Постанова

від 25.02.2015 по справі 911/4308/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2015 р. Справа№ 911/4308/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засідання: Грабовському Д.А.

за участі представників сторін:

позивача Сербін І.І. - дов. від 12.01.2015р. б/н

відповідача не з'явився, про день, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги ТОВ "Компанія Агропротект"

на рішення Господарського суду Київської області

від 04.11.2014р.

у справі № 911/4308/14 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом ТОВ "РОСКО ТРЕЙД"

до відповідача ТОВ "Компанія Агропротект"

про стягнення заборгованості за Договором у розмірі

682 138,20 грн.,з якої: 370 960,00 грн. основного

боргу, штрафу - 235480,00 грн., пені - 29 458,06 грн.,

30% річних - 40 530,54 грн, інфляційних втрат -

5 709,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Роско Трейд" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до відповідача ТОВ "Компанія Агропротект" про стягнення заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №2803-1 від 28.03.2014, у загальному розмірі 682 138,20 грн. за спірний період з 01.06.2014 по 28.08.2014, з якої: основний борг складає - 370 960,00 грн., штраф у розмірі 50% від заборгованості - 235 480,00 грн., пеня у розмірі подвійної ставки НБУ у сумі - 29 458,06 грн., 30% річних - 40 530,54 грн., інфляційні втрати -5 709,60 грн.

В процесі розгляду справи у суді першої інстанції 03.11.2014, позивачем на підставі ст. 22 ГПК України, було подано Заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з тим, що відповідач частково сплатив суму заборгованості та просив суд стягнути з відповідача борг у загальній сумі 604 581,15 грн. за спірний період з 01.06.2014 по 24.10.2014, з якого: 250 096,00 грн. основного боргу, 235 480,00 грн. штрафу, 43 815,20 грн. пені, 58 992,49 грн. 30% річних, 16 467,44 грн. втрат від інфляції. (а/с 65-66) Подальший розгляд справи здійснювався господарським судом з урахуванням вказаної Заяви.

30.10.2014 позивачем було подано Заяву про забезпечення позову. Остання мотивована тим, що відповідач має заборгованість не лише за спірним Договором; що фінансове становище відповідача дедалі погіршується, кредиторська заборгованість збільшується, наявна дебіторська заборгованість, строк виконання якої має настати найближчим часом, а тому існує ризик неможливості виконання рішення суду, у зв'язку з чим просив накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на всіх поточних рахунках відповідача.

Розглянувши подану Заяву позивача, господарський суд не визнав підстав для забезпечення позову, з огляду на те, що позивач не надав достатнього документального підтвердження того, що кошти, майно, інші цінності, які належать відповідачу, можуть зникнути, а також те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.11.2014 №911/4308/14 позовні вимоги задоволено частково, відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову, стягнуто з відповідача ТОВ "Компанія Агропротект" на користь позивача ТОВ "Роско Трейд" 250 096,00 грн. основного боргу, 235 480,00 грн. штрафу, 43 296,83 грн. пені, 57 024,46 грн. 30% річних, 16 467,44 грн. втрат від інфляції, в частині позовних вимог у вигляді 518,37 грн. - пені та 1968,03 грн. - 30% річних відмовлено, як заявлених необґрунтовано.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, відповідач ТОВ "Компанія Агропротект" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду Київської області від 04.11.2014 №911/4308/14 змінити в частині задоволеного розміру суми штрафу та пені, зменшивши штраф від 235 480,00 грн. до 23 548,00 грн., пеню від 43 815,20 грн. до 4 329,69 грн., в іншій частині рішення залишити без змін.

Позивач у своєму Відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, Рішення Господарського суду Київської області від 04.11.2014 №911/4308/14 без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України, при цьому позивач заперечував проти зменшення розміру матеріальної відповідальності боржника.

Ухвалою КАГС від 26.12.2014 № №911/4308/14 порушено апеляційне провадження за скаргою відповідача та призначено судове засідання (колегія суддів у складі: головуючої судді Ільєнок Т.В., суддів: Куксова В.В., Яковлєва М.Л.).

За Розпорядженням заступника голови КАГС від 25.02.2015, враховуючи перебування судді Куксова В.В. у черговій відпустці, для розгляду даної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючої судді Ільєнок Т.В., суддів: Авдеєва П.В., Яковлєва М.Л.

