначено, що за даними обліку утворення відходів статистичної звітності форма № 1-відходи «Поводження з відходами» за 2012р. та актів приймання-передачі (рахунки 361 «реалізація», 631 «послуги») встановлено, що у процесі господарської діяльності ПАТ «Веста-Дніпро» утворилися виробничі відходи, за утворені відходи ПАТ «Веста-Дніпро» не нараховувало та не сплачувало екологічний податок.
Відповідно до положень п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 ПК України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання).
Згідно із п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 ПК України об'єктом та базою оподаткування є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання.
Відповідно до п.п. 14.1.223 п. 14.1. ст. 14 ПК України розміщення відходів - постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів
Досліджуючи терміни, які наявні в підпункті 240.1.3 ПК України, зазначимо, що відповідно до статті 1 Закону України "Про відходи" від 5 березня 1998 року за № 187/98-ВР:
- відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;
- спеціально відведені місця чи об'єкти - це місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.
Таким чином, оскільки публічне акціонерне товариство "ВЕСТА-ДНІПРО" не здійснює діяльність із розміщення відходів у спеціально відведених місцях, та не має відповідного дозволу на використання вказаних місць, підприємство не є суб'єктом сплати екологічного податку, база оподаткування таким податком відсутня, а, отже, відповідач у акті перевірки від 05.12.2013р. за № 350/21-3-31950849 необґрунтовано прийшов до висновку про порушення підприємством положень п. 240.1.3 п.240.1 ст.240, п.п.242.1.3 п.242.1 ст.242, ст.246, п.249.6 ст.249 ПК України.
З огляду на викладене, підлягає скасуванню оскаржуване податкове повідомлення-рішення за №0000572130, яким за порушення положень п. 240.1.3 п.240.1 ст.240, п.п.242.1.3 п.242.1 ст.242, ст.246, п.249.6 ст.249 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Надходження за розміщення відходів» на суму 98556,41 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 49278,21 гривень.
У акті перевірки від 05.12.2013р. за № 350/21-3-31950849, зокрема, зазначено про порушення позивачем положень п. 160.1, п. 160.2 ст. 160 ПК України, у результаті чого збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 2280,87 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 190,07 гривень.
У обґрунтування порушення у акті перевірки (ст. 376) зазначено, що при виконанні договору андеррайтингу за № 250 А від 26.09.2008р., стороною у якому є позивач, встановлено отримання нерезидентом Edendorf Limited (Кіпр) доходу з джерелом його походження із України.
До перевірки позивачем було надано довідку №12208108К від 14.02.2011р., яка видана департаментом Внутрішніх державних зборів, про статус податкового резидента Республіки Кіпр підприємства Edendorf Limited, але форма і зміст довідки не відповідає вимогам Міністерства фінансів Республіки Кіпр та Узгодженню між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Урядом Республіки Кіпр про запобігання подвійного оподаткування доходів і майна.
Відповідно до положень п.160.1 ст. 160 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються:
а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;
б) дивіденди, які сплачуються резидентом;
в) роялті;
г) фрахт та доходи від інжинірингу;
ґ) лізингова/орендна плата, що сплачується резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;
д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;
е) прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього розділу;
є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;
ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;
з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;
и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;
і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення державної грошової лотереї);
ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів;
й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Згідно із п. 160.2 ст. 160 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3-160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Відповідно до п. 103.1 ст. 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
Відповідно до п. 103.2 ст. 103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
Відповідно до п. 103.4 ст. 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Згідно із п. 103.5 ст. 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Відповідно до Гаазької конвенції від 5 жовтня 1961р., що скасовує вимогу консульської легалізації іноземних офіційних документів, до якої Україна приєдналася 22.12.2003 року, документи, призначені для подання в офіційні органи держав-учасниць Конвенції, засвідчуються в особливому порядку - компетентним органом держави, в якій документ був складений, проставляється "Апостиль" (посвідчувальний напис). Апостиль засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступає особа, що підписала документ, і автентичність відбитку печатки і штампу, якими він скріплений. Підпис, печатка або штамп, на апостилі не потребують ніякого подальшого засвідчення.
Судом встановлено, що довідка №12208108К від 14.02.2011р., яка видана департаментом Внутрішніх державних зборів, про статус податкового резидента Республіки Кіпр підприємства Edendorf Limited, апостильована, перекладена на українську мову, підпис перекладача засвідчено нотаріально, тому довідка є належною за формою і змістом та підставою відповідно до п. 103.4 ст. 103 ПК України для звільнення від оподаткування доходу з джерелом походження з України на користь резидента Республіки Кіпр.
Таким чином, відповідач у акті перевірки від 05.12.2013р. за № 350/21-3-31950849 необґрунтовано прийшов до висновку про порушення підприємством положень п. 160.1, п. 160.2 ст. 160 ПК України.
З огляду на викладене, підлягає скасуванню оскаржуване податкове повідомлення-рішення за №0000562130, яким за порушення положень п. 160.1, п. 160.2 ст. 160 ПК України, збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 2280,87 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 190,07 гривень.
У акті перевірки від 05.12.2013р. за № 350/21-3-31950849, зокрема, зазначено про порушення позивачем положень п. 135.2, п.п.135.5.4, п.п.135.5.15 п.135.5 ст.135, п.137.1, п.137.16 ст.137, п.138.1, п.138.2, п.138.4, 38.8, п.п.138.10.2, п.п.138.10.3, п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - заниження доходів та завищення витрат на суму безоплатно отриманих товарів від невстановлених осіб, а саме: ТОВ «Артеміда АДВ», ТОВ «ТВК «Електроконтинент», ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс», ПП «Агростройсервіс», ТОВ «Техпромінжиніринг», ТОВ «НВП «Металтехпром», ПП «Грач», ТОВ «Хімтрейд», ТОВ «Стронг Україна ЛТД», ПП «Енергосталь», ТОВ «ТД «Ідея ліхт Україна», ТОВ «ОВК-Технологія», ТОВ «Альфа-Інвест плюс», ПП «Біонік», ФОП ОСОБА_8, ТОВ «НТ-Сталь», ТОВ «Едванс», ТОВ фірма «Автодрайв ЛТД», ПП «Еколінія», ТОВ «Реста груп», ТОВ «Тесей», фірма «Сотруднічество», ТОВ «Металінвестпром», ТОВ «Укртехбізнес», ТОВ «Дніпропром», ТОВ «Баварія-Ф», ТОВ «Транс-сервіс-комплекст», а також порушення позивачем положень п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - завищено витрати, у зв'язку із відсутністю належним чином оформлених первинних документів, порушення п. 198.1, п. 198.2, 198.3, п. 2198.6 ст. 198 ПК України - завищено податковий кердит у зв'язку із дефектністю первинних документів по контрагентах.
Відповідач у акті перевірки зазначає про те, що господарські операції із зазначеним контрагентами є непідтвердженими у зв'язку з тим, що отримані від інших податкових органів матеріали податкових перевірок свідчать про нереальність проведення господарських операцій з контрагентами по ланцюгу постачання (акти від 04.09.2013р. за № 109/22-04/35124273, від 18.02.2013р. за № 279/224/34408434, від 04.04.2013р. за № 221/22-50/37675706, від 18.05.2013р. за № 131/22-6/24441447, від 15.03.2013р. за № 900/22-6/24441447, від 25.01.2013р. за № 215/221/36162220, від 21.02.2013р. за № 750/226/36162220, від 03.04.2013р. за № 151/222/20272315, від 17.10.2012р. за № 2431/22-1045/31235974, від 15.02.2013р. за № 997/22.2-11/35680143, від 11.03.2013р. за № 822/226/34059958, від 11.12.2012р. за № 195/224/36093812, від 10.04.2013р. за № 1932/226/34364633, від 14.08.2012р. за № 428/225/33906304, від 16.06.2013р. за № 2025/226/37538086, від 06.08.2013р. за № 245/17-3/2804311371, від 08.04.2013р. за № 1484/22-1/24225821, від 20.05.2013р. за № 938/221/24423768, від 23.02.2013р. за № 269/22-6/23375240, від 23.02.2013р. за № 126/229/32745925, від 17.01.2013р. за № 110/226/35738161, від 12.11.2012р. за № 4917/224/37069775, від 24.02.2012р. за № 556/182/21215615, від 03.12.2012р. за № 4560/234/31980260, від 20.03.2013р. за № 2403/102/22.2-07/32943, від 29.12.2011р. за № 965/233/31624305, від 26.10.2011р. за № 2070/23-306/31635757, від 12.02.2013р. за № 75/153/30619603), наявні дефекти змісту у транспортних накладних та видаткових накладних, не повне надання до перевірки усіх транспортних накладних, сертифікатів якості.
Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.
Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:
а) у паперовому вигляді;
б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);
ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.
Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу валових витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.
Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:
- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;
- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Нормами статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у періоді, що перевірявся, позивач має господарські взаємовідносини із контрагентами ТОВ «Артеміда АДВ», ТОВ «ТВК «Електроконтинент», ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс», ПП «Агростройсервіс», ТОВ «Техпромінжиніринг», ТОВ «НВП «Металтехпром», ПП «Грач», ТОВ «Хімтрейд», ТОВ «Стронг Україна ЛТД», ПП «Енергосталь», ТОВ «ТД «Ідея ліхт Україна», ТОВ «ОВК-Технологія», ТОВ «Альфа-Інвест плюс», ПП «Біонік», ФОП ОСОБА_8, ТОВ «НТ-Сталь», ТОВ «Едванс», ТОВ фірма «Автодрайв ЛТД», ПП «Еколінія», ТОВ «Реста груп», ТОВ «Тесей», фірма «Сотруднічество», ТОВ «Металінвестпром», ТОВ «Укртехбізнес», ТОВ «Дніпропром», ТОВ «Баварія-Ф», ТОВ «Транс-сервіс-комплекст», ТОВ «Промальянс ЛТД» та укладено договори, а саме:
- договір про надання послуг (розробка 3Д роліка) від 31.07.2012р. за № 62, укладений з ТОВ «Артеміда АДВ»:
- договір про придбання продукції (електротовари - ТЕН напівформи, вентилятор канальний) від 04.01.2011р. за № 06 ВД-11, укладений з ТОВ «ТВК «Електроконтинент»;
- рахунки від 07.09.2012р. № СФ-0008016, № СФ-0008017, від 12.09.2012р. № СФ-0008163, № СФ-0008141, від 16.10.2012р. № СФ-0009409, від 23.10.2012р. № СФ-0009711, на підставі яких здійснено придбання металопродукції (труба, круг, лист, профіль, швелер) у ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс»;
- рахунки від 15.05.2012р. № А-1532, № А-1533, від 29.05.2012р. за № А-1595, від 06.07.2012р. № А-1744, від 18.07.2012р. за № А-1791, № А-1792, від 30.07.2012р. за № А-1848, від 18.06.2012р. за № А-1677, від 25.06.2012р. № А-1708, від 27.06.2012р. за № А-1719, від 04.09.2012р. за № А-1968, від 07.09.2012р. за № А-1984, від 17.09.2012р. за № А-2014, № А-2015, від 20.09.2012р. за № А-2036, № А-2037, від 21.12.2012р. № А-2039, від 28.09.2012р. № А-2070, №А-2074, від 02.08.2012р. № А-1856, № А-1857, № А-1859, № А-1861, № А-1860, від 15.08.2012р. за № А-1902, від 16.08.2012р. № А-1906, від 22.08.2012р. за № А-1931, № А-1935, від 01.10.2012р. за № А-2075, від 02.10.2012р. за № А-2075, від 02.10.2012р. за № А-2080, від 08.10.2012р. за № А-2104, від 22.10.2012р. за № А-2165, від 30.11.2012р. за № А-2317, від 06.12.2012р. за № А-2337, на підставі яких здійснено придбання продукції (гайка, шайба, гравер, гвинт самосвердлящий, болт, труба нержавіюча, болт, коло) у ПП «Агростройсервіс»;
- рахунки від 18.06.2012р. за № 162, від 19.07.2012р. за № 213, за № 214, від 02.08.2012р. за № 120, від 28.08.2012р. за № 250, № 251, від 21.09.2012р. за № 152, на підставі яких здійснено придбання продукції (клапанний вузол, розширений клапан, клапан без вузла, фільтр оливний, сепаратор, олива) та ремонтних послуг осушувача повітря у ТОВ «Техпромінжиніринг»;
- здійснено придбання продукції (ланцюг, звено, з'єднувач) у ТОВ «НВП «Металтехпром»;
- договір про придбання продукції (гумовотехнічних виробів (кільця) від 20.01.2011р. за № 01, укладений з ПП «Грач»;
- договір про придбання продукції (клей-гель миттєвий, силіконовий спрій, мастило) від 01.11.2010р. за № 157, укладений з ТОВ «Хімтрейд»;
- договір про придбання продукції (фільтр паливний, ремінь генератора) від 02.02.2011р. за № 18, укладений з ТОВ «Стронг Україна ЛТД»;
- договір про придбання продукції (ТЄН) від 23.11.2011р. за № 695, укладений з ПП «Енергосталь»;
- рахунки від 17.08.2011р. за № СФ-0000243, від 14.11.2011р. за № СФ-0000365, від 02.09.2011р. за № СФ-0000265 на підставі яких здійснено придбання продукції (контактор, преобразователь, пристрій введення-виведення) у ТОВ «ТД «Ідея ліхт Україна»;
- рахунки № 061И08, № 101И08, № 161И08, № 291И08, №061И09, № 251И09, № 252И09, на підставі яких здійснено придбання продукції (лист, круг) у ТОВ «ОВК-Технологія»;
- здійснено придбання продукції (полотно неткане, рукавички робочі без крапки) у ТОВ «Альфа-Інвест плюс»;
- здійснено придбання продукції (розчинник органічний універсальний) у ПП «Біонік»;
- рахунки від 03.03.2012р. № 00-0000039, від 12.03.2012р. за № 00-000045, від 14.05.2012р. за № 00-0000122 на підставі яких здійснено придбання продукції (піддон дерев'яний) у ФОП ОСОБА_8;
- договір про придбання продукції (гайка, шайба, болт) віл 05.07.2011р. за № 77 ВД-11, укладений з ТОВ «НТ-Сталь»;
- рахунки від 18.06.2012р. за № 1444, від 05.09.2011р. за № 2045, на підставі яких здійснено придбання продукції (комп'ютерної техніки - клавіатура, миша, системний блок) у ТОВ «Едванс»;
- здійснено придбання продукції (шини) у ТОВ фірма «Автодрайв ЛТД»;
- здійснено придбання продукції (шліфувальна подушка) у ПП «Еколінія»;
- рахунок від 07.09.2012р. за № СФ-0001020, на підставі якого здійснено придбання продукції (механічний з'єднувач) у ТОВ «Реста груп»;
- рахунок від 10.02.2012р. за № СФ-163, на підставі яких здійснено придбання продукції (распіратор) у ТОВ «Тесей»;
- рахунок від 15.08.2011р. за № СФ-0001307, на підставі якого здійснено придбання продукції (коврик діелектричний) у фірми «Сотруднічество»;
- договір про придбання продукції (прокладка) від 01.10.2010р. за № 09-10/2010р., укладений з ТОВ «Металінвестпром»;
- отримано послуги (транпортно-експедиційні) у ТОВ «Укртехбізнес»;
- рахунок від 07.04.2011р. за № 0251, на підставі якого здійснено придбання продукції (хомут із нержавіючої сталі 40х60) у ТОВ «Дніпропром»;
- здійснено придбання продукції (гідроциліндр ГЦ 50х32х450) у ТОВ «Баварія-Ф»;
- рахунки від 31.05.2012р. за № 924, від 03.09.2012р. за № 1270, на підставі яких здійснено придбання продукції (лак, емаль, грунт, розчинник) у ТОВ «Транс-сервіс-комплекст».
Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.
Таким чином, з метою встановлення ділової мети зазначених вище господарських операцій необхідно з'ясувати дійсний економічний зміст господарської операції, а також проаналізувати кінцевий економічний ефект у вигляді фактичного приросту (зміни вартості) активів, який настав або повинен був настати в результаті здійснення відповідної операції, незалежно від зафіксованих у документах намірів її учасників.
Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Положеннями п.44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Факт укладення правочинів і їх виконання обома сторонами підтверджується фактичними обставинами по справі, зокрема, первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договорів - копіями податкових та видаткових накладних, прибуткових ордерів, рахунків-фактур, які досліджені судом у процесі судового розгляду справи та містяться у матеріалах розгляду справ.
Відповідно до ст. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно зі ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Всі податкові та видаткові накладні були складені сторонами у відповідності вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто містять такі обов'язкові реквізити, як: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис.
Згідно із п. 1.2 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» за № 88 від 24.05.1995р. (далі - Положення № 88) господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Відповідно до п. 2.1 Положення № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Згідно із п. 2.4 Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Пунктом 2.5 Положення № 88 встановлено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Відповідно до п. 2.15 Положення № 88 первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.
Згідно із п. 2.16 Положення № 88 у разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.
Досліджені у судовому процесі первинні бухгалтерські документи не містять дефектів форми, змісту або походження первинних і розрахункових документів, які, в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Отже, оглянуті у судовому засіданні вищезазначені первинні документи позивача та контрагентів відповідають вище переліченим вимогам, містять необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.
З матеріалів справи встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, які надані ним в підтвердження формування валових витрат відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», виписані підприємством, яке станом на момент спірних правовідносин є платником ПДВ, що не заперечується відповідачем, під час здійснення господарських операцій перебувало на обліку в органах ДПІ. Доказів зворотного судовим розглядом справи не встановлено і актом перевірки не заперечується та не спростовано.
Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування валових витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання формування валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» від 20.07.2010 року за № 1112/11/13-10 процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:
1. Встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
2. Встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.
3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.
4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість
5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.
Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.
Також у цьому листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Вищевикладена позиція також сформульована у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року по справі № 2а-9864/11/2670 (K/9991/50772/12).
У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
У матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними правочинів, укладених між позивачем та зазначеними контрагентами. Крім того, докази щодо порушення кримінальних справ проти посадових осіб підприємства-контрагента позивача або наявність таких, що набрали законної сили вироків суду в акті перевірки відсутні. Не надавались такі докази і під час судового розгляду справи.
Крім того, у акті перевірки від 05.12.2013р. за № 350/21-3-31950849 податковий орган робить висновок про фактичне здійснення господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами, зазначаючи про отримання товарів від контрагентів (стр. 84), на суму 1857346,26 грн. та про оплату цих товарів (стр.стр. 9-80, 97-117), що також свідчить про те,що відповідач визнає та підтверджує рух активів у результаті здійснення господарських операцій.
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів) відобразив у даних податкового обліку операції із зазначеними контрагентами.
Відповідач посилається, зокрема, на акти перевірок контрагнетів податковими органами, як на докази, що позивач здійснював господарські операції з використанням підприємств з ознаками фіктивності, а, отже, його діяльність була сформована на отримання податкової вигоди, що виразилось у декларуванні незаконно сформованого податкового кредиту, проте, неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, їх «фіктивні» відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).
Враховуючи вищенаведені обставини та зазначені норми законодавства, суд вважає, що позивачем у даній справі було правомірно сформовано податкове зобов'язання з ПДВ за період, що перевірявся із врахуванням господарських операцій із ТОВ «Артеміда АДВ», ТОВ «ТВК «Електроконтинент», ТОВ «Альтаїр Альфа Плюс», ПП «Агростройсервіс», ТОВ «Техпромінжиніринг», ТОВ «НВП «Металтехпром», ПП «Грач», ТОВ «Хімтрейд», ТОВ «Стронг Україна ЛТД», ПП «Енергосталь», ТОВ «ТД «Ідея ліхт Україна», ТОВ «ОВК-Технологія», ТОВ «Альфа-Інвест плюс», ПП «Біонік», ФОП ОСОБА_8, ТОВ «НТ-Сталь», ТОВ «Едванс», ТОВ фірма «Автодрайв ЛТД», ПП «Еколінія», ТОВ «Реста груп», ТОВ «Тесей», фірма «Сотруднічество», ТОВ «Металінвестпром», ТОВ «Укртехбізнес», ТОВ «Дніпропром», ТОВ «Баварія-Ф», ТОВ «Транс-сервіс-комплекст», ТОВ «Пром Альянс ЛТД» тому зазначене у акті перевірки порушення позивачем вимог п. 135.2, п.п.135.5.4, п.п.135.5.15 п.135.5 ст.135, п.137.1, п.137.16 ст.137, п.138.1, п.138.2, п.138.4, 38.8, п.п.138.10.2, п.п.138.10.3, п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - заниження доходів та завищення витрат на суму безоплатно отриманих товарів від невстановлених осіб, а також порушення позивачем положень п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - завищено витрати, у зв'язку із відсутністю належним чином оформлених первинних документів, порушення п. 198.1, п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України - завищено податковий кердит у зв'язку із дефектністю первинних документів по контрагентах, є необґрунтованими.
У акті перевірки від 05.12.2013р. за № 350/21-3-31950849, зокрема, зазначено про порушення позивачем положень п.п. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 ПК України, у зв'язку із перевищенням витрат над доходами при реалізації цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав пов'язаним особам,
У обґрунтування зазначеного порушення у акті перевірки вказано про те, що перевіркою встановлено, що ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» занизило прибуток від операцій з акціями на суму 360 496,5 грн., у зв'язку з перевищення витрат над доходами отриманими у зв'язку із реалізацією акцій пов'язаним особам завищено витрати по операціях з цінними паперами за 2012 рік на суму 973330,94 гривень.
У ході перевірки встановлено наявність правових відносин ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» з підприємством - нерезидентом ВЕСТА Днепр (Сайпрус) Лімітед (Кіпр) та ТОВ «Техкомплект», які згідно пп. 14.1.159 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України є пов'язаними особами.
Перевіркою встановлено, що ВЕСТА Днепр (Сайпрус) Лімітед (Кіпр) володіє 97,09% статутного фонду ПАТ «ВЕСТА-Дніпро», а ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» володіє 77,4% статутного фонду ТОВ Техкомплект» (до 2012 року) (згідно даних бухгалтерського рахунку 141 «Інвестиції пов»язаним особам» та даних зберігана цінних паперів ПАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів»: Зведеного облікового реєстру власників цінних паперів станом на 31.12.2011 (вих. № 932-7640п від 18.01.2012р.), Зведеного облікового реєстру власників цінних паперів станом на 09.01.2013р. (вих. №381-315160п від 10.01.2013р.).
У бухгалтерському обліку ПАТ «ВЕСТА-Дніпро операції із придбання цінних паперів акцій) відображені проводкою: Дт рахунку 14 «Довгострокові інвестиції» Кт 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами (у вітчизняній валюті)», 6853 «Розрахунки з іншими кредиторами (в шоземній валюті)», а продаж цінних паперів (акцій) відображені проводкою: Кт 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами (у вітчизняній валюті)», Дт рахунків 6853 «Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)» Кт рахунків 741 «Доходи від реалізації фінансових ивестицій».
ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» придбавало цінні папери (акції) емітентом, яких є ПАТ «ЗНКІФ „Ратибор" (код за ЄДРПОУ 33516425) та які залишились нереалізованими станом на 01.07.2011 року згідно договору купівлі-продажу цінних паперів №2035 Б від 31.12.10р. ПАТ "ВЕСТА-Дніпро" купує цінні папери (прості іменні акції) у Продавця ТОВ Промислові енергетичні системи" (код ЄДРПОУ 33185376); емітент цінних паперів - ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний-інвестиційний фонд "Ратибор"(код ЄДРПОУ 33516425); код цінних паперів - 11А 4000089494; кількість акцій - 1367 шт., номінальна вартість однієї акції 10 000,0 грн., договірна вартість всіх акцій (сума договору) - 393 400 000,00 грн.; ціна придбання акціїй по данному договору складає 287 783,47 грн.
Протягом поточної планової виїзної перевірки встановлено, що у періоді, який перевірявся, продано пов'язаним особам ПАТ «ВЕСТА-Дніпро»: ВЕСТА Днепр (Сайпрус) Лімітед (Кіпр) та ТОВ «Техкомплект» акції, емітентом яких є ПАТ „ЗНКІФ „Ратибор" (код за ЄДРПОУ 33516425) згідно наступних договорів:
1) згідно з Договором купівлі-продажу цінних паперів №2765 Б від 07.07.2011 ПАТ «ВЕСТА-Дніпро", від імені, за дорученням та в інтересах, якого діє ТОВ "Спайк -Інвест" «Ліцензія ДКЦПФР на брокерську діяльність серія АВ №581226 від 26.04.2011 р.), на підставі договору доручення №2764Б від 07.07.2011 року продає цінні папери (прості іменні акції) покупцю - «ВЕСТА Днепр (Сайпрус) Лімітед», (код 00276333); емітент цінних паперів - ПАТ „ЗНКІФ „Ратибор" (код за ЄДРПОУ 33516425); код цінних паперів - ІМ4000089494; кількість акцій - 400 шт., номінальна вартість однієї акції 10 000,00 грн.; договірна вартість всіх акцій (сума договору) - 10 000 000,00 доларів США, що за курсом НБУ на 07.07.2011 року складає 79 715 000,00 грн.; всі платежі здійснюються безготівковими коштами в доларах США, покупець зобов'язується сплатити 100% суми, протягом 90 банківських днів від дати підписання Договору; ціна продажу акціїй по данному договору складає 199 287,5 грн.;
2) згідно з Договором купівлі-продажу цінних паперів №2869 Б від 17.08,2011 ПАТ «ВЕСТА-Дніпро», від імені, за дорученням та в інтересах якого діє ТОВ "Спайк -Інвест" (Ліцензія ДКЦПФР на брокерську діяльність серія АВ №581226 від 26.04.2011р.), на підставі договору доручення №2868 Б від 17.08.2011 року продає цінні папери (прості іменні акції) покупцю - «ВЕСТА Днепр (Сайпрус) Лімітед», (код 00276333); емітент цінних паперів - ПАТ „ЗНКІФ „Ратибор" (код за ЄДРПОУ 33516425); код цінних паперів - ІІА4000089494; кількість акцій - 200 шт., номінальна вартість однієї акції 10 000,00 грн.; договірна вартість всіх акцій (сума договору) - 5 000 000,00 доларів США, що за курсом НБУ на 17.08.2011 року складає 39 855 000,00 грн.; усі платежі здійснюються безготівковими коштами в доларах США, Покупець зобов'язується сплатити 100% суми, протягом 90 банківських днів від дати підписання Договору; ціна продажу акціїй по данному договору складає 199 275,0 грн.;
3) згідно з Договором купівлі-продажу цінних паперів №3017 Б від 21.09.2011 ПАТ «ВЕСТА-Дніпро" продає цінні папери (прості іменні акції) покупцю - ТОВ „Техкомплект" (код за ЄДРПОУ 32804524), від імені, за дорученням та в інтересах, якого діє ТОВ "Спайк -Інвест" (Ліцензія ДКЦПФР на брокерську діяльність серія АВ №581226 від 26.04.2011 р.), на підставі договору доручення №3016 Б від 21.09.2011 року; емітент цінних паперів - ПАТ „ЗНКІФ „Ратибор" (код за ЄДРПОУ 33516425); код цінних паперів - ІІА4000089494; кількість акцій - 294 шт., номінальна вартість однієї акції 10 000,00 грн.; договірна вартість всіх акцій (сума договору) - 80 000 000,00 грн., без ПДВ, всі платежі здійснюються в безготівковій формі в гривні, або векселями, покупець дов'язується сплатити 100% суми, протягом 60 банківських днів від дати підписання Договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця; ціна продажу акціїй по данному договору складає 272 108,84 грн.;
4) згідно з Договором купівлі-продажу цінних паперів №3287 Б від 14.11.2011 ПАТ «ВЕСТА-Дніпро", від імені, за дорученням та в інтересах якого діє ТОВ "Спайк -Інвест" (Ліцензія ДКЦПФР на брокерську діяльність серія АВ №581226 від 26.04.2011 р.), на підставі договору доручення №3286 Б від 14.11.2011 року продає цінні папери (прості іменні акції) Покупцю - ТОВ „Техкомплект" ( код за ЄДРПОУ 32804524); емітент цінних паперів - ПАТ „ЗНКІФ „Ратибор" (код за ЄДРПОУ 33516425); код цінних паперів - ПА4000089494; кількість акцій - 81 шт., номінальна вартість однієї акції 10 000,00 грн.; договірна вартість всіх акцій (сума договору) - 22 000 000,00 грн., без ПДВ. платежі здійснюються в безготівковій формі в гривні або векселями. Покупець зобов'язується сплатити 100% суми, протягом 90 банківських днів від дати підписання Договору; ціна продажу акціїй по данному договору складає 271 604,94 гривень.
Таким чином, перевіркою встановлено, що ПАТ „ВЕСТА-Дніпро" придбані акції у кількості 971 штук на суму 279 437 749,37 грн. (за ціною 287 783,468 грн. за штуку) реалізовано в періоді, що перевірявся пов'язаним особам на суму 220 483 580,244 грн. за ціною нижче ціни придбання (за договорами №2765 Б від 07.07.2011 - за ціною 199 287,5 грн. за штуку, №2869 Б зід 17.08.2011 - за ціною 199 275,0 грн. за штуку, №3017 Б від 21.09.2011 - за ціною 272 108,84 грн. за штуку, №3287 Б від 14.11.2011р. - за ціною 271 604,94 грн. за штуку). Тобто збиток ПАТ „ВЕСТА-Дніпро" від реалізації у II півріччя 2011 року пов'язаній особі -ВЕСТА Днепр (Сайпрус) Лімітед» та ТОВ „Техкомплект" акцій, емітентом яких є ПАТ „ЗНКІФ -Ратибор" склав 58 954 169,126 грн. (279 437 749,37 грн. мінус 220 483 580,244 грн.).
Крім того, перевіркою встановлено, що у IV кв 2012 року ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» придбавало цінні папери (акції) емітеном, яких є ПАТ „ЗНКІФ „Ратибор" (код за ЄДРПОУ 33516425) згідно наступних договорів:
1) згідно з Договором купівлі-продажу цінних паперів №4690 БВ від 13.09.2012р. ПАТ «ВЕСТА-Дніпро", від імені, за дорученням та в інтересах якого діє ТОВ „Спайк -Інвест" (Ліцензія ДКЦПФР на брокерську діяльність серії АВ №581226 від 26.04.2011 р., діє до 04.2013р.), на підставі договору доручення №4689 БВ від 13.09.2012 року придбало цінні папери (прості іменні акції) у Продавця - «ВЕСТА Днепр (Сайпрус) Лімітед», (код 00276333); емітент цінних паперів - ПАТ „ЗНКІФ „Ратибор" (код за ЄДРПОУ 33516425); код цінних паперів - ІІА 4000089494; кількість акцій - 74 шт., номінальна вартість однієї акції 10000,00 грн.; договірна вартість всіх акцій (сума договору) - 2 129 363,19 доларів США, що за курсом НБУ на 13.09.2012 року складає 17 020 000,00 грн.; всі платежі здійснюються безготівковими коштами в гривні. Покупець зобов'язується - платити 100% суми, протягом 90 банківських днів від дати підписання Договору; ціна придбання акцій емітеном, яких є ПАТ „ЗНКІФ „Ратибор"по данному договору складає 230 000 грн.;
2) згідно з Договором купівлі-продажу цінних паперів №4841 БВ від 18.10.2012 ПАТ «ВЕСТА-Дніпро", від імені, за дорученням та в інтересах, якого діє ТОВ „Спайк -Інвест" (ліцензія ДКЦПФР на брокерську діяльність серії АВ №581226 від 26.04.2011р., діє до 4.2013 р.), на підставі договору доручення №4840БД від 18.10.2012 року придбало цінні папери (прості іменні акції) у Продавця - «ВЕСТА Днепр (Сайпрус) Лімітед», (код 00276333); емітент цінних паперів - ПАТ „ЗНКІФ „Ратибор" (код за СДРПОУ 33516425); код цінних паперів - ІІА 4000089494; кількість акцій - 220 шт., номінальна вартість однієї акції 10000,00 грн.; договірна вартість всіх акцій (сума договору) - 6 330 539,22 доларів США, що за курсом НБУ на 18.10.2012 року складає 50 600 000,00 грн.; платежі здійснюються безготівковими коштами в гривні, покупець зобов'язується сплатити і суми, протягом 90 банківських днів від дати підписання Договору; ціна придбання акцій емітеном яких є ПАТ „ЗНКІФ „Ратибор"по данному договору складає 230 000 грн.;
3) згідно з Договором купівлі-продажу цінних паперів №4942 БВ від 08.11.2012 ПАТ «ВЕСТА-Дніпро", від імені, за дорученням та в інтересах якого діє ТОВ „Спайк -Інвест" (ліцензія ДКЦПФР на брокерську діяльність серії АВ №581226 від 26.04.2011 р., діє до 16.04.2013 р.), на підставі договору доручення №4941БД від 08.11.2012 року придбало цінні папери (прості іменні акції) у Продавця - «ВЕСТА Днепр (Сайпрус) Лімітед», (код 00276333); емітент цінних паперів - ПАТ „ЗНКІФ „Ратибор" (код за ЄДРПОУ 33516425); код цінних паперів - 11А 4000089494; кількість акцій - 40 шт., номінальна вартість однієї акції 10000.00 грн.; договірна вартість всіх акцій (сума договору) - 1 151 007,13 доларів США, що за курсом НБУ на 08.11.2012 року складає 9 200 000,00 грн.; всі платежі здійснюються безготівковими коштами в гривні. Покупець зобов'язується сплатити 100% суми, протягом 90 банківських днів від дати підписання Договору; ціна придбання акціїй емітеном яких є ПАТ „ЗНКІФ „Ратибор"по данному договору складає 230 000 грн.;
4) згідно з Договором купівлі-продажу цінних паперів №4714 БВ від 24.09.2012 ПАТ «ВЕСТА-Дніпро", від імені, за дорученням та в інтересах якого діє ТОВ „Спайк -Інвест" (ліцензія ДКЦПФР на брокерську діяльність серії АВ №581226 від 26.04.2011р., діє до 16.04.2013 р.), на підставі договору доручення №4713БД від 24.09.2012 року придбало цінні папери (прості іменні акції) у Продавця - «ВЕСТА Днепр (Сайпрус) Лімітед», (код 00276333); емітент цінних паперів - ПАТ „ЗНКІФ „Ратибор" (код за ЄДРПОУ 33516425); код цінних паперів - IIА 4000089494; кількість акцій - 266 шт., номінальна вартість однієї акції 10000,00 грн.; договірна вартість всіх акцій (сума договору) - 7 654 197,42 доларів США, що за курсом НБУ на 24.09.2012 року складає 61 180 000,00 грн.; всі платежі здійснюються безготівковими коштами в гривні. Покупець зобов'язується сплатити 100% суми, протягом 90 банківських днів від дати підписання Договору; ціна придбання акціїй емітеном яких є ПАТ „ЗНКІФ „Ратибор'"по данному договору складає 230 000 грн.
