Постанова

від 18.02.2015 по справі 816/4992/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2015 рокум. ПолтаваСправа №816/4992/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кльопової І.Г.

та представників сторін:

від позивача - Міщенко Л.В.,

від відповідача - Касумов О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський вентиляторний завод" до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Полтавський вентиляторний завод" (надалі - позивач, ПрАТ "Полтавський вентиляторний завод") звернулось до суду з позовом до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач, Гадяцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.11.2014 №0001952200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом в розмірі 3 232 595 грн 94 коп. та № 0001962200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на прибуток приватних підприємств, 11021000" загалом в розмірі 583 289 грн 15 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки контролюючого органу про заниження ПрАТ "Полтавський вентиляторний завод" зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 467 431 грн 32 коп. та податку на додану вартість в розмірі 2 586 076 грн 75 коп. не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються належним чином оформленими податковими накладними і первинними документами бухгалтерського обліку, наданими ревізору-інспектору Гадяцької ОДПІ в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю /т. 9, а.с. 204-206/. При цьому, посилався на обставини, встановлені документальною позаплановою виїзною перевіркою ПрАТ "Полтавський вентиляторний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Дніпро Метал Голд", ТОВ "Будівельний дім "Асторінон", ТОВ "Світком-Торг", ТОВ "Рокфор Маркет", викладені в акті перевірки від 31.10.2014 №747/16/07-22.14/00909779.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав та мотивів, наведених у письмовому запереченні Гадяцької ОДПІ, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ПрАТ "Полтавський вентиляторний завод" (попередня назва - Котелевське відкрите акціонерне товариство "Агротехніка") у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 00909779 /т. 1, а.с. 18/.

Позивач з 27.03.1992 перебуває на обліку платників податків в Котелевському відділенні Гадяцької ОДПІ та з 10.07.1997 зареєстрований платником податку на додану вартість (надалі також ПДВ) /т. 2, а.с. 216/.

Співробітниками Гадяцької ОДПІ у період з 06.10.2014 по 24.10.2014 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Полтавський вентиляторний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Дніпро Метал Голд", ТОВ "Будівельний дім "Асторінон", ТОВ "Світком-Торг", ТОВ "Рокфор Маркет".

За результатами перевірки складено акт від 31.10.2014 №747/16/07-22.14/00909779 (надалі - Акт перевірки), в якому вказано на порушення платником податків вимог:

- пункту 44.1 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток загалом в розмірі 467 431 грн 32 коп. (в т.ч., ІІІ квартал 2011 року - 915 грн 97 коп., IV квартал 2011 року - 15 225 грн 09 коп., І квартал 2012 року - 11 675 грн 91 коп., ІІ квартал 2012 року - 19 258 грн 59 коп., 2013 рік - 420 355 грн 76 коп.);

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено заниження позивачем зобов'язання зі сплати ПДВ загалом в розмірі 2 586 076 грн 75 коп. (в т.ч., жовтень 2011 року - 9933 грн 92 коп., листопад 2011 року - 340 грн 92 коп., грудень 2011 року - 3004 грн 04 коп., лютий 2012 року - 432 грн 67 коп., березень 2012 року - 10 687 грн 25 коп., квітень 2012 року - 11 542 грн 25 коп., червень 2012 року - 6831 грн 75 коп., червень 2013 року - 39 408 грн 90 коп., липень 2013 року - 162 514 грн 80 коп., серпень 2013 року - 104 339 грн 05 коп., вересень 2013 року - 394 429 грн, жовтень 2013 року - 369,074 грн, листопад 2013 року - 612 597 грн, грудень 2013 року - 216 291 грн 20 коп., квітень 2014 року - 644 650 грн) /т. 2, а.с. 214-250 - т. 3, а.с. 1-59/.