Ухвалою КАГС від 25.02.2015 № 910/19938/14 прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження колегії суддів у складі: головуючої судді Ільєнок Т.В., суддів: Авдеєва П.В., Яковлєва М.Л.

В останнє судове засідання від 25.02.2014 не з'явився представник відповідача-скаржника, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про належне повідомлення відповідача ТОВ "Компанія Агропротект" свідчить залучене до матеріалів справи зворотнє поштове повідомлення № 09-33/6688/15.

Враховуючи, що присутній представник позивача не заперечував проти продовження розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача-скаржника, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду справи по суті за наявними матеріалами.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, дійшла висновку апеляційну скаргу відповідача ТОВ "Компанія Агропротект" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду Київської області від 04.11.2014 по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.03.2014 між відповідачем ТОВ "Компанія Агропротект" (позичальник) та позивачем ТОВ "Роско Трейд " (позикодавець) було укладено Договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 2803-1, відповідно до п. 1.1. якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 570 960,00 грн. Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (п.п. 2.1., 2.2. Договору).

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 01.06.2014 (включно) (п. 3.1. Договору).

Як слідує з матеріалів справи, позивачем за Платіжним дорученням № 375 від 31.03.2014 було перераховано відповідачу обумовлену Договором суму грошових коштів (поворотну фінансову допомогу) у розмірі - 570 960,00 грн., що свідчить про належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язаннь. (а/с 51)

Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За ствердженнями позивача та, що вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином не виконував свої договірні зобов'язання щодо повернення коштів фінансової допомоги, а саме не повернув останні в обумовлений сторонами строк згідно Договору, тобто до 01.06.2014, перераховуючи їх частинами із запізненням.

Відповідачем лише частково повернуто кошти поворотної фінансової допомоги, що підтверджується наявними у матеріалах справи Платіжними дорученнями на загальну суму у розмірі - 320 000,00 грн., а саме Платіжні доручення (а/с 59-64):

- від 28.07.2014 №2262 на суму 100 000,00 грн.;

- від 05.08.2014 №2290 на суму 50 000,00 грн.;

- від 28.08.2014 №2318 на суму 50 000,00 грн.;

- від 14.10.2014 №2391 на суму 10 000,00 грн.;

- від 22.10.2014 №17 на суму 50 000,00 грн.;

- від 24.10.2014 №28 на суму 60 000,00 грн.

Відтак, загальна сума сплачених відповідачем грошових коштів (з урахуванням проплат, що були здійснені відповідачем після порушення провадження у даній справі) становить суму у розмірі 320 000,00 грн. Вказані обставини також підтверджуються Довідкою про зарахування коштів станом на 30.10.2014, яку підписано двосторонньо, а саме обслуговуючим банком ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" (а/с 58) та позивачем ТОВ "Роско Трейд". Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 250 960,00 грн.

За розрахунком: 570 960,00 грн. (сума поворотної фінансової допомоги) - 320 000,00 грн. (частково сплачена сума поворотної фінансової допомоги) = 250 960,00 грн. (основний борг).

Слід звернути увагу, що у Заяві про зменшення позовних вимог (а/с 65), позивач просив стягнути з відповідача борг у розмірі 250 096,00 грн., проте, за наведеним вище розрахунком та, що підтверджується матеріалами справи, залишок суми до сплати є іншим та становить 250 960,00 грн.. Місцевим господарським судом зауважено, що він допускає у даному випадку наявність "технічної помилки", проте рішення суду не може грунтуватись на припущеннях, а відтак, господарський суд задовольнив вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості у заявленній сумі - 250 096,00 грн.

Враховуючи наведене, за оцінкою колегії суддів, господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у заявленій сумі - 250 096,00 грн., як такого, що є обґрунтованим, підтвердженим допустимими доказами даної справи та, в свою чергу, жодним чином не спростованого ніякими належними доказами відповідачем.

Крім того, враховуючи Заяву про зменшення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача 235 480,00 грн. штрафу, 43 815,20 грн. пені, 58 992,49 грн. 30% річних, 16 467,44 грн. втрат від інфляції за спірний період з 01.06.2014 по 24.10.2014 з урахуванням часткових проплат, де - 01.06.2014 - строк повернення фінансової допомоги визначений за пунктом 3.1 Договору.

Згідно із пунктами 4.2., 4.3, 4.4 Договору за прострочення повернення фінансової допомоги з позичальника стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення зобов'язання, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, а також 30% річних процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку прострочення повернення фінансової допомоги, окрім пені та процентів, з позивальника стягується штраф, зокрема, у розмірі 50% від суми заборгованості за прострочення понад 60 днів. Нарахування штрафних санкцій та позовна давність їх стягнення не обмежуються термінами (передбаченими ст. 232 ГК України, скороченим терміном позовної давності) та здійснюються до моменту їх сплати.

Перевіривши розрахунок штрафу у сумі 235 480,00 грн., місцевий господарський суд, з чим погоджується колегія суддів, встановив, що він є арифметично вірним, а відтак вимога про його стягнення є такою, що підлягає задоволенню.

Також колегія суддів вважає цілком вірним висновок місцевого господарського суду щодо розміру суми задоволених позовних вимог по пені, 30% річних та інфляційних втрат.

Суд першої інстанції, перевіривши розрахунок пені та 30% річних наданий позивачем, дійшов висновку, що він є арифметично невірним, відповідно здійснивши власний розрахунок, господарський суд зазначив, що розмір пені та 30% річних є меншим ніж заявлено позивачем, а відтак вказані вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 43 296,83 грн. пені та 57 024,46 30% річних.

Щодо розрахунку втрат від інфляції господарським судом визначено, що він також є арифметично невірним та розмір останніх є більшим ніж заявлено позивачем, проте, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. З аналізу даної норми вбачається, що господарський суд не має права з власної ініціативи виходити за межі заявлених позовних вимог, а тому вказана вимога підлягає задоволенню повністю у заявленій сумі 16 467,44 грн.

У своїй апеляційній скарзі відповідач стверджував про те, що якби позивач скористався своїм правом розірвати спірний Договір раніше, то розмір неустойки був би значно менший ніж той, який нарахований позивачем, що свідчить про зловживання останнім своїм правом тривалий час не вирішувати у встановленому законом та договором порядку, питання про стягнення заборгованості по ньому, з метою нарахування найбільших сум фінансових санкцій.

Також, скаржник звертав увагу суду, що ним сплачено позивачу більшу частину боргу у сумі 320 000,00 грн., що свідчить про добровільне, в міру можливостей, усунення відповідачем порушення умов Договору щодо вчасного повернення фінансової допомоги, в зв'язку з чим він просив зменшити розмір штрафу від 235 480,00 грн. до 23 548,00 грн., а пені від 43 815,20 грн. до 4 329,69 грн., в іншій частині судове рішення залишити без змін.

Колегія суддів, вимоги скаржника щодо зменшення пені та штрафу на 90% вважає необґрунтованими, оскільки вищенаведені обставини не є підставою для такого зменшення в порядку ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України.

Щодо доводу апеляційного оскарження що "у Договорі про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 2803-1 від 28.03.2014 відсутній підпис та печатка позикодавця в особі директора Руснака В.М. та в матеріалах справи відсутнє підтвердження повноважень Руснака В.М. на укладення вищеназваного Договору" колегія суддів вважає за необхідне зазначити про наступне.

Доказів того, що підписант Договору зі сторони позивача Руснак В.М. на момент укладення Договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 28.03.2014 № 2803-1, який є двосторонньо підписаний та скріплений печатками обох сторін, не був уповноважений на його підписання, відповідачем колегії суддів не було надано.

Разом з тим, необхідно зазначити, що жодна із сторін з часу укладення названого Договору не зверталася до суду про визнання його недійсним.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку, часткова сплата за Договором у розмірі 320 000,00 грн., розцінюється колегією суддів як схвалення даного Договору та вчинення дій, що свідчать про прийняття його до виконання безпосередньо шляхом здійснення цієї часткової оплати, а отже є підставою для належного виконання обов'язків передбачених умовами вказаного Договору.

Аналогічна правова позиція щодо схвалення договору у зв'язку з його частковою оплатою викладена у Постанові Вищого Господарського суду від 17.03.2014 № 917/1038/13.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги відповідача ТОВ "Компанія Агропротект" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого Рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального Кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агропротект" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 04.11.2014 № 911/4308/14 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 № 911/4308/14 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 № 911/4308/14 бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 911/4308/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді П.В. Авдеєв

М.Л. Яковлєв