Ухвала

від 14.05.2015 по справі 522/14961/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/4248/15

Головуючий у першій інстанції Кічмаренко С. М.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Короткова В.Д., Гончаренко В.М.

з участю секретаря - Абалдової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 23.02.2015 року, -

встановила:

У серпні 2014 року ПАТ АБ "Південний" звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення і в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідно до укладеного Договору овердрафту № 570 2009 від 01.12.2009 року ТОВ "АЛВОНА" (ТОВ "ВОЛОНТЕР 2014") отримало від ПАТ Акціонерний банк "Південний" кредит у сумі 5 440 000,00 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1,0% процент річних ,строком погашення до 10 вересня 2014 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за Договором овердрафту № 570 2009 від 01.12.2009 року, між ПАТ АБ "Південний" та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки від 21.11.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. за реєстровим № 3030, відповідно до якого останній передав банку в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Через невиконання ТОВ "АЛВОНА" (ТОВ "ВОЛОНТЕР 2014") своїх зобов'язань по погашенню кредиту ,станом на 10.07.2014року утворилася заборгованість у розмірі 5235 528,47 грн.

Позивач просив звернути стягнення на 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1,загальною площею 128 кв.м.,шляхом визнання права власності на вказану квартиру за ПАТ АБ "Південний" у рахунок часткового стягнення заборгованості у сумі 1 702 532,13 грн. за договором овердрафту № 570 2009 від 01.12.2009р. Виселети ОСОБА_2,ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1

Стягнути з відповідачів на користь Банку судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав ,просив задовольнити.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6, у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позову.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.02.2015 року позов ПАТ АБ "Південний" задоволено .

В рахунок погашення частини заборгованості ТОВ "АЛВОНА"(ТОВ "ВОЛОНТЕР 2014") за договором овердрафту № 570 2009 від 01.12.2009 року в сумі 1 702 532,13 грн.,звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ АБ "Південний" права власності на квартиру АДРЕСА_2, вартість якої становить 1 702 532,13 грн. . Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_4 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_2-ОСОБА_4 підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов ПАТ АБ "Південний" суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, оскільки ТОВ "АЛВОНА" (ТОВ "ВОЛОНТЕР 2014") свої зобов'язання за договором овердрафту № 570 2009 від 01.12.2009 року не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 5 235 528,47 грн. , а відповідач ОСОБА_2 за договором іпотеки зобов'язався відповідати іпотечним майном у повному обсязі по зобов'язанням ТОВ "АЛВОНА" (ТОВ "ВОЛОНТЕР 2014").

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступного .

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави "Позика", якщо інше на встановлено цим параграфом і не виходить із суті кредитного договору.

Частиною 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Судом першої інстанції встановлено , що 01.12.2009 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Південний" та ТОВ "АЛВОНА" (ТОВ "ВОЛОНТЕР 2014") було укладено договір овердрафту № 570 2009 (т.1 а.с.12-16).

До договору овердрафту № 570 2009 від 01.12.2009 року неодноразово вносились зміни.

З урахуванням всіх додаткових угод до договору овердрафту та з урахуванням всіх внесених змін, відповідно до п.1.1. Договору овердрафту Банк надав позичальнику - ТОВ "АЛВОНА" (у подальшому змінило назву на ТОВ "ВОЛОНТЕР 2014") кредит в сумі 5 440 000,00 гривень, а позичальник зобов'язався повернути кредит згідно графіку повернення не пізніше 10 вересня 2014 року, та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 1,0% (один) процент річних.

Свої зобов'язання позивач виконав у повному обсязі, ТОВ "АЛВОНА" (ТОВ "ВОЛОНТЕР 2014") було відкрито позичковий рахунок в Акціонерному банку "Південний" та надано суму кредиту про ,що сторони не заперечують.

На забезпечення виконання зобов'язань за Договором овердрафту № 570 2009 від 01.12.2009 року, між ПАТ АБ "Південний" та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки від 21.11.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. за реєстровим № 3030, відповідно до якого останній передав банку в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.67-74).

Відповідно до положень п.1.5 договору іпотеки від 21.11.2013 року ОСОБА_2 передав в іпотеку позивачу, в якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "АЛВОНА" (ТОВ "ВОЛОНТЕР 2014") за Договором овердрафту № 570 2009 від 01.12.2009 року - квартиру АДРЕСА_1 , яка складається в цілому з трьох житлових кімнат, загальною житловою площею 63,00 кв.м. та підсобних приміщень, загальна площа квартири 128,0 кв.м., яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. 15.02.2008 р. за Р№ 2033, право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.10.2013р., номер запису про право власності 3071769, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 11615752, виданого Державним реєстратором прав на нерухоме майно-приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. 25.10.2013 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 193160351101 (т.1 а.с.151).

Договір іпотеки є чинним ,не скасований ,не оскаржений сторонами.