5) згідно з Договором купівлі-продажу цінних паперів №524БВ від 25.12.2012 ПАТ «ВЕСТА-Дніпро" придбало цінні папери (прості іменні акції) у Продавця - ТОВ «Веста Індастріал» (код за ЄДРПОУ 32702174), від імені, за дорученням та в інтересах якого діє ТОВ «Ф-Трейдінг» (код за ЄДРПОУ 37815677) (ліцензія ДКЦПФР на брокерську діяльність серія АГ №579939 від 03.10.2011 р., строк дії до 03.10.2016 р.), на підставі договору доручення №523 БД 25.12.2012 року; емітент цінних паперів - ПАТ „ЗНКІФ «Ратибор" (код за ЄДРПОУ 33516425); код цінних паперів - СТА 4000089494; кількість акцій - 9 шт., номінальна вартість однієї акції 10000,00 грн.; загальна сума продажу всіх акцій - 1 710 000,00 грн.; ціна придбання акціїй емітеном яких є ПАТ „ЗНКІФ „Ратибор" по данному договору складає 190 000 гривень.
Також, у ході перевірки встановлено, що за перевіряємий період ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» продавало цінні папери (акції) емітеном яких є ПАТ „ЗНКІФ „Ратибор" (код за ЄДРПОУ 33516425) згідно наступних договорів:
1) згідно з Договором купівлі-продажу цінних паперів №4896 БВ від 25.10.2012 ІІАТ «ВЕСТА-Дніпро", від імені, за дорученням та в інтересах якого діє ТОВ "Спайк -Інвест» (ліцензія ДКЦПФР на брокерську діяльність серія АВ №581226 від 26.04.2011 р., діє до 16.04.2013 р.), на підставі договору доручення №4896 БД від 25.10.2012 року продає цінні папери (прості іменні акції) Покупцю - «ВЕСТА Днепр (Сайпрус) Лімітед», (код 00276333); емітент цінних паперів - ПАТ „ЗНКІФ „Ратибор" (код за ЄДРПОУ 33516425); код цінних паперів - ІІА4000089494; кількість акцій - 100 шт., номінальна вартість однієї акції 10 000,00 грн.; договірна вартість всіх акцій (сума договору) - 2 502 189,42 доларів США, що за курсом НБУ на 25.10.2012 року складає 20 000 000.00 грн.; всі платежі здійснюються безготівковими коштами в доларах США, покупець зобов'язується сплатити 100% суми, протягом 90 банківських днів від дати підписання Договору; ціна продажу акціїй емітеном яких є ПАТ „ЗНКІФ „Ратибор" по данному договору складає 200 000 грн.;
2) згідно з Договором купівлі-продажу цінних паперів №5113 БВ від 25.12.2012р. ПАТ «ВЕСТА-Дніпро", від імені, за дорученням та в інтересах якого діє ТОВ "Спайк -Інвест" (ліцензія ДКЦПФР на брокерську діяльність серія АВ №581226 від 26.04.2011 р., діє до 16.04.2013 р.), на підставі договору доручення №5112 БД від 25.12.2012 року продає цінні папери (прості іменні акції) покупцю - «ВЕСТА Днепр (Сайпрус) Лімітед», (код 00276333): емітент цінних паперів - ПАТ „ЗНКІФ „Ратибор" (код за ЄДРПОУ 33516425); код цінних паперів - ЦА4000089494; кількість акцій - 509 шт., номінальна вартість однієї акції 10 000,00 грн.; Договірна вартість всіх акцій - 116 710 000,00 грн. Всі платежі здійснюються в безготівковій формі в гривні або векселями; ціна продажу акцій емітеном яких є ПАТ «ЗНКІФ „Ратибор"по данному договору складає 292,731 гривень.
Таким чином, перевіркою встановлено придбання ПАТ „ВЕСТА-Дніпро" згідно наведених договорів 600 штук акцій, емітентом яких є ПАТ „ЗНКІФ „Ратибор" у IV кв 2012 року на суму 138 000 000 грн., та реалізація 600 штук акцій емітентом, яких є ПАТ „ЗНКІФ „Ратибор" за ціною нижче ціни придбання у IV кв 2012 року на 134646365,5 грн., в тому числі: за договором №4896 БВ від 25.10.2012 на суму 20 000 грн. (ціна за акцію - 200 000 грн.), та за договором №5113 БВ від 25.12.2012 на суму 365,5 грн. (ціна за акцію - 229 292,731 грн.), тобто збиток ПАТ „ВЕСТА-Дніпро" від реалізації пов'язаній особі «ВЕСТА Днепр (Сайпрус) Лімітед» акцій, емітентом яких є ПАТ „ЗНКІФ „Ратибор" у IV кв 2012 року склав 3353634,50 грн. (138 000 000 грн. мінус 134 646 365,5 грн.).
Відповідно до ст. 14.1.159 ПК України пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.
При визнанні осіб пов'язаними враховується вплив, який може здійснюватися через володіння однією особою корпоративними правами інших осіб відповідно до укладених між ними договорів або за наявності іншої можливості однієї особи впливати на рішення, що приймаються іншими особами. При цьому такий вплив враховується незалежно від того, чи здійснюється він особою безпосередньо і самостійно або спільно з пов'язаними особами, що визнаються такими відповідно до цього підпункту.
Пов'язаними особами для цілей трансфертного ціноутворення визнаються:
а) юридичні особи - у разі якщо одна з таких осіб безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;
б) фізична та юридична особа - у разі якщо фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;
в) юридичні особи - у разі якщо одна і та сама особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами таких юридичних осіб і розмір частки корпоративних прав у кожній юридичній особі становить 20 і більше відсотків;
г) юридична особа і особа, що має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
ґ) юридичні особи, одноособові виконавчі органи яких призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);
д) юридичні особи, в яких 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради призначено (обрано) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);
е) юридичні особи, в яких 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради становлять одні й ті самі фізичні особи;
є) юридична особа та фізична особа - у разі здійснення фізичною особою повноважень одноособового виконавчого органу такої юридичної особи;
ж) юридичні особи, в яких повноваження одноособового виконавчого органу здійснює одна й та сама особа;
з) фізичні особи: чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні, неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.
Для фізичної особи загальна частка корпоративних прав платника податку (голосів у керівному органі), якою вона володіє, визначається як частка корпоративних прав, що безпосередньо належить такій фізичній особі, та частка корпоративних прав, що належить юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою.
Якщо фізична особа визнається пов'язаною з іншими особами відповідно до цього підпункту, такі особи визнаються пов'язаними між собою.
Абзацом 2 підпункту 153.2.6 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України визначено, що витрати, понесені у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним із таким платником податку особам або за операціями з давальницькою сировиною, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу.
Аналізуючи дану норму слід звернути увагу на приписи статті 138 Податкового кодексу України, яка визначає склад витрат та порядок їх визнання.
Так, відповідно до пункту 138.1 статті 138 цього ж Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:
- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
У свою чергу, зазначенні поняття «витрати операційної діяльності» так і поняття «інші витрати» становлять собою переліки витрат, які охоплюються даними визначеннями, тобто входять до їх складу.
Крім того, слід враховувати, що визначений статтею 138 Податкового кодексу України перелік витрат не може бути предметом вибіркового використання у процесі оподаткування. Тобто, платник податків під час обчислення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства повинен враховувати усі, перелічені статтею 138 Податкового кодексу України витрати, які були понесені ним під час господарської діяльності.
Такий самий підхід до розуміння витрат слід застосовувати і у відношенні абз. 2 підпункту 153.2.6 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України, а саме із словосполучення «витрати, понесені у зв'язку з продажем товарів…», слід розуміти усі витрати, а не лише витрати пов'язані із збутом, про що зазначав позивач.
Таким чином, при визначенні витрат, пов'язаних із продажем товарів, виконанням poбiт та наданням послуг пов'язаним особам, необхідно враховувати вci витрати, понесені платником податку на формування собівартості об'єктів поставки, та інші пов'язані з цим витрати в повному обсязі. Ці витрати у сукупності не можуть перевищувати доходи, отримані від пов'язаної особи як компенсація вартості відповідних товарів, poбіт та послуг.
Отже, Податковий кодекс України виключає можливість врахування в податковому обліку збитків, які утворюються в операціях iз пов'язаними особами.
Крім того, ВАС України висловив офіційну позицію в листі від 10.10.2013р. за № 1386/12/13-13, яка полягає в тому, що відповідно до норми підпункту 153.2.6 пункту 153 статті 153 Податкового кодексу України в податковому обліку з податку на прибуток витрати, понесені платником податку у зв'язку з продажем товарів пов'язаним особам, не можуть перевищувати доходи від такого продажу. При цьому поняття витрат, понесених у зв'язку з продажем товарів, у розумінні зазначеної норми Податкового кодексу України охоплює всі витрати, що підлягають урахуванню в податковому обліку у зв'язку зі здійсненням відповідної операції з продажу (в тому числі собівартість товарів), а не лише витрати на збут, які передбачені підпунктом 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України. Ці витрати сукупно не можуть перевищувати доходів платника податку від продажу товарів, робіт, послуг пов'язаній особі. Надлишок витрат (перевищення їх суми над сумою доходу від продажу) не підлягає відображенню в податковому обліку з податку на прибуток.
Таким чином, висновок податкового органу у акті перевірки щодо заниження ПАТ „ВЕСТА-Дніпро" прибутку від операцій з акціями за 2012 рік, у зв'язку із перевищенням витрат над доходами, отриманими у зв'язку із реалізацією акцій пов'язаним особам зі збитком є обґрунтованим.
У акті перевірки від 05.12.2013р. за № 350/21-3-31950849, зокрема, зазначено про порушення позивачем положень п.п. 14.1.36, 14.1.90, 14.1.185, 14.1.203, 14.1. 231 п. 14.1 ст. 14, п.п. «а» та «б» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 196.1 ст. 196 ПК України - заниження податкових зобов'язань по операціям з продажу не за кошти корпоративних прав без відповідної компенсації, що виникло внаслідок заниження інших доходів на суму прибутку від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами за 2011р, у зв'язку із невідображенням у складі доходів в цінно паперовому обліку частини безоплатно переданої частки в статутному капіталі ТОВ «Техкомплект» (з врахуванням від'ємного значення попереднього періоду) у порушення п.п. 14.1.36, 14.1.90, 14.1.185, 14.1.203, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.11 п. 135.5 ст. 135, п.п. 153.8 п. 153 ст.153 ПК України.
Питання відчуження часток (частин) у статутному фонді господарського товариства регулюються спеціальним Законом України «Про господарські товариства» та Цивільним кодексом України.
