Рішення

від 23.02.2015 по справі 522/14961/14-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/14961/14-ц

Провадження 2/1522/1047/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2015 року Приморський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого - судді Кічмаренко С.М.

при секретарі Науменко Г.О.

за участі представника позивача - Денисової В.П.

за участю представника ОСОБА_2

за участю представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, в якій просить звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Південний» (код за ЄДРПОУ 20953647) права власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, у рахунок часткового стягнення заборгованості за Договором овердрафту № 570 2009 від 01.12.2009 року, у сумі 1 702 532,13(один мільйон сімсот дві тисячі п'ятсот тридцять дві) гривні 13 копійок; виселити ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1; стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариством Акціонерний банк «Південний» (код за ЄДРПОУ 20953647) судовий збір у розмірі 3 897,60 (три тисячі вісімсот дев'яносто сім) гривень 60 копійок.

Свої вимоги представник позивача мотивував тим, що відповідно до укладеного Договору овердрафту № 570 2009 від 01.12.2009 року ТОВ «АЛВОНА» (ТОВ «ВОЛОНТЕР 2014») отримало від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний кредит у сумі 5 440 000,00 (п'ять мільйонів чотириста сорок тисяч) гривень, та зобов'язалося повернути кредит згідно графіку повернення не пізніше 10 вересня 2014 року, та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 1,0% (один) процент річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором овердрафту № 570 2009 від 01.12.2009 року, між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Південний» та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки від 21.11.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 3030, відповідно до якого останній передав банку в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Представник позивача стверджує, що на теперішній час заборгованість за Договором овердрафту № 570 2009 від 01.12.2009 року не погашена в повному обсязі, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку передбаченому ст.ст. 74, 76, 77 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги пітримала у повному обсязі і просить суд їх задовольнити.

Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та представник ОСОБА_5 - ОСОБА_3, у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, вказуючи на те, що на їх думку з часу подання банком позовної заяви відбулися істотні зміни ринкової коньюктури, зокрема курсу валют, а отже і змінилася вартість предмету іпотеки, в зв'язку з чим представником ОСОБА_5 - ОСОБА_3 було заявлено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для вирішення питання «яка ринкова вартість квартири АДРЕСА_1». Ухвалою суду від 09.02.2015 року у задоволені клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи ОСОБА_3 - відмовлено.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, та представників відповідачів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 01.12.2009 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Південний» та ТОВ «АЛВОНА» (ТОВ «ВОЛОНТЕР 2014») було укладено Договір овердрафту № 570 2009.

До Договору овердрафту № 570 2009 від 01.12.2009 року неодноразово вносились зміни. З урахуванням всіх додаткових угод до договру овердрафту та з урахуванням всіх внесених змін, відповідно до п.1.1. Договору овердрафту Банк надав позичальнику - ТОВ «АЛВОНА» (ТОВ «ВОЛОНТЕР 2014») кредит в сумі 5 440 000,00 (п'ять мільйонів чотириста сорок тисяч) гривень, а позичальник зобов'язався повернути кредит згідно графіку повернення не пізніше 10 вересня 2014 року, та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 1,0% (один) процент річних.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківський кредит - це будь - яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь - яка гарантія, будь - яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь - яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше на встановлено цим параграфом і не виходить із суті кредитного договору.

Свої зобов'язання позивач виконав у повному обсязі, ТОВ «АЛВОНА» (ТОВ «ВОЛОНТЕР 2014») було відкрито позичковий рахунок в Акціонерному банку «Південний» та надано суму кредиту.

З метою забезпечення виконання зобов'язаньТОВ «АЛВОНА» (ТОВ «ВОЛОНТЕР 2014»)за Договором овердрафту № 570 2009 від 01.12.2009 року, між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Південний» та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки від 21.11.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 3030.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до положень п.1.5 договору іпотеки від 21.11.2013 року ОСОБА_4 передав в іпотеку позивачу, в якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «АЛВОНА» (ТОВ «ВОЛОНТЕР 2014») за Договором овердрафту № 570 2009 від 01.12.2009 року - квартиру АДРЕСА_1, та складається в цілому з трьох житлових кімнат, загальною житловою площею 63,00 кв.м. та підсобних приміщень, загальна площа квартири 128,0 кв.м., яка належить ОСОБА_4 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 15.02.2008р. за Р№2033, право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.10.2013р., номер запису про право власності 3071769, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 11615752, виданого Державним реєстратором прав на нерухоме майно-приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 25.10.2013 року, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 193160351101.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Неналежне виконання взятих на себе зобов'язань ТОВ «АЛВОНА» (ТОВ «ВОЛОНТЕР 2014»)за Договором овердрафту № 570 2009 від 01.12.2009 року, а саме невиконання графіку погашення кредиту,призвело до виникнення заборгованості, у зв'язку з чим, відповідно до п. 3.3.4 договору овердрафту, Акціонерний банк «Південний» звернувся до ТОВ «АЛВОНА» (ТОВ «ВОЛОНТЕР 2014») з вимогою вих.№0-86-14314 БТ від 06.05.2014 року про дострокове повернення заборгованності за Договором овердрафту № 570 2009 від 01.12.2009 року. Також, Банк звернувся до майнового поручителя - ОСОБА_4 з вимогою вих.№0-86-14330 БТ від 06.05.2014р.