На підставі зазначеного вище Акта перевірки Гадяцькою ОДПІ 28.11.2014 сформовано податкові повідомлення-рішення:

- №0001952200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом в розмірі 3 232 595 грн 94 коп. (в т.ч., основний платіж - 2 586 076 грн 75 коп., штрафні (фінансові) санкції - 646 519 грн 19 коп.) /т. 1, а.с. 20/;

- №0001962200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на прибуток приватних підприємств, 11021000" загалом в розмірі 583 289 грн 15 коп. (в т.ч., основний платіж - 467 431 грн 32 коп., штрафні (фінансові) санкції - 115 857 грн 83 коп.) /т. 1, а.с. 19/.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями Гадяцької ОДПІ, ПрАТ "Полтавський вентиляторний завод" звернулось до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дані рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що донарахування спірного грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток та ПДВ контролюючим органом здійснено з огляду на наступні доводи.

Гадяцькою ОДПІ в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Полтавський вентиляторний завод" встановлено, що позивач протягом жовтня-грудня 2011 року, лютого-квітня, червня 2012 року на підставі договору від 27.05.2011 №РГ 2705 мав господарські правовідносини з ТОВ "Дніпро Метал Голд". Позивачем на перевірку не надано товаросупроводжуючих документів (товарно-транспортних накладних, подорожних листів, письмових заяв замовника). Так само, в ході проведення перевірки не надано документи, що підтверджували б відповідність придбаних товарів встановленим стандартам та вимогам до якості. За таких обставин, на переконання відповідача, операції з оприбуткування, приймання передачі товарів не підтверджені документально. Крім того, Гадяцькою ОДПІ отримано акт від 11.04.2013 №1085/225/33474878 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Дніпро Метал Голд". До того ж, за даними аналітичної системи "Податковий блок" наявні розбіжності між сумами задекларованих ТОВ "Дніпро Метал Голд" податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту позивача. Наведене, за твердженням контролюючого органу, призвело до завищення податкового кредиту загалом на 42 772 грн 80 коп. (в т.ч., жовтень 2011 року - 9933 грн 92 коп., листопад 2011 року - 340 грн 92 коп., грудень 2011 року - 3004 грн 04 коп., лютий 2012 року - 432 грн 67 коп., березень 2012 року - 10 687 грн 25 коп., квітень 2012 року - 11 542 грн 25 коп., червень 2012 року - 6831 грн 75 коп.). Крім того, відповідач стверджував про завищення ПрАТ "Полтавський вентиляторний завод" витрат загалом в розмірі 217 485 грн 72 коп. (в т.ч., ІІ-ІІІ квартал 2011 року - 3982 грн 50 коп., ІІ-IV квартал 2012 року - 70 178 грн 56 коп., І квартал 2012 року - 55 599 грн 59 коп., І півріччя 2012 року - 147 307 грн 16 коп.).

Перевіркою також встановлено відображення позивачем протягом червня-грудня 2013 року у податковому обліку господарських правовідносин з ТОВ "Світком-торг" на підставі договору поставки від 01.06.2014 №1. При цьому, в ході перевірки не виявлено подорожніх листів, а надані на перевірку товарно-транспортні накладні оформлені неналежним чином, оскільки не містять всіх необхідних реквізитів (відсутня інформація про дату і номер подорожнього листа, не конкретизовано назву продукції, відсутня інформація про відстань, не конкретизовано пункт навантаження і розвантаження товарів). За даними аналітичної системи "Податковий блок" наявні розбіжності між сумами задекларованих ТОВ "Світком-торг" податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту позивача. А наявні в обліковій справі платника документи свідчать про те, що підприємство має одного працівника, основні фонди і транспортні засоби - відсутні (в той час, як у наданих на перевірку товарно-транспортних накладних перевізником зазначено саме ТОВ "Світком-торг"). Дані перевірок ТОВ "Світком-торг" та його контрагентів свідчать про участь підприємства у транзитних фінансових операцій, що вчинено без мети настання реальних наслідків. Наведене, за твердженням контролюючого органу, призвело до завищення позивачем податкового кредиту загалом на 1 898 653 грн 95 коп. (в т.ч., червень 2013 року - 39 408 грн 90 коп., липень 2013 року - 162 514 грн 80 коп., серпень 2013 року - 104 339 грн 05 коп., вересень 2013 року - 394 429 грн, жовтень 2013 року - 369 074 грн, листопад 2013 року - 612 597 грн, грудень 2013 року - 216 291 грн 20 коп.). Крім того, відповідач стверджував про завищення ПрАТ "Полтавський вентиляторний завод" витрат загалом в розмірі 2 212 398 грн 75 коп.