Ці законодавчі акти передбачають можливість переходу права на частку у статутному капіталі товариства, яка належить його учаснику, до інших осіб як за волевиявленням учасника (продаж, дарування, міна частки тощо), так і з інших, незалежних від волевиявлення учасника підстав (звернення стягнення на частку, перехід права на частку до спадкоємців тощо).
Порядок оподаткування юридичною особою-платником податку на прибуток операцій з торгівлі цінними паперами та іншими корпоративними правами визначений п. п. 153.8 ст. 153 ПК України. У цьому випадку під терміном «доходи» розуміється сума коштів або вартість майна, отримана (нарахована) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження корпоративних прав, а також вартість всіх будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, що передаються платнику податку у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. У свою чергу, витрати - це сума коштів або вартість майна, сплачена (нарахована) платником податку продавцю корпоративних прав як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.
Платник податку веде окремий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Прибуток від продажу корпоративних прав включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.
Відповідно до ст. 167 ГКУ корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Аналогічне визначення корпоративних прав містить пп. 14.1.90 ПК України.
Таким чином, у разі відчуження частки в статутному капіталі ТОВ з метою оподаткування йтиметься про продаж корпоративних прав.
Відповідно до п. 196.1 ПК України продаж корпоративних прав не є об'єктом оподаткування ПДВ.
З огляду на викладене, не обгрунтвоаним є встановлене у акті порушення положень п.п. 14.1.36, 14.1.90, 14.1.185, 14.1.203, 14.1. 231 п. 14.1 ст. 14, п.п. «а» та «б» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 196.1 ст. 196 ПК України - заниження податкових зобов'язань по операціям з продажу не за кошти корпоративних прав без відповідної компенсації, що виникло внаслідок заниження інших доходів на суму прибутку від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами за 2011р, у зв'язку із невідображенням у складі доходів в цінно паперовому обліку частини безоплатно переданої частки в статутному капіталі ТОВ «Техкомплект» (з врахуванням відємного значення попереднього періоду) у порушення п.п. 14.1.36, 14.1.90, 14.1.185, 14.1.203, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.11 п. 135.5 ст. 135, п.п. 153.8 п. 153 ст.153 ПК України.
У акті перевірки від 05.12.2013р. за № 350/21-3-31950849, зокрема, зазначено про порушення позивачем положень п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.4, 138.10.2, п.п.138.10.3, п.п.138.10.5 п. 138.10 ст.138. п.п.153.2.6 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» завищено витрати на суму перевищення витрат пов'язаних з реалізацією товарів пов'язаним особам над доходами від такого продажу на загальну суму 26674688,34 гривень.
У обґрунтування зазначеного порушення у акті перевірки вказано про те, що перевіркою встановлено завищення ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» витрат, понесених у зв'язку з реалізацією товарів (аккумуляторннх батарей) повязаним особам, в тому числі: за II півріччя 2011 року.
У ході перевірки встановлено наявність правових відносин ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» підприємствами, які згідно п.п.14.1.159 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України є пов'язаними особами.
Відповідно до п.п.14.1.159 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:
а) для юридичних осіб:
одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;
одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків;
одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи;
одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи;
принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи;
одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);
юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів);
б) для фізичної особи та юридичної особи:
фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;
фізична особа має право призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган такої юридичної особи або призначати (обирати) не менш як 50 відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
фізична особа здійснює повноваження одноособового виконавчого органу в такій юридичній особі;
фізична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від фізичної особи, наданих юридичній особі, та/або будь-яких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших фізичних осіб, наданих юридичній особі, які надаються під гарантії цієї фізичної особи, перевищують суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів);
в) для фізичних осіб - чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.
Усі корпоративні права, які належать (безпосередньо та/або опосередковано) юридичній особі в іншій юридичній особі, є сумою часток корпоративних прав, які:
- безпосередньо належать такій юридичній особі в іншій юридичній особі;
- належать будь-якій із пов'язаних сторін такої юридичної особи в іншій юридичній особі.
Для цілей визначення, чи володіє фізична особа безпосередньо та/або опосередковано корпоративними правами у розмірі 20 і більше відсотків у юридичній особі, усі корпоративні права, які належать (безпосередньо та/або опосередковано) фізичній особі, є сумою часток корпоративних прав, які:
- безпосередньо належать такій фізичній особі в юридичній особі;
- належать будь-яким пов'язаним особам такої фізичної особи у зазначеній юридичній особі.
Розмір частки володіння корпоративними правами розраховується у разі:
- опосередкованого володіння (в одному ланцюгу) - шляхом множення часток володіння корпоративними правами;
- володіння через кілька ланцюгів - шляхом підсумовування часток володіння корпоративними правами в кожному ланцюгу.
У разі коли частка володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу перевищує 20 відсотків, усі особи такого ланцюга є пов'язаними (незалежно від результатів множення).
Міжнародну науково-промислову корпорацію «ВітроЕнергетичні Сонячні Технології Акумулюючі» було створено 2002 року ОСОБА_10 на базі Науково-промислової корпорації «ІСТА» в рамках реалізації загальної концепції розвитку нової галузі промисловості з виробництва свинцево-кислотних акумуляторних батарей широкого вжитку.
Основними напрямами діяльності МНПК «ВЕСТА» є розробка та крупносерійне поточне виробництво й утилізація свинцево-кислотних акумуляторних батарей; проектування сучасних акумуляторних заводів, підбір спеціального технологічного обладнання, шефмонтаж, пусконалагоджувальні роботи; розробка і виробництво автономних вітросонячних енергетичних систем з акумуляторами-енергонакопичувачами.
До складу МНПК «ВЕСТА» входять:
1) заводи ЗАТ «ВЕСТА-Дніпро» та ЗАТ «ВЕСТА-ІНДАСТРІАЛ» з виробництва герметичних партерних акумуляторних батарей, що не обслуговуються;
2) завод ТОВ «ВЕСТА-Пласт», який спеціалізується на виробництві пластмасових комплектуючих для акумуляторних батарей усіх типорозмірів, що виробляються заводами «ВЕСТА-Дніпро» та «ВЕСТА-ІНДАСТРІАЛ»;
3) логістичний центр МНПК «ВЕСТА»-ТОВ "Промислові енергетичні системи", який здійснює прийом, облік, рух матеріалів та комплектуючих, необхідних для виробництва акумуляторних батарей; забезпечує прийом, дотримання умов зберігання та організацію збуту споживачам готової продукції;
4) завод «Рекуперація свинцю» з утилізації використаних акумуляторів. Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекуперація свинцю» створене з метою зменшення екологічного навантаження на довкілля та скорочення собівартості акумуляторної продукції. Завод спеціалізується на комплексній перєробці використаних акумуляторних батарей.
На підставі наданої до перевірки інформації, щодо взаємовідносин ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» з вищевказаними пов'язаними особами у вигляді оборотно-сальдових відомостей по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» встановлено, що у перевіряємому періоді ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» отримало дохід від реалізації товарів (акумуляторів) вищенаведеним пов'язаним особам менше, ніж понесло витрати у зв'язку з такими операціями.
За результатами проведеного аналізу перевіркою встановлено формування ПАТ "ВЕСТА - Дніпро" витрат за податковим обліком по податковій декларації з податку на прибуток підприємства у вигляді перевищення витрат, понесених у зв'язку з такими операціями над доходами від такого продажу 130 723 615,82 грн., в тому числі: за II півріччя 1011 року на суму 45 848 623,85 грн., в тому числі: III кв 2011 року - 12 310 738,02 грн., IV кв 1011 року - 33 537 885,83 грн., за 2012 рік на суму 84 874 991,97 грн., в тому числі: І кв 2012 ку -27 151 519,75 грн., II кв 2012 року - 16 219 401,11 грн., III кв 2012 року - 17 193 388,02 -рн., IV кв 2012 року - 24 310 683,09 гривень.
Визначення фінансового результату за наданими розрахунками здійснено відповідно підпункту 153.2.6 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України шляхом вирахування з доходу від реалізації готової продукції по операціях з пов»язаним особам (рахунок 701 «Доход від реалізації готової продукції») всіх витрат, понесених у звязку операціями продажу пов»язаним особам товарів та відображених у податковій звітності, а саме:
- собівартість реалізованої готової продукції) (з врахуванням податкової амортизації) - ряд.05.1 Податкової декларації з податку на прибуток - бухгалтерський рахунок 901 «Собівартість реалізованої готової продукції» (за виключенням експортних операцій);
- адміністративні витрати (з врахуванням податкової амортизації) - ряд.06.1 Податкової декларації з податку на прибуток - бухгалтерський рахунок 92 «Адміністративні витрати» (за виключенням витрат відрядження за кордон);
- витрати на збут (з врахуванням податкової амортизації) - ряд. 06.2 Податкової декларації з податку на прибуток - бухгалтерський рахунок 93 «Витрати на збут» (за виключенням витрат на транспортування товарів на експорт);
- відсотки по кредитах - ряд. 06.3 Податкової декларації з податку на прибуток - бухгалтерський рахунок 951 «Відсотки по кредитах» - (за виключенням відсотків по позике, яка надана ЗВНКФ "Інновація» та кредитні кошти по якій витрачені на погашення заборгованості за акції).
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу (п.44.2 ст.44 ПК України).
Податковим Кодексом України визначено порядок оподаткування операцій з пов»язаними особами, зокрема, абзацом другим підпункту 153.2.6 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України зазначено витрати, понесені у зв'язку з продажем/обміном товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним з таким платником податку особам або за операціями з давальницькою сировиною, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу/обміну.
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:
- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Пунктом 138.4 статті 138 Податкового Кодексу України визначено , що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Згідно до п.п.138.10.2 п.138.2 статті 138 Податкового Кодексу України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:
а) загальні корпоративні витрати, щ тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати;
б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу;
в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності;
ґ) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати);
д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;
е) витрати на врегулювання спорів у судах;
є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;
ж) інші витрати загальногосподарського призначення;
Підпунктом 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового Кодексу України визначено, що витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг:
а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції;
б) витрати на ремонт тари;
в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;
г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;
ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;
д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);
е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;
є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;
ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства;
з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
Згідно п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138 статті 138 Податкового Кодексу України фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).
Таким чином, при визначенні витрат, пов'язаних із продажем товарів, виконанням робіт та наданням послуг пов'язаним особам, необхідно враховувати всі витрати, понесені платником податку на формування собівартості об'єктів поставки, та інші пов'язані з цим витрати в повному обсязі. Ці витрати у сукупності не можуть перевищувати доходи; отримані від пов'язаної особи як компенсація вартості відповідних товарів, робіт та послуг.
Отже, Податковий кодекс України виключає можливість врахування в податковому обліку збитків, які утворюються в операціях із пов'язаними особами.
За результатами проведеного аналізу перевіркою встановлено формування ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» витрат за податковим обліком по рядку 05.1 «Собівартість готової продукції», рядку 06.1 «Адміністративні витрати», рядку 06.2 «Витрати на збут», рядку 06.3 «Фінансові витрати» Податкової декларації з податку на прибуток підприємства у вигляді перевищення витрати пов'язаних з реалізацією товарів пов'язаним особам над доходами від такого продажу на загальну суму 130 723 615,82 грн., в тому числі: за II півріччя 2011 року на суму 45 848 623,85 грн., в тому числі: III кв 2011 року - 12 310 738,02 грн., IV кв 2011 року - 33 537 885,83 грн., за 2012 рік на суму 84 874 991,97 грн., в тому числі: І кв 2012 року - 27 151 519,75 грн., II кв 2012 року - 16 219 401,11 грн., III кв 2012 року - 17 193 388.02 грн., IV кв 2012 року - 24 310 683,09 гривень.
