Постанова

від 25.02.2015 по справі 908/4551/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2015 р. Справа № 908/4551/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Барбашова С.В., суддя Горбачова Л.П.

при секретарі Полубояриній Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кудоярова Л.Е., дов. №1 від 23.02.2015

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ТТП-94", м. Запоріжжя (вх. №575 З/3-12)

на рішення господарського суду Запорізької області від 22.12.2014р. у справі №908/4551/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ТТП-94", м. Запоріжжя

до Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

про скасування державного акту на право постійного користування землею, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ ВКФ «ТТП-94», звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізької міської ради про скасування державного акту на право постійного користування землею, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 38, загальною площею 0,0556 га, виданий товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі "ТТП-94" на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.08.1999р. за № 423/38 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 2742.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.12.2014р. у справі №908/4551/14 (суддя Гончаренко С.А.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду Запорізької області від 22.12.2014р. у справі №908/4551/14 не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ ВКФ "ТТП-94" задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги заявник зазначає про те, що під час розгляду справи, судом першої інстанції не в повному обсязі були з'ясовані всі обставини справи та не надано належної оцінки тим обставинам, що ТОВ ВКФ «ТТП-94» на даний час земельною ділянкою фактично не користується, право власності на приміщення і право користування земельною ділянкою перейшло до нового власника. У зв'язку з чим, скаржник вважає щоу суду є усі підстави для припинення права користування земельною ділянкою в порядку ст. 141 Земельного кодексу України у зв'язку із добровільною відмовою ТОВ ВКФ «ТТП-94» від такого користування, шляхом скасування державного акту на право постійного користування землею №2742.

Вищевикладене, на думку заявника, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Одночасно з відзивом, відповідач надав суду апеляційної інстанції клопотання в якому просив здійснювати розгляд справи без участі представника Запорізької міської ради.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.08.1999р. № 423/38, Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі "ТТП-94" у постійне користування була передана земельна ділянка площею 0,0556 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 38. (а.с. 33-34)

08.10.1999 р. на підставі вказаного рішення Запорізької міської ради, позивачем отримано державний Акт на право постійного користування землею загальною площею 0,0556 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 38, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 2742. (а.с. 7-8)

В подальшому, об'єкт нерухомості, розташований на вказаній ділянці було передано у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТ-ВЕСТ".

Право власності ТОВ "ОСТ-ВЕСТ" на об'єкт нерухомого майна підтверджується Свідоцтвом про право власності від 22.03.2003р., яке зареєстровано в ОП Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації 25.04.2003р. за реєстраційним № 450521. (а.с. 11-12)

З метою оформлення припинення права постійного користування земельною ділянкою ТОВ ВКФ «ТТП-94» 16.12.2013 звернулось до відповідача з листом №16/12/13 в якому повідомило про відмову позивача від земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 38 та знаходиться в постійному користуванні позивача на підставі Державного акту № 2742 та надання згоди на її вилучення.

У відповідь на дане звернення Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради листом №5197 від 14.01.2014 повідомило позивача, що для вирішення питання про вилучення земельної ділянки необхідно надати пакет документів, а саме: копію державного акту на право постійного користування землею, рішення міськвиконкому, документ, що підтверджує відчуження майна, довідку ДПІ про відсутність заборгованості по платі за землю та витяг з Державного земельного кадастру.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ ВКФ «ТТП-94» зазначав, що оскільки ТОВ ВКФ «ТТП-94» вже не є власником об'єкту нерухомості, що розташований на земельній ділянці за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 38, позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою в порядку ст. 141 Земельного кодексу України, а отримання витягу з Державного земельного кадастру потребує значних фінансових витрат, позивач просив суд скасувати Державний акт на право постійного користування землею № 2742 від 08.10.1999 року, виданий ТОВ ВКФ «ТТП-94».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обставин за якими встановив, що правовою підставою набуття позивачем права користування земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 38, загальною площею 0,0556 га є рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 423/38 від 26.08.1999 р. Оскільки вимоги щодо визнання недійсним (скасування) вказаного рішення виконавчого комітету або зобов'язання відповідача прийняти відповідне рішення про припинення користування ТОВ ВКФ «ТТП-94» земельною ділянкою позивачем не заявлялись, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування державного акту, виданого на підставі законного рішення відповідача.