Окрім того, перевіркою встановлено відображення позивачем у податковому обліку господарських правовідносин з ТОВ "Рокфор Маркет". Як зазначив відповідач, надані на перевірку товарно-транспортні накладні не відповідають встановленим вимогам, адже не містять інформації про подорожній лист, в них не конкретизовано назву продукції та пункти навантаження і розвантаження товарів, відсутня інформація про відстань перевезення. До того ж, дата відвантаження товару, зазначена у видаткових накладних, не співпадає з датою фактичного транспортування товару. Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку про завищення ПрАТ "Полтавський вентиляторний завод" податкового кредиту загалом на 644 650 грн (в т.ч., березень 2014 року - 29 620 грн, квітень 2014 року - 615 030 грн).

Оцінюючи наведені доводи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Правовідносини щодо формування платником податків податкового кредиту з 01 січня 2011 року врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI. А порядок формування платником податків витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, з 01 квітня 2011 року врегульовано статтями 138-139 Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

А підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, за змістом абзацу "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною /пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України/.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів чи сплати грошових коштів.

У ході розгляду справи представник позивача стверджувала, що господарські правовідносини ПрАТ "Полтавський вентиляторний завод" з ТОВ "Дніпро Метал Голд", ТОВ "Світком-Торг", ТОВ "Рокфор Маркет" стосувались поставки товарно-матеріальних цінностей на підставі відповідних господарських договорів.

До матеріалів справи залучено копії договорів:

- поставки від 02.03.2014 №5, укладеного між ТОВ "Рокфор Маркет" (постачальник) та ПрАТ "Полтавський вентиляторний завод" (замовник), за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити товар, перелік якого визначений у накладних, а замовник - прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору /т. 1, а.с. 21-24/;

- на поставку товару на умовах відстрочення оплати від 01.06.2013 №1, укладеного між ТОВ "Світком-торг" (продавець) та ПрАТ "Полтавський вентиляторний завод" (покупець), за умовами якого продавець зобов'язувався поставити і передати товар, а покупець - прийняти товар та сплатити за нього в терміни і на умовах цього договору /т. 1, а.с. 25-29/;

- купівлі-продажу від 27.05.2011 №РГ2705, укладеного між ТОВ "Дніпро Метал Голд" (продавець) та Котелевським ВАТ "Агротехніка" (покупець), за умовами якого продавець зобов'язувався поставити і передати, а покупець - прийняти та сплатити за металопрокат та металопродукцію /т. 1, а.с. 30-33/.

На переконання позивача, його право на податковий кредит підтверджено належним чином оформленими податковими накладними, виписаними ТОВ "Дніпро Метал Голд" /т. 2, а.с. 35-49/, ТОВ "Світком-Торг" /т. 1, а.с. 191-241/, ТОВ "Рокфор Маркет" /т. 1, а.с. 244, 247, 250; т. 2, а.с. 3/.

Разом з цим, дослідивши в судовому засіданні залучені до матеріалів справи копії податкових накладних, суд звертає увагу на наступне.

У відповідно до приписів пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

При цьому, така податкова накладна, окрім іншого, має містити посилання на договір, в ході виконання якого її виписано. Відповідні вимоги містяться у підпункті "и" пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, суд зазначає, що господарські правовідносини між ПрАТ "Полтавський вентиляторний завод" та ТОВ "Дніпро Метал Голд" мали б стосуватись виконання умов договору купівлі-продажу від 27.05.2011 №РГ2705 /т. 1, а.с. 30-33/, однак у залучених до матеріалах справи копіях податкових накладних у графі "Вид договору" вказано договори з іншими реквізитами /т. 2, а.с. 35-49/.

Те саме стосується також господарських правовідносин позивача з ТОВ "Світком-Торг" та ТОВ "Рокфор Маркет".

Так, у виписаних ТОВ "Світком-Торг" податкових накладних вказано договір поставки від 03.06.2013 №36 /т. 1, а.с. 191-241/, натомість до матеріалів справи надано копію договору на поставку товару на умовах відстрочення оплати від 01.06.2013 №1 /т. 1, а.с. 25-29/.

