Постанова

від 26.02.2015 по справі 907/795/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2015 р. Справа № 907/795/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Мирутенко О.Л.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Виноградівської міжгалузевої виробничо-торгівельної фірми "Руно" (надалі ВМВТФ «Руно») б/н від 17.11.2014р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 30.10.2014р.

у справі № 907/795/14

за позовом: прокурора Виноградівського району в інтересах держави в особі Виноградівської міської ради, м. Виноградів

до відповідача: ВМВТФ «Руно», м. Виноградів

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці

позивача: ДПІ у Виноградівському районі, м. Виноградів

за участю третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на боці

відповідача: фізичної особи ОСОБА_2, с. Сасово Виноградівського району

за участю третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на боці

відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Виноградово

за участю третьої особи-3 без самостійних вимог на предмет спору на боці

відповідача: приватного підприємства "Агрофірма "Про-Світ" (надалі ПП Агрофірма «про-Світ»), м. Київ

за участю третьої особи-4 без самостійних вимог на предмет спору на боці

відповідача: приватного підприємства „Аліонова" (надалі ПП «Аліонова»), м. Київ

про припинення права постійного користування земельною ділянкою та зобов'язання повернути її в землі запасу

за участю учасників судового процесу:

від прокуратури: Яворський Я.Т. - прокурор

від позивача: не з'явився

від відповідача: Кварцова О.С. - представник (довіреність б/н від 21.10.2014р.)

від третіх осіб: не з'явилися

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 27, 28, 29 ГПК України. Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу від сторін не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 30.10.2014р. (суддя Журавчак Л.С.) позовні вимоги задоволено повністю. Припинено право користування ВМВТФ «Руно» земельною ділянкою площею 2,60 га, оформлене Державним актом на право постійного користування землею №ІІ-ЗК №001556 від 07.12.1995р., зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №48 та повернуто її в землі запасу Виноградівської міської ради. Стягнуто з ВМВТФ «Руно» в дохід Державного бюджету України суму 1 218,00 грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що відповідач доказів сплати земельного податку за користування земельною ділянкою не надав, відтак, систематична несплата земельного податку є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВМВТФ «Руно» подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено необ'єктивне рішення, просить його скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. Зокрема, скаржник зазначає, що позивач передчасно та необґрунтовано звернувся з позовом до суду, навіть всупереч наявності підстав для припинення права користування земельною ділянкою. Вказує на ст. 143 Земельного кодексу України, яка містить вичерпний перелік підстав примусового припинення прав на землю, яке здійснюється в судовому порядку, однак, такої підстави як систематична несплата земельного податку або набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю, споруду, які розташовані на земельній ділянці, дана стаття не містить. Зазначив також, що відповідно до ст. 144 вказаного Кодексу передбачена процедура припинення права користування земельною ділянкою, яка використовується з порушенням земельного законодавства, позивачем же вказаної процедури дотримано не було.

24.11.2014р. автоматизованою системою документообігу суду дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М.

Розпорядженням в.о. голови суду від 25.11.2014р. в склад колегії для розгляду справи № 907/795/14 введено суддів - Мирутенка О.Л. та Якімець Г.Г.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2014р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 11.12.2014р.

Ухвалою суду від 11.12.2014р. розгляд справи відкладено на 25.12.2014р.

У зв'язку із відпусткою судді Якімець Г.Г., розпорядженням голови суду від 23.12.2014р. в склад колегії суддів внесено зміни, замість судді Якімець Г.Г. введено суддю Гнатюк Г.М.

Ухвалою суду від 25.12.2015р. розгляд справи відкладено на 12.02.2015р.

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Гнатюк Г.М., розпорядженням голови суду від 11.02.2015р. в склад колегії суддів внесено зміни, замість судді Гнатюк Г.М. введено суддю Якімець Г.Г.

Ухвалою суду від 12.02.2015р. розгляд справи відкладено на 26.02.2015р.

Прокурор в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/73337/14 від 08.12.2014р.).

Позивач участі в судовому засіданні уповноваженого представника не забезпечив, у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/7238/14 від 03.12.2014р.) проти доводів апеляційної скарги заперечив, просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю, на підтвердження своїх доводів подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-04/1374/15 від 26.02.2015р.).

Треті особи участі в судовому засіданні уповноважених представників не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

28.11.1995р. виконавчим комітетом Виноградівської міської ради було прийнято рішення № 339, яким вирішено зареєструвати за ВМВТФ «Руно» земельну ділянку площею 4,0 га по вул. І.Франка,127 зайняту під виробничими спорудами та складськими приміщеннями (а.с. 46).

На підставі вказаного рішення було видано Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЗК №001556 від 07.12.1995р., який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №48, згідно якого ВМВТФ «Руно» надано земельну ділянку розміром 3,20 га у постійне користування для ведення виробничої діяльності (а.с. 10-13).

Право власності на виробничі споруди та складські приміщення за ВМВТФ «Руно» по вул. І.Франка,127 в м. Виноградово підтверджується свідоцтвами про право особистої власності від 10.10.2000р. (а.с. 73-76).