Проте, станом на 10.07.2014 року, жодна з зазначених вище вимог не виконана. Згідно довідки Акціонерного банку «Південний» від 10.07.2014 року заборгованістьТОВ «АЛВОНА» (ТОВ «ВОЛОНТЕР 2014») за Договором овердрафту № 570 2009 від 01.12.2009 року складає 5 235 528,47 (п'ять мільйонів двісті тридцять п'ять тисяч п'ятсот двадцять вісім) гривень 47 копійок, в тому числі:

- заборгованість власне за овердрафтом у сумі 5 225 223,02 (п'ять мільйонів двісті двадцять п'ять тисяч двісті двадцять три) гривні 02 копійки;

- прострочені відсотки у сумі 8 563,68 (вісім тисяч п'ятсот шістдесят три) гривні 68 копійок;

- нараховані відсотки у сумі 1 741,77 (одна тисяча сімсот сорок одна) гривня 77 копійок;

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 585 ЦК України одним із видів застави є іпотека - застава нерухомого майна.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Також у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

У відповідності до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» та п. 3 договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 статті 37 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Пунктами 3.3, 4.1 Договору іпотеки визначено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із перелічених в даному положенні договору способів, в тому числі шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, наявність в іпотечному договорі зазначеного застереження свідчить про те, що підписанням іпотечного договору іпотекодавець засвідчив надання своєї згоди іпотекодержателю на прийняття останнім одностороннього рішення про перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя (придбання предмета іпотеки у власність) у випадку виникнення у іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору та вимог чинного законодавства України.

Також необхідно зазначити, що за своїм змістом зазначене в іпотечному договорі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя цілком відповідає вимогам ст.ст. 626-628 ЦК України, тобто становить визначену на розсуд сторін правочину і погоджену ними домовленість, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, при цьому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента, визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, враховуючи, що умови укладеного між сторонами іпотечного договору містять відповідне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття останнім права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання іпотекодавцем зобов'язання за кредитним договором, то, відповідно, звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись зазначеним способом на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частиною 2 ст. 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

В Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки) від 7 жовтня 2010 року Верховний суд України роз'яснив наступне: «...нормами законодавства (насамперед статтями 36, 37 Закону № 898-IV) не виключається можливість звернення стягнення в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду. У цих нормах задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки ототожнюється передусім із способом звернення стягнення, який, разом з іншими, може застосовуватися, якщо це передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК має право вимагати застосування його судом».

Такі ж положення містить пункт 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»: «З урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цих норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.»

Відповідно до ст. 109 Житлового кодексу України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для винесення всіх громадян, що мешкають у ньому. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотеко держателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Статтею 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 43 постанови №5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має врахувати таке. Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39 - 40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленого законом.

При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

На виконання зазначених вимог чинного законодавства Акціонерним банком «Південний» відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були надіслані вимоги про виселення вих. № 0-86-15679 БТ від 19.05.2014 року, вих. № 0-86-15680 БТ від 19.05.2014 року.

Зазначені вимоги вручені не були, у зв'язку з відмовою відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від їх отримання, що підтверджується накладною кур'єрської служби FedEx від 21.05.2014 року №025840 та №025839 від 21.05.2014 року які є належними доказами вручення.

Таким чином, як слідує із вищезазначеного, нормами чинного законодавства ст. 33, 36, 37 Закону України «Про іпотеку» не виключається можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду, як один із способів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з положеннями ст. 5 Закону України «Про іпотеку», вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Частиною 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до звіту про оцінку, складеного 22.07.2014 року ТОВ «Південно - Українське бюро консалтингу та оцінки», вартість предмету іпотеки - трикімнатної квартири АДРЕСА_1, складає 1 702 532,13 (один мільйон сімсот дві тисячі п'ятсот тридцять дві) гривні 13 копійок.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що в справі міститься достатньо доказів для ухвалення рішення про задоволення позову.

Крім того, у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідачів на користь позивача також необхідно стягнути, в рівних частках, сплачений при подані позовної заяви до суду судовий збір у розмірі 3 897,60 (три тисячі вісімсот дев'яносто сім) гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 328, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 585, ст. 589, ч. 1 ст. 625, ч. 1 ст. 638, 1054, ЦК України, ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.ст. 1, 5, 12, 35, ч. 1, 3 ст. 33, ст. 36,37, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 109 Житлового кодексу України, п.п. 39,43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст. 10, 11, 15, 57-61, 74, 76, 77, 88, 208, 209, 212- 216, 218,294, 296 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Південний»(ідентифікаційний номер: 20953647; місцезнаходження: 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1) до ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2), ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_2) про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності та виселення - задовольнити у повному обсязі.

В рахунок погашення частини заборгованності ТОВ «АЛВОНА» (ТОВ «ВОЛОНТЕР 2014») (код ЄДРПОУ 25045699, місцезнаходження: 65014, м.Одеса, вул. Базарна, буд. 32) за Договором овердрафту № 570 2009 від 01.12.2009 року в сумі 1 702 532,13 гривень (один мільйон сімсот дві тисячі п'ятсот тридцять дві) гривні 13 копійок, звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Південний» (ідентифікаційний номер: 20953647; місцезнаходження: 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1) права власності на квартиру АДРЕСА_1, вартість якої становить 1 702 532,13 гривень (один мільйон сімсот дві тисячі п'ятсот тридцять дві) гривні 13 копійок.

Виселити ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2) з квартири АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_2) з квартири АДРЕСА_1.

Стягнути, в рівних частках, з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2), ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_2) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (ідентифікаційний номер: 20953647; місцезнаходження: 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1) сплачений судовий збір по 1948 грн. 80 копійок з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційному суді Одеської області протягом 10 днів, шляхом подання апеляційної скарги до Приморського районного суду м. Одеси.

Суддя: С.М. Кічмаренко

23.02.2015