Через невиконання ТОВ "АЛВОНА" (ТОВ "ВОЛОНТЕР 2014") своїх зобов'язань по погашенню кредиту ,станом на 10.07.2014 року утворилася заборгованість у розмірі 5 235 528,47 грн., яка складається з;

- заборгованості власне за овердрафтом у сумі 5 225 223,02 ;

- прострочені відсотки у сумі 8 563,68 гривні 68 копійок;

- нараховані відсотки у сумі 1 741,77 гривня 77 копійок, що підтверджується розрахунком заборгованості (т.1 а.с.66), який не спростований відповідачами.

Відповідно до п. 3.3.4 договору овердрафту, Акціонерний банк "Південний" звернувся до ТОВ "АЛВОНА" (ТОВ "ВОЛОНТЕР 2014") з вимогою вих.№0-86-14314 БТ від 06.05.2014 року про дострокове повернення заборгованості за Договором овердрафту № 570 2009 від 01.12.2009 року (а.с.75-80).

Також, Банк звернувся до майнового поручителя - ОСОБА_2 з вимогою вих.№0-86-14330 БТ від 06.05.2014р. (т.1 а.с.82-87).

Зазначена вимога вручена не була, у зв'язку з відмовою відповідача ОСОБА_2 від її отримання, що підтверджується накладною кур'єрської служби FedEx від 07.05.2014 року № 026039, що є належним доказом вручення (т.1 а.с.88).

Незважаючи на отримані ТОВ "АЛВОНА" (ТОВ "ВОЛОНТЕР 2014") та відповідачем ОСОБА_2 вимог Банку ,заборгованість за договором овердрафту не була погашена.

Суд першої інстанції задовольняючи позов ,вірно посилався на вимоги ст.ст. 585,589 ЦК України та вимоги ст.ст.12, 33,35,37,40 Закону України "Про іпотеку" та ст. 109 ЖК України.

Суд першої інстанції вірно посилався на п 3.3, 4.1 Договору іпотеки, яким визначено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із перелічених в даному положенні договору способів, в тому числі шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Суд першої інстанції вірно встановив ,що умови укладеного між сторонами іпотечного договору містять відповідне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття останнім права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання іпотекодавцем зобов'язання за кредитним договором, то, відповідно, звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись зазначеним способом на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до роз'яснень пункту 39 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин": "З урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цих норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом."

Суд першої інстанції ,задовольняючи позовні вимоги Банку про виселення відповідачів вірно встановив те ,що Банком на виконання вимог ст.40 Закону України "Про іпотеку" ст.109 ЖК України відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були надіслані вимоги про виселення вих. № 0-86-15679 БТ від 19.05.2014 року, вих. № 0-86-15680 БТ від 19.05.2014 року.( т.1 а.с.89-90,92-93).

Зазначені вимоги вручені не були, у зв'язку з відмовою відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від їх отримання, що підтверджується накладною кур'єрської служби FedEx від 21.05.2014 року №025840 та №025839 від 21.05.2014 року які є належними доказами вручення (т.1 а.с.91-94).

Згідно з положеннями ст. 5 Закону України "Про іпотеку", вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Частиною 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до звіту про оцінку, складеного 22.07.2014 року ТОВ "Південно - Українське бюро консалтингу та оцінки", вартість предмету іпотеки - трикімнатної квартири АДРЕСА_1, складає 1 702 532,13 гривні 13 копійок (т.1 а.с.127-164).

Відповідач ОСОБА_2 погодився з вартістю предмету іпотеки та в цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржив та в апеляційній скарзі доводів у спростування не навів.

Суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів, вірно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин та з урахуванням зібраних доказів дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того,що позивач не просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність ,як це передбачено ст.37 Закону України "Про іпотеку", а просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на іпотечне майно ,що не передбачено чинним законодавством не заслуговують на увагу ,оскільки виходячи з положень частини другої статті 16 ЦК України ,частини третьої статті 33,статті 36,частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду ,оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки,яке ототожнюється зі способом звернення стягнення ,якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України в постанові № 6-124 цс\13 ,що відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обов'язковим для застосування.

Відповідно до ч.2 ст.360-7 ЦПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Не заслуговують на увагу посилання представника відповідача ОСОБА_3-ОСОБА_6 щодо не зазначення судом першої інстанції в резолютивній частині рішення суду першої інстанції при виселенні відповідачів зі спірної квартири судження про надання відповідачам іншого жилого приміщення, відповідно до ч.2 ст. 109 ЖК України та не врахування судом першої інстанції правової позиції Верховного Суду України викладену у постанові № 6-39 цс 15 від 18.03.2015 року , оскільки на час ухвалення судом першої інстанції рішення такого висновку Верховного Суду України ще не було , крім того такі посилання не були доводами апеляційної скарги та відповідно до матеріалів справи та пояснень представників сторін ,наданих ними в суді першої інстанції та колегії суддів вбачається, що відповідачі мають на праві приватної власності інше житлове приміщення ,за яким зареєстровані , це кв.23,буд.123,вул.Люстдорфська дорога,м.Одеси (т.1 а.с.98-100,102-104). У спірній квартирі ,що є предметом іпотеки відповідачі лише фактично проживають .

За таких підстав , відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України представника відповідача ОСОБА_2-ОСОБА_4 підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 23.02.2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш

В.Д. Коротков

В.М.Гончаренко