Ухвала

від 24.02.2015 по справі 823/3506/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/3506/14 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Степанюка А.Г., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 у справі за адміністративним позовом Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс» про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Кам'янська ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: стягнути кошти з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс» 20800, м. Кам'янка Черкаської області, вул. Леніна, 104 код 32357080 для погашення податкового боргу у сумі 362 738 грн. 01 коп. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи станом на момент звернення позивача до суду першої інстанції за відповідачем рахується борг в сумі 362 738, 01 грн., який виник з наступного.

Позивачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача з питань правильності формування податкового кредиту та валових витрат по контрагентах: ПП «БВП Буд» та ПП «Інтерагро-Форум» з 01.06.2010 по 30.06.2011, за результатами якої складено акт від 22.10.2011 № 440/23/32357080.

За результатами вказаного акту перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000232301 від 09.11.2011, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 172 246, 43 грн.;

- № 0000242301 від 09.11.2011 яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 137797, 14 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення було оскаржено відповідачем, однак постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 у справі № 2а/2370/405/2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Таким чином, постанова Черкаського окружного адміністративного суду набрала законної сили 10.04.2014.

В зв'язку з цим грошові зобов'язання по вказаних податкових повідомленнях-рішеннях є узгодженими з 10.04.2014.

У зв'язку з неспроможністю відповідачем вчасно сплатити податковий борг позивачем прийнято рішення «Про розстрочення грошових зобов'язань» № 53 від 24.07.2014, № 60 від 31.07.2014. Рішеннями позивача №53/1 від 22.08.2014, №60/2 від 22.08.2014 та №53/2 від 22.10.2014 перенесено раніше визначені терміни розстрочення податкового боргу. У зв'язку з порушенням умов розстрочення податкового боргу рішеннями №53/3, 60/4 від 17.11.2014 скасовано розстрочення податкового боргу з податку на прибуток підприємств.

У зв'язку з неспроможністю відповідачем вчасно сплатити податковий борг, що виник за податковим повідомленням-рішенням від 09.11.2011 № 0000242301 позивачем прийнято рішення «Про розстрочення грошових зобов'язань» № 52 від 24.07.2014, №59 від 31.07.2014.

Рішеннями Кам'янської ОДПІ № 52/1 від 22.10.2014, № 59/1 від 22.08.2014 та рішенням №59/2 від 22.10.2014, перенесено раніше визначені терміни розстрочення податкового боргу. У зв'язку з тим, що платник податків порушив умови розстрочення податкового боргу рішеннями № 52/2, 59/3 від 17.11.2014 скасовано розстрочення податкового боргу.

28.07.2014 до Кам'янської ОДПІ надійшов уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в якій відповідачем збільшено податкове зобов'язання в сумі 9 185,00 грн., та самостійно нараховано штрафну санкцію в зв'язку з виявленням помилки в сумі 459.00 грн.

В зв'язку з неспроможністю відповідачем вчасно сплатити грошове зобов'язання позивачем прийнято рішення «Про розстрочення грошових зобов'язань» № 54 від 28.07.2014. Рішенням Кам'янської ОДПІ № 54/1 від 22.08.2014 перенесено раніше встановлений термін розстрочення грошових зобов'язань та у зв'язку з тим, що платник податків порушив умови розстрочених грошових зобов'язань рішенням № 54/2 від 17.11.2014 скасовано розстрочення грошового зобов'язання.

Залишок несплачених грошових зобов'язань по вказаному рішенню про розстрочення грошових зобов'язань становить 3 398,60 грн. основного платежу та 459,00 грн. штрафних санкцій.

18.07.2014 до Кам'янської ОДПІ надійшла податкова декларація з податку на додану вартість в якій відповідачем визначено податкове зобов'язання в сумі 4 183, 00 грн.

В зв'язку з неспроможністю відповідача вчасно сплатити грошове зобов'язання позивачем прийнято рішення «Про розстрочення грошових зобов'язань» № 56 від 30.07.2014. У зв'язку з тим, що платник податків порушив умови розстрочених грошових зобов'язань рішенням № 56/1 від 17.11.2014 скасовано розстрочення грошового зобов'язання.

Залишок несплачених грошових зобов'язань по вказаному рішенню про розстрочення грошових зобов'язань становить 1 673,20 грн.

18.04.2014 до Кам'янської ОДПІ надійшла податкова декларація з податку на додану вартість, в якій відповідачем визначено податкове зобов'язання в сумі 998,00 грн.

20.06.2014 до Кам'янської ОДПІ надійшла податкова декларація з податку на додану вартість, в якій відповідачем визначено податкове зобов'язання в сумі 1 7541,00 грн.

В зв'язку з неспроможністю відповідача вчасно сплатити грошове зобов'язання позивачем прийнято рішення «Про розстрочення грошових зобов'язань» № 61 від 31.07.2014 та у зв'язку з тим, що платник податків порушив умови розстрочених грошових зобов'язань рішенням № 61/1 від 17.11.2014 скасовано розстрочення грошового зобов'язання. Залишок несплачених грошових зобов'язань по вказаному рішенню про розстрочення грошових зобов'язань становить 18 400,00 грн.

17.10.2014 до Кам'янської ОДПІ надійшла податкова декларація з податку на додану вартість, в якій відповідачем визначено податкове зобов'язання в сумі 46 500,00 грн. Відповідачем частково сплачена заборгованість по вказаній декларації залишок податкового боргу по якій становить 15 777,77 грн.

Таким чином, сума податкового боргу, що залишилась несплаченою з податку на додану вартість становить 175 505,71грн - основного платежу та пені (проценти за користування розстрочкою) в сумі 4 730,02грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми «Ю» від 20.06.2012 №8 на загальну суму 242 700, 43 грн. Вказана вимога вручена 20.06.2012 уповноваженій особі відповідача.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена, а тому оскільки встановлено порушення відповідачем норм Податкового кодексу України, то податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції є необгрунтованим та підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України), що й було зроблено позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи податкова вимога позивача не оскаржувалася.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, що й зроблено позивачем.

Крім того, пунктом 54.1. статті 54 ПК України визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 ПК України встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 95.2. статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки в установленому законом порядку відповідач не оскаржив вимогу від 20.06.2012 №8 і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ не сплатив, то судом першої інстанції вірно задоволено позов.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Степанюк А.Г.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Степанюк А.Г.

Шурко О.І.