Таким чином, порушення пп.14.1.159 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.4, 138.10.2, п.п.138.10.3, п.п.138.10.5 п. 138.10 ст.138. п.п.153.2.6 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» завищено витрати на суму перевищення витрат пов'язаних з реалізацією товарів пов'язаним особам над доходами від такого продажу на загальну суму 130 723 615,82 грн., в тому числі: за II півріччя 2011 року на суму 45 848 623,85 грн., в тому числі: III кв 2011 року - 12 310 738,02 грн., IV кв 2011 року - 33 537 885,83 грн., за 2012 рік на суму 84 874 991,97 грн., в тому числі: І кв 2012 року - 27 151 519,75 грн., II кв 2012 року - 16 219 401,11 грн., III кв 2012 року - 17 193 388,02 грн., IV кв 2012 року - 24 310 683,09 грн., зазначені у акті перевірки є обґрунтованим.
У акті перевірки від 05.12.2013р. за № 350/21-3-31950849, зокрема, зазначено про порушення позивачем положень п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - завищено витрати на вартість послуг по організації виконання авіарейсів, у зв'язку із ненаданням відповідних підтверджуючих первинних документів, які б доводили зв'язок із господарською діяльністю підприємства, що у свою чергу призвело до завищення податкового кредиту на суму отриманих послуг по організації виконання авіарейсів, по яких не доведено використання у межах господарської діяльності платника податку по контрагентах у порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України.
У обґрунтування порушень у акті перевірки зазначено про те, що ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» включило до складу витрат вартість послуг по організації виконання авіарейсів підприємствами: ФОП ОСОБА_11, ТОВ «Ай Сі ЕС Хендлінг», ТОВ «Ай Сі Ес Аеро», ТОВ «Українська авіаційна компанія «Аеростар», ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_14, ФОП ОСОБА_15 всього на загальну суму 5519023,65 гривень.
Відповідно до п.138.1 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:
- прямих матеріальних витрат;
- прямих витрат на оплату праці;
- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;
- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);
- до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку;
- до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
- платники податку - ліцензіати з виробництва електричної та/або теплової енергії, які використовують для виробництва електричної та/або теплової енергії вугілля та/або мазут, до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг протягом року до прямих матеріальних витрат замість вартості витраченого в технологічному процесі вугілля та/або мазуту, включають суму резерву запасу палива (вугілля та/або мазуту), який створюється для безперебійного постачання електричної енергії споживачам.
Сума резерву запасу палива визначається самостійно платником податку щомісяця на основі середньомісячної вартості придбаного палива (вугілля, мазуту) за попередній рік, але не менше фактичної вартості придбаного протягом поточного місяця палива (вугілля, мазуту). В кінці звітного року створений резерв корегується на вартість витраченого в технологічному процесі палива (вугілля, мазуту), а саме:
- якщо фактична вартість витраченого в технологічному процесі палива (вугілля, мазуту) протягом звітного року більша, ніж сума нарахованого за звітний рік резерву, то собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг збільшується на суму різниці між вартістю витраченого в технологічному процесі палива та нарахованого резерву за результатами звітного року;
- якщо фактична вартість витраченого в технологічному процесі палива (вугілля, мазуту) протягом звітного року менша, ніж сума нарахованого за звітний рік резерву, то собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг зменшується на суму різниці між вартістю витраченого в технологічному процесі палива та нарахованого резерву за результатами звітного року;
- платники податків - ліцензіати з передачі та/або постачання електричної та/або теплової енергії у звітному податковому періоді до собівартості реалізації електричної та/або теплової енергії, надання послуг з передачі та/або постачання електричної та/або теплової енергії також включають фактично понесені в такому звітному періоді витрати з придбання електричної та/або теплової енергії.
До складу загальновиробничих витрат включаються:
а) витрати на управління виробництвом (оплата праці працівників апарату управління цехами, дільницями відповідно до законодавства тощо; внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього розділу; медичне страхування, страхування відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" , страхування за довгостроковими договорами страхування життя в межах, визначених абзацами другим і третім пункту 142.2 статті 142 цього Кодексу, працівників апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);
б) амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;
в) амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;
г) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;
ґ) витрати на вдосконалення технології та організації виробництва (оплата праці та внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього розділу, працівників, зайнятих удосконаленням технології та організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, придбаних комплектувальних виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій);
д) витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інші послуги з утримання виробничих приміщень;
е) витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього Кодексу; медичне страхування, страхування відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" та страхування за довгостроковими договорами страхування життя в межах, визначених абзацами другим і третім пункту 142.2 статті 142 цього Кодексу, робітників та працівників апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);
є) витрати на охорону праці, техніку безпеки, понесені відповідно до законодавства;
ж) суми витрат, пов'язаних із підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу, встановленим вимогам відповідно до Закону України "Про підтвердження відповідності" ;
з) суми витрат, пов'язаних з розвідкою/дорозвідкою та облаштуванням нафтових та газових родовищ (за винятком витрат на спорудження будь-яких свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, понесених з моменту зарахування таких свердловин до експлуатаційного фонду, а також інших витрат, пов'язаних з придбанням/виготовленням основних засобів, які підлягають амортизації згідно із статтею 148 цього Кодексу);
и) інші загальновиробничі витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів із складів до цехів і готової продукції на склади); нестачі незавершеного виробництва, нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах у межах норм природного убутку згідно із затвердженими центральними органами виконавчої влади та погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, нормативами.
Згідно із п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Відповідно до п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Ні до перевірки, ні до суду, первінні бухгалтерські документи щодо здійснення витрати на вартість послуг по організації виконання авіарейсів ФОП ОСОБА_11, ТОВ «Ай Сі ЕС Хендлінг», ТОВ «Ай Сі Ес Аеро», ТОВ «Українська авіаційна компанія «Аеростар», ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_14, ФОП ОСОБА_15 всього на загальну суму 5519023,65 гривень, а також документів, які б доводили зв'язок із господарською діляьностю підприємства позивачем надано не було.
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, порушення позивачем положень п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - завищено витрати на вартість послуг по організації виконання авіарейсів, у зв'язку із ненаданням відповідних підтверджуючих первинних документів, які б доводили зв'язок із господарською діляьностю підприємства, що у свою чергу призвело до завищення податкового кредиту на суму отриманих послуг по організації виконання авіарейсів, по яких не доведено використання у межах господарської діяльності платника податку по контрагентах у порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України, яке зазначено у акті перевірки, є обґрунтованим.
У акті перевірки від 05.12.2013р. за № 350/21-3-31950849, зокрема, зазначено про порушення позивачем положень п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14, п. 153.5 ст. 153 ПК України - завищено витрати на суму плати за фінансування за договорами факторингу у розмірі 31867307,00 гривень.
У обґрунтування порушень у акті перевірки зазначено про те, що позивачем включено до витрат плату за фінансування за договорами факторингу у розмірі 31867307,00 гривень, проте, це не передбачено вимогами п. 153.5 ст. 153 ПК України.
Як зазначено у акті перевірки, зазначена плата здійснювалась позивачем у порядку виконання типових договорів факторингу, укладених у період, що перевірявся із банківською установою.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до умов договорів факторингу фактор отримує такі плати:
- плата за фінансування на рівні 10% річних;
- плата за здійснення розрахунків за договором - винагорода банку за надані послуги по розрахунковому обслуговуванню за цим договором, яка розраховується як відсоток від суми права грошової вимоги, що відступається клієнтом фактору за договором, залежно від встановлених у відповідному реєстрі розмірі первісної суми та строку виконання боржником зобовязавнь за угодою, права грошової щодо якої відступлені клієнтом фактору згідно з цим договором.
Відповідно до п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПК України проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.
До процентів включаються:
а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;
б) платіж за використання коштів, залучених у депозит;
в) платіж за придбання товарів у розстрочку;
г) платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу);
ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів.
Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.
Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.
Згідно із п. 153.5 ст. 153 ПК України оподаткування операцій з відступлення права вимоги.
З метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.
При першому відступленні зобов'язань витрати, понесені платником податку - першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за фінансовими кредитами - у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення відповідно до вимог цього Кодексу, а за іншими цивільно-правовими договорами - у розмірі фактичної заборгованості, що відступається. До складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку - першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умов, що така заборгованість була включена до складу витрат згідно з вимогами цього Закону.
Якщо доходи, отримані платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені таким платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), отриманий прибуток включається до складу доходу платника податку.
Якщо витрати, понесені платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), перевищують доходи, отримані таким платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, від'ємне значення не включається до складу витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги третьої особи.
Положення вищезазначеної статті не містять заборони щодо включення до витрат клієнта плати у вигляді дисконту.
Крім того, відповідно до положень ст. 139 ПК України серед переліку витрат, що не враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, відсутні витрати, понесенв на оплату послуг факторингу
З огляду на викладене, не обгрунтованим є висновок у акті перевірки про порушення позивачем положень п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14, п. 153.5 ст. 153 ПК України - завищено витрати на суму плати за фінансування за договорами факторингу у розмірі 31867307,00 гривень.
У акті перевірки від 05.12.2013р. за № 350/21-3-31950849, зокрема, зазначено про у порушення вимог абз. «б» п.п. 14.1.97, п.п. 14.1.138, абз. «г» п.п. 14.1.206 п. 14.1. ст. 14, п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п. 153.7 ст. 153 ПК України завищення витрат на суму винагороди, сплаченої ТОВ «Сбербанк лізинг Україна» та у порушення вимог абз. «б» п.п. 14.1.97, п.п. 14.1.138 ст. 14, п. 198.1, абз. 4 п. 198.2 ст. 198 ПК України завищено податковий кредит на суму лізингових платежів, перерахованих ТОВ «Сбербанк лізинг Україна», як відшкодування витрат, що понесені лізингодавцем внаслідок придбання майна.
У обґрунтування порушень у акті перевірки зазначено про те, що відповідно до листа ДПІ у Печерському районі м.Києва від 11.09.2012р. за № 12687/7/22-1011 ТОВ «Сбербанк лізинг Україна» придбане у ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» обладнання, яке передано у фінансовий лізинг, не було оприбутковано як основний засіб. ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» отримане обладнання у лізинг оприбуткувало на бухгалтерський рахунок 1521 «Придбання та виготовлення основних засобів» та на час перевірки обладнання не введено у експлуатацію.
Судом встановлено, що згідно договорів фінансового лізингу ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» (лізингоотримувач) сплачено ТОВ «Сбербанк лізинг Україна» (лізингодателю) винагороду, яка включена у податковому обліку з податку на прибуток до склалу інших витрат в податковій декларації з податку на прибуток на загальну суму 2906908,46 гривень.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу)
лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за
встановлену плату (лізингові платежі).
Фіна?нсовий лі?зинг - договір лізингу, внаслідок укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 75 % вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Сума відшкодування вартості об'єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу повинна включати не менше 75 % вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю.
Фінансовий лізинг (оренда) передбачає придбання орендодавцем за замовленням орендаря основних фондів з подальшим їх переданням у користування орендарю на строк, що не перевищує строку повної амортизації таких основних фондів з обов'язковою подальшою передачею права власності на такі основні фонди орендарю. Фінансовий лізинг (оренда) є різновидом фінансового кредиту. Витрати орендодавця на купівлю об'єктів фінансового лізингу (оренда) не включаються до складу валових витрат або до складу основних фондів такого орендодавця. Основні фонди, передані у фінансовий лізинг (оренда), включаються до складу основних фондів орендаря.
