Постанова

від 25.02.2015 по справі 904/6296/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року Справа № 904/6296/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Бізнес 2004" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 у справі № 904/6296/14 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомДніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Бізнес 2004" провнесення змін до договору оренди земельної ділянки в судовому засіданні взяли участь представники : - - позивачане з'явився - - відповідачаМартюшев Д.В.

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2014 року Дніпродзержинська міська рада Дніпропетровської області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Бізнес 2004", в якій просила суд внести зміни до договору оренди землі № 10616 від 13.04.2009 в частині розміру орендної плати та нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2014 (суддя Красота О.І.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 (головуючий Березкіна О.В., судді: Дармін М.О., Чус О.В.) у даній справі позов задоволено повністю. Внесено зміни до пункту 2.2. договору оренди земельної ділянки від 13.04.2009 № 10616, укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реал-Бізнес 2004", викладено його в наступній редакції: "п. 2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 12.06.2014 року становить 837 650,16 грн.". Внесено зміни до пункту 4.1. договору оренди земельної ділянки від 13.04.2009 № 10616, укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реал-Бізнес 2004", викладено його в наступній редакції: "п. 4.1. Орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 25 129,50 грн./рік буз ПДВ, яка визначається відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України". Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішеннями судів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал Бізнес 2004" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Дніпродзержинська міська рада Дніпропетровської області не реалізувала процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення була повідомлена належним чином та не скористалась правом, наданим статтею 111 2 Господарського процесуального кодексу України, не надіслала відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Розпорядженням секретаря судової палати від 24.02.2015 склад колегії суддів змінено та сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Корсак В.А., судді - Данилова М.В., Данилова Т.Б. для розгляду даної справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що між 13.04.2009 року між Дніпродзержинською міською радою Дніпропетровської області (Орендодавцем; позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реал-Бізнес 2004" (Орендарем; відповідачем у справі) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,3252 га для розміщення побутового корпусу, в тому числі: під будівлею - 0,1910 га; під проходами, проїздами та площадками - 0,1342 га, нормативно грошовою оцінкою 360 664, 81 грн., що знаходиться за адресою: вул. Кірова, 18-Б/1-А, м. Дніпродзержинськ (а.с. 9-10).

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2., 4.3. цього договору орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 14426,64 грн./рік без ПДВ, що становить 1 202,22 грн./міс без ПДВ, і вноситься на рахунок місцевого бюджету, реквізити якого надаються Орендарю додатково. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Орендна плата сплачується за фактичне користування земельною ділянкою.

Сторони у пункті 4.4. договору узгодили, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів ставки земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою визначення розмірів плати за землю, на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ, Дніпродзержинською міською радою прийнято рішення від 12.07.2013 № 842-38/VI "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ", яким визначена ставка базової вартості 1 м 2 в розмірі 199, 64 грн. та введена в дію з 01.01.2014 (а. с. 14).

Відповідне повідомлення про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ, відповідно до рішення міської ради міськради від 12.07.2013 № 842-38/VI було опубліковане в офіційному виданні Дніпродзержинської міської ради в газеті "Відомості" № 28 (964) від 13.07.2013 із зазначенням необхідності звернутися до міської ради для вирішення питання щодо приведення договору оренди землі до вимог чинного законодавства (а.с.15).

Предметом даного судового спору є вимога Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати та нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Ця вимога мотивована необхідністю приведення договору оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства.

Матеріально-правовою підставою свого позову Дніпродзержинська міська рада Дніпропетровської області визначила статті 13, 14 Конституції України, статті 14, 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", статті 651, 652, 653, 654 Цивільного кодексу України, статті 274, 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог статей 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Орендна плата за землю визначена у частині першій статті 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки сторонами в договорі оренди передбачено можливість зміни розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 06.12.2010 по справі № 2-1/10068-2008, у постанові від 23.05.2011 по справі № 7/105-10 (30/234-09), у постанові від 04.07.2011 по справі № 41/81пд.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Така правова позиція відображена у постановах Верховного Суду України від 20 серпня 2013 року у справі № 5009/3430/12 та від 03 грудня 2013 року у справі № 5009/3430/12.

Статтею 111 28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням міськради від 12.07.2013 № 842-38/VI (пункт 3.1.) передбачена необхідність одержання землекористувачами в управління Держкомзему у м. Дніпродзержинську довідок про визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які знаходяться в їх користуванні та надання їх до управління земельних відносин міської ради для підготовки документів щодо перегляду річної орендної плати в чинних договорах оренди. Однак, матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що відповідачем вчинялися дії, спрямовані на отримання такої довідки.

Здійснюючи судовий розгляд справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо наявності підстав для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність розміру, встановленому законом як на момент виникнення спору між сторонами, так і на момент його вирішення судами, а відтак і наявність у позивача права вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового як для позивача так і відповідача.

Встановивши, що запропонована позивачем редакція внесення змін до договору оренди в частині розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідає вимогам діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позов підлягає задоволенню. При цьому судами враховано, що нормами чинного законодавства та договором передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

В рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) зазначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Судами попередніх інстанцій враховано, що неповідомлення відповідача в досудовому порядку про зміну умов договору не позбавляє права позивача звернутись до суду із відповідним позовом до відповідача.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи, що викладені в касаційній скарзі пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими і, фактично, зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 у справі № 904/6296/14 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова