Ухвала

від 24.02.2015 по справі 826/16169/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16169/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

24 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Шостака О.О ., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу представника позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Інвід-Проф» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвід-Проф» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.07.2014р. № 0009792207, № 0009782207 ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві ДФС України від 09.07.2014 р. № 0009792207, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвід-Проф» (код ЄДРПОУ 37356379) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі (з урахуванням штрафних санкцій) 155 104,00 грн. та № 0009782207, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвід-Проф» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі (з урахуванням штрафних санкцій) 139 573,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2014 року у задоволені позову - відмовлено.

На вказану постанову представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що позивачем не підтверджено право на включення до податкового кредиту та валових витрат сум податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Старксервіс» за період з 01.05.2013 р. по 01.02.2014 р., а відповідач довів належними документально підтвердженими доказами правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 09.07.2014 р. № 0009792207, від 09.07.2014 р. № 0009782207.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, предметом перевірки податкового органу стали фінансово-господарські взаємовідносини позивача з контрагентом ТОВ «Старксервіс».

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Старксервіс» зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією, взято на облік у ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС та має статусу платника податку на додану вартість. Основним видом діяльності є діяльність у сфері телевізійного мовлення.

Між позивачем та ТОВ «Старксервіс» укладено договір про надання послуг № П-30/04/13-01 про надання послуг з реклами сайтів в мережі Інтернет від 30.04.2013 р., відповідно до якого замовник (ТОВ «Інвід-Проф») замовляє і оплачує, а виконавець (ТОВ «Старксервіс») надає послуги з просування сайтів в пошукових системах по цільових запитах у відповідності до додатків до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Колегія суддів критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження здійснення господарських операцій позивачем не надано жодних доказів розроблення сайтів, зокрема витягів з їх веб-сторінок в мережі Інтернет, доказів створення візуального представлення текстової та графічної інформації, прайс-листів визначення складових вартості рекламних послуг; доказів, які б свідчили про наявність в штаті підприємства кваліфікованих робітників в сфері розроблення програмного забезпечення (чи найманих); довіреностей на отримання матеріальних цінностей під час приймання та передачі орендованого майна; доказів понесених позивачем витрат під час виконання робіт, які підлягають обов'язковому врахуванню при обчисленні об'єкту оподаткування; доказів транспортування товару у відповідності до Закону України «Про автомобільний транспорт», Закону України «Про дорожній рух», інформації про відповідальних працівників за прийняття та повернення орендованого майна; доказів зберігання цього ж майна; доказів відображення орендованого майна у бухгалтерії підприємства.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Старксервіс» не підтверджуються належними доказами у справі, зокрема, як вбачається відсутність об'єктів оподаткування, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 124 083,00 грн. та податок на прибуток на суму 111 658,00 грн.;

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду документів, що є обов'язковими для формування валових витрат та податкового кредиту. Аналіз матеріалів справи у сукупності свідчить про те, що зазначені угоди укладалися без їх фактичного виконання сторонами, а тому, суд дійшов висновку, що позивач протиправно включив до складу валових витрат витрати по взаємовідносинам із вказаними контрагентами, а також сформував податковий кредит за вказаними вище угодами.

Враховуючи вищенаведене, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, а відтак позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту та валових витрат є правомірними.

Колегія суддів звертає увагу на тее, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов позивача є безпідставним, оскільки у позивача відсутнє право на спірні суми податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Інвід-Проф» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: І.Л. Желтобрюх

О.О. Шостак

Ухвалу складено у повному обсязі 27.02.2015.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Шостак О.О.

Желтобрюх І.Л.