Повторно переглядаючи справу, здійснивши оцінку обставинам справи та правомірності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права до даних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками, викладеними в рішенні суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та наявним матеріалами, що є у справі, їм дана правильна та повна правова оцінка.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про скасування державного акту на право постійного користування землею № 2742 від 08.10.1999 року, виданого ТОВ ВКФ «ТТП-94» на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 423/38від 26.08.1999 р. у зв'язку з добровольною відмовою від права користування земельною ділянкою.

Приписи ст. ст. 13, 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтями 142 - 145 Конституції України передбачено, що до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно з ч. 2 ст. 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У відповідності до ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Статтею 142 ЗК України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Отже, згідно з вимогами законодавства необхідною умовою отримання у користування земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, а відтак, необхідною умовою для відмови від такого користування земельної ділянки, також є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Як свідчать матеріали справи, рішення про надання позивачу в постійне користування земельної ділянки приймалось рішенням сесії Запорізької міської ради №423/38 від 26.08.1999 року. Відповідно, питання про припинення права позивача користування земельною ділянкою та про скасування державного акту на право постійного користування землею, повинно прийматися виключно рішенням сесії Запорізької міської ради як єдиним уповноваженим Державою органом з цих питань.

Разом з цим, для здійснення підготовки та оформлення відповідного рішення виникла необхідність пред'явлення позивачем до Управління з питань земельних відносин міської ради відповідних документів.

За поясненнями, наданими відповідачем, порядок діяльності Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради врегульовано Положенням Про Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради, яке затверджено рішенням Запорізької міської ради від 18.02.2011 року № 64 (далі - Положення).

Згідно п. 1.1 Положення Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради створене Запорізькою міською радою та є її виконавчим органом. Управління реалізує повноваження виконавчих органів міської ради у галузі земельних відносин. Відповідно до п. 1.3 Управління є підзвітним і підконтрольним Запорізькій міській раді, підпорядковане її виконавчому комітету, Запорізькому міському голові.

Одним з основних завдань Управління щодо забезпечення реалізації повноважень Запорізької міської ради у галузі земельних відносин відповідно до Земельного кодексу України та законодавства, а згідно п. 3.1 функціями Управління, зокрема є, надання матеріалів на розгляд постійної комісії міської ради з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації та земельних відносин про передачу у власність або надання в користування земельних ділянок та перевірка оформлення документів, що посвідчують право на землю.

Таким чином, прийняттю рішення міської ради передує певний процес розгляду поданого землекористувачем клопотання та доданих до нього документів.

Разом з тим, господарським судом встановлено, а позивачем не спростовано недотримання останнім встановленого порядку надання документів, необхідних для прийняття виконавчим комітетом Запорізької міської ради рішення щодо припинення землекористування позивачем земельною ділянкою, наданою йому у постійне користування.

Крім того, відповідно до п. 2.3. постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Разом з тим, право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому з огляду на приписи частини першої статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, вимог щодо недійсності або скасування рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради, на підставі якого було видано державний акт на право постійного користування землею №2742 від 08.10.1999 року, позивачем не заявлялось, а доказів визнання вказаного рішення недійсним позивачем ані до суду першої, ані апеляційної інстанції не надано.

Слід зазначити, що у контексті статті 1 ГПК України та статті 3 ЦК України, кожна особа має право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто, названими статтями встановлено, що позивач має право на подання позову лише в тому разі, коли діями відповідача порушується право чи інтереси безпосередньо позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач передчасно та безпідставно звернувся до суду з позовом щодо скасування державного акта на право постійного користування землею №2742 ще до розгляду в установленому порядку цього питання на сесії Запорізької міської ради, в той час як саме позивачем в порушення вимог чинного законодавства не було додержано порядок щодо вирішення відповідачем питання щодо припинення прав позивача на постійне користування земельною ділянкою та прийняття у звязку з цим рішення про скасування державного акту. Крім того, обраний позивачем спосіб захисту свого права не відповідає вимогам діючого законодавства.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що обставини справи були всебічно і повно досліджені господарським судом, а тому рішення господарського суду Запорізької області від 22.12.2014р. у справі №908/4551/14 відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а доводипозивача, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Таким чином, враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ТТП-94", м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 22.12.2014р. у справі №908/4551/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.

Повний текст постанови складено 27.02.2015 року

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Горбачова Л.П.