А у виписаних ТОВ "Рокфор Маркет" податкових накладних вказано договір поставки від 03.03.2014 №303 /т. 1, а.с. 244, 247, 250; т. 2, а.с. 3/, тоді як до матеріалів справи надано договір поставки від 02.03.2014 №5 /т. 1, а.с. 21-24/.

Представник позивача в судовому засіданні стверджувала, що у податкових накладних контрагентами вказано номери рахунків-фактур, на підставі яких здійснювалась поставка кожної окремої партії товарно-матеріальних цінностей. Однак, вказані доводи спростовано матеріалами справи. Так, до матеріалів справи залучено копії рахунків-фактур, виписаних ТОВ "Дніпро Метал Голд", ТОВ "Світком-Торг", ТОВ "Рокфор Маркет" протягом всього періоду, за який проводилась перевірка, такі рахунки містять різні дату складення та номер /т. 1, а.с. 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73, 76, 79, 82, 85, 89, 92, 95, 99, 102, 108, 110, 113, 117, 119, 122, 125, 128, 131, 134, 137, 140, 143, 146, 149, 152, 155, 158, 161, 164, 167, 170, 173, 176, 179, 182, 185, 188, 242, 245, 248; т. 2, а.с. 1, 4, 12, 14, 18, 20, 23, 25, 27, 28, 30/. Разом з цим, залучені до матеріалів справи копії податкових накладних містять посилання на одні й ті самі реквізити протягом всього періоду їх складення.

За наведених обставин, залучені до матеріалів справи копії податкових накладних не можуть свідчити про виконання договірними сторонами зобов'язань за наданими позивачем договорами, у зв'язку з чим не приймаються судом в якості належних доказів у справі та не дають позивачу права на віднесення вказаних у них сум ПДВ до податкового кредиту.

Окрім того, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як визначено частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В силу статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами даної статті господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Враховуючи те, що згідно з вимогами статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

На підтвердження виконання договірними сторонами зобов'язань щодо поставки товарно-матеріальних цінностей позивач надав до суду копії: видаткових накладних, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, лімітно-забірних карт на списання товарно-матеріальних цінностей зі складу на виготовлення промислової продукції, актів введення в експлуатацію основних засобів, звітів по оприбуткуванню та списанню товарно-матеріальних цінностей на складі, головної книги рахунок 201 (сировина і матеріали), книг розрахунків з вітчизняними покупцями.

Дослідивши в судовому засіданні перелічені копії документів, суд звертає увагу на наступне.

За умовами договорів поставки, копії яких наявні в матеріалах справи, асортимент, кількість та ціна товару мала погоджуватись сторонами у специфікаціях, а поставка здійснюватись після надання покупцем відповідних заявок.

Жодних відомостей про підписання сторонами специфікацій до договорів поставки позивач не надав.

У наданих позивачем копіях товарно-транспортних накладних не вказано реквізитів подорожніх листів, не конкретизовано пункти навантаження та розвантаження товарів, відсутні підписи водія про прийняття товарів. Таким чином, неможливо встановити ким, звідки та куди саме доставлявся вантаж.

Товарно-транспортні накладні щодо доставки вантажів від ТОВ "Дніпро Метал Голд" не надавались на перевірку, що свідчить про їх відсутність на момент її проведення.

Залучені до матеріалів справи документи не містять відомостей про те, де саме здійснено приймання-передачу товарів.

У наданих позивачем копіях лімітних відомостей на використання матеріалів для виготовлення готової продукції не вказано дату їх складення, у зв'язку з чим не можливо встановити коли та від кого отримано зазначені у них матеріали. Окремі відомості хоч і містять дані щодо періоду їх складення, однак такі дані дописано чорнилом вже після їх складення, що не може вважатись належним доказом. Крім того, у вказаних відомостях відсутня інформація щодо одиниці виміру матеріалів, що не дає можливості перевірити співрозмірність надходження та використання матеріалів.

За наведених обставин, суд має констатувати, що залучені до матеріалів справи на вимогу позивача копії документів, загальний об'єм яких складає приблизно 1500 аркушів, жодним чином не підтверджують отримання матеріалів саме від ТОВ "Дніпро Метал Голд", ТОВ "Світком-Торг", ТОВ "Рокфор Маркет".