Відповідно до п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПК України лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.
Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди житла з викупом, оренди земельних ділянок та оренди будівель, у тому числі житлових приміщень.
Лізингові операції поділяються на:
а) оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою);
б) фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з цим Кодексом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.
Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:
- об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов'язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
- балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
- сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;
- майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
Згідно із п.п 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПК України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Відповідно до п.153.7 ст. 153 ПК України оподаткування операцій лізингу (оренди), концесії здійснюється в такому порядку:
- передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій із оренди землі та жилих приміщень;
- передача майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує доходи, а в разі передачі у фінансовий лізинг майна, що на момент такої передачі перебувало у складі основних засобів орендодавця, - прирівнює до нуля балансову вартість відповідного об'єкта основних засобів згідно з правилами, визначеними статтею 146 цього Кодексу для їх продажу, а орендар включає вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування процентів, нарахованих або таких, що будуть нараховані, відповідно до договору) до складу основних засобів з метою амортизації, за наслідками податкового періоду, в якому відбувається така передача.
При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує доходи, а орендар збільшує витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, у якому здійснюється таке нарахування.
Відповідно до п.14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПК України проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.
До процентів включаються, зокрема, платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу).
Згідно із п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 ПК України до витрат, що обчислюються при обчисленні об'єкта оподаткування відносяться фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).
Таким чином, ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» зависило витрати на суму винагороди сплаченої ТОВ «Сбербанк лізинг Україна» у зв'язку з тим, що господарську операцію по отриманню ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» від ТОВ «Сбербанк лізинг Україна» товару - обладнання відповідно до положень ПК України не можливо віднести до операції фінансового лізингу (оренди), адже ТОВ «Сбербанк лізинг Україна» повинно було передавати ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» майно, яке є основним засобом згідно вимог ПК України, а ТОВ «Сбербанк лізинг Україна» не оприбуткувало майно як основний засіб.
Отже, обгрунтованим є висновок у акті перевірки про порушення позивачем положень абз. «б» п.п. 14.1.97, п.п. 14.1.138, абз. «г» п.п. 14.1.206 п. 14.1. ст. 14, п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п. 153.7 ст. 153 ПК України завищення витрат на суму винагороди, сплаченої ТОВ «Сбербанк лізинг Україна» та у порушення вимог абз. «б» п.п. 14.1.97, п.п. 14.1.138 ст. 14, п. 198.1, абз. 4 п. 198.2 ст. 198 ПК України завищено податковий кредит на суму лізингових платежів, перерахованих ТОВ «Сбербанк лізинг Україна», як відшкодування витрат, що понесені лізингодавцем внаслідок придбання майна.
У акті перевірки від 05.12.2013р. за № 350/21-3-31950849, зокрема, зазначено про порушення позивачем положень п. 199.3, п. 199.4 ст. 199 ПК України, п.п. 4.4 п. 4 розділу V та п.п. 14.6, п.п. 14.7 п. 14 розділу III Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України від 25.02.2011р. за № 41, п.п. 3.4 п. 3, п.п. 4.4, пп. 4.5 п. 4 розділу V та п.п. 14.6, п.п. 14.7 п. 14 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. за № 1492 - заниження податкового кредиту у зв'язку із не проведенням розрахунку та перерахунку частки використання придбаних товарів між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями.
В обґрунтування порушень у акті перевірки зазначено, що ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» не проведено розрахунок за липень 2011 року та перерахунок за 2011 рік частки придбаних товарів між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями та не надано додаток 7 до Декларації з ПДВ „Розрахунок (перерахунок) частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, ними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями (Д7)", за даними перевірки за липень 2011 року розрахована частка оподатковуваних операцій складає 60,24 %, за даними перевірки перерахована частка за 2011 рік складає 80,52% не застосовано частку у 2012 році, що призвело до завищення рядка 10.1 Декларації з ПДВ на суму 41062184,00 грн., ПДВ - 8212438 гривень за період, що перевірявся.
ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» у перевіряємому періоді здійснювало операції, що не є об'єктом оподаткування, а саме: операції з продажу цінних паперів, що повинно відображатись у рядку 3 декларації з ПДВ у відповідних періодах та у додатку 6 до даних декларацій з ПДВ.
Перевіркою встановлено порушення щодо невідображення операцій в деклараціях з ПДВ за відповідний період, що призвело до заниження показника декларації з ПДВ за відповідні періоди.
ПАТ "Веста-Дніпро" не проведено перерахунок частки використання придбаних послуг між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями та не надано додаток 7 рації з ПДВ „Розрахунок (перерахунок) частки використання сплаченого (нарахованого) за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями (Д7)".
У порушення п. 199.3, 199.4 ст.199 Податкового кодексу України, із змінами та п.п. 4.4, п.п. 4.5 п. 4 розділу V та п.п. 14.7 п. 14 розділу III Порядку від 25.02.2011 №41, п.п. 4.4, п.п. 4.5 розділу V та п.п. 14.7 п. 14 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. «Веста-Дніпро» не проведено перерахунок частки використання придбаних товарів між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями за календарний рік 2011 рік 2012 рік та не надано додаток 7 до Декларації з ПДВ „Розрахунок (перерахунок) частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами,необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями (Д7)", що призвело до заниження податкового кредиту на загальну суму 741064 грн., у тому числі за 2011 року на 623392 грн. та за грудень 2012 року на 117672 грн., а саме: за даними перерахована частка за 2011 рік складає 80,52%, коригування податкового кредиту у перерахунком частки використання товарів послуг в оподатковуваних операціях становить „+" 623392 грн., що призвело до заниження податкового кредиту за грудень 2011 року 623392 грн., за даними перевірки перерахована частка за 2012 рік складає 82,81%, коригування еого кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання товарів послуг в іуваних операціях становить „+ 117672 грн., що призвело до заниження податкового кредиту за грудень 2012 року на 117672,00 гривень.
Відповідно п. 199.3, 199.4 ст. 199 ПК України платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).
ПАТ "Веста-Дніпро" за перевіряємий період не проводило розрахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції, а сааме: за липень 2011 року та не застосовано дану частку у 2011 році.
Також, ПАТ "Веста-Дніпро" не проводило перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів їх протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій за підсумками 2011 року, а саме у грудні 2011 року за 2011 рік та не застосовано дану участку у 2012 році.
Перевіркою встановлено, що обсяг придбання з податком на додану вартість товарів, які аакористовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткуваання визначається за придбаними товарами/послугами, які використано як в оподатковуваних, та і в неоподатковуваних операціях у ПАТ "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" електроенергії, у КП "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" послуг з водопостачання та водовідведення та у ПАТ «Дніпрогаз» послуг з газопостачання.
Таким чином, податковим ограгом обґрунтовано встановлено порушення положень п. 199.3, п. 199.4 ст. 199 ПК України, п.п. 4.4 п. 4 розділу V та п.п. 14,6, п.п. 14.7 п. 14 розділу III Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України від 25.02.2011р. за № 41, п.п. 3.4 п. 3, п.п. 4.4, пп. 4.5 п. 4 розділу V та п.п. 14.6, п.п. 14.7 п. 14 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. за № 1492 - заниження податкового кредиту у зв'язку із не проведенням розрахунку та перерахунку частки використання придбаних товарів між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями.
У акті перевірки від 05.12.2013р. за № 350/21-3-31950849, зокрема, зазначено про порушення позивачем положень п.п. 14.1.36, 14.1.90, 14.1.185, 14.1.203, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п.п. «а», «б» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 196.1.1. п. 196.1. ст. 196 ПК України - занижено податкові зобов'язання по операціям з продажу не за кошти цінних паперів без відповідної компенсації.
У обґрунтування порушень у акті перевірки зазначено про те, що позивачем занижено податкові зобов'язання по операціях з продажу не за кошти цінних паперів (акцій) та корпоративних прав без відповідної компенсації на суму 150143585 грн., у тому числі листопад 2011 року на суму 153000 грн, за день 2011 року на суму 119008585 грн. та грудень 2012 року на суму 30982000 гривень.
Підприємством ПАТ „Веста-Дніпро" за листопад 2011 року (шляхом надання у грудні 2012 року уточнюючого розрахунку до декларації за листопад 2011 року) не нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 153000 грн. по операціях з продажу і не за кошти цінних паперів - підприємством ПАТ „Веста-Дніпро" у листопаді 2012 року на підставі укладеного договору № 3294Д від 17.11.2011 підприємством ПАТ „Веста-Дніпро" (Продавець) здійснено операції з продажу цінних паперів підприємству ТОВ "Спайк Інвест" (покупець), а саме: акції іменні прості емітента ПАТ "ЗНКІФ "Ратибор" (33516425), 3 шт., номінальна вартість 10000,00 грн., загальна сума договору 815000,00 гривень.
Фактичний продаж підтверджується актом прийому-передачі від 17.11.2011р. на суму і 815000,00 гривень.
Згідно додаткової угоди від 28.12.2012р. до вищезазначеного договору покупець зобов'язаний до 31.12.2012 здійснити оплату цінних паперів в безготівковій формі, а саме: в національній валюті - гривні шляхом здійснення банківського переказу грошової суми, визначеної в договорі, на поточний рахунок у банку Продавця або векселями.
Розрахунки проведено шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на загальну суму 50000,00 грн., згідно платіжних доручень № 1804 від 25.01.2012р. на суму 30000,00 грн., № 1811 від 27.01.2012 на суму 20000,00 грн. та 28.12.2012 простим векселем ЧА 1212560, емітента ТОВ "Спайк-Інвест" (35542661), номінальна вартість 765000,00 грн., дата надання 28.12.2012. термін погашення - за пред'явленням, але не раніше 31.12.2015, акт від 18.12.2012 на суму 765000,00 гривень. У грудні 2012 року уточнюючий розрахунок до декларації за листопад 2011 року, яким необхідно провести відповідне коригування та нарахувати податкові обов'язання по операціях з продажу не за кошти цінних паперів підприємством ПАТ „Веста-Дніпро" до СДПІ у м. Дніпропетровську не надавався.
Підприємством ПАТ „Веста-Дніпро" за грудень 2011 року не нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 119008585 грн. по операціях з продажу не за кошти корпоративних прав без відповідної компенсації (безкоштовно), формах - підприємство ПАТ „Веста-Дніпро" на підставі Договору № 2 від 28.12.2011 купівлі-продажу (відступлення) часток в статутному капіталі ТОВ "Техкомплект» (код 32804524), де продавець (ПАТ "Веста-Дніпро») передає у власність Покупця (ТОВ "Т.Л. Авто") свою частку в статутному капіталі ТОВ "Техкомплект", а покупець приймає та оплачує цю частку (розмір частки 595 042 925,00 грн., що скаладає 85% статутного капіталу). За частку в статутному капіталі покупець зобов'язується сплатити Продавцю 70 000 000,00 гривень.
Факт передавання частки в статутному капіталі ТОВ "Техкомплект» підтверджується втом прийому-передачі від 31.12.2011р. на суму 70 000 000,00 гривень.
Згідно умов договору на момент його укладання оплата вартості частки, що є предметом Договору, здійснюється до 30 березня 2012 року.
Всі розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі, шляхом нарахування коштів на банківський рахунок одержувача коштів.
Згідно додаткової угоди № 1 від 29.03.2012р. до даного договору оплата вартості частки, що є предметом цього договору, здійснюється до 27.06.2012 року. Покупець, за згодою Продавця, має право використати для розрахунків за цим договором власні прості векселі або векселі третіх осіб. Такі векселі передаються в оплату за іменним (на користь продавця) індосаментом.