27.04.2007р. рішенням дев'ятої сесії п'ятого скликання "Про припинення права користування земельними ділянками фізичних та юридичних осіб" від №361 Виноградівська міська рада припинила право користування ВМВТФ «Руно» на частину земельної ділянки площею 0,60 га по вул. І. Франка, 127 у зв'язку з відчуженням частини майна (а.с. 44-45).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, зокрема, з листа міського голови від 07.10.2014р. № 02-21/1527, що відповідачем на підставі договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомості, які знаходяться на земельній ділянці, належній на праві постійного користування ВМВТФ «Руно», здійснювалось відчуження нерухомого мвйна, а саме: згідно договору купівлі-продажу будівлі від 20.03.2006р. відчужено ТзОВ «Бізнес-Консалтинг» будівлі загальною площею 76,3 м 2 , згідно договору купівлі-продажу від 20.03.2007р. відчужено ТзОВ «Бізнес-Консалтинг» споруди загальною площею 549,1 м 2 , згідно договору купівлі-продажу від 20.03.2008р. відчужено ПП Агрофірма «Про-Світ» споруди загальною площею 106,8 м 2 , згідно договору купівлі-продажу від 25.12.2008 р. відчужено ПП Агрофірма «Про-Світ» споруди загальною площею 1006,8 м 2 (а.с. 16-21, 77-79).

Крім того, даний факт зафіксовано і в акті Державної інспекції сільського господарства в Закарпатські області від 09.06.2014р. (а.с. 22-27).

Прокуратурою Виноградівського району було здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства України, внаслідок якої було встановлено, що на даний час у ВМВТФ «Руно» перебуває у користуванні земельна ділянка площею 2,60 га, проте, в порушення вимог Земельного кодексу України та Податкового кодексу України, за період з 01.01.2011р. по 25.07.2014р. відповідачем систематично не вноситься земельний податок.

Згідно довідки ДПІ у Виноградівському районі № 731/9/07-05-25-00-17 від 28.07.2014р. станом на 25.07.2014р. за ВМВТФ «Руно» рахується заборгованість зі сплати земельного податку в розмірі 152,800,00 грн. (а.с. 15).

У зв'язку з систематичною несплатою ВМВТФ «Руно» земельного податку та з огляду на відчуження частини будівель іншим особам, прокурор, керуючись ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 141 Земельного кодексу України звернувся з позовом до суду з вимогою припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 2,60га та повернути її в землі запасу Виноградівської міської ради.

При винесені постанови колегія суддів керувалася наступним:

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Пунктом "в" ч.1 ст. 96 ЗК України встановлений обов'язок землекористувачів своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Підпунктами 14.1.72, 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (ст. 287.1 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (ст. 287.3 вказаного кодексу).

У п.2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011р. зазначено, що право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Згідно з п. "д" та п. "е" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

Як зазначалося вище, факт систематичної несплати земельного податку ВМВТФ «Руно» підтверджується довідкою ДПІ у Виноградівському районі № 731/9/07-05-25-00-17 від 28.07.2014р. та не заперечується і самим відповідачем, зокрема листами б/н і б/д, № 03-13/522 від 19.02.2015р. щодо реструктуризації заборгованості по сплаті земельного податку (долучені в апеляційній інстанції клопотанням за вх ЛАГС№ 01-04/1374/15 від 26.02.2015р.). Факт відчуження фірмою «Руно» частини об'єктів нерухомості, які знаходяться на спірній земельній ділянці, іншим особам підтверджується вищезазначеними договорами купівлі-продажу.

Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що судом першої інстанції для з»ясування обставин: чи залишилося у відповідача після відчуження якесь нерухоме майно, ухвалою від 22.10.2014 р. було зобов»язано відповідача подати інвентарну справу нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці. З огляду на те, що відповідачем не виконано вимог суду, суд дійшов вірного висновку про неможливість перевірити наявність належних відповідачу об»єктів нерухомості.

Щодо тверджень скаржника про те, що позивач передчасно звернувся з позовом до суду, оскільки вважає, що саме стаття 143 Земельного кодексу України містить вичерпний перелік підстав примусового припинення прав на землю, яке здійснюється в судовому порядку, а такої підстави як систематична несплата земельного податку або набуття іншою особою права власності на жилий будинок не передбачено, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки вони суперечать постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011р.

З огляду на встановлені при розгляді справи обставини, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про припинення права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 2,60 га Виноградівською міжгалузевою виробничо-торгівельної фірмою "Руно", що розташовані на території Виноградівської міської ради.

Щодо позовних вимог прокурора про зобов'язання відповідача повернути відповідну земельну ділянку в землі запасу Виноградівської міської ради, то колегія суддів зазначає, що з відповідних положень Конституції України, Цивільного кодексу, Господарського кодексу, Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючі відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Оскільки спірна земельна ділянка виділялася Виноградівською міською радою в постійне користування відповідачу, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання ВМВТФ «Руно» повернути земельну ділянку площею 2,60 га, оформлену Державним актом на право постійного користування землею №ІІ-ЗК №001556 від 07.12.1995р., зареєстрованою в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №48, в землі запасу Виноградівської міської ради Закарпатської області.

Таким чином, твердження скаржника стосовно неправильно обраного прокурором способу захисту порушеного права є необґрунтованим, оскільки здійснений внаслідок помилкового тлумачення зазначених вище положень чинного в Україні законодавства.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеній нормі права, не подано доказів, які б спростовували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 30.10.2014р. у справі№ 907/7951/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу передати до господарського суду Закарпатської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Мирутенко О.Л.

Якімець Г.Г.