У свою чергу, варто зазначити, що відповідач жодним чином не заперечує фактів виробництва позивачем вентиляторів та іншої продукції.

Разом з цим, позиція відповідача в даному спорі полягає у запереченні факту отримання матеріалів для виробництва саме від ТОВ "Дніпро Метал Голд", ТОВ "Світком-Торг", ТОВ "Рокфор Маркет".

Суд погоджується з даною позицією контролюючого органу, адже жодних належних доказів здійснення вказаними підприємствами поставок позивачу товарів ні в ході перевірки, ані під час розгляду справи судом ПрАТ "Полтавський вентиляторний завод" не надано.

Сам лише факт перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку покупця та рахунки постачальників не свідчить про те, що між останніми мали місце реальні господарські правовідносини. До того ж, на вимогу суду позивач не надав виписок банку про рух коштів на рахунках, а залучені до матеріалів справи платіжні доручення не завірені банком /т. 2, а.с. 50-193/.

За відсутності достатніх доказів фактичних поставок товарів від ТОВ "Дніпро Метал Голд", ТОВ "Світком-Торг", ТОВ "Рокфор Маркет" надані позивачем аналітичні таблиці /т. 10, а.с. 44-236/ жодним чином не можуть підтверджувати товарність спірних господарських операцій.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що ТОВ ПрАТ "Полтавський вентиляторний завод" не може нести відповідальність за дії своїх контрагентів щодо декларування податкових зобов'язань чи дотримання інших вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим твердження контролюючого органу про відсутність таких контрагентів за їх місцезнаходженням, неподання податкової звітності чи не зазначення в останній відомостей про господарські операції з позивачем не можуть прийматись в якості належних доказів відсутності між договірними сторонами господарських правовідносин.

Разом з цим, суд зауважує, що визначальним у питанні правомірності декларування платником податків витрат та податкового кредиту є встановлення реальності (товарності) господарських правовідносин, що в ході розгляду даної справи судом не знайшло свого підтвердження.

На підставі наведеного, суд констатує правомірність доводів Гадяцької ОДПІ про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, внаслідок чого платником податків занижено зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 467 431 грн 32 коп. та ПДВ в розмірі 2 586 076 грн 75 коп..

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, відповідач правомірно збільшив суми грошових зобов'язань позивача зі сплати податку на прибуток та ПДВ.

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування /пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України/.

Розмір донарахованого відповідачу зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій відповідає наведеним вимогам.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, суд акцентує увагу на положеннях частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

А відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено факт порушення ПрАТ "Полтавський вентиляторний завод" зазначених вище вимог Податкового кодексу України, наслідком чого визначено заниження позивачем зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 467 431 грн 32 коп. та ПДВ в розмірі 2 586 076 грн 75 коп..

Разом з цим, позивач, стверджуючи про правомірність формування витрат та податкового кредиту за результатами відображення у податковому обліку господарських правовідносин з ТОВ "Дніпро Метал Голд", ТОВ "Світком-Торг", ТОВ "Рокфор Маркет", не надав суду належних доказів, що свідчили б про реальність здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами за спірні періоди. Як наслідок, платником податків не доведено правомірність віднесення до складу витрат та податкового кредиту зазначених сум.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржені податкові повідомлення-рішення Гадяцька ОДПІ діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А позовні вимоги ПрАТ "Полтавський вентиляторний завод" не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та повністю спростовані в ході розгляду справи судом.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову ПрАТ "Полтавський вентиляторний завод" повністю.

Зважаючи на приписи статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, понесені позивачем, необхідно залишити в Державному бюджеті України.

Водночас, виходячи з приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору, а решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги, зважаючи на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову, з позивача до Державного бюджету України необхідно стягнути судовий збір в розмірі 4384 грн 80 коп.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Полтавський вентиляторний завод" до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Полтавський вентиляторний завод" (код ЄДРПОУ 00909779) судовий збір в розмірі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок на розрахунковий рахунок 31213206784002, код класифікації доходів бюджету 22030001, одержувач коштів - УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача - ГУДКСУ у Полтавської області, код МФО банку 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 23 лютого 2015 року.

Суддя О.О. Кукоба