Згідно додаткової угоди № 2 від 26.06.2012р. до даного договору Сторони дійшли взаємної згоди про те, що в рахунок оплати Покупець передає Покупцю простий вексель АА 2303730, емітентаТОВ "Ф-Трейдінг" (37815677), номінальною вартістю 70 000 000,00 грн., дата складання 26.06.2012р., термін погашення - за пред'явленням, але не раніше 25.06.2013 року. У червні 2012 року уточнюючий розрахунок до декларації за грудень 2011 року, яким необхідно провести відповідне коригування та нарахувати податкові зобов'язання по вищезазначеним операціям підприємством ПАТ „Веста-Дніпро" до СДПІ у м. Дніпропетровську не надавався.
Відповідно до пп. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об'єктом податкування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу логашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами лідприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, іюрмах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні запери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, юрмах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних :аперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами ганківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на лондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно з ст.6 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок" акція - іменний ціенний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у тазі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств і законодавством про інститути спільного інвестування.
При розрахунках між підприємствами використовувався вексель.
Згідно з ст.14 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.
Відповідно до пп. 14.1.93 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України кошти - гривня або іноземна валюта.
Оплата вартості цінного паперу векселем не змінює суті продажу такого цінного паперу за кошти, оскільки це є тільки підставою припинення грошового зобов'язання за договором та виникнення його за векселем, а вексель є лише інструментом розрахунків у цьому випадку.
Відповідно до п. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 ПК України не є об'єктом оподаткування операції з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.
Таким чином, податковим органом не обґрунтовано встановлено порушення положень п.п. 14.1.36, 14.1.90, 14.1.185, 14.1.203, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п.п. «а», «б» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 196.1.1. п. 196.1. ст. 196 ПК України - занижено податкові зобов'язання по операціям з продажу не за кошти цінних паперів без відповідної компенсації.
Враховуючи вищезазначене, суд у процесі судового розгляду справи прийшов до висновків, про те, що обґрунтованість встановлених у акті перевірки від 05.12.2013р. за № 350/21-3-31950849 порушення частково не підтвердилась у процесі судового розгляду справи, тому і прийняті на підставі вищезазначено акту перевірки оскаржувані податкові повідомлення-рішення, також є частково не обґрунтованими, а саме (арк. 33-35, т. 6 справи):
- необґрунтованим є порушення п. 44.1 ст. 44, п. 153.2 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 137.16 ст. 137 ПК України - занижено доходи на суму безоплатно отриманих матеріалів, у зв'язку із дефектністю первинних документів, отриманих від невстановлених осіб, тому підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення № 0000482130 від 20.12.2013р. у частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток та штрафних санкцій у загальній сумі 321569,51 грн.;
- обґрунтованим є порушення п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1 ст. 139 ПК України - у зв'язку із ненаданням відповідних підтверджуючих первинних документів, які б доводили зв'язок з господарською діяльністю підприємства завищено податковий кредит на суму отриманих послуг по організації виконання авіарейсів, по яких не доведено використання у межах господарської діяльності платника податку по контрагентах у порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, тому не підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення від 20.12.2013р. за №0000482130 у частині нарахування податкового зобов'язання податку на прибуток у сумі 1015019,83 грн., за №00000502130 у частині нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 47704,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 23852,00 грн., за №0000522130 у частині нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 40544,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 20272,00 грн.;
- обґрунтованим є порушення абз. «б» п.п. 14.1.97, п.п. 14.1.138, абз. «г» п.п. 14.1.206 п. 14.1. ст. 14, п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п. 153.7 ст. 153 ПК України завищення витрат на суму винагороди, сплаченої ТОВ «Сбербанк лізинг Україна» та у порушення вимог абз. «б» п.п. 14.1.97, п.п. 14.1.138 ст. 14, п. 198.1, абз. 4 п. 198.2 ст. 198 ПК України завищено податковий кредит на суму лізингових платежів, перерахованих ТОВ «Сбербанк лізинг Україна», як відшкодування витрат, що понесені лізингодавцем внаслідок придбання майна, тому не підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення від 20.12.2013р. за №0000482130 у частині нарахування податкового зобов'язання податку на прибуток у сумі 141991,96 грн. та штрафних санкцій у сумі 60743,67 грн., за №0000492130 у частині нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 3990280,00 грн., за №00000502130 у частині нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 2508464,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 1254232,00 грн., за №0000522130 у частині нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 1224879,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 612439,50 грн.;
- необґрунтованим є порушення п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14, п. 153.5 ст. 153 ПК України - завищення витрат на суму плати за фінансування за договорами факторинга, тому підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 20.12.2013р. за №0000482130 у частині нарахування податкового зобов'язання податку на прибуток у сумі 2294404,33 грн. та штрафних санкцій у сумі 965454,84 грн.;
- обґрунтованим є порушення п. п. 14.1.27, п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.п 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п.п. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 ПК України - завищено витрати на суму відсотків по позиках у зв'язку з тим, що кредитні кошти було витрачено на погашення заборгованості за акції, які реалізовано пов'язаним особам зі збитком, тому не підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 20.12.2013р. за №0000482130 у частині нарахування податкового зобов'язання податку на прибуток у сумі 973330,94 грн.;
- необґрунтованим є порушення п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України - завищення витрат у зв'язку із відсутністю належним чином оформлених первинних документів, що призвело до порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України - завищення податкового кредиту у зв'язку із дефектністю первинних документів по контрагентах, тому підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення від 20.12.2013р. за №0000482130 у частині нарахування податкового зобов'язання податку на прибуток у сумі 231384,47 грн. та штрафних санкцій у сумі 30461,22 грн., за №0000492130 у частині нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 53016,00 грн., за №00000502130 у частині нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 50401,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 25200,50 грн., за №0000522130 у частині нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 153374,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 76687,00 грн.;
- необґрунтованим є порушення п.п. 14.1.36, 14.1.90, 14.1.185, 14.1.203, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п.п. «а» та «б» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 ПК України - заниження податкових зобов'язань по операціям з продажу не за кошти цінних паперів без відповідної компенсації, тому підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення від 20.12.2013р. за №00000502130 у частині нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 153000,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 76500,00 грн., за №0000522130 у частині нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 30982000,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 15491000,00 грн.;
- обґрунтованим є порушення п. 199.3, п. 199.4 ст. 199 ПК України, п.п. 4.4 п. 4 розділу V та п.п. 14,6, п.п. 14.7 п. 14 розділу III Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України від 25.02.2011р. за № 41, п.п. 3.4 п. 3, п.п. 4.4, пп. 4.5 п. 4 розділу V та п.п. 14.6, п.п. 14.7 п. 14 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. за № 1492 - заниження податкового кредиту у зв'язку із не проведенням розрахунку та перерахунку частки використання придбаних товарів між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями, тому не підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення від 20.12.2013р. за №0000492130 у частині нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 417430,00 грн., за №00000502130 у частині нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 326369,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 163184,50 грн., за №0000522130 у частині нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 738313,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 369156,50 грн.;
- обґрунтованим є порушення пп.14.1.159 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.4, 138.10.2, п.п.138.10.3, п.п.138.10.5 п. 138.10 ст.138. п.п.153.2.6 п.153.2 ст.153, п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України ПАТ «ВЕСТА-Дніпро» завищено витрати на суму перевищення витрат пов'язаних з реалізацією товарів пов'язаним особам над доходами від такого продажу, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ - не проведено перерахунок ПДВ по взаємовідносинам з пов'язаними особами при перевищенні виробничої собівартості та витрат на виробництво реалізованих акумуляторних батарей над доходами від їх реалізації, тому не підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення від 20.12.2013р. за №0000482130 у частині нарахування податкового зобов'язання податку на прибуток у сумі 10545183,49 грн. та штрафних санкцій у сумі 1952094,85 грн., за №0000492130 у частині нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 996121,00 грн., за №00000502130 у частині нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 1834768,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 917384,00 грн., за №0000522130 у частині нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 6952758,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 3476379,00 грн.;
- необґрунтованим є порушення п.п. 14.1.36, 14.1.90, 14.1.185, 14.1.203, 14.1. 231 п. 14.1 ст. 14, п.п. «а» та «б» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 196.1 ст. 196 ПК України - заниження податкових зобов'язань по операціям з продажу неза кошти корпоративних прав без відповідної компенсації, що виникло внаслідок заниження інших доходів на суму прибутку від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами за 2011р, у зв'язку із невідображенням у складі доходів в цінно паперовому обліку частини безоплатно переданої частки в статутному капіталі ТОВ «Техкомплект» (з врахуванням від'ємного значення попереднього періоду) у порушення п.п. 14.1.36, 14.1.90, 14.1.185, 14.1.203, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.11 п. 135.5 ст. 135, п.п. 153.8 п. 153 ст.153 ПК України, тому підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення від 20.12.2013р. за №0000482130 у частині нарахування податкового зобов'язання податку на прибуток у сумі 98187273,72 грн., за №0000522130 у частині нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 119008585,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 59504292,50 гривень.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення: №0000482130 від 20.12.2013р. у частині за основним платежем + 100999776,96 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1030771,13 грн., №0000522130 від 20.12.2013р. у частині з основним платежем + 150143959 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 75071979,5 грн., №0000492130 від 20.12.2013р. у частині завищення від'ємного значення податку на додану вартість 53016 грн., №0000502130 від 20.12.2013р. у частині суми завищення бюджетного відшкодування 203401 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 101700,5 гривень прийняте не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Частиною 2 ст. 162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Зважаючи на сукупність викладених обставин та висновків, позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом скасування податкових повідомлень-рішень:
- №0000572130 від 20.12.2013р.,
- №0000562130 від 20.12.2013р.,
- №0000482130 від 20.12.2013р. у частині за основним платежем + 100999776,96 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1030771,13 грн.,
- №0000522130 від 20.12.2013р. у частині з основним платежем + 150143959 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 75071979,5 грн.,
- №0000492130 від 20.12.2013р. у частині завищення від'ємного значення податку на додану вартість 53016 грн.,
- №0000502130 від 20.12.2013р. у частині суми завищення бюджетного відшкодування 203401 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 101700,5 гривень.
Згідно із ч. 1 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, відшкодуванню із Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "ВЕСТА-ДНІПРО" підлягають здійснені ним і документально підтверджені судові витрати відповідно до частини задоволених позовних вимог у розмірі 243,6 гривень.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "ВЕСТА-ДНІПРО" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2013р. за №0000482130, за №0000522130, за №0000492130, за №00000502130, №0000572130, за №0000562130 задовольнити частково.
Скасувати податкові повідомлення-рішення:
№0000572130 від 20.12.2013р.,
№0000562130 від 20.12.2013р.,
№0000482130 від 20.12.2013р. у частині за основним платежем + 100999776,96 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1030771,13 грн.,
№0000522130 від 20.12.2013р. у частині з основним платежем + 150143959 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 75071979,5 грн.,
№0000492130 від 20.12.2013р. у частині завищення від'ємного значення податку на додану вартість 53016 грн.,
№0000502130 від 20.12.2013р. у частині суми завищення бюджетного відшкодування 203401 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 101700,5 гривень.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "ВЕСТА-ДНІПРО" судовий збір у розмір 243,6 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 21 листопада 2014 року
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили на 21.11.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В Ільков В.В.Ільков О.А.Чернецька
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2014 |
Оприлюднено | 05.03.2015 |
Номер документу | 42912817 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ільков Василь Васильович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ільков Василь Васильович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ільков